Рішення

від 08.11.2023 по справі 120/12623/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 листопада 2023 р. Справа № 120/12623/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер: 0520655900:04:002:0577, загальною площею 1,783 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, а також нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046, площею 15,5788 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади за межами смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.

Земельними ділянками за кадастровими номерами: 0520655900:04:002:0577, 0520655900:07:006:0046, як зазначає позивач, він користувався на підставі договорів оренди землі від 10.04.2012 та від 15.05.2015 №347.

01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 №39 та рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44.

Вищезазначені рішення відповідача, ОСОБА_1 вважає протиправними, адже відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та абз. 2 ч. 6 ст. 79.1 Земельного кодексу України поділ та об`єднання земельної ділянки здійснюється за згодою землекористувача.

У свою чергу, Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області без згоди ОСОБА_1 , як користувача земельними ділянками, прийнято оскаржувані рішення.

Ухвалою суду від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача від 16.08.2023 про забезпечення позову, що була подана разом із адміністративним позовом.

Ухвалою від 21.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.08.2023 ОСОБА_1 повторно подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 24.08.2023, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, у задоволенні заяви позивача відмовлено.

01.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Стрижавська селищна рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що перед прийняттям оскаржуваних рішень Стрижавською селищною радою належним чином було досліджено питання щодо наявності обтяжень чи наявності у осіб інших речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577 та 0520655900:07:006:0046. В результаті чого встановлено відсутність будь-яких осіб, які мали б зареєстровані у встановленому законом порядку інші речові права, зокрема, право користування на такі земельні ділянки. Також відсутні будь-які заборони на розпорядження ними. Дані обставини підтверджуються витягами з державних реєстрів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577 Ta 0520655900:07:006:0046.

Оскільки позивачем у встановленому законом порядку не було зареєстровано право користування земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577, 0520655900:07:006:0046, Стрижавської селищної ради вважає, що у неї відсутній обов`язок на отримання згоди ОСОБА_2 щодо поділу таких земельних ділянок.

Таким чином, рішення 67 сесії Стрижавської селищної ради 8 скликання від 01.08.2023 № 39 та № 44, на переконання сторони відповідача, є законними та обґрунтованими.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем також подано клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 07.11.2023 у задоволенні клопотання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про закриття провадження у справі відмовлено.

19.10.2023 ОСОБА_1 втретє звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 20.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини.

ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577, загальною площею 1,783 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, а також нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046, площею 15,5788 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади за межами смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.02.2021 № 242710015; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2018 № 145805164; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2018 №145806082.

Ділянки за кадастровими номерами: 0520655900:04:002:0577, 0520655900:07:006:0046 перебувають у комунальній власності Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

10.04.2012 між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі. Відповідно до змісту вищезазначеного договору в оренду передано земельну ділянку площею 15,5788 га за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046.

15.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області (орендодавець) та ПП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі №347. Відповідно до змісту вищезазначеного договору в оренду передано земельну ділянку площею 1,7830 га під господарськими будівлями і дворами за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577.

01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 39. Згідно з п. 1 рішення вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 15,5788 га кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Стрижавської селищної територіальної громади за межами смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.

Окрім того, 01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44. Згідно з п. 1 рішення вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 1,7830 га, кадастровий номер: 0520655900:04:002:0577, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на території Стрижавської селищної територіальної громади смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.

Вважаючи рішення відповідача від 01.08.2023 №39 та №44 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїта законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-четвертою та дев`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, 01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 39 та рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44.

Вищезазначеними рішеннями вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 15,5788 га кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046 та земельної ділянки комунальної власності площею 1,7830 га, кадастровий номер: 0520655900:04:002:0577.

Надаючи оцінку правомірності прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає, що частиною першою статті 56 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Відповідно до частини 6 статті 79.1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Отже, зі змісту вищезазначених норм слідує, що у разі перебування земельної ділянки у користуванні поділ та об`єднання таких земельних ділянок можливий лише за наявності нотаріально посвідченої згоди землекористувача.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Чинне земельне законодавство передбачає три форми права користування землею, зокрема: право постійного землекористування, право орендного землекористування та право концесійного землекористування.

В свою чергу, суд погоджується з доводами відповідача, що в силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації.

Відтак, перед прийняттям оскаржуваних рішень Стрижавською селищною радою було досліджено питання наявності обтяжень чи наявності у осіб інших речових прав на земельні ділянки.

На думку відповідача, позивач помилково вказує, що він є користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577 та 0520655900:07:006:0046, оскільки позивачем у встановленому законом порядку не було зареєстровано право користування відповідними земельними ділянками.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 10.04.2012 між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі. Об`єктом договору оренди є земельна ділянку площею 15,5788 га за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва обслуговування господарських будівель та дворів молочної ферми, кормового заводу за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та постійне користування (землі запасу).

15.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області (орендодавець) та ПП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі №347. Об`єктом такого договору оренди є земельну ділянку площею 1,7830 га за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577 під господарськими будівлями і дворами.

Строк дії договору від 15.05.2015 №347 закінчився згідно з п. 8 такого договору - 14.05.2022. Строк дії договору від 10.04.2012 відповідно до п. 6 такого договору та з урахуванням п. 1 прикінцевих положень договору закінчився - 19.06.2022.

Суд враховує, що відповідно до п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності.

Відтак, з урахуванням вищезазначених приписів Перехідних положень Земельного кодексу України, якими передбачено поновлення на один рік договорів оренди землі від 15.05.2015 №347 та від 10.04.2012, строк дії таких договорів закінчився 14.05.2023 та 19.06.2023 відповідно.

Водночас, позивачем 18.05.2023 подано Стрижавській селищні раді Вінницького району Вінницької області лист-повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У вищезазначеному листі, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до п. 6 Договору від 10.04.2012, після закінчення строку його дії орендар має першочергове право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Відтак, відповідно до п. 6 Договору оренди землі від 10.04.2012, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ОСОБА_2 повідомив про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк на умовах, визначених у чинному договорі оренди землі.

В свою чергу, за приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Проте, відповідач, як орендодавець, не вчинив жодних дій щодо повідомлення орендаря про прийняте рішення за результатами розгляду листа-повідомлення, такі докази не надав і суду.

Більш того, позивачем вчинялись й інші дії, направлені на узгодження права позивача на користування земельними ділянками з власником, з метою оформлення таких прав у законний спосіб та повідомлено, що у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувають справи №128/2638/19 та №128/1822/21 щодо встановлення способу та порядку користування земельними ділянками за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577 та за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046, в яких Стрижавська селищна рада є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Отже, дії відповідача, що спрямовані на поділ земельних ділянок комунальної власності, при наявності спору щодо порядку використання яких є не вирішеним, свідчать про недобросовісну поведінку суб`єкта владних повноважень. При цьому, після закінчення договорів оренди землі, Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, яка є стороною договору, не сприяла унормування правовідносин щодо використання ОСОБА_1 земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, що належить йому на праві власності. Про це свідчить ухиляння відповідача від укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.

Відтак, у період коли закінчився строк дії договорів оренди, а нових договорів ще не укладено, відповідач приймає рішення про поділ земельних ділянок, права на які були предметом договорів від 10.04.2012 та від 15.05.2015 №347.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16- вказано, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

При цьому, стороною відповідача не враховано, що на земельних ділянках, що були передані в оренду, зокрема позивачу знаходяться об`єкти нерухомого майна (тамбур, прохідна, сокорозливний цех, підвал, сушарня, огорожа, сховище), які перебувають у власності ОСОБА_2 , та які він має право використовувати за їх прямим призначенням.

Частинами першою, другою статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельних ділянках за кадастровим номерами: 0520655900:04:002:0577 та 0520655900:07:006:0046, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 викладено правовий висновок про те, щоперехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Стаття 120 ЗК України закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Отже, чинне земельне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду додатково свідчать про нерозривність будівлі, споруди та земельної ділянки, яка знаходиться під нею, що свідчить про необхідність урегулювання правовідносин щодо користування земельною ділянкою, у разі, якщо особа придбала нерухоме майно, що розміщене на такій земельній ділянці.

Отже, рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 №39 та від 01.08.2023 № 44 прийняті відповідачем передчасно та не спрямовані на досягнення легітимної мети, враховуючи ухиляння Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від унормування орендних правовідносин між позивачем, як орендарем земельних ділянок та відповідачем, як орендодавцем.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналіз прецедентної практики ЄСПЛ дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами-учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Суд зауважує, що позивачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо узгодження права користування земельними ділянками, на яких знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно, шляхом направлення листа-повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк від 18.05.2023, ініціювання позовів про встановлення порядку користування земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:04:002:0577 та про визначення способу користування земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:07:006:0046, тим самим очікуючи від відповідача належного оформлення у законний спосіб права користування відповідними земельними ділянками.

Натомість відповідач, як власник земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, яке належить на праві власності позивача, не вжив жодних дій щодо узгодження права користування такими земельними ділянками та передчасно прийняв оскаржувані ріщення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №39 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» та «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Керуючись ст.ст.73-77,90,94,139,241,245,246,250,255,295КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №39 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності».

Визнати протиправним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №44 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності».

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, код ЄДРПОУ 04330007).

Рішення суду сформовано: 08.11.2023.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна