Ухвала

від 10.11.2023 по справі 369/18841/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18841/23

Провадження №2/369/6965/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіЯнченко А.В.,розглянувши заявупредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката ПарульЮлії Олегівнипро забезпеченняпозову уцивільній справі№ 369/18841/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 15.08.2023 року, індексний номер: 51403022 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 32224106000:01:009:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

09.11.2023 року представником позивача разом з позовною заявою через канцелярію суду зареєстровано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером: 32224106000:01:009:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтувавтим,що впровадженні Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіперебуває цивільнасправа №369/18841/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 15.08.2023 року, індексний номер: 51403022 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 32224106000:01:009:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом позову є: визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 15.08.2023 року, індексний номер: 51403022 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 32224106000:01:009:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначила, що оскаржуваним рішенням порушено право власності позивача, на даний час відповідач може розпоряджатися зазначеним майном на власний розсуд, а тому не вжиття заходів забезпечення позову може порушити права, свободи та інтереси інших осіб, які не є сторонами у справі.

Вказувала, що у випадку продажу зазначеної земельної ділянки третім особам це спричинить новий спосіб захисту, а саме: витребувати майно з незаконного володіння або визнання недійсним договору (купівлі-продажу і т.д.).

Вказана дія порушить право позивача на ефективний судовий захист, так як спричинить подання нового позову, предметом якого є витребування майна з незаконного володіння або визнання недійсним договору купівлі-продажу і т.д.

На підставі наведеного, представник позивача резюмувала, що вжиття заходів забезпечення позову спричинить ефективний захист позивача та третіх осіб, так як останні будуть застраховані від втрати грошових коштів.

Окрім того, це не спричинить подання іншого позову з іншими матеріально правовими підставами.

Вказувала, що зустрічне забезпечення не застосовується у зв`язку з відсутністю підстав передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вказану заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 року у справі № 361/6799/14-ц, провадження № 61-16714св21 було встановлено, що позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку слід відмовити, оскільки вказаний захід забезпечення позову не є співмірним позовній вимозі про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора.

Крім того, слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість продажу спірного майна (земельної ділянки) без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх належними доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює реальні заходи щодо продажу спірного майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволеннізаяви Представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката ПарульЮлії Олегівнипро забезпеченняпозову уцивільній справі№ 369/18841/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 15.08.2023 року, індексний номер: 51403022 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером: 32224106000:01:009:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко