Ухвала

від 09.11.2023 по справі 560/19491/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/19491/23

УХВАЛА

09 листопада 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги , Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області , Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просить:

1. Зобов`язати Хмельницький місцевий центр надати позивачці безоплатну вторинну допомогу:

а) для приватизації земельних ділянок;

б) для оскарження правового висновку адвоката Голдзіцької О.К.

2. Зобов`язати стягнути з Координаційного центру з надання безоплатної допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги по 100 000 гривень із зарплати.

3. Витребувати заяви і докази згідно клопотання.

Відповідно до п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачка оскаржує відмову Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надати їй безоплатну вторинну допомогу.

З матеріалів справи суд встановив, що лист Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, згідно якого позивачці роз`яснено те, що вона має право на отримання вторинної правової допомоги, проте підстав для надання такої допомоги поки що недостатньо, прийнятий 06.12.2019.

До суду ж позивачка звернулася в листопаді 2023 року, тобто з пропущенням строку звернення.

Подальші звернення до відповідачів з аналогічними заявами та надання відповідей на них не змінюють момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав та не поновлюють процесуальний строк звернення до суду.

Отже, позивачка звернулася до суду, пропустивши шестимісячний строк звернення з вказаними позовними вимогами.

Клопотання про поновлення строку звернення та доказів наявності об`єктивних причин, які перешкодили їй своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивачка не надала.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність встановлення позивачці строку для усунення недоліків шляхом: надання до суду письмового клопотання, в якому вказати підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський