Рішення

від 19.09.2023 по справі 911/536/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/536/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А"

08147, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 69-А, код ЄДРПОУ 44820235

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп"

08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 67-В, код ЄДРПОУ 43984724

про стягнення заборгованості за надані послуги

за участі представників сторін:

позивача: Мамаєв Д.Ю., посвідчення адвоката України №КВ6127 від 12.07.2018, договір про надання правової допомоги №10/02/23-1 від 10.02.2023;

відповідача: Дяковський О.С., посвідчення адвоката України №000272 від 16.02.2018, ордер серії СВ №1003201 від 16.05.2023,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №478/23 від 20.02.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" про стягнення заборгованості за надані послуги.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 1 частини 5 статті 174, пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської область від 09.03.2023 позовну заяву (вх. №478/23 від 20.02.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" про стягнення заборгованості за надані послуги залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №5164/23 від 16.03.2023) на виконання ухвали суду від 09.03.2023.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/536/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №7236/23 від 17.04.2023).

Ухвалою Господарського суду Київського суду від 08.05.2023 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" (вх. №7436/23 від 17.04.2023) повернуто відповідачу без розгляду та продовжено строк на подання заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9709/23 від 18.05.2023), в якому, зокрема містились клопотання про залучення третіх осіб та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №13074/23 від 06.07.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у задоволенні клопотань про залучення третіх осіб та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, а справу №911/536/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2023 о 15:40.

Перед судовим засіданням 15.08.2023 на території Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.09.2023 о 15:20.

У судове засідання 05.09.2023 з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 05.09.2023 представник позивача заявив усне клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив до 06.07.2023.

У судовому засіданні 05.09.2023 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про продовження позивачу строку на подання відповіді на відзив до 06.07.2023; про зобов`язання позивача надіслати копію відповіді на відзив відповідачу у строк до 05.09.2023 та докази цього надати суду; продовжити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив - до 13.09.2023.

Через систему «Електронний суд» Господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення позивача (вх. 3005/23 від 07.09.2023).

Через систему «Електронний суд» Господарського суду Київської області від відповідача через надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. 3097/23 від 13.09.2023).

Через систему «Електронний суд» Господарського суду Київської області від позивача через надійшло клопотання про долучення письмових доказів (вх. 3195/23 від 19.09.2023).

У судове засідання 19.09.2023 з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 19.09.2023 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні усного клопотання представника відповідача про відмову в задоволенні клопотання позивача (вх. №3195/23 від 19.09.2023) про долучення доказів до матеріалів справи - про відмову у задоволенні цього клопотання, у зв`язку із тим, що позивач подав спірні докази після нових тверджень відповідача про неповідомлення його про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" на минулому судовому засіданні та на доводи заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, які надійшли від відповідача 12.09.2023, відтак, відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивачем обгрунтувана поважність причин неподання таких доказів разом з попередніми заявами по суті справи, оскільки на час їх подання, обставини, на підтвердження яких подані спірні докази, не заперечувались відповідачем, відтак, не підлягали встановленню в даній справі.

У судовому засіданні 19.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" (далі - позивач) здійснює управління житловим будинком за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 69-А відповідно до рішення установчих зборів позивача від 26.07.2022, протоколу №1 від 26.07.2022 та статуту позивача. Відповідно до розділу ІІ статуту позивач забезпечує своєчасне надходження коштів для сплати всіх внесків, які спрямовані на належне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку.

Протоколом загальних зборів позивача від 27.08.2022, затверджено кошторис розміру та порядку сплати внесків/платежів позивача з розміром внесків/платежів на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 9,80 грн./кв.м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного будинку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" (далі - відповідач) на праві приватної власності володіє нежитловими приміщеннями №263, №266/1, №267, №270, №268, №276-А, №277/1, №368/1 в житловому будинку за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 69-А.

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення положень чинного законодавства, не виконує покладені на нього зобов`язання щодо своєчасної оплати внесків з управління багатоквартирним будинком з вересня 2022 року.

Позивач відзначає, що 06.12.2022 він направив поштовою кореспонденцією на реєстраційну адресу місцезнаходження відповідача лист (вих. №05-12-2022-1 від 05.12.2022) з вимогою про сплату заборгованості, що утворилась станом на 05.12.2022, у розмірі 62402,48 грн., зі сплати внесків за управління багатоквартирним будинком за період: вересень - грудень 2022 року.

Позивач відзначає, що, на момент подання позовної заяви, відповідач має заборгованість перед ним у загальному розмірі 93603,72 грн., яка складається з: 1) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 263 (o/p 1691263) - 8820,00 грн. 2) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 266/1 (o/p 16912661) - 588,00 грн. 3) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 267,270 (o/p 1691267) - 49503,72 грн. 4) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 268 (о/р 1691268) - 8673,00 грн. 5) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 276-А (о/р 16912762) - 3669,12 грн. 6) заборгованість зі сплати внесків по нежитловому приміщенню 277/1 (o/p 16912771) - 6121,08 грн. 7) заборгованість з сплати внесків по нежитловому приміщенню 368/1 (o/p 16913681) 16228,80 грн.

У зв`язку із наявним простроченим грошовим зобов`язанням, позивач також нараховує 3% річних у розмірі 1651,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 6245,18 грн. та пеню у розмірі 27525,50 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені до стягнення 5000,00 грн. відшкодування судових витрат на правову допомогу та, відповідно, додані копії договору про надання правової допомоги №10/02/23-1 від 10.02.2023 та акту здачі-прияняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000043 від 10.02.2023.

3. Аргументи відповідача

Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів наявності у нього відповідної заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку.

Відповідач відзначає, що жодних рішень загальних зборів позивача, якими б було затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території не отримував, та що його не було повідомлено про проведення даних зборів.

Також відповідач зауважує, що не отримував вимогу щодо сплати заборгованості, а також відсутні докази направлення відповідачу квитанцій на оплату внесків, а тому у відповідача обов`язок зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, станом на момент звернення до суду, не настав.

Таким чином, відповідач заявляє, що, до моменту подання позову, строк виконання ним обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів його обізнаності з розміром та порядком сплати відповідних внесків на утримання будинку, тож відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Окрім цього, відповідач заперечує стягнення з нього витрат позивача на професійну правову допомогу, оскільки вважає їх розмір необґрунтованим та нерозумним. Також відповідач відзначає, що договір про надання правової допомоги, що долучений позивачем до позовної заяви не містить ціни договору, а акт здачі-прийняття робіт не містить обґрунтування виду здійснених робіт з відповідним описом.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частинами 2 та 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачається, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо наявності заборгованості та її розміру.

Відповідно до пункту 1 розділу І статуту позивача, затвердженого рішенням установчих зборів, оформленого протоколом №1 від 26.07.2022, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 69А» (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку №69-А (далі будинок), що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Шалімова академіка , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Пунктом 1 розділу ІІ статуту визначається, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2 розділу ІІ статуту визначається, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Пунктом 3 розділу ІІ статуту передбачається, що завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ статуту об`єднання окрім іншого має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ статуту до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 11 розділу ІІІ статуту передбачається, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Пунктом 2 розділу ІV статуту визначається, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі, відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі, відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту. Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу.

Суд відзначає, що 27.08.2022 відбулись загальні збори співвласників позивача. За результатами цих зборів, зокрема, прийняті такі рішення:

- обрати формою управління багатоквартирним будинком №69-А по вулиці Шалімова академіка в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області самоуправління та самозабезпечення. Встановити термін початку самозабезпечення - 01.09.2022, а також дату припинення правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю БМК «Софіївська» (ЄДРПОУ 37359825) як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території - 01.09.2022 (питання 2 порядку денного);

- затверджено кошторис загального розміру та порядку сплати внесків/платежів позивача з розміром внесків/платежів на утримання багатоквартирного будинку, ремонтного та резервного фондів у розмірі 9,80 грн./кв.м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного будинку. Затверджено термін сплати будь-яких внесків та платежів: на рахунок позивача до 20 числа поточного розрахункового місяця (питання 4 порядку денного);

- затверджено положення про порядок сплати співвласниками внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна, а також відрахувань до резервного та ремонтного фондів позивача (далі - положення про порядок сплати) (питання 5 порядку денного).

Відповідно до пункту 3.1. положення про порядок сплати співвласники здійснюють сплату внесків щомісяця, до 20 числа поточного розрахункового місяця, однією сумою, у тому числі, якщо вона складається з окремих складових, на розрахунковий рахунок ОСББ на підставі рахунку із розміром внесків окремо по кожному житловому чи нежитловому приміщенню (далі - рахунок). Згідно з пунктом 3.3. даного положення за бажанням співвласника, на підставі поданої ним письмової заяви рахунок може бути надісланий засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану співвласником. У такому випадку, вказаний спосіб буде вважатись належним способом надсилання рахунку співвласнику. Пунктом 3.4. положення про порядок сплати передбачається, що за відсутності заяви співвласника, передбаченої пунктом 3.3. положення, належним способом надсилання рахунку співвласнику є його поміщення у паперовому вигляді до поштової скриньки з відповідним номером житлового чи нежитлового приміщення.

Також суд відзначає, що відповідно до пункту 4.3.1. положення про порядок сплати співвласники зобов`язані своєчасно та в повному обсязі, у строк до 20 числа поточного розрахункового місяця, у порядку передбаченому пунктом 3.1. даного положення, сплачувати внески.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником нежитлових приміщень №263, №266/1, №267, №270, №268, №276-А, №277/1, №368/1 в житловому будинку за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 69-А.

За змістом частин 1-3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справах № 910/13128/17, № 910/11312/17, від 02.09.2020 у справі № 906/884/19.

Як зазначалось судом вище, розмір внесків співвласників встановили загальні збори співвласників позивача 27.08.2022.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування вказаного вище рішення загальних зборів співвласників позивача від 27.08.2022, а тому це рішення чинним та таким, що підлягає виконанню як самим об`єднанням, так і співвласниками будинку, зокрема, відповідачем щодо своєчасної та повної оплати спірних внесків.

Отже, у відповідача як у співвласника багатоквартирного будинку відповідно до положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та безпосередньо рішень загальних зборів від 27.08.2022, статуту позивача виник обов`язок з оплати послуг по утриманню багатоквартирного будинку, в тому числі, у заявлений позивачем період з вересня 2022 року по лютий 2023 року, всього на суму 93603,72 грн. - пропорційно до площі, належних йому нежитлових приміщень.

Суд зазначає, що заперечення відповідача про неотримання ним рахунків чи будь-яких вимог про сплату внесків є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідача повідомлено про проведення установчих зборів позивача від 26.07.2022 та, відповідно, створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" і відповідач не був позбавлений можливості самостійно здійснити їх оплату та/або отримати рахунок безпосередньо у позивача, у разі його неотримання.

При цьому, судом враховані долучену позивачем до матеріалів справи копію списку згрупованих відправлень рекомендованих листів, із зазначенням у пункті 2 даного списку найменування та юридичної адреси відповідача (із призначеним номером відправлення - 0600018806638) та фіскального чеку. Також судом враховані долучені позивачем копія вимоги про сплату заборгованості від 05.12.2022, з актами звірки та квитанціями на оплату в додатку та копії доказів направлення цієї вимоги засобами поштового зв`язку - накладної №0504519935315, яка є належним доказом направлення листа відповідачу на його належну адресу місцезнаходження.

Стосовно тверджень про те, що відповідачем не отримано вищезазначених листів, судом враховані правові висновки Верховного Суду з аналогічних питань: Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також суд зауважує, що аргументи відповідача щодо відсутності доказів передачі колишнім балансоутримувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Софіївська» будинку та прийняття його позивачем за актом прийому-передачі, а також передачі, передбаченої законодавством, технічної документації є безпідставними і необґрунтованими, оскільки з моменту реєстрації позивача, останній набув права та повноваження, визначені законом, для вчинення дій з управління будинком, розташованого за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 69-А. При цьому, суд відзначає, сама лише відсутність примірника технічної документації не унеможливлює функціонування та діяльність такого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 93603,72 грн. основного боргу.

5.2. Щодо нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1651,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 6245,18 грн., нарахованих за період з першого числа кожного місяця нарахування з вересня 2022 року по лютий 2023 року до 10.02.2023.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 по справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд відзначає, що рішенням загальних зборів співвласників позивача від 27.08.2022 та положенням про порядок сплати затверджено термін сплати будь-яких внесків та платежів на рахунок позивача до 20 числа поточного розрахункового місяця.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням того, що прострочення по щомісячним платежам виникало у відповідача з 21 числа розрахункового місяця, а не з першого, як рахував позивач. Відповідно до розрахунку суду належні до стягнення інфляційні втрати становлять - 1449,80 грн., а 3% річних - 427,00 грн.

5.3. Щодо нарахування пені.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 27525,50 грн. пені.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Суд відзначає, що позивачем не наведені підстави для нарахування пені та визначення її розміру. Також суд зауважує, що законодавством, статутом, рішеннями загальних зборів позивача чи положенням про порядок сплати не встановлено порядок нарахування чи визначення розміру пені у спірних правовідносинах.

На підставі вказаного, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення пені.

5.4. Щодо відшкодування витрат позивача на правову допомогу.

Позивачем долучена до позовної заяви копія договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 №10/02/23-1, що укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича». Також ним долучена копія акту здачі-прияняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000043 від 10.02.2023 на суму 5000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначається: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 №10/02/23-1 предметом договору є: «представництво та захист інтересів замовника в цивільною, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, Господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб`єктами. підприємствами, організаціями, установами з представництва інтересів з підготовки, подання позовної заяви та представництво інтересів, в справ до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РІЕЛТ ПРОПЕРТІ ГРУП»».

Суд зауважує, що відповідно до підпункту «г» пункту 2.1. договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 №10/02/23-1 замовник (позивач) зобов`язаний оплатити бюро вартість послуг за надання правової допомоги з підготовки та представництва інтересів в усіх судових засіданнях в усіх судах України за одну подану позовну заяву 5000,00 грн.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висовку що заявлена сума на відшкодування правової допомоги не є завищеною, є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

Суд зауважує, що у зв`язку із вищевикладеними висновками суду про часткове задоволення позовних вимог, відшкодування витрат на правничу допомогу здійснюється пропорційно до задоволених вимог, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3700,00 грн. витрат позивача на правову допомогу.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається 3700,00 грн. витрат позивача на правову допомогу - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №478/23 від 20.02.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Проперті Груп" (08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 67-В, код ЄДРПОУ 43984724) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 69А" (08147, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 69-А, код ЄДРПОУ 44820235, р/р НОМЕР_1 АТ КБ "ПриватБанк") 93603,72 грн. (дев`яносто три тисячі шістсот три гривні сімдесят дві копійки) основного боргу, 1449,80 грн. (одна тисяча чотириста сорок дев`ять гривень вісімдесят копійок) інфляційних втрат, 427,00 грн. (чотириста двадцять сім гривень) трьох процентів річних, 1986,16 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість гривень шістнадцять копійок) витрат зі сплати судового збору та 3700,00 грн. (три тисячі сімсот гривень) витрат позивача на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 08.11.2023.

Суддя С.О. Саванчук