Постанова

від 10.11.2023 по справі 705/781/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1474/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/781/23 Категорія: 311020000 Годік Л.С. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новіков О.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради;

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1

розглянувши впорядку письмовогопровадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 до Комунальногонекомерційного підприємства«Уманська центральнаміська лікарня»Уманської міськоїради про стягнення зарплати за понаднормований час,

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради про стягнення зарплати за понаднормований час.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що з 11.12.2018 по 14.04.2020 вона перебувала у трудових відносинах з КНП «Уманська міська лікарня», де працювала на посаді молодшої медичної палатної сестри, що підтверджується записами у трудовій книжці. У січні 2020 року з боку відповідача не нарахована та не виплачена заробітна плата за надурочні години в обліковому періоді (місяць) через допущене роботодавцем завищення норми відпрацьованих робочих змін (годин) за графіком роботи. При звільненні 14.04.2020 їй також не проведено виплати за надурочні робочі години. Відповідачем були порушені вимоги трудового законодавства, адже згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; порядок застосування підсумованого обліку робочого часу передбачено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.04.2006 № 138.

За розрахунковим листом за січень 2020 року фактично вона відпрацювала 151,2 год. За місяць, за висновком Черкаського апеляційного суду у справі № 705/899/2122-ц/821/1264/21 від 22.07.2021, робочий час має бути тривалістю 144 год. Кількість надурочних годин дорівнює (151,2 год 144 год = 7,2 год), які оплачуються згідно з ст.106 КЗпП України. Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог статей 50, 51 та 53 КЗпП.

Таким чином, ОСОБА_1 просила стягнути з КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради на її користь грошові кошти (заробітну плату за надурочні години) в сумі 502,99 грн та виплатити їх із врахуванням затримки фактичного розрахунку відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради про стягнення зарплати за понаднормовий час, відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що позивачем у позовній заяві неправильно розраховано норму робочого часу за січень 2020 року при 36-годинному робочому тижні у кількості 144 годин, оскільки норма за січень 2020 року є 151,2 години, за які позивачу нараховано заробітну плату та інші доплати, на підтвердження протилежного позивачем не надано жодного належного доказу щодо порушення її прав.

Не погоджуючись з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2023, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не використано висновок, викладений Черкаським апеляційний судом в постанові від 22.07.2021 у справі № 705/899/21, між тими самими сторонами, щодо визначення норми робочого часу при шкідливих умовах праці, встановленої для молодшої медичної сестри, в кількості 144 годин на місяць.

Судом взято до уваги акт інспекційного відвідування управління Держпраці, хоча в ньому не перевірялися умови оплати праці у січні 2020 року.

Крім того, апеляційна скарга містить заперечення на ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2023 та від 29.05.2023.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Зважаючи на викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 , 11.12.2018 позивачку було прийнято на посаду сестри медичної молодшої інфекційного відділення по переводу в КНП «Уманська міська лікарня», а 14.04.2020 звільнено з вказаної посади (за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 22).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначала про те, що при звільненні відповідач не виплатив позивачу заробітну плату за надурочні години, відпрацьовані в січні 2020 року, через допущене роботодавцем завищення норми відпрацьованих робочих змін (годин) за графіком роботи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, оплати праці. Відповідно до зазначеного, режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюються роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з власником або уповноваженим ним органом вирішує питання оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; разом з власником або уповноваженим ним органом вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо.

Відповідно до п.п. 20, 24 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Уманська міська лікарня», затверджених постановою зборів представників трудового колективу КНП «Уманська міська лікарня» (протокол № 1 від 24.04.2019) (а.с. 156-165):

- час початку, закінчення роботи і перерви для відпочинку та харчування для стаціонару встановлюється згідно графіку, цілодобовий;

- графіки змінності доводяться до працівника, як правило, не пізніше ніж за один місяць до введення їх у дію;

- відповідно до ст. 61 КЗпП України в закладах охорони здоров`я на роботах, пов`язаних з наданням медичної допомоги населенню, застосовується щомісячний облік робочого часу;

- робота в надурочний час, як правило, не допускається (крім виняткових випадків за погодженням профспілковим органом).

Крім того, відповідачем визнається, що у КНП «Уманська міська лікарня» діє підсумований щомісячний облік робочого часу та для медичних працівників інфекційного відділення немає розподілу на шести- чи п`ятиденний робочий тиждень, вони працюють за графіком чергувань.

Згідно зі статтею 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

У порядку, встановленому у колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п`ятиденного робочого тижня. Враховуючи те, що при п`ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п`ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями у суботу та неділю.

Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

У листі Мінсоцполітики від 05.07.2012 № 229/13/116-12 надано роз`яснення, що в такому випадку нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного (п`ятиденного) робочого тижня, в обліковому періоді часу, упродовж якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному і т. д.

Пунктами 1.3, 5 Наказу Міністерства охорони здоров`я № 319 від 25.05.2006 Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров`я передбачено, що: норма робочого часу 40 годин на тиждень встановлена для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господарок (за винятком тих, хто працює із шкідливими умовами праці); для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) і на посадах у шкідливих умовах праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 "Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня".

У розділі 32 «Охорона здоров`я, освіта та соціальна допомога» Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163, включено, зокрема, інфекційні, туберкульозні (протитуберкульозні) лікувально-профілактичні установи та заклади, відділення, палати, кабінети, з нормою праці 36 годин на тиждень, яка стосується у тому числі таких працівників закладів охорони здоров`я як молодша медична сестра (сестра-прибиральниця, санітарка-буфетниця, сестра-господиня, нянька, прибиральниця виробничих приміщень, тощо).

Відповідно до розрахунку тривалості робочого часу за 2020 рік, норма тривалості робочого часу в годинах при 36-годинному робочому тижні, складає 151,2 години (кількість робочих днів 21) (а.с. 125).

Згідно з табелем обліку використаного робочого часу за січень 2020 року, ОСОБА_1 відпрацьовано 19 робочих днів (1, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 24, 25, 26, 30, 31), що складає 151,2 годину (а.с. 124).

Відповідно до Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧК/455/АВ від 30.12.2020, інспектором праці Слиньком А.М. було проведено інспекційне відвідування КНП «Уманська міська лікарня» з метою перевірки дотримання діючих норм трудового законодавства (а.с. 90-103).

У ході інспекційного відвідування за зверненням працівника ОСОБА_1 було встановлено, що у січні 2020 року позивачкою відпрацьовано 19 робочих днів, 151,2 години при нормі часу 151,2 години. Нарахування заробітної плати складалося із посадового окладу, доплати за шкідливість, доплати за використання дезінфікуючих засобів, нічних, доплати до мінімальної заробітної плати, святкових. Доплати за шкідливість, за роботу в нічний час нараховані зверх мінімальної заробітної плати. Перевіркою не встановлено використання найманої праці ОСОБА_1 зверх місячних норм робочого часу. В акті також зазначено, що роботодавцем проведена оплата праці ОСОБА_1 з розрахунку повної ставки за фактично відпрацьований час, що передбачено трудовим договором (а.с. 102).

Колегія суддів погоджується з доводами позивачки про те, що законодавчі обмеження по кількості годин робочого часу при шкідливих умовах праці, встановленої для молодшої медичної сестри, складає 144 години.

Однак, слід враховувати, що 144 години робочого часу встановлено для 4 тижнів (36*4 = 144), а не на місяць, тоді як в січні 2020 року було 4 тижні і два дні.

До прикладу, якщо взяти до уваги 4 тижні в січні 2020 року (з 01.01.2020 по 29.01.2020), з яких позивачка відпрацювала 17 днів в середньому по 8 годин в день ((8 год + 9 год + 7 год + 8 год + 9 год + 9 год + 7 год + 8 год + 9 год + 7 год + 8 год + 8 год + 7 год + 8 год + 9 год + 7 год + 8 год відповідно) / 17 днів), то загальна кількість відпрацьованих останньою годин складає 136 (17*8), що не перевищує встановлену норму робочих годин саме для 4-х тижнів.

Робочі години в січні 2020 року в кількість 151,2 роботодавцем розраховані не за 4 тижні, а саме за місяць, який, як зазначалось вище, склав 4 тижні і 2 дні (4,2 * 36 = 151,2).

Таким чином, позивачкою у позовній заяві та в апеляційній скарзі неправильно розраховано норму робочого часу за січень 2020 року, про що правомірно зазначено судом першої інстанції.

Заперечень позивачки щодо кількості днів та годин, відпрацьованих в січні 2020 року, зазначених в табелі обліку використаного робочого часу за січень 2020 року, матеріали справи не містять.

Доводів та доказів того, що відповідачем неправильно здійснено розрахунок заробітної плати за 151,2 відпрацьовані позивачкою години в січні 2020 року, ОСОБА_1 суду не наведено та не надано.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідачем надано суду ряд документів, у тому числі, статут КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради (нова редакція); правила внутрішнього трудового розпорядку КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради; графік чергувань за січень 2020 року; табель обліку використаного робочого часу за січень 2020 року; акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЧК/455/АВ, з яких вбачається відсутність найманої праці ОСОБА_1 зверх місячних норм робочого часу.

Посилання скаржниці на те, що під час інспекційного відвідування не перевірялись умови оплати праці у січні 2020 року, а тому акт перевірки не має доказової сили, колегія суддів відхиляє, оскільки акт інспекційного відвідування містить чіткий висновок про відсутність відпрацьованих позивачкою надурочних годин, крім того, так як управлінням Держпраці досліджувались загальні питання щодо оплати праці, апеляційний суд не вбачає підстав не враховувати акт, складений за результатами такого дослідження.

Інших підстав для неврахування акта інспекційного відвідування скаржницею не наведено.

Щодо доводів скаржниці про неврахування судом першої інстанції висновків, викладених Черкаським апеляційним судом у постанові від 22.07.2021 у справі №705/899/21 між тими ж сторонами, колегія суддів зазначає, що у вказаній постанові суд також дійшов висновку, що з урахуванням місячної норми 36 годин на тиждень для молодшої медичної сестри інфекційного відділення, позивач повинна відпрацьовувати не більше 144 годин саме за 4 тижні.

У даній справі суд першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив про норму відпрацьованих годин у загальній кількості 151,2 за місяць, зокрема за січень 2020 року, що становить більше, ніж 4 тижні. Відтак, вказані доводи скаржниці апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Щодо заперечень скаржника на ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2023 та від 29.05.2023 колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2023 витребувано у КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради:

- табель робочого часу ОСОБА_1 за січень 2020 року;

- графік змін (чергування) ОСОБА_1 за січень 2020 року;

- документ, який використано відповідачем для розрахунку календарної норми тривалості робочого часу на січень 2020 року;

- документ про запровадження змінної роботи та застосування підсумованого облік робочого часу на КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради;

- документ про затвердження ОСОБА_1 окладу на січень 2020 року.

На виконання вказаної ухвали суду КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради 09.06.2023 надано до суду:

- копію табелю використання робочого часу за січень місяць 2020 року (а.с. 123-124);

- графік чергувань інфекційного відділення по стаціонару лікарні на січень 2020 року (а.с. 126-127);

- розрахунок тривалості робочого часу на 2020 рік (а.с. 125) із зазначенням норми тривалості робочого часу в годинах при 36-годинному робочому тижні;

- колективний договір між трудовим колективом та адміністрацією КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради на 2019-2024 роки реєстраційний № 115 від 14.05.2019, на підтвердження запровадження змінної роботи та застосування підсумкового обліку робочого часу (п.п. 2.1.21, п.п. 2.1.23, п.п. 2.1.30 п. 2.1 Розділу 2 «Трудові відносини») (а.с. 128-155);

- витяг із штатного розпису станом на 01.01.2020 із зазначенням розміру окладу ОСОБА_1 (а.с. 168).

Враховуючи зазначене, відповідачем виконано ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.05.2023 в повному обсязі.

При цьому, незазначення судом першої інстанції в ухвалі кінцевого строку для надання відповідачем доказів не є суттєвим процесуальним порушенням.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2023 в задоволенні клопотання позивача щодо проведення розгляду цивільної справи №705/781/23 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 274 ЦПК України порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, що виникають з трудових відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в клопотанні від 26.05.2023 не було наведено обґрунтувань для проведення розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відтак, колегія суддів не вбачає допущених судом процесуальних порушень під час відмови судом першої інстанції в задоволенні вказаного клопотання.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування скаржником не доведено та колегія суддів не вбачає.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради про стягнення зарплати за понаднормовий час, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Судді Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

О.М. Новіков