Ухвала

від 07.11.2023 по справі 761/8718/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-з/824/1251/2023

№22-з/824/1261/2023

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року місто Київ

справа №761/8718/21

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяви відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» та Товариства з обмеженою відповідальності «ДАЛІНГ» про відшкодування судових витрат у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Сіромашенко Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни, Товариства з обмеженою відповідальності «ДАЛІНГ», треті особи: Начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Макаревич Яна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив:

витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ДАЛІНГ» на його користь частину, 50% квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», а саме: квартири загальної площі 159,1 кв.м, житловоїплощі95,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1794333080000), вчинений приватним нотаріусом Верповською О.В., Київським міським нотаріальним округом, м. Києва 25березня 2019 року (номер запису про право власності: 30856300);

скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ДАЛІНГ», а саме: квартири загальної площі 159,1 кв.м, житлової площі95,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1794333080000), вчинений приватним нотаріусом Мурською Н.В.Київського міського нотаріального округу, м. Києва 23 липня 2020 року (номер запису про право власності/довірчої власності: 37453071).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Фінансова компанія «Авістар» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12700 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року виправлено описку в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року у справі № 761/8718/21, зазначивши вірно суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», замість невірно зазначеної суми - 12700 грн., зазначено вірно суму - 8700 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року залишено без змін.

04 жовтня 2023 року від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» на адресу Київського апеляційного суду надійшла заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авістар»витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13500 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що у відзиві на апеляційну скаргу ним було зазначено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» в суді апеляційної інстанції.

04 жовтня 2023 року відповідач ТОВ «ДАЛІНГ» подав до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення судових витрат, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ«ДАЛІНГ»витрати на професійну правову допомогу у розмірі 12000 грн. та витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 540 грн.

В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «ДАЛІНГ» зазначив орієнтовну суму судових витрат.

Вказував, що за результатами розгляду справи витрати на правову допомогу ТОВ «ДАЛІНГ»склали 12000 грн., про що сторони підписали акт наданих послуг від 04 жовтня 2023 року.

Крім того, ТОВ«ДАЛІНГ» понесені витрати на відправку поштової кореспонденції, зокрема направлення учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу у загальному розмірі 207 грн. та заяви на стягнення судових витрат на загальну суму 333 грн.

06 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній заперечував проти задоволення заяв про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не співмірним із складністю справи, не відповідає реальним витратам часу та обсягу наданих послуг.

В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідачів ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ТОВ «ДАЛІНГ» підтримали доводи заяв, просили їх задовольнити.

Позивач, відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н.В., треті особи: начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Макаревич Я.А., ОСОБА_4 , ОСОБА_5, Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідачів ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ТОВ «ДАЛІНГ», обговоривши доводи заяв, колегія суддів вважає, що заяви підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VIдоговір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічнийправовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц,постановахВерховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ «ДАЛІНГ», подаючи відзив на апеляційну скаргу позивача, зазначив, що орієнтовний (попередній) розмір витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката становить 10000 грн., докази про що будуть надані після ухвалення судового рішення.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» у відзиві на апеляційну скаргу позивача, який було подано до апеляційного суду, вказував на те, що орієнтовний розрахунок витрат відповідача пов`язаних з правничою допомогою адвоката становить 13500 грн.

З протоколу судового засідання Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року вбачається, що представник відповідача ТОВ «ДАЛІНГ» та представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» під час судових дебатів просили вирішити питання про стягнення з позивача судових витрат понесених ними на правову допомогу.

04 жовтня 2023 року представником відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» - Остащенко О.М. було подано до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, отже останньою були дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування адвокатом Остащенко О.М. надано копії: договору №12 про надання правової допомоги від 17 квітня 2019 року, укладений між Адвокатським бюро «Остащенко» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар»; додаткової угоди від 21 червня 2023 року до договору №12 про надання правової допомоги від 17 квітня 2019 року; акту виконаних робіт до договору №12.

Відповідно до акту виконаних робіт до договору №12, Адвокатським бюро «Остащенко» було надано ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» наступні послуги:

аналіз апеляційної скарги - 2 год., 3000 грн.;

підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3 год., 4500 грн.;

участь у двох судових засіданнях - 6000 грн.

Загальна сума витрат на правову допомогу становить 13500 грн.

06 жовтня 2023 року відповідачем ТОВ «ДАЛІНГ» було подано до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, отже останнімбули дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування ТОВ «ДАЛІНГ» надано копії: протоколу договірної ціни послуг правової допомоги за договором від 03 липня 2023 року на стадії апеляційного оскарження та розгляду; звіту-опису наданих послуг (витрат на правову допомогу) у справі №761/8718/21 від 04 жовтня 2023 року; акту наданих послуг №18 від 04 жовтня 2023 року.

Зі звіту-опису наданих послуг (витрат на правову допомогу) у справі №761/8718/21 від 04 жовтня 2023 року та акту наданих послуг №18 від 04 жовтня 2023 року вбачається, що ТОВ «ДАЛІНГ» було надано послуги:

надання усних та письмових консультацій щодо предмету спору та вимог апеляційної скарги - 1000 грн.;

підготовка правового обгрунтування та стратегії правового захисту у справі на стадії апеляційного розгляду - 1000 грн.;

пошук правових позицій та правових висновків Верховного Суду з питань, що стосуються предмету спору - 1000 грн.;

підготовка та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу - 5000 грн.;

представництво інтересів в суді (участь у судових засіданнях) - 4000 грн., що разом складає 12000 грн.

Відповідач ТОВ «ДАЛІНГ» також надало квитанції щодо відправки поштової кореспонденції, зокрема направлення учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу у загальному розмірі 207 грн. та заяви на стягнення судових витрат на загальну суму 333 грн.

Колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого фіксованого розміру погодинних ставок адвокатів сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми погодинних ставок адвокатів зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановахОб'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

06 листопада 2023 року представником позивача до суду апеляційної інстанції було подано клопотання, в якому останній просив відмовити у стягнення судових витрат, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумності та реальним витратам часу та обсягу наданих послуг.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у заяві ТОВ «ДАЛІНГ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. та у заяві ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13500 грн. є завищеними.

Колегія суддів бере до уваги те, що відзиви відповідачів ТОВ «ДАЛІНГ» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» на апеляційну скаргу позивача містять аналогічну позицію адвокатів, яка останніми була зазначена у їх відзивах на позовну заяву, а відтак останні не потребували великої кількості часу для вивчення апеляційної скарги позивача та формування правової позиції.

Крім того, судові засідання в суді апеляційної інстанції призначалися на 25 липня 2023 року та на 03 жовтня 2023 року.

Судове засідання, призначене на 25 липня 2023 року було знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням членів колегії у відпустці. А 03 жовтня 2023 року відбулося судове засідання в суді апеляційної інстанції, де відбувся розгляд справи по суті та постановлено постанову.

Беручи до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатами, які надавали професійну правничу допомогу відповідачу ТОВ «ДАЛІНГ» та відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» робіт, обсяг фактично виконаної адвокатами роботи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених відповідачами ТОВ «ДАЛІНГ» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 8000 грн. на кожного.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 8000 грн. на кожного з відповідачів, колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

При цьому, колегія суддів врахувала заперечення представника позивача, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування правової допомоги.

З огляду на вищевикладене,колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДАЛІНГ» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» понесенівитрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 8000 грн. на користь кожного.

Враховуючи те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 була залишена без задоволення, з останнього підлягають стягненню на користь ТОВ «ДАЛІНГ» судові витрати понесені останнім на направлення учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу у загальному розмірі 207 грн. та заяви на стягнення судових витрат на загальну суму 333 грн., що разом становить 540 грн.

Керуючись ст.ст.268, 270, 382-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» та заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальності «ДАЛІНГ» про відшкодування судових витрат - задовольнитичастково.

Ухвалити додаткове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», місцезнаходження: місто Київ, вул. Левандовська, будинок З В, код ЄДРПОУ 38904296 витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ДАЛІНГ», місцезнаходження: місто Київ, вул. Зодчих, 72, кв. 3, код ЄДРПОУ 43650621 судові витрати за відправку кореспонденції у розмірі 540 грн. та витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 08 листопада 2023 року.

Головуючий:

Судді: