Ухвала

від 18.03.2024 по справі 200/11520/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

справа №200/11520/18-а

адміністративне провадження №К/990/8669/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Прокопенка О.Б,,

суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Олени Дмитрівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а за позовом ОСОБА_1 до Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Маріупольської районної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мангушської районної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо безпідставного звільнення за пунктом 7 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- скасувати наказ керівника апарату Мангушської районної державної адміністрації від 16 жовтня 2018 року № 54-к про звільнення позивача як протиправний;

- поновити позивача на посаді завідувача сектору у справах сім`ї, молоді та спорту Мангушської районної державної адміністрації з дня звільнення; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 жовтня 2018 року по день поновлення на роботі з урахуванням встановленої надбавки;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 08 листопада 2023 року, від 19 грудня 2023 року та від 30 січня 2024 року касаційні скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Олени Дмитрівни були повернуті на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

28 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лещенко Олена Дмитрівна вчергове звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а.

Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій скаржником було подано в межах строків на касаційне оскарження, а також те, що касаційна скарга подається повторно після спливу строку на касаційне оскарження з поважних причин, не з вини касатора та без надмірних зволікань після винесення ухвали про повернення касаційної скарги.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Звертаючись четвертий раз із касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що після повернення касаційних скарг скаржником в межах установленого строку було повторно подано касаційну скаргу.

Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: скаржником, при посиланні на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, не зазначено, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 18 вересня 2023 року, а касаційну скаргу вперше подано 17 жовтня 2023 року, що свідчить про дотримання скаржником строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Проте ухвалами Верховного Суду від 08 листопада 2023 року, від 19 грудня 2023 року та від 30 січня 2024 року касаційні скарги було повернуто скаржнику.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

При цьому, суд касаційної інстанції ураховує тривалість пропущеного скаржником строку на оскарження рішення суду апеляційної інстанції та обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника. Непереборних обставин скаржником не наведено, а судом не встановлено.

Суд уважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені скаржником підстави для поновлення строку не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними вказані представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лещенко Оленою Дмитрівною підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Олени Дмитрівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі №200/11520/18-а за позовом ОСОБА_1 до Мангушської районної державної адміністрації Донецької області Маріупольської районної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Б. Прокопенко

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко