Постанова

від 06.11.2023 по справі 522/7605/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5993/23

Справа № 522/7605/20

Головуючий у першій інстанції Жовтан П.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 ,

на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, в обґрунтування якого зазначила, що 29.10.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстрований за номером 1887, за яким ОСОБА_1 надала в користування ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 10,22 га, кадастровий номер 5122785800:01:001:0502, розташовану за адресою Одеська обл., Лиманський район, Сичавська сільська рада. Право користування земельною ділянкою (емфітевзису) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2018 року за номером запису 28632837.

Позивач зазначила, що не розуміла, що підписує не договір оренди, а емфітевзису, грошові кошти, що нею отримано за весь період дії договору емфітевзису вона вважає платою за рік користування земельною ділянкою, а також зазначає про те, що нотаріусом не було належним чином роз`яснено правові наслідки укладення договору емфітевзису. Відповідно, позивач вважає договір емфітевзису недійсним, оскільки він вчинений під впливом обману (статті 230 ЦК України) та вона помилилися щодо правової природи правочину (стаття 229 ЦК України).

Позивач просив суд визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) площею 10,22 га (кадастровий номер 5122785800:01:001:0502), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, Сичавська сільська рада, укладений 29.10.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В. за реєстровим № 1887.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 30 березня 2023року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним відмовив.

Суд першої інстанції, виходив з того, що саме зміна користувача земельної ділянки змінила ставлення позивачки до оспорюваного договору і що це відбулось вже після укладення договору, тобто в квітні 2020 року. Крім того зазначив, що позивач ототожнює зміну користувача земельної ділянки зі зміною власника.

Суд першої інстанції вважав, що введення позивача в оману щодо змісту правочину та намір укласти договір оренди землі спростовується змістом договору з якого вбачається належне розуміння сторонами наслідків його укладення, також, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту введення її в оману відповідачем.

Заяву про визнання відповідачем позову не прийнято до уваги, оскільки її задоволення призведе до порушення прав ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що підписуючи спірний договір від 29.10.2018 року вона вважала, що укладає договір оренди належної їй земельної ділянки, а не передає земельну ділянку відповідачу в користування для сільськогосподарських потреб на 99 років. При цьому має місце, як помилка позивача, яка через свій похилий вік та слабкий зір не досконало з`ясувала істотні умови правочину та неправильно сприйняла його фактичні обставини, що вплинуло на її волевиявлення, так і обман з боку відповідача шляхом замовчування та не роз`яснення істотних умов договору і надання для підпису примірнику договору, в якому істотні умови не відповідали досягнутим домовленостям стосовно істотних умов правочину, а самі примірники правочину були виготовлені дрібним для сприйняття позивачем текстом.

Скаржник зазначила, що нотаріусом зачитаний не був, сторони не дійшли згоди стосовно всіх пунктів договору, договір не був спрямований на реальне настання наслідків, крім цього предмет договору перебував під арештом і відповідно нотаріус не мав права його посвідчувати.

Також зазначає про порушення норм процесуального права, а саме: неприйняття судом рішення за результатом розгляду заяви про визнання позову, яка надійшла 25.10.2022 року, зміст оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, судом не наведено пояснень позивача та представника позивача, наданих у судовому засіданні. Вважає рішення необґрунтованим.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.05.2023 року відповідачу та третім особам роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву та пояснень відповідно на апеляційну скаргу.

Представник відповідача копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 16.05.203 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від відповідача надійшли пояснення в яких останній погодився з доводами апеляційної скарги.

ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 08.05.2032 року та 04.05.2023 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 15.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У письмових поясненнях Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, зазначивши, що позивач належними доказами не довела факт введення її в оману під час укладення спірного правочину.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 16.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 16.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач, відповідач та треті особи в судове засідання не з`явились.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримала 09.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, судову повістку отримало 09.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», судову повістку отримала 03.10.2023 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. У судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) нотаріально посвідчувався та нотаріус перевіряв дійсну волю сторін на його укладення та досягнення згоди щодо істотних умов договору. Надана позивачкою копія попереднього договору оренди не може бути доказом помилки щодо природи правочину, оскільки він укладений в простій письмові формі, оспорюваний же договір посвідчено нотаріально, крім того надана копія попереднього договору оренди не спростовує наміри сторін укласти договір емфітевзису та посвідчити його нотаріально.

Сторони у відповідності до вимог ЦК України узгодили усі істотні умови договору, в тому числі, щодо розміру, форми та порядку здійснення плати за користування земельною ділянкою. Волевиявлення сторін відповідало їх волі. Право користування земельною ділянкою було зареєстровано в державному реєстрі.

Суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для визнання недійсним договору емфітевзису, як такого, що вчинений під впливом помилки, оскільки позивачка не спростувала у встановленому законом порядку презумпцію правочину (стаття 204 ЦК України), не довела належними та допустимими доказами, що обставини щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), існували саме на момент вчинення правочину.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦивільного кодексу України.

Отже суб`єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта).

Відповідно до частини першоїст. 395 ЦК Україниречовими правами на чуже майно є, зокрема право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач) (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Статтею 408 ЦК України(в редакції чинній на момент укладення договору) визначено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2018 року між ОСОБА_1 (власник) та ОСОБА_2 (землекористувач) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстрований за реєстровим № 1887.

Пунктом 1 договору передбачено, що власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 10,2200 га, кадастровий номер 5122785800:01:001:0502, що знаходиться за адресою Одеська обл., Лиманський район, Сичавська сільська рада, з метою використання її для сільськогосподарських потреб.

Згідно пункту 3 договору за домовленістю сторін, за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику одноразово плату у розмірі 40000 грн, які були повністю отримані власником до підписання цього договору.

Відповідно до пункту 11 договору сторони повідомляють, що укладають цей договір за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний правочин на вкрай невигідних умовах, за відсутності будь-яких заперечень щодо кожної з умов цього правочину, розуміючи значення правочину, умови та його правові наслідки.

Також договір містить застереження, що зміст ст. 233 ЦК України сторонам договору нотаріусом роз`яснено.

Договір є укладеним на строк 99 років, тобто до 29.10.2117 року (п. 12 договору).

Договір встановлення емфітевзису від 29.10.2018 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 28632837.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Відповідно до ч. 1ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1ст. 48 ЦПК України).

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Пунктом 13постановиПленуму ВерховногоСуду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18 грудня 2009 року №14 роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Звертаючись до суду із позовом про визнання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) недійсним, з підстав вчинення під впливом обману (статті 230 ЦК України), помилки позивача щодо правової природи правочину (стаття 229 ЦК України), укладання фактично сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у період дії заборони на укладення таких договорів, оскільки договір містить в собі ознаки договору купівлі-продажу.

Отже предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Позивач визначив відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно дочастини другоїстатті 102-1ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Частиною другою статті 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Зокрема емфітевтичне право може бути предметом договору купівлі-продажу, дарування, міни, в тому числі предметом застави, а також може передаватися будь-яким іншим, не забороненим законом, способом іншій фізичній або юридичній особі. При відчуженні емфітевзису йдеться не про передачу права власності на земельну ділянку, а виключно про відчуження права користування нею.

Згідно частини четвертої статті 102-1 ЗК України особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.

Відповідно до частини першоїст. 395 ЦК Україниречовими правами на чуже майно є, зокрема право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Згідно свідоцтва від 02 червня 2020 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О., відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. 14 травня 2020 року (номер виконавчого провадження 60754264), посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), площею 10,22 га, кадастровий номер 5122785800:01:001:0502, за адресою Одеська область, Лиманський район, Сичавська с/рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1673373651227, яке придбано ОСОБА_3 за 900003 грн, що раніш належало ОСОБА_2 на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 1887 від 29.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В. (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28632837).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна сформованої23.06.2021року вбачається,що земельнаділянка реєстраційний номерв Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1673373651227, кадастровий номер 5122785800:01:001:0502, площею 10,22 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві власності ОСОБА_1 . У розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права зазначено, що 29.10.2018 року підставою державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), площею 10,22 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, Сичавська сільська рада, є договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер 1887, виданий 29.10.2018 року, видавник Борисова Н.В. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу; Акт про проведені електронні торги, серія та номер: ВП № 60754264, виданий 14.05.2020 року, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.; відомості про суб`єкта іншого речового права власник ОСОБА_1 , правокористувач ОСОБА_3 .

Отже в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис про інше речове право право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ОСОБА_3 .

Зазначені обставини свідчать про те, що як на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, право володіння та користування земельною ділянкою площею 10,22 га, кадастровий номер5122785800:01:001:0502, на праві емфітевзису, належить ОСОБА_3 , що раніш належало ОСОБА_2 на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29.10.2018 року.

Право чиінтерес маютьбути захищенісудом успосіб,який єефективним і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права,протенаявність права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), яке зареєстровано за ОСОБА_3 в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не призведе до відновлення прав позивача.

Позивачкою позов у цій справі заявлений до ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_3 , яка придбала право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за договором від 29.10.2018 року, укладеним між ОСОБА_1 (власник) та ОСОБА_2 , до участі у справі як відповідач не залучена.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 приймала участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Разом з тим, позивачка під час розгляду справи клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 не заявляла.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що позов пред`явлено не до всіх осіб.

Оскільки позивачка заявила позов не до всіх осіб, які є стороною спірних правовідносин, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу не може усунути порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки не наділений повноваженнями залучення до участі у справі відповідача на стадії апеляційного провадження, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи належних відповідачів.

Апеляційний суд вважає також недоцільним робити аналіз іншим доводам апеляційної скарги, так як вони можуть стати предметом розгляду справи при зверненні позивача до суду з позовом до всіх належних відповідачів.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасуватисудове рішенняповністю абочастково іухвалити увідповідній частинінове рішенняабо змінитирішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. ст. 376 ЦПК України).

Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем до участі в справі не залучено всіх належних відповідачів, тому колегія суддів вважає, що рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення суду підлягає зміні лише шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2023 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Н.В. Стахова