Постанова

від 07.02.2024 по справі 120/12623/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12623/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

07 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області відповідача), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №39 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності».

- визнати протиправним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №44 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності».

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач, як орендодавець, не вчинив жодних дій щодо повідомлення орендаря про прийняте рішення за результатами розгляду листа-повідомлення, такі докази не надав і суду. Вважає, що дії відповідача спрямовані на поділ земельних ділянок комунальної власності, при наявності спору щодо порядку використання яких є не вирішеним, свідчать про недобросовісну поведінку суб`єкта владних повноважень. При цьому, після закінчення договорів оренди землі, Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, яка є стороною договору, не сприяла унормування правовідносин щодо використання ОСОБА_1 земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, що належить йому на праві власності. Про це свідчить ухиляння відповідача від укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що перед прийняттям оскаржуваних рішень Стрижавською селищною радою належним чином було досліджено питання щодо наявності обтяжень чи наявності у осіб інших речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577 та 0520655900:07:006:0046. В результаті чого встановлено відсутність будь-яких осіб, які мали б зареєстровані у встановленому законом порядку інші речові права, зокрема, право користування на такі земельні ділянки. Також відсутні будь-які заборони на розпорядження ними. Дані обставини підтверджуються витягами з державних реєстрів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577 тa 0520655900:07:006:0046.

Вважає, що оскільки позивачем у встановленому законом порядку не було зареєстровано право користування земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:04:002:0577, 0520655900:07:006:0046, тому відсутній обов`язок на отримання згоди ОСОБА_2 щодо поділу таких земельних ділянок.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у поданій апеляційній скарзі відповідач стверджує, що «сам по собі факт прийняття Стрижавською селищною радою рішень про поділ земельних ділянок не може свідчити про вчинення певних недобросовісних та неправомірних дій спрямованих на порушення прав та /або законних інтересів позивача». Однак, разом із цим апелянтом долучаються рішення Стрижавської селищної ради 70 сесії 8 скликання від 29.09.2023 року № 20 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Стрижавській селищній раді» та рішення Стрижавської селищної ради 71 сесії 8 скликання від 29.09.2023 року № 20 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Стрижавській селищній раді» (далі - рішення №20 від 29.09.2023 та №17 від 24.10.2023 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок), які прийняті відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Вважає, що сам факт прийняття відповідачем вищевказаних рішень вказує на послідовні дії суб`єкта владних повноважень щодо поділу земельних ділянок всупереч правам ОСОБА_1 та одночасно спростовує доводи апелянта про те, що «суд першої інстанції виходив із припущень про можливість порушення прав позивача».

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577, загальною площею 1,783 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, а також нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046, площею 15,5788 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади за межами смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.02.2021 № 242710015; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2018 № 145805164; копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2018 №145806082.

Ділянки за кадастровими номерами: 0520655900:04:002:0577, 0520655900:07:006:0046 перебувають у комунальній власності Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

10.04.2012 між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі. Відповідно до змісту вищезазначеного договору в оренду передано земельну ділянку площею 15,5788 га за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046.

15.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області (орендодавець) та ПП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі №347. Відповідно до змісту вищезазначеного договору в оренду передано земельну ділянку площею 1,7830 га під господарськими будівлями і дворами за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577.

01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 39. Згідно з п. 1 рішення вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 15,5788 га кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Стрижавської селищної територіальної громади за межами смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.

Окрім того, 01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44. Згідно з п. 1 рішення вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 1,7830 га, кадастровий номер: 0520655900:04:002:0577, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на території Стрижавської селищної територіальної громади смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області.

Вважаючи рішення відповідача від 01.08.2023 №39 та №44 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Слід також зазначити, що відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Чинне земельне законодавство передбачає три форми права користування землею, зокрема: право постійного землекористування, право орендного землекористування та право концесійного землекористування.

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації.

Приписами частини першої статті 56 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

За правилами статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Отже, підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Відповідно до частини 6 статті 79.1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Зі змісту вищезазначених норм слідує, що у разі перебування земельної ділянки у користуванні поділ та об`єднання таких земельних ділянок можливий лише за наявності нотаріально посвідченої згоди землекористувача.

Колегія суддів також враховує висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 про те, що перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Стаття 120 ЗК України закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Отже, чинне земельне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду свідчать про нерозривність будівлі, споруди та земельної ділянки, яка знаходиться під нею, що свідчить про необхідність урегулювання правовідносин щодо користування земельною ділянкою, у разі, якщо особа придбала нерухоме майно, що розміщене на такій земельній ділянці.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.08.2023 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області прийнято рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 39 та рішення «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44.

Вищезазначеними рішеннями вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 15,5788 га кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046 та земельної ділянки комунальної власності площею 1,7830 га, кадастровий номер: 0520655900:04:002:0577.

Разом з тим, перед прийняттям оскаржуваних рішень Стрижавською селищною радою було досліджено питання наявності обтяжень чи наявності у осіб інших речових прав на земельні ділянки.

Натомість, відповідачем не враховано, що 10.04.2012 між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі. Об`єктом договору оренди є земельна ділянку площею 15,5788 га за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва обслуговування господарських будівель та дворів молочної ферми, кормового заводу за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та постійне користування (землі запасу).

15.05.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області (орендодавець) та ПП "Агрофірма Батьківщина", а також ОСОБА_1 (орендарі) укладено договір оренди землі №347. Об`єктом такого договору оренди є земельну ділянку площею 1,7830 га за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577 під господарськими будівлями і дворами.

Строк дії договору від 15.05.2015 №347 закінчився згідно з п. 8 такого договору - 14.05.2022. Строк дії договору від 10.04.2012 відповідно до п. 6 такого договору та з урахуванням п. 1 прикінцевих положень договору закінчився - 19.06.2022.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності.

Тобто, з урахуванням вищезазначених приписів Перехідних положень Земельного кодексу України, якими передбачено поновлення на один рік договорів оренди землі від 15.05.2015 №347 та від 10.04.2012, строк дії таких договорів закінчився 14.05.2023 та 19.06.2023 відповідно.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, позивачем 18.05.2023 подано Стрижавській селищні раді Вінницького району Вінницької області лист-повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У вищезазначеному листі, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до п. 6 Договору від 10.04.2012, після закінчення строку його дії орендар має першочергове право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом з тим, відповідно до п. 6 Договору оренди землі від 10.04.2012, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ОСОБА_2 повідомив про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк на умовах, визначених у чинному договорі оренди землі.

Також слід зазначити, що за приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Однак, відповідач, як орендодавець, не вчинив жодних дій щодо повідомлення орендаря про прийняте рішення за результатами розгляду листа-повідомлення, такі докази не надав і суду.

Крім того встановлено, що позивачем вчинялись й інші дії, направлені на узгодження права позивача на користування земельними ділянками з власником, з метою оформлення таких прав у законний спосіб та повідомлено, що у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувають справи №128/2638/19 та №128/1822/21 щодо встановлення способу та порядку користування земельними ділянками за кадастровим номером: 0520655900:04:002:0577 та за кадастровим номером: 0520655900:07:006:0046, в яких Стрижавська селищна рада є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що дії відповідача спрямовані на поділ земельних ділянок комунальної власності, при наявності спору щодо порядку використання яких є не вирішеним, свідчать про недобросовісну поведінку суб`єкта владних повноважень.

При цьому, після закінчення договорів оренди землі, Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, яка є стороною договору, не сприяла унормування правовідносин щодо використання ОСОБА_1 земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, що належить йому на праві власності. Про це свідчить ухиляння відповідача від укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.

Водночас, у період коли закінчився строк дії договорів оренди, а нових договорів ще не укладено, відповідач приймає рішення про поділ земельних ділянок, права на які були предметом договорів від 10.04.2012 та від 15.05.2015 №347.

При цьому, стороною відповідача не враховано, що на земельних ділянках, що були передані в оренду, зокрема позивачу знаходяться об`єкти нерухомого майна (тамбур, прохідна, сокорозливний цех, підвал, сушарня, огорожа, сховище), які перебувають у власності ОСОБА_2 , та які він має право використовувати за їх прямим призначенням.

Крім того, частинами першою, другою статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельних ділянках за кадастровим номерами: 0520655900:04:002:0577 та 0520655900:07:006:0046, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 №39 та від 01.08.2023 № 44 прийняті відповідачем передчасно та не спрямовані на досягнення легітимної мети, враховуючи ухиляння Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від унормування орендних правовідносин між позивачем, як орендарем земельних ділянок та відповідачем, як орендодавцем.

При цьому, позивачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо узгодження права користування земельними ділянками, на яких знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно, шляхом направлення листа-повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк від 18.05.2023, ініціювання позовів про встановлення порядку користування земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:04:002:0577 та про визначення способу користування земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:07:006:0046, тим самим очікуючи від відповідача належного оформлення у законний спосіб права користування відповідними земельними ділянками.

Натомість відповідач, як власник земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, яке належить на праві власності позивача, не вжив жодних дій щодо узгодження права користування такими земельними ділянками та передчасно прийняв оскаржувані рішення.

Разом з тим, без згоди землекористувача використав документацію із землеустрою сформованих земельних ділянок шляхом розроблення технічної документації для поділу земельних ділянок комунальної власності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 01.08.2023 №39 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» та «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» від 01.08.2023 № 44 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги, що сам по собі факт прийняття Стрижавською селищною радою рішень про поділ земельних ділянок не може свідчити про вчинення певних недобросовісних та неправомірних дій спрямованих на порушення прав та /або законних інтересів позивача», колегія суддів сприймає критично оскільки прийняття відповідачем рішення Стрижавської селищної ради 70 сесії 8 скликання від 29.09.2023 № 20 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Стрижавській селищній раді» та рішення Стрижавської селищної ради 71 сесії 8 скликання від 29.09.2023 № 20 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Стрижавській селищній раді», які прийняті відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої інстанції свідчать про послідовні дії суб`єкта владних повноважень щодо поділу земельних ділянок всупереч правам ОСОБА_1 , а також свідчать про недотримання відповідачем вимог ст. 120, п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.