Постанова

від 08.11.2023 по справі 948/73/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/73/23 Номер провадження 22-ц/814/3546/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Сальної Н.О.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувшив м.Полтавіцивільнусправу запозовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки у власність держави

треті особи: Старосалтівська селищна рада Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3

за апеляційноюскаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Кравець С.В. в сел.Машівка зі складанням повного тексту 04 квітня 2023 року,-

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до районного суду з даним позовом, в якому просили витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:05:001:1607 у власність держави шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області права власності на вказану земельну ділянку.

Зазначали, що їм стало відомо про наявність порушеного права держави у зв`язку з незаконною подвійною приватизацією громадянами земельних ділянок та порушення земельного законодавства, а саме, що громадянином ОСОБА_3 у 2015 та 2017 роках було безоплатно отримано 2 земельні ділянки по 2 га кожна, одна я яких 20.08.2020 року була відчужена за договором купівлі продажу відповідачу ОСОБА_2 .

Рішенням Машівськогорайонного судуПолтавської областівід 03квітня 2023року відмовлено у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки у власність держави.

Рішення суду мотивовано неналежністю позивача.

Рішення оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що земельна ділянка, яка вибула з власності держави поза встановленою законодавством процедурою підлягає поверненню у власність держави для відновлення порушеного права.

Посилаючись на позиції Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, вказують, що держава, як учасник правовідносин діє через державні органи, зокрема і через Головне управління Держгеокадастру, а тому у вказаній справі управління є належним позивачем.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалівсправи вбачається, позивачем було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 6321655800:05:001:1607 площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та була проведена її реєстрація, яка у подальшому була відчужена на підставі договору купівлі-продажу у власність ОСОБА_2 , відповідачу по справі.

Також було встановлено, що ОСОБА_3 раніше вже реалізував своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яку йому було надано у приватну власність з кадастровим номером 6311200000:32:047:0004 площею 2,0000 га, що розташована на території Люботинської міської ради Харківської області та було зареєстроване право власності за ним.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, управління, вказувало, що земельна ділянка має бути повернена з чужого незаконного володіння у власність держави, оскільки спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_3 внаслідок того, що він при зверненні до позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та його затвердження не повідомив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вже скористався, а навпаки зазначив недостовірну інформацію щодо невикористання ним такого права.

Районний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, рішення мотивував тим, що позивач не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, що передбачено ч.5 ст. 24 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, а тому не є належним позивачем у справі.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Так,Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділXПерехідні положення Земельного кодексу Українидоповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Як визначено у ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У даній справі позивач просить витребувати у відповідача у власність держави шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником державою в особіГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській області права власності на спірну земельну ділянку, хоча за наведеними вище змінами у законодавстві не має права здійснювати розпорядження землями, що передані до комунальної власності.

За таких обставин висновок районного суду про неналежність позивача є вірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.11.2023 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна