Рішення

від 09.11.2023 по справі 260/7719/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/7719/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Милюков Олександр Валерійович в інтересах Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, у якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати висновок від 24.08.2023 року Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2023-06-01-013967-a. 2) стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно оскаржуваного висновку відповідачем було встановлено порушення при здійсненні тендерних закупівель, хоча на думку позивача таких порушень допущено не було. Так у Висновку вказано, що тендерна пропозиція ТОВ «Астріум» не відповідала Додатку 1 до тендерної документації, а саме на підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт було додано копію договору від 27.12.2018 р. №51 ДЗ без додатків до нього. Проте позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки позивач (Замовник) вивчав тендерну пропозицію і дійшов висновку про її обгрунтованість, а в законодавстві відсутні обов`язки Замовника проводити «власні розслідування». Окрім цього, Замовник має право, а не обов`язок звертатися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час моніторингу встановлено, що Замовник порушив п. 43 Особливостей, а саме прийнято тендерну пропозицію ТОВ «Астріум», не зважаючи на те, що таким надано договір від 27.12.2018 р. №51 ДЗ без додаткової угоди від 18.07.2019 р. №2, а отже така тендерна документація не відповідала Додатку 1 до тендерної документації та повинна була бути відхиленою. Тому позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі і з застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі-позивач) є лікарняним закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, який зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 01992506, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності позивача є: 86.10 Діяльність лікарняних закладів (основний); 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.23 Стоматологічна практика; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я. (а.с.59)

01.06.2023 р. КП «Виноградівська районна лікарня» було оголошено про початок проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) ДК 021:2015 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (система магнітно-резонансної томографії всього тіла з надпровідним магнітом) Код НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" 37654 DK 021:2015 33110000-4 - Imaging equipment for the needs of medicine, dentistry and veterinary medicine (system of magnetic resonance imaging of the whole body with a superconducting magnet) Code NK 024:2019 "Classifier of medical devices" 37654.

Дане оголошення про проведення торгів було зареєстроване на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за № UA-2023-06-01-013967-а. (а.с.12-13)

Відповідно до статті 22 Закону, Позивачем була розроблена тендерна документація для можливості подання своїх пропозицій учасниками процедури закупівлі. (а.с.14-42).

За результатом розгляду тендерних пропозицій Позивачем був визначений переможець торгів ТОВ "Астріум" з ціною тендерної пропозиції 49 850 000,00 грн.

Згідно із Звітом про результати проведення процедури закупівлі № UA-2023-06-01-013967-а від 26.06.2023 р. було оприлюднено позивачем повідомлення про намір укласти договір (а.с.44-45).

26.06.2023 між Комунальним некомерційним підприємством «Виноградівська районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астріум» (Виконавець) укладено договір №204, відповідно до якого Виконавець зобов`язується у поставити товар, а саме : ДК 021:2015 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (система магнітно-резонансної томографії всього тіла з надпровідним магнітом) Код НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" 37654.

В подальшому Північно-Східним офісом Держаудитслужби (Відповідачем), згідно з наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 07.08.2023 № 179 проведено моніторинг процедури публічної закупівлі товару ДК 021:2015 33110000-4 - Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини (система магнітно-резонансної томографії всього тіла з надпровідним магнітом) Код НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" 37654 DK 021:2015 33110000-4 - Imaging equipment for the needs of medicine, dentistry and veterinary medicine (system of magnetic resonance imaging of the whole body with a superconducting magnet) Code NK 024:2019 "Classifier of medical devices" 37654, ДК 021:2015: 33110000-4 Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини, очікуваною вартістю 49 900 000,00 грн.

За результатами здійсненого моніторингу складено та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу висновок про результати моніторингу закупівлі. Даним висновком встановлено, що Додатком 1 до тендерної документації передбачена вимога наявності документально підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) шляхом надання зокрема у складі тендерної пропозиції договору з усіма додатками і додатковими угодами до нього та копії документів, що підтверджують ступінь його виконання (акти приймання-передачі та/або видаткові накладні та/або відгуки тощо). (а.с.50-51).

Згідно із Висновком про результати моніторингу закупівлі від 24.08.2023 року Відповідачем встановлені наступні порушення, а саме за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Астріум» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання повноти надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення частини п`ятої статі 8 Закону.

Так, зокрема у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Астріум» надав аналогічний договір від 27.12.2018 №51ДЗ без додаткової угоди від 18.07.2019 №2, яка відповідно до п.8 додаткової угоди є його невід`ємною частиною, що не відповідає вимогам Додатку 1 до тендерної документації.

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Проте, Замовником не розміщено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель та не надано ТОВ «Астріум» можливість виправити наведені вище невідповідності, як це передбачено пунктом 43 Особливостей.

Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «Астріум» не відповідала вимогам тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню.

Проте, на порушення вимоги абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовником протоколом від 15.06.2023 визначено ТОВ «Астріум» переможцем процедури закупівлі та укладено з ним договір. (а.с.50-52)

Не погодившись із вказаним висновком, Комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» звернулося з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (далі - Закон №922).

Положеннями п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Згідно з пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до п.29 ч.1 ст.1 Закону №922, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з п.30 ч.1 ст.1 Закону №922, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №922, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Частинами 1-4 статті 8 Закону №922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Пунктами 10, 16, 31 частини 1 статті 1 Закону № 922 встановлено, що оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель - оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та оголошення про проведення конкурентного діалогу; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; забезпечення тендерної пропозицїї / пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції / пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Частиною 1 ст. 22 Закону №922 встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Згідно ч.3 ст. 22 Закону №922, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Під час моніторингу встановлено, що Замовник порушив ст. 29 Закону №922 та п. 43, 44 Особливостей, а саме у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Астріум» надав аналогічний договір від 27.12.2018 №51ДЗ без додаткової угоди від 18.07.2019 №2, яка відповідно до п.8 додаткової угоди є його невід`ємно частиною, що не відповідає вимогам Додатку 1 до тендерної документації.

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Проте, Замовником не розміщено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель та не надано ТОВ «Астріум» можливість виправити наведені вище невідповідності, як це передбачено пунктом 43 Особливостей.

Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «Астріум» не відповідала вимогам тендерної документації Замовника та підлягала відхиленню. Проте, на порушення вимоги абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовником протоколом від 15.06.2023 визначено ТОВ «Астріум» переможцем процедури закупівлі та укладено з ним договір.

Відповідно до Додатку 1 до тендерної документації передбачена вимога наявності підтвердження документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів , шляхом надання зокрема у складі тендерної пропозиції договору з усіма додатками і додатковими угодами до нього та копії документів, що підтверджують ступінь його виконання.

Суд бере до уваги, що на виконання вищевказаної вимоги Учасником ТОВ «Астріум» було надано Довідку про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору та договір від 27.12.2018 р. №51 ДЗ та додаткову Угоду №1 від 28.12.2018 р. (а.с.52-58).

Суд зазначає, що при винесенні спірного висновку Відповідач не взяв до уваги, що Додаткова угода №1 від 28.12.2018 року є невід`ємною частиною договору від 27.12.2018 року №51 ДЗ та містить усю необхідну інформацію та документальне підтвердження, що вимагались Замовником торгів до аналогічного договору. Наявність же Додаткової угоди №2 не могла бути відомою Позивачу, а відтак її відсутність при наявності наданого учасником процедури закупівлі ТОВ «Астріум» Договору від 27.12.2018 р., довідки, додаткової Угоди №1 від 28.12.2018 р. та актів здачі-приймання від 07.10.2019 р., 22.10.2019 р. 09.12.2019 р. не могло бути підставою для сумнівів у повноті наданої інформації учасником процедури закупівлі ТОВ «Астріум». (а.с.52-58)

Отже, у Замовника не було підстав для відхилення пропозиції учасника торгів ТОВ «Астріум».

Договір за результатами відкритих торгів було укладено між Комунальним некомерційним підприємством «Виноградівська районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астріум» 26.06.2023 року, тобто до початку моніторингу та Висновку Відповідача від 24.08.2023 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частинами 1-4 статті 8 Закону №922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Крім того, ч.1 ст. 36 Закону №922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Однак, зауваження відповідача зводяться до невідповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, що носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (якими в даному випадку є хворі, що перебувають на стаціонарному лікуванні) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не в повній мірі проаналізовано наслідки стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не мав правових підстав на відхилення конкурсної пропозиції ТОВ «АСТРІУМ» з підстав наведених у висновку, а відтак твердження відповідача про порушення позивачем вимог абз. 4 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922 є необґрунтованим та безпідставним, а спірний висновок таким, що підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Розділами ІІ та ІІІ цього Порядку визначено порядок заповнення вступної та констатуючої частин форми висновку. Зокрема, у пункті 3 розділу ІІІ, зазначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, предметом оскарження є висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу процедури закупівлі від 24.08.2023 року, який за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Як установлено судом, зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені відповідачем, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Необхідно зауважити, що ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не визначає повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» на які здійснено посилання в оскаржуваному Висновку.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених нормативно-правових актів та їх норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

З огляду на наведене, суд уважає, що проаналізовані обставини щодо невідповідності спірного висновку вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, є самостійною обставиною для його скасування.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Лікарняна, буд.13, код ЄДРПОУ 01992506) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, Харківська область, м.Харків, Дзержинський район, майдан свободи, будинок 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх код ЄДРПОУ 40478572 про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 24.08.2023 року №UA-2023-06-01-013967-a.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору