Ухвала

від 07.11.2023 по справі 2-967/2010

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-967/2010

6/368/14/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2023 р. Кагарлицький районного суду Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши в судовому засіданні у м.Кагарлику заяву ОСОБА_1 , особа, яка бере участь у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженнісуду перебуваєзаява ОСОБА_1 особа,яка береучасть усправі ТОВ «Агенствопо зборуборгів»,про визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконаннюв якійзаявник проситьсуд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-967 виданий 18.03.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з нього на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень.

Посилається на те, що 20 жовтня 2010 року Кагарлицьким районним судом Київської області у цивільній справі № 2-967/2010 року за позовом ТОВ «Агентство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було ухвалено рішення, згідно якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» було стягнуто заборгованість в сумі 71 975,75 гривень.

На підставі даного рішення, Кагарлицьким районним судом Київської області 18.03.2011 року було видано виконавчий лист № 2-967 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень, і 15.04.2011 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до Постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 30.03.2019 року виконавчий лист № 2-967, виданий 18.03.2011 року, було повернуто стягувану на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно рішення суду від 20.10.2010 року вказана заборгованість виникла на підставі кредитного договору від 27.12.2007 року № 72775218, укладеного між ТОВ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 .

Вказану заборгованість ТОВ «Банк Русский Стандарт», відповідно до договору про відступлення права вимоги/факторингу № 26 від 25.12.2009 року, відступив ТОВ «Агентству по збору боргів», і до ТОВ «Агентство по збору боргів» перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що відповідає вимогам ст. 514 ЦК України.

Проте,станом насьогоднішній деньзаборгованість завиконавчим листом№ 2-967від 18.03.2011року,погашена вповному обсязі,що підтверджуєтьсядовідкою ТОВ«Банк Русский Стандарт» № 22121 від 04 вересня 2012 року, згідно якої станом на 04.09.2012 року заборгованість за Договором № 72775218 від 27.12.2007 року погашена в повному обсязі та кредитний договір закритий, а також випискою по особовим рахункам за період з 24.12.2009 року по 01.10.2010 року, згідно яких погашення заборгованості по кредитному договору № 72775218 від 27.12.2007 року здійснено у сумі 81 000,00 гривень.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надіслала заяву в якій просить слухати справу у їхню відсутність, просила її задовольнити.

Представник ТОВ «Агентство по збору боргів» в судове засідання не з`явився, сайті Кагарлицького районного суду Київської області було розміщено оголошення про виклик представника в судове засідання, що відповідає вимогам ст. 128 ч.11 ЦПК України.

В силу ч.3 ст.432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Кагарлицьким районним судом Київської області від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-967/2010 року за позовом ТОВ «Агентство по збору боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованість в сумі 71 975,75 гривень.

На підставі даного рішення, Кагарлицьким районним судом Київської області 18.03.2011 року було видано виконавчий лист № 2-967 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень, і 15.04.2011 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до Постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 30.03.2019 року виконавчий лист № 2-967, виданий 18.03.2011 року, було повернуто стягувану на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно рішення суду від 20.10.2010 року вказана заборгованість виникла на підставі кредитного договору від 27.12.2007 року № 72775218, укладеного між ТОВ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 .

Вказану заборгованість ТОВ «Банк Русский Стандарт», відповідно до договору про відступлення права вимоги/факторингу № 26 від 25.12.2009 року, відступив ТОВ «Агентству по збору боргів», і до ТОВ «Агентство по збору боргів» перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що відповідає вимогам ст. 514 ЦК України.

Проте, станом на сьогоднішній день заборгованість за виконавчим листом № 2-967 від 18.03.2011 року, погашена в повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «Банк Русский Стандарт» № 22121 від 04 вересня 2012 року, згідно якої станом на 04.09.2012 року заборгованість за Договором № 72775218 від 27.12.2007 року погашена в повному обсязі та кредитний договір закритий, а також випискою по особовим рахункам за період з 24.12.2009 року по 01.10.2010 року, згідно яких погашення заборгованості по кредитному договору № 72775218 від 27.12.2007 року здійснено у сумі 81 000,00 гривень.

Згідно ч.3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відповідно до ст.605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, однієї із матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про відсутність у боржника обов`язку повністю або частково виконати зобов`язання, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи, що заявник виконав зобов`язання перед стягувачем, сплативши заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, у стягувач не має претензій до боржників, суд дійшов висновку про задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. 432 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-967 виданий 18.03.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 07.11.2023 року.

Суддя Т.Є. Іванюта