Постанова

від 04.10.2023 по справі 910/4216/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/4216/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання Михайленко С.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023

у справі №910/4216/23 (Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія"

до Антимонопольного комітету України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрар";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант»;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Євротранс-Інвест»;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп"

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 15.12.2022 року № 297-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" зустрічну позовну заяву до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення у справі № 910/4216/23.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстнації виходив з того, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" про визнання недійсним рішення в частині, що стосується ТОВ "Альдаріс-Груп" не спрямовані на предмет спору між позивачем і відповідачем, оскільки позовні вимоги ТОВ "Карпатська нафтова компанія" стосуються визнання рішення АМК недійсним в частині саме ТОВ "Карпатська нафтова компанія", тобто вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" є предметом окремого позову і не є позовними вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №910/4216/23, у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про передачу справи до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" вказує на те, що оскільки оспорюване рішення Антимонопольного комітету України прямо зазначає про антиконкурентні дії та бездіяльність позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстар" з Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" тому факти, встановлені судом у даній справі, безпосередньо впливають на права та обов`язки останнього.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/4216/23 та призначено справу до розгляду на 06 вересня 2023 о 14:00 год.

13.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Альдаріс-Груп", в якому він просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Альдаріс-Груп" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі № 910/4216/23 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкладено судове засідання у справі № 910/4216/23 на 04.10.2023 о 15 год. 10 хв.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа з самостійними вимогами може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, тобто самостійність вимоги третьої особи полягає у тому, що вона вважає, що у відповідних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона, тому заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір (виключно в межах заявленого первісним позивачем предмету позову) на свою користь. Відтак, вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи в розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

За змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову.

Обов`язковою умовою спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - є єдиний предмет спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/120/15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №904/9129/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.

Як вбачається з матеріалів справи № 910/4216/23, предметом поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" позову до Антимонопольного комітету України є захист прав позивача у сфері конкурентного законодавства якого притягнуто до відповідальності АМК України, тоді як предметом поданого зустрічного позову є належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" права цій же сфері, а отже захист цих прав є самостійним предметом позову до Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" позовні вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №910/4216/23, у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам ст. 49 ГПК України, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ч.6 ст. 180 ГПК України повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" без розгляду.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані вище приписи процесуального закону покликані забезпечити змагальність судового процесу, а також забезпечити додержання принципу правової визначеності, одним з проявів якого є неможливість задоволення позовних вимог за відсутності доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдаріс-Груп" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 у справі №910/4216/23- залишити без змін.

4. Матеріали оскарження №910/4216/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 02.11.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко