Постанова

від 31.10.2023 по справі 522/2171/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5466/23

Справа № 522/2171/22

Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Назарової М.В., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гуденка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ.ШАГ» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановив:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «ІТ.ШАГ» у якому просив суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 39 080 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ.ШАГ» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІТ.ШАГ» судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 18 660 гривень.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем документи на підтвердження наданих йому послуг та їх вартості узгоджуються між собою та матеріалами справи, а визначення вартості наданих послуг Додатковою угодою №1 до Договору від 14 квітня 2022 у сумі 2 000 грн. за одну годину роботи адвоката є адекватним до характеру отриманих послуг та відповідає складності даної справи.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на те, що ухвалюючи додаткову постанову, суд не звернув належної уваги на обставини на які вказував скаржник заперечуючи проти задоволення вимог заяви відповідача про стягнення судових витрат на правову допомогу, розмір якої скаржник вважає є завищенним, необґрунтованим і непропорційним до предмету позову, тому просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу у стягненні з нього судових витрат на правничу професійну допомогу у заявленому відповідачем розмірі.

У судовому засіданні 23 травня 2023 року скаржник підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на законність оскаржуваного позивачем додаткового рішення суду.

13 червня 2023 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд направив до апеляційного суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване додаткове рішення суду не у повній мірі відповідає вказаним нормам, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, з мотивів викладених у тексті оскаржуваного додаткового рішення.

Водночас колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення вказаного вище розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з такого.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Питання стосовно стягнення з позивача судових витрат, понесених стороною відповідача на оплату професійної правничої допомоги судом не вирішувалось.

15 вересня 2022 до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Єгорова Б.С. про ухвалення у справі додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення з позивача судових витрат, понесених відповідачем на отримання правничої допомоги у розмірі 18 660 грн.

10 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав заперечення на вказану заяву відповідача, у яких посилаючись на те, що заявлений відповідачем розмір понесених ним судових витрат на правову допомогу є завищеним, неспівмірним ціні позову, і є необґрунтованим, ця справа не є складною, з боку відповідача мало місце затягування розгляду цієї справи.

Так, відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 14 квітня 2022 року (далі - Договір), укладеного між АО «Адвокатська компанія «АЛЬФА-ЛІГАЛ» та ТОВ «ІТ.ШАГ», предметом якого є представлення і захист Адвокатським об`єднанням інтересів Клієнта у судових, правоохоронних та інших органах державної влади і місцевого самоврядування, перед юридичними і фізичними особами. За надану правничу допомогу Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднання гонорар у строки і порядку передбаченні чинним Договором (п.1.1 Договору).

Клієнт ТОВ «ІТ.ШАГ» виплачує адвокатському об`єднанню гонорар на умовах, погоджених сторонами (п. 4.3 Договору). Порядок та умови сплати гонорару встановлюються згідно з положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та визначається Сторонами у додатковій угоді (п.4.1. Договору). Фактичні витрати Адвокатського об`єднання (оплата роботи фахівців, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо) оплачуються Клієнтом окремо від гонорару на підставі наданого Адвокатським об`єднанням рахунку з доданням підтверджуючих документів (п.4.2 Договору). Надання передбаченої цим Договором правничої допомоги фіксується в Акті про надання правничої допомоги, підписаному Сторонами (їх уповноваженими представниками) (п. 4.4. Договору).

Згідно з Додатковою угодою №1 до Договору гонорар за надання правничої допомоги, яка передбачена п.1.1. Договору складає 2 000 грн за годину витраченого робочого часу (п.2).

Згідно з Актом від 14 вересня 2022 року адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступні види правничої допомоги:

1) зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції (1 година), вартість - 2 000 грн;

2) збір доказів для подачі відзиву на позовну заяву до суду та підготовка і подача відзиву на позовну заяву (3 години) вартість 6 000 грн;

3) підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву до суду (2 години), вартість 4 000 грн;

4) підготовка заяв, клопотань до суду в інтересах Клієнта (1 година), вартість 2 000 грн;

5) участь у судових засіданнях: 30 травня 2022 року з 11:00 до 12:00 (1 година); 06 липня 2022 з 11:14 до 11:54 (40 хвилин); 13 вересня 2022 року з 13:54 до 14:34 (40 хвилин). Всього 2 год. 20 хв., вартість 4 660 грн;

Загальна сума гонорару за правничу допомогу тривалістю 9 год. 20 хв. - 18 660 грн.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Цю справу суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожному гарантується право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів тощо), що узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в ухвалах від 21 вересня 2016 року у справі №654/2765/15-ц; та від 26 квітня 2017 року у справі № 335/6590/15-ц.

За частинами 2 та 3 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18).

Згідно правової позиції Великої Палати у справі № 910/12876/19, в рамках якої, Верховний Суд визначив в якості належних та допустимих доказів розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об`єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об`єднанням в кожній з 3-ох інстанцій); · витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо); ·докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України)

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається заявлення позивачем про неспівмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, складності справи та ціні позову.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30 вересня 2020 року, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже колегія суддів вважає неможливим втручання у узгоджений відповідачем із адвокатом що здійснював його представництво у суді першої інстанції, у п.п.1 Договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 2 000 грн за годину витраченого робочого часу (п.2), зважаючи на висновки, викладені у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19, відповідно до яких розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не має права втручатися у ці правовідносини.

Водночас враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на підставу, предмет позову та ціну позову, у задоволенні якого було відмовлено, з огляду на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, типовість обставини справи, щодо яких існує стабільна судова практика, на яку, зокрема, посилався і відповідач, апеляційний суд вважає завищеним зазначений у Акті від 14 вересня 2022 року витрачений адвокатом час на зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовку та подачу відзиву на позовну заяву, підготовку та подачу заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та заяв, клопотань до суду в інтересах Клієнта.

Так, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що достатніми для: зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції є 30 хвилин; збору доказів для відзиву на позовну заяву та його підготовки 45 хвилин; підготовки заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву 45 хвилин; підготовки заяв, клопотань до суду в інтересах Клієнта 30 хвилин.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.19 закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:

надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення;

надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні;

представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні;

представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами;

представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже подання до суду відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, які зазначені у Акті від 14 вересня 2022 року не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.ст.1, 19 закону №5076-VI, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи вказане, оскільки колегія суддів доходить висновку про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу складності справи, не відповідність критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою, обрахована стороною відповідача та стягнута судом вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.

Стягнення ж наведених витрат у повному розмірі з огляду на встановлені вище обставини справи, колегія суддів вважає, матиме надмірний характер.

Щодо зазначеного у Акті від 14 вересня 2022 року часу витраченого адвокатом на представництво інтересів клієнта у судових засіданнях, колегія суддів вважає, що такий є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІТ.ШАГ» суми судових витрат за надання професійної правничої допомоги з 18 660 грн до 9 660 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а оскаржуване додаткове рішення суду потрібно змінити, на підставі ст. 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ.ШАГ» суму судових витрат за надання правової допомоги з 18 660 грн до 9 660рн.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова