Ухвала

від 08.11.2023 по справі 200/11520/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 200/11520/18-а

адміністративне провадження № К/990/35067/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а за позовом ОСОБА_1 до Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Маріупольської районної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Мангушської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Мангушська РДА), у якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо безпідставного звільнення за пунктом 7 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- скасувати наказ керівника апарату Мангушської РДА від 16.10.2018 № 54-к про звільнення позивача як протиправний;

- поновити позивача на посаді завідувача сектору у справах сім`ї, молоді та спорту Мангушської РДА з дня звільнення; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2018 по день поновлення на роботі з урахуванням встановленої надбавки;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

19 жовтня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частина друга статті 353 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження, у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Отже, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Водночас Судом установлено, що касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на підпункти 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, що унеможливлює перевірку умов визначених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України та, відповідно, пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші доводи касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська