Ухвала

від 26.10.2023 по справі 465/2266/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2266/17 Головуючий у 1 інстанції Масендич В.В.

Провадження № 22-ц/811/1772/23 Доповідач в 2-й інстанції Приколота Т. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року м.Львів

Справа№ 465/2266/17

Провадження № 22ц/811/1772/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційноюскаргою Львівськоїміськоїради наухвалу Франківськогорайонного судум.Львова,постановлену ум.Львові 17липня 2017року ускладі суддіМасендича В.В.,у справіза позовом ОСОБА_3 доПриватного підприємства«Статок Плюс»,Приватного підприємства«Галзахід Плюс», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 простягнення боргуза договоромпозики,-

встановив:

21 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ОСОБА_5 про стягнення з ПП «Статок Плюс» та ОСОБА_5 солідарно 175 000 грн. боргу та 7 200 грн. інфляційних втрат, з ПП «Галзахід Плюс» та ОСОБА_5 - солідарно 175 000 грн. боргу та 3 150 грн. інфляційних втрат, стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно 93 333 грн. боргу та 1 680 грн. інфляційних втрат.

В процесі розгляду справи сторони уклали мирову угоду, просили суд визнати укладену між ними мирову угоду та закрити провадження у справі.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 , ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно якої: ПП «Статок Плюс» визнає свій борг перед позивачем в сумі 182 200 грн.

1. У зв`язку з неможливістю сплатити ПП «Статок Плюс» та ОСОБА_5 позивачу 182 200 грн. боргу за договором позики від 6 травня 2016 року, ПП «Статок Плюс» в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні ПП «Статок Плюс» на праві власності: нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «В-1», загальною площею 252,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 152 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ;

2. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_3 право власності на:

- нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «В-1», загальною площею 252,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 152 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ;

3. ПП «Галзахід Плюс» визнає свій борг перед позивачем в сумі 178 150 грн.

4. У зв`язку з неможливістю сплатити ПП «Галзахід Плюс» та ОСОБА_5 позивачу 178 150 грн. боргу за договором позики від 10 травня 2016 року, ПП «Галзахід Плюс» в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні ПП «Галзахід Плюс» на праві власності: нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 67,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ; будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літерами «В-1», «В-2», загальною площею 396,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

8. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_3 право власності на:

- нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 67,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літерами «В-1», «В-2», загальною площею 396,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

6. ОСОБА_4 визнає свій борг перед позивачем в сумі 95 013 грн.

7. У зв`язку з неможливістю сплатити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачу 95 013 грн. боргу за договором позики від 10 травня 2016 року, ОСОБА_4 в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні ОСОБА_4 на праві власності нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 51,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

8. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_3 право власності на :

- нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 51,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

9. Понесені позивачем судові витрати відповідачами не відшкодовуються.

10. Інших претензій стосовно позовних вимог, які є предметом позову по даній справі, сторони один до одного не мають.

Зазначено, що дана мирова угода підписана сторонами добровільно, не порушує прав та інтересів сторін чи інших осіб. Наслідки укладення і визнання судом мирової угоди та закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України сторонам зрозумілі.

Провадження у справі закрито.

Ухвалу суду оскаржує Львівська міська рада. В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що оскаржуваною ухвалою суду здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно. Нежитлові приміщення, на які визнано право власності, є тимчасовими спорудами, що підтверджується інформацією, наданою Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування. За адресами: АДРЕСА_5 ) знаходяться торгові павільйони та відсутній об`єкт за АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, наданої Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 8 червня 2023 року, не надавались вихідні дані на проектування (містобудування умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва) на об`єкти будівництва за адресою: АДРЕСА_3 та ; АДРЕСА_4 . Листи Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 8 червня 2023 року за №4-2401-7636 та №4-2401-7637 підтверджують те, що дозвіл на об`єкт будівництва не видавався. Стверджує, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що об`єкти, на які позивач просить визнати за ним право власності, є нерухомим майном. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що спірні об`єкти є нерухомим майном, а також докази, якими підтверджується факт отримання у встановленому законом порядку дозволів на будівництво спірних об`єктів як нерухомого майна, прийняття в експлуатацію спірних об`єктів в порядку прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна. Вважає, що нежитлові приміщення на які визнано право власності, є тимчасовими спорудами, право власності на яких згідно з частинами 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що визнання права власності на вказані нежитлові приміщення та подальше здійснення державної реєстрації на тимчасові споруди як на об`єкт нерухомості, призводить до виникнення зобов`язання Львівської міської ради (власника земельних ділянок) щодо землекористування зазначеними земельними ділянками. Адже, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Згідно з інформацією, наданою Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, інформація про прийняті Львівською міською радою рішення (ухвали) про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельних ділянок для обслуговування об`єктів нерухомого майна за вищевказаними адресами, в управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація про укладання договорів оренди земельних ділянок для обслуговування зазначених об`єктів нерухомого майна. Зазначає, що Львівська міська рада є власником земельних ділянок, на яких розташовані вказані об`єкти. Стверджує, що Львівська міська рада, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє Львівську міську територіальну громаду, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності чи права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує права Львівської міської ради, як власника земельних ділянок, внаслідок визнання права власності на тимчасові споруди, як на об`єкти нерухомого майна, в результаті чого Львівська міська позбавлена можливості розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності.

28 вересня 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ПП «Статок Плюс» подали відзиви на апеляційну скаргу, у яких посилаються на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно дост.175ЦПК Українимирова угодаукладається сторонамиз метоюврегулювання споруна основівзаємних поступокі можестосуватися лишеправ іобов`язків сторінта предметапозову. Уразі укладеннясторонами мировоїугоди судпостановляє ухвалупро закриттяпровадження усправі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання мирової угоди, оскільки умови такої угоди відповідають вимогам чинногозаконодавства, не суперечать інтересам сторін та не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб. Повноваження директорів ПП «Статок Плюс» та ПП «Галзахід Плюс», як їх представників на укладення такої мирової угоди не обмежені.

Колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що на момент визнання судом мирової угоди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «В-1», загальною площею 252,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 152 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 67,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ; будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літерами «В-1», «В-2», загальною площею 396,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 51,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на зазначені об`єкти зареєстровано за ПП «Статок плюс», ПП «Галзахід плюс» та ОСОБА_4 .

Підставою для державної реєстрації у витягах вказані відповідні декларації про готовність об`єктів до експлуатації ( ЛВ 182152250767 від 18 серпня 2015 року, ЛВ 182153400176 від 2 грудня 2015 року, ЛВ 142151190511 від 29 квітня 2015 року, ЛВ 1821522190621 від 13 серпня 2015 року).

Зареєстровані права на вказані об`єкти не ос порені та не скасовані.

До моменту державної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна проводилася їх технічна інвентаризація з виготовленням технічних паспортів на кожен об`єкт.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 186 від 26 липня 2018 року), технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру). Технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Згідно із п.1 розділу II Інструкції технічна інвентаризація тимчасових споруд не проводиться. Як наслідок, наявність технічного паспорта на будівлю є належним доказом того, що вказаний об`єкт є фактично наявний на відповідну дату і є саме об`єктом нерухомого майна, а не тимчасовою спорудою.

Згідно ч.І ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а такожоб`єкти, розташовані наземельній ділянці,переміщення якихє неможливимбез їхзнецінення та зміни їхпризначення.

Нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літерою «В-1», загальною площею 252,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 152 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 67,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ; будівля автомийки з нежитловими приміщеннями, позначена в технічному паспорті літерами «В-1», «В-2», загальною площею 396,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлова будівля, позначена в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 51,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані до укладення сторонами мирової угоди як об`єкти нерухомого майна, що не спростовано.

Встановлено, що на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, відповідачі були власниками спірного нерухомого майна, яке за мировою угоду передано позивачу. Право власності відповідачів було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і підтверджувалось належними документами.

Встановлено, що на даний час ОСОБА_3 не є власником усіх об`єктів нерухомого майна, які були предметом мирової угоди, затвердженої ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року у справі № 465/2266/17. З відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вбачається наступне.

Нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літерою «В-1», загальною площею 252,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , була поділена на чотири об`єкти нерухомого майна, зокрема,- нежитлове приміщення IV площею 20,8 кв.м, (РНОНМ НОМЕР_1 ) власником якого на сьогоднішній день є ОСОБА_7 ; нежитлове приміщення І площею 79,9 кв.м (РНОНМ 1641041546101), власниками якого є ОСОБА_8 ( 9/10) та ОСОБА_9 ( 1/10); нежитлове приміщення II площею 112,8 кв.м (РНОНМ 1641017846101), власниками якого є ОСОБА_8 (9/10) та ОСОБА_9 ( 1/10); нежитлове приміщення ІІТ площею 38,7 кв.м. (РНОНМ 1640986446101), власниками якого є ОСОБА_8 ( 9/10) та ОСОБА_9 ( 1/10.

Нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 152 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , була відчужена відповідно до нотаріально посвідчених договорів від 7 та 13 грудня 2017 року. Надалі об`єкт був поділений на нежитлові приміщення магазинів літ. «А-1» поз.2 площею 121,6 кв.м (РНОНМ 2159349546101), власником якого є ОСОБА_10 , та нежитлові приміщення магазинів поз. 1 площею 30,4 кв.м (РНОНН НОМЕР_2 ), власником якого є ОСОБА_11 .

Нежитлова будівля магазину, позначена в технічному паспорті літ. «А-1», загальною площею 67,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 була відчужена ОСОБА_3 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 28 грудня 2017 року. На даний час будівля належить ОСОБА_12 (9/10) та ОСОБА_13 (1/10).

Будівля автомийки з нежитловими приміщеннями, позначена в технічному паспорті літ. «В-1» і «В-2», загальною площею 396,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , була відчужена в частках по ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відповідно до нотаріально посвідчених договорів від 19 та 20 квітня 2018 року. Надалі будівля була поділена на нежитлове приміщення літ. «В-1» площею 108,7 кв.м, власником якого є ОСОБА_16 , та нежитлові приміщення літ. «В-1» площею 287,7 кв.м, власником якого є ОСОБА_15 .

Нежитлова будівля, позначена в технічному паспорті літ. «А-1», загальною площею 51,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , була відчужена відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу від 26 квітня та 12 червня 2018 року; її власником є ОСОБА_17 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд вирішив питання щодо земельних ділянок, на яких розташовані спірні об`єкти. Однак, належить зазначити, що оскаржуваною ухвалою суд не вирішував питання про права власника земельних ділянок - територіальної громади, яку представляє Львівська міська рада. Предметом мирової угоди були об`єкти права власності, право на які зареєстровано за учасниками спірних правовідносин до укладення мирової угоди, визнаної оскаржуваною ухвалою.

Відповідно до ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

Керуючись: ст.ст.175, 258-261, 362, 388-391 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Львівськоїміської ради на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Статок Плюс», Приватного підприємства «Галзахід Плюс», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,- закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повий текст ухвали складено 31 жовтня 2023 року.

Головуючий-

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк