Вирок

від 13.11.2023 по справі 753/1395/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1395/21

провадження № 1-кп/753/499/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12020100020004299 від 23.09.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який

зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

сторони кримінального провадження:

прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

представники потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисник ОСОБА_13 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

встановив:

І. Формулювання висунутого обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, на підставі наказу від 26 лютого 2018 року № 39-к ОСОБА_6 призначено на посаду головного бухгалтера, на підставі наказу від 31 серпня 2018 року № 155-к продовжено термін перебування на посаді головного бухгалтера та на підставі наказу від 30 серпня 2019 року № 108-к продовжено термін перебування на посаді головного бухгалтера Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) (далі - Академія), будучи службовою особою, на яку відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладені адміністративно-господарські обов`язки по забезпеченню організації бухгалтерського обліку на підприємстві та контролю за раціональним, економічним використанням всіх видів ресурсів, та знаючи, що згідно з посадовою інструкцією головного бухгалтера ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) розділу 2 до його обов`язків входить у тому числі, відповідно до:

- пункту 1 забезпечення ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності Академії і технології оброблення облікових даних;

- пункту 2 організація роботи бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- пункту 4 вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну;

- пункту 6 здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;

- пункту 9 здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

- пункту 10 бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

На ОСОБА_6 був покладений обов`язок щодо контролю за проведенням касових операцій, раціональним використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Проте він вчинив кримінальне правопорушення з привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем за наступних обставин.

05 вересня 2019 року, о 17 год. 57 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 9 500 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів за заявою № 745вз від 05/09/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів, шляхом переказу грошових коштів у розмірі 9 500 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Крім того, 02 жовтня 2019 року, о 16 год. 49 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 8 400 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів по Наказу № 47-од від 02/10/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів, шляхом переказу грошових коштів у розмірі 8 400 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, 18 жовтня 2019 року, о 12 год. 09 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 12 950 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів по заяві № 24/11/19 від 16/10/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів, шляхом переказу грошових коштів у розмірі 12 950 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, 22 жовтня 2019 року, о 14 год. 20 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 11 200 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів по заяві № 24/11/19 від 16/10/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів шляхом переказу грошових коштів у розмірі 11 200 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, 25 жовтня 2019 року, о 10 год. 43 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 7 739 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів по заяві № 24/11/19 від 16/10/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів, шляхом переказу грошових коштів у розмірі 7 739 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, 31 жовтня 2019 року, о 18 год. 04 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, будучи матеріально відповідальною особою, яка обіймає посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, виконання перерахування коштів, шляхом використання системи клієнт-банк, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, привласнив грошові кошти, які належать ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), а саме перерахувавши грошові кошти у розмірі 13 000 грн з рахунку ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на свій картковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», зазначивши призначення платежу «повернення помилково сплачених коштів по заяві № 24/11/19 від 16/10/2019р.».

Тим самим, ОСОБА_6 за відсутності підстав для здійснення переказу коштів, шляхом переказу грошових коштів у розмірі 13 000 грн на свій картковий рахунок, привласнив їх та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, 04 травня 2020 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, під час виконання службових обов`язків, будучи матеріально відповідальною особою, займаючи посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, а саме: ОСОБА_6 з метою заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), які студенти сплачували за навчання.

Так, він надав ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (далі - студенти) аркуш паперу з завідомо неправдивими реквізитами для оплати навчання - ПП НЗ «Міжнародна академія медицини», код ЄДРПОУ 43478334, IBAN НОМЕР_5 , МФО банку 380269.

У подальшому, на підставі зазначених реквізитів для сплати навчання, студенти 04 травня 2020 року сплатили грошові кошти, а саме Ратхоре Раджат - 28 000 грн, ОСОБА_15 - 54 000 грн, ОСОБА_16 - 24 750 грн.

Тим самим, ОСОБА_6 з метою власного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, шляхом зловживання довірою, повторно отримавши грошові кошти у загальному розмірі 106 750 грн на рахунок Приватного підприємства НЗ «Міжнародна академія медицини» (код ЄДРПОУ 43478334), керівником вказаного підприємства є дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів ними та розпорядився на власний розсуд, завдавши ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) майнової шкоди на загальну суму 106 750 грн, що відповідно до Примітки до ст. 185 КК України є значною шкодою.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

ІІ. Позиції сторін у провадженні

Прокурор у судових дебатах просив визнати винним ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки із позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю на строк два роки; за ч. 3 ст. 191 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю на строк три роки; за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із позбавленням права обіймати посади та займатися певною діяльністю на строк три роки.

Захисник у судових дебатах, наголошуючи на істотних порушеннях вимог процесуального закону, допущених під час досудового розслідування, просив ОСОБА_6 виправдати за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України за недоведеністю вчинення останнім цих правопорушень, та виправдати за ч. 2 ст. 190 КК України за відсутності в його діях складу цього кримінального правопорушення.

Обвинувачений у судових дебатах вказав, що не мав корисливого умислу, але всі сумнівні грошові кошти, які отримав, вже повернув потерпілому (академії).

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Законодавець не вимагає від суду викладати докази у певній послідовності, тому вони будуть проаналізовані майже у тому порядку, як були досліджені під час судового розгляду.

3.1 Стороною обвинувачення були надані суду на підтвердження обставин висунутого обвинувачення наступні письмові докази:

- постанова про призначення групи слідчих від 24.09.2020;

- доручення слідчому на проведення досудового розслідування від 24.09.2020;

- постанова про призначення групи прокурорів від 24.09.2020;

- постанова про визнання юридичної особи потерпілою від 24.09.2020;

- постанова про визнання представником потерпілого від 24.09.2020;

- доручення від 19.01.2021 прокурора слідчим в порудку ст. 290 КПК України повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування;

- повідомлення від 19.01.2021 слідчого до обвинуваченого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів;

- повідомлення від 19.01.2021 слідчого до захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів;

- повідомлення від 19.01.2021 слідчого до представника потерпілого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів;

- протокол від 20.01.2021 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування представнику потерпілого;

- протокол від 21.01.2021 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику;

- копія паспорта ОСОБА_6 та вимога управління інформаційно-аналітичної підтримки щодо непритягнення в минулому ОСОБА_6 до відповідальності;

- довідки про те, що під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- реєстраційне посвідчення на ім`я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- копія свідоцтва про народження доньки обвинуваченого;

- копія наказу від 15.10.2019 про надання заступнику головного бухгалтера частини відпустки у період з 21.10.2019 до 25.10.2019 та з 22.02.2019 до 21.02.2020;

- запит слідчого від 11.11.2020 до потерпілого (юридичної особи) щодо надання оригіналу платіжного доручення на ім`я ОСОБА_14 та у відповідь надання цього оригіналу 13.11.2020, що був предметом огляду із долученою фототаблицею 13.11.2020 й у подальшому постановою від 13.11.2020 слідчого визнаного речовим доказом у провадженні, а також його копія, завірена ОСОБА_14 ;

- постанова від 11.12.2020 слідчого про отримання експериментальних зразків почерку ОСОБА_6 ;

- протокол від 11.12.2020 відібрання зразків для експертизи, в якому ОСОБА_6 вказав, що зауважень до цього протоколу немає;

- постанова від 11.12.2020 про призначення судово-почеркознавчої експертизи;

- висновок експерта від 17.12.2020 № СЕ-19/111-20/60822-ПЧ із довідкою щодо вартості її проведення. З висновку вказаної експертизи вбачається, що рукописний запис « 28 000,00 грн., Ратхоре Раджат за навчання» у оригіналі «платіжного доручення», виданого на ім`я ОСОБА_14 - виконаний ОСОБА_6 ;

- ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2020 про надання тимчасового доступу до документів та вилучення їх копій, а саме інформація щодо руху коштів за банківськими картокими рахунками ОСОБА_6 за період часу з 01.09.2019 до 01.10.2020;

- доручення від 10.11.2020 слідчого співробітникам оперативного підрозділу на здійснення тимчасового доступу до документів відповідно до ухвали слідчого судді від 06.11.2020;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.12.2020;

- опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2020 із долученим оптичним носієм;

- запит від 06.11.2020 начальника управління поліції до банку щодо надання інформації про операції за рахунками потерпілого (юридичної особи) за проміжок часу з 04.05.2020 до 06.11.2020 та відповідь банку із наданням довідки за всіма операціями по двом рахункам потерпілого за вказаний період;

- копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 5 400 грн від ОСОБА_15 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_15 (із поміткою «13.08 на повернення»);

- копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 27 450 грн від ОСОБА_16 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_18 (із поміткою «13.08 на повернення»);

- копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 28 000 грн від ОСОБА_19 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_20 (із поміткою «13.08 на повернення»);

- копія платіжного доручення на ім`я ОСОБА_21 на суму 28 000 грн за навчання, яка завірена ОСОБА_18 ;

- копія платіжного доручення на ім`я ОСОБА_21 на суму 28 000 грн за навчання, яка завірена ОСОБА_20 ;

- запит слідчого до потерпілого та супровідний лист потерпілого до слідчого із долученими 28 документами, у тому числі копії наказів, квитанцій, платіжних доручень та ін.

3.2 Допити представника потерпілого, свідків та обвинуваченого

3.2.1 Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_12 , надав суду показання про те, що він в академії працює дуже давно, в його функції входить контроль 6 підрозділів. Відповідно до структури діяльності та положень процес зарахування студентів проводиться за процедурою: студент проходить комісію, підписує договір, на підставі договору бухгалтерія заводить обліковий запис, видається офіційна картка, та йде оперативний контроль за надходженнями коштів. 13 серпня 2020 року до нього звернулись 3 студенти з Індії, вони були боржники, коли їх запросили, то вони прийшли з квитанціями про оплату, тому при зустрічі з цими студентами постало питання, що гроші в академію не поступили, й почали відслідковувати звідки чеки. Тоді, коли вони подивилися, то стало зрозуміло, що організація з чеку, це організація дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_17 . Після вони отримали друге повідомлення, тому було дано доручення бухгалтеру, щоб він перевірив всі обставини. У процесі роботи, коли вони почали дивитись, що робиться по іншим обліковим карткам, то по-перше у Сінгх Прекаш було дві операції, хоча він взагалі не є студентом академії, але бухгалтер про це не повідомив. Потім одна сума була зарахована на один рахунок, а оплата за другу суму була зарахована на іншу особу. Справа у тому, що цей студент вже закінчив навчання, йому було перераховано іншу суму та на банківський рахунок ОСОБА_6 надійшла ця сума. Він особисто відповідає за супровідні листи та службові записки, додатки до яких він перевіряв особисто. 05 вересня 2019 року була різниця 9 000 грн та 9 400 грн за іншим студентом, та ці кошти знов потрапили на картку ОСОБА_6 , а цими картками може розпоряджатися лише ОСОБА_6 .

Відповідаючи на питання учасників розгляду додав, що в угоді вказано про можливість студенту розірвати її на будь-якому етапі, оплата вноситься посеместрово. Після написання заяви студентом про відрахування з академії, йде розрахунок від бухгалтерії та вся сума повертається. Просто так, без будь-якої заяви, неможливо повернути кошти. Це може бути наказом, висновком, який підписується деканом та керівниками. Всі кошти проходять через банк, ніяких готівкових коштів немає, та якщо платіжка неправильна, то вона не пройде, і без договору нічого не відбудеться. Відносини є тільки стосовно студентів та контрагентів, звернення лише через канцелярію та відділи, через резолюцію та тоді лише визначається порядок виплати. До нього особисто не звертався ОСОБА_6 із заявами про повернення грошових коштів від студентів. Бухгалтерія звертається до нього для вирішення бюджетних питань, також він контролює складання аналітичних довідок, які передає бухгалтерії. Дві особи мають право підпису без довіреності - це він та ректор, згідно із статутом. Студентам була видана бухгалтером платіжка за абревіатурою схожою з назвою академії, але інша установа, студенти туди і заплатили. Зі студентами контактував безпосередньо головний бухгалтер, вони бухгалтерії пред`явили ці платіжки та після цього прийшла бухгалтер та все це вказала. Він також особисто спілкувався із студентом і він йому розказав всі обставини. Цивільний позов академією не пред`являвся, оскільки ОСОБА_6 добровільно повернув всі кошти, після того як на нього внесли відомості в ЄРДР. Конфліктів у нього з ОСОБА_6 не було, лише ділові відносини із субординацією керівник-підлеглий. Доступ до платіжок має 3 відділи, але всі виписки йдуть через бухгалтерію. При поверненні коштів студент звертається саме до бухгалтерії. У той час, коли проводили службову перевірку, то ОСОБА_6 вже звільнився.

3.2.2 Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомила про те, що 13 серпня 2020 року до бухгалтерії звернулись студенти з платіжками по сплаті за навчання, але в платіжках були вказані інші реквізити. Тоді вони почали розбиратись та вона повідомила про це керівника й наступного дня гроші зайшли на рахунок академії. У вересні знов звернувся студент, який сказав, що сплатив за навчання, але він насправді не навчався, та попросив повернути йому кошти за 2 оплати, які він здійснив. Її викликав декан та доручив зробити перевірку цих оплат, та вона з`ясувала, що один платіж був перерахований на іншого студента, та виявила, що були повернені кошти на картку ОСОБА_6 . Надалі вони перевірили зарплатну картку ОСОБА_6 та знайшли ще дві оплати, і вона про це доповіла своєму керівнику ОСОБА_12 .

Відповідаючи на питання учасників судового розгляду додала, що ОСОБА_6 вже не працював на час перевірки. Всі кошти ОСОБА_6 повернув академії. Заробітна плата та інші перерахування все це офіційно затверджується документами. Доступ до клієнт-банку мала лише вона та ОСОБА_6 . Жодних виплат, окрім заробітної плати, через оплатну відомість немає. Ніхто інший не міг робити платежі з комп`ютера ОСОБА_6 . У ОСОБА_6 на комп`ютері був пароль. В клієнт-банку є вхід - логін та пароль та є ключі для підпису платіжних доручень. Операцію ніхто інший не міг провести, не знаючи пароля від клієнт-банку. Звірка по оплаті була в усній формі, коли стуенти звертались із якимись проблемами та приносили чеки, тоді вони їх перевіряли. У студентів по базі були борги, а вони приносили квитанції про сплату коштів. Вони як бухгалтерія давали деканату списки боржників та повідомляли. До неї приходив ОСОБА_15 та ОСОБА_23 особисто, щоб звірити. До свого звільнення ОСОБА_6 займався звірками, а після його звільнення вона цим займалася. Студенти тоді принесли їй чеки оплати з АТ КБ «Приватбанк». Їй відомо як виглядає почерк ОСОБА_6 квитанції знаходяться у вільному доступі в кабінеті бухгалтерії на столі та в деканаті, зазвичай лежить по 20-30 штук. Квитанції їхні та ті, що принесли студенти, візуально були однаковими, але відрязнались цифрами рахунку. В їхніх квитанціях так само були поля, щоб написати вручну дані студентам. Більше не було випадків, коли студенти платили не на їх реквізити. Рішення приймає ОСОБА_12 за що сплатити, частіше бухгалтерія надає йому інформацію щодо сплати за щось. ОСОБА_12 іноді не візує підтвердження платежу, а в усній формі пояснює чому. Перевірку цих випадків робила ОСОБА_24 , якими вона користувалась це були ключі ректора та її. ОСОБА_6 не мав свого електронного підпису. Інформація в 1С щодо осіб не змінювалась, вони спочатку це побачили в самому клієнт-банку, що неправильна оплата, а потім звіряли з 1С. Перші 4 платежі були перераховані в 1С зі студентів, а в клієнт-банку вказувався перерахунок на картку ОСОБА_6 вона особисто не бачила, щоб у ОСОБА_6 був конфлікт з ОСОБА_12 . У них часто бувають повернення, студенти пишуть про це заяви та їм повертають. Працівнику академії виплачувалась лише заробітна плата. При поверненні коштів вони звіряють прізвище із карткою, яка вказується в заяві на повернення. В бухгалтеріїї зберігаються всі заяви на повернення.

3.2.3 Допитаний у судововму засіданні свідок ОСОБА_15 , студент 5-го курсу, повідомив, що знайомий з обвинуваченим. Він з іншими студентами сплачували за навчання, а потім йому повідомили в академії, що сума не надійшла. Вони сплачували за навчання в банку. Квитанцію за оплату він отримав у коридорі академії, виніс квитанцію з бухгалтерії ОСОБА_25 . Вони, отримавши квитанцію, поїхали одразу в банк платити. На квитанції було вказано ім`я одного студента. Наприкінці семестра йому повідомили, що у нього борг за навчання.

3.2.4 Під чсвого допиту свідок ОСОБА_17 надала суду наступні показання. Вона працює у дитячому центрі, обвинувачений - це її чоловік, від надання суду показань свідок не відмовилась. Обставини справи їй стали відомі, коли проводились слідчі дії. Вона педагог з великим стажем роботи, більше 10 років у неї були різного роду навчальні центри, курси англійської мови, у неї було івент агенство, де у неї працювали студенти з різних навчальних закладів. Вона почала створювати курс для іноземців наприкінці 2019 року. Вона не встигла почати працювати, вона відкрила ПП «Академія медицини», вона створила це підприємство і придумала назву. Вона займалась організаційними питаннями, а дівчата ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , які у неї працювали, взяли на себе студентів, вони збирали гроші зі студентів, десь 10-20 їх було, брали завдаток на руки і на її картку, вартість курсів була 8 500 грн на 3 місяці. Її чоловік ніякої ролі в цій установі не грав, він знав її ідею, але жодним чином не впливав на її роботу. Тоді, коли почалась пандемія, вона почала повертати кошти на картки або на руки, вона віддавала гроші дівчатам, а вони повертали тим, хто так і не почав у неї навчатися. Влітку вона почала повертати кошти. Трьом студентам вона виплатила приблизно 30 000 грн, а вони потім розбирались, реквізити вона не перевіряла. Кошти за трьох студентів перераховані їм за навчання. Вона не знає як так сталося, що кошти потрапили не на той рахунок, оскільки ці студенти навчались саме в академії, де працював її чоловік - Академії екоголоії і медицини. Реквізити для цих трьох студентів їй написали її дівчата. Її навчальний заклад не встиг навіть відкритися, але кошти заходили, бо це були кошти за бронь місць. Кошти вона повернула всім студентам. Кошти вона повертала від себе особисто. Як приватна особа, через банк. Бухгалтерський облік у неї здійснювала дівчинка, якій вона перераховувала кошти, а та здавала документи. Кошти вона перераховувала влітку, коли чоловік з академії вже звільнився. Дівчата у неї на підприємстві працювали за усною домовленістю, дані цих дівчат назвати не може.

3.2.5 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 , який працював в академії перекладачем, з обвинуваченим мав робочі відносини надав суду наступні показання. Подія відбулась приблизно рік тому, на початку травня, того дня був на робочому місці, обіймав тоді посаду заступника начальника відділу по роботі з іноземцями, прийшли 3 студенти взяти платіжки для проплати за навчання. Він тоді підійшов до ОСОБА_6 й повідомив про звернення студентів, той йому дав якусь платіжку, де була написана сума і призначення платежу. Він взяв у ОСОБА_6 цю платіжку та віддав студентам для сплати. Ці платіжки лежать на столі в декількох екземплярах, в бухгалтерії, але тоді ОСОБА_6 дав йому ці реквізити особисто. Студенти, яким він віддавав реквізити, це їхні студенти, які навчаються в академії не перший рік, тоді були на 4 курсі. Реквізити були надруковані, а призначення платежу бухгалтер вносить особисто, сума і прізвище пишеться від руки. В кабінеті тоді ОСОБА_6 був сам, у нього окремий кабінет. Він дізнався про цю справу від студентів, оскільки вони прийшли платити за навчання і виявилось, що оплата за навчання не пройшла, це було 3 особи, які приходили тоді за реквізитами для оплати за навчання. Три студенти тоді зайшли на поверх, а він їх вивів і пішов сам до бухгалтерії за реквізитами для них. Це були англомовні студенти, яких він знає з 1-го курсу і він їм допоміг. Бухгалтер пише на платіжці скільки студент винний за навчання.

3.2.6 Допитаний у судовому засіданні обвинувачений надав суду наступні показання.

У той період часу він був головним бухгалтером, у його обов`язки входило ведення бухгалтерської документації та звітності. У нього не було прямого умислу, підпис на платіжках йому не належить. Він не має до інкримінованих йому злочинів жодного відношення. Вину свою не визнає. Йому невідомо, хто створював ті платіжки. Чи поступали йому, так поступали, коли вже про це дізнався, то кошти повернув. Щодо кожного окремого епізоду нічого пояснити не може, бо через нього проходило багато грошей.

Відповідаючи на питання учасників судового розгляду також додав, що працював в академії з 2017 до березня 2021 року, загальний стаж близько 15 років. Йому відомо, що у той період багато студентів не стали їхніми студентами й відбувалось повернення коштів. Це була якась помилкова операція, хтось щось сплутав, якісь карточки. Потім він продивлявся виписки з банку, бо йому сказали співробітники подивитись, й помітив якісь незрозумілі суми, які отримував протягом 8 місяців або більше року, тому просто повернув всі кошти. З керівництвом академії у нього погані стосунки. У студентів в договорах вказані банківські реквізити, вони також розміщені на стенді в деканаті. У той час був карантин, нікого в академію не впускали, як 3 студенти тоді отримали якісь платіжки, то він цього не знає. ОСОБА_17 це його дружина, від слідчого дізнався, що вона отримувала кошти, він знав, що вона буде відкривати свою фірму, але він в її бізнес не лізе, а вона в його. Не може пояснити як так відбулося. Зі студентами він особисто не спілкувався. Можливо на них психологічно тиснули, щоб вони на нього таке сказали. В академії навчається багато іноземних студентів, які не розуміють українську мову, вони до нього заходили і просили написати ім`я та суму, таких студентів було багато. Тоді проводили перевірку, з`ясовували, він не знає всіх прізвищ та сум. У нього не було права підпису. У нього був вхід банківського кабінету, де він міг лише набрати платіжку, але не підписував її, і кожна платіжка підтверджується ще через дзвінок банку. У платжіку він просто вносив цифри, а суму і ім`я студента в платіжне доручення не вбиваються, це правило банківських операцій. У нього на картах великий обіг коштів, бо у нього паралельно є своє товариство з обмеженою відповідальністю, також він для приватних осіб надавав консультації, обіг в місяць приблизно 100-150 тисяч грн. На той час у нього було три картки, щось приходило на одну картку, щось на іншу, якщо це було повернення коштів по авансових звітах, то це могла бути будь-яка картка, без податків, суми погоджувались на рівні 52 тисяч грн. Він виконував лише накази, які надходили або від ректора, або від ОСОБА_12 . ОСОБА_12 проводив йому слідство - повертали кошти чи не повертали. Переказувати кошти можна з правом підпису, а таке право підпису мали лише ректор та проректор. Банк не може дозволити видавати підписи іншим. Він не намагався отримати право підпису. У керівництва був логін моєм2018, у нього - моємінфо, до логіна потрібен сам файл і пароль. Це дуже невелика вірогідність, щоб він студентам того дня давав якийсь аркуш. На день було по 30 відрахувань студентів, яких треба було відрахувати і провести розрахунок, потік студентів через нього був дуже великим. Він всі свої платежі по особистим банківським рахункам не передивлявся, особисті рахунки не контролював, які були у нього відкриті в різних банках. Коштів від іноземців на своїх рахунках не бачив, якщо були перекази від юридичних осіб і вони не клієнти Приватбанку, то навіть не бачив назви установи від якої був переказ. Своїми рахунками зацікавився, коли йому зателефонували з академії, тоді і побачив, що у нього не мало бути цих коштів, а як потрапляли грошові кошти на рахунки фірми своєї дружини, то він не дуже розуміє як таке могло відбутись. Йому студенти ніякі кошти не перераховували. Ректор і проректор після стоврення платіжки мають її продивитись і затвердити, а на наступний день вони роздруковувались. Платіжку створити міг будь-який працівник бухгалтерії. ОСОБА_12 завжди перевіряв платежі. Ректор перекладав ці перевірки на ОСОБА_12 , який міг сказати підписувати чи ні. ОСОБА_12 дуже ретельно оберігав свій підпис. Іноді академія користувалась його картками, коли треба було проплатити послуги, які академія не могла проплатити офіційно.

IV. Мотиви суду щодо доведеності вини обвинуваченого

4.1 Суд приймає вказані докази на підтвердження вчинених процесуальних дій на початку досудового розслідування - постанова про призначення групи слідчих, доручення слідчому на проведення досудового розслідування, постанова про призначення групи прокурорів від 24.09.2020, постанова про визнання юридичної особи потерпілою та постанова про визнання представником потерпілого.

Суд приймає надані суду докази, зокрема, доручення прокурора слідчим в порудку ст. 290 КПК України повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування; повідомлення слідчого до обвинуваченого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів; повідомлення слідчого до захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів; повідомлення слідчого до представника потерпілого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів; протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування представнику потерпілого; протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику.

Суд приймає й інші письмові документи, що не мають доказового значення саме у висунутому обвинуваченні, але підтверджують виконання вимог процесуального закону по завершенню судового розгляду, зокрема повідомлення про це сторону захисту та потерпілого, протоколи про виконання вимог ст. 290 КПК України.

Суд приймає як належні й допустимі докази, які стосуються встановлення органом досудового розслідування фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, це копія наказу про надання заступнику головного бухгалтера частини відпустки у період з 21.10.2019 до 25.10.2019 та з 22.02.2019 до 21.02.2020; запит слідчого до потерпілого (юридичної особи) щодо надання оригіналу платіжного доручення на ім`я ОСОБА_14 та у відповідь надання цього оригіналу, що був предметом огляду із долученою фототаблицею й у подальшому постановою слідчого визнаного речовим доказом у провадженні, а також його копія, завірена ОСОБА_14 ; постанова слідчого про отримання експериментальних зразків почерку ОСОБА_6 ; протокол відібрання зразків для експертизи, в якому ОСОБА_6 вказав, що зауважень до цього протоколу немає; постанова про призначення судово-почеркознавчої експертизи; висновок експерта від 17.12.2020 № СЕ-19/111-20/60822-ПЧ із довідкою щодо вартості її проведення. З висновку вказаної експертизи вбачається, що рукописний запис «28 000,00 грн., Ратхоре Раджат за навчання» у оригіналі «платіжного доручення», виданого на ім`я ОСОБА_14 - виконаний ОСОБА_6 ; ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2020 про надання тимчасового доступу до документів та вилучення їх копій, а саме інформація щодо руху коштів за банківськими картковими рахунками ОСОБА_6 за період часу з 01.09.2019 до 01.10.2020; доручення слідчого співробітникам оперативного підрозділу на здійснення тимчасового доступу до документів відповідно до ухвали слідчого судді; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.12.2020; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2020 із долученим оптичним носієм; запит начальника управління поліції до банку щодо надання інформації про операції за рахунками потерпілого (юридичної особи) за проміжок часу з 04.05.2020 до 06.11.2020 та відповідь банку із наданням довідки за всіма операціями по двом рахункам потерпілого за вказаний період; копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 5 400 грн від ОСОБА_15 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_15 (із поміткою «13.08 на повернення»); копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 27 450 грн від ОСОБА_16 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_18 (із поміткою «13.08 на повернення»); копія заяви від 04.05.2020 на переказ готівки у сумі 28 000 грн від ОСОБА_19 отримувачу НЗ Міжнародна академія медицини, яка завірена ОСОБА_20 (із поміткою «13.08 на повернення»); копія платіжного доручення на ім`я ОСОБА_21 на суму 28 000 грн за навчання, яка завірена ОСОБА_18 ; копія платіжного доручення на ім`я ОСОБА_21 на суму 28 000 грн за навчання, яка завірена ОСОБА_20 ; запит слідчого до потерпілого та супровідний лист потерпілого до слідчого із долученими 28 документами, у тому числі копії наказів, квитанцій, платіжних доручень та ін.

Суд бере до уваги прийняті рішення органу досудового розслідування щодо встановлених даних про особу обвинуваченого - копія паспорта ОСОБА_6 та вимога управління інформаційно-аналітичної підтримки щодо непритягнення в минулому ОСОБА_6 до відповідальності; довідки про те, що під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває; реєстраційне посвідчення на ім`я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; копія свідоцтва про народження доньки обвинуваченого.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом вимагається, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за висунутим обвинуваченням.

Власне стандарт доказування позначає рівень ймовірності, до якого обставина має бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.

Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення, подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та вчинення цього злочину повторно, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

4.2 Показання допитаних під час судового розгляду представника потерпілого та свідків узгоджуються між собою, не суперечать зібраним доказам, що підтверджені письмовими матеріалами.

Детальними й логічними суд визнає показання представника потерпілого ОСОБА_12 щодо обставин виявлених кримінальних правопорушень за зверненнями студентів, які від головного бухгалтера ОСОБА_6 (через передачу в руки працівником ОСОБА_29 ) отримали реквізити іншої установи для сплати за навчання замість реквізитів тієї академії, де вони навчались з 1-го курсу й на момент вчинення правопорушення ОСОБА_6 були студентами 4-го курсу.

Суд не почув жодної версії від обвинуваченого, яким чином англомовні студенти з Індії, отримавши від нього як головного бухгалтера реквізити на оплату свого навчання, перерахували грошові кошти у значному розмірі на рахунок підприємства його дружини - ОСОБА_17 .

Водночас сторона захисту ніколи не стверджували, що таке навіть теоретично могло відбутись з технічних причин, помилково тощо, з урахуванням того, що підприємство дружини обвинуваченого, яке отримало кошти на свій рахунок є іншою юридичною особою, відповідно з іншим рахунком, кодом ЄДРПОУ тощо.

Окрім допитаних судом представника потерпілого, свідка ОСОБА_22 , до якої звернулись три іноземні студенти щодо боргу після оплати навчання, з показань допитаних свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_28 , а також водночас відповідно до висновку почеркознавчої експертизи про те, що рукописний запис «28 000,00 грн., Ратхоре Раджат за навчання» у оригіналі «платіжного доручення», виданого на ім`я ОСОБА_14 , виконаний ОСОБА_6 , є достатніми доказами у своїй сукупності щодо вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Суд із порозумінням ставиться до показань свідка ОСОБА_17 , яка є дружиною обвинуваченого, втім її показання суперечать всім зібраним доказам у провадженні, не підтверджуються навіть показаннями самого обвинуваченого, який ніколи не стверджував, що англомовні студенти з Індії, які не володіють українською мовою, бажали розпочати навчання у центрі його дружини з вивчення англійської мови.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що потерпілий начебто проводив якесь слідство, оскільки як вбачається з показань представника потерпілого такі звернення від студентів, які проплатили навчання, але чомусь мали борги перед академією, надходили періодично до того часу, як обвинувачений з академії звільнився.

У зв`язку з чим потерпілий як юридична особа мали та й зобов`язані були перевіряти й контроювати стан своєї фінансової діяльності, що і було ними зоблено під час службової перевірки, в ході якої було виявлено привласнення головним бухгалтером ОСОБА_6 грошових коштів академії, які він перераховував на свої особисті банківські рахунки.

При цьому суд не погоджується із доводами сторони захисту про те, що надані документи потерпілим й отримані останнім в ході цієї перевірки є недопустимим доказом, оскільки відображають суб`єктивну думку бухгалтера ОСОБА_22 . Разом з тим, суд не вбачає жодної упередженості потерпілого у наданні органу досудового розслідування таблиць, що відображають проведені операції з грошовими коштами і не містять жодного аналізу.

З урахуванням тієї обставини, що обвинувачений не мав власного електронного підпису, а такий мали лише ОСОБА_12 та ректор ОСОБА_30 , то обвинувачений використовував саме підпис останнього для проведення платіжних доручень. Обвинувачений не використовував електронний підпис ОСОБА_12 , оскільки власне обвинувачений суду в своїх показаннях і повідомив, що ОСОБА_12 дуже ретельно оберігав свій підпис.

Водночас обвинувачений заперечував, що використовував електронний підпис керівника академії, а лише вбивав цифри в платіжні доручення, однак не зміг підтвердити, яким чином ректор особисто підписував електроннним ключем всі платіжні доручення академії, з урахуванням навіть повідомлених обвинуваченим даних про десятки випадків, які могли трапитись в один день щодо відрахування студентів та проведення ним особисто цього перерахунку.

Суд під час судового розгляду задовольнив частково клопотання сторони захисту щодо тимчасового доступу до речей і документів, розпорядником яких є банк, за результатом отриманих стороною захисту доказів та досліджених судом, всі шість операцій, які інкриміновані обвинуваченому за ч. 2 та ч. 3 ст. 191 КК України, виконані із використанням електронного ключа ректора. Отримана інформація стороною захисту не спростувала, а фактично підтвердила висунуте обвинувачення. Водночас ці операції були проведені у той час, коли єдиною особою, яка могла створити платіжні доручення та їх підписати був головний бухгалтер ОСОБА_6 , з урахуванням відпустки заступника головного бухгалтера.

Версія обвинуваченого не може лишатись лише версією, а має мати хоч якесь підтвердження показаннями свідків, письмовими матеріалами, у тому числі тими, що надаються суду стороною захисту тощо.

Водночас за час цього судового розгляду цього не відбулось.

ОСОБА_6 як бухгалтер з 15-річним стажем, який окрім посади головного бухгалтера академії, мав власне товариство з обмеженою відповідальністю та займався іншою підприємницькою діяльністю, маючи обов`язок подавати у тому числі податкові звітності, вказав, що не знає як, але якось йому протягом року заходили на його різні особисті банківські рахунки грошові кошти, що належали академії, але як це відбувалось йому було не цікаво.

Не знайшли свого підтвердження й доводи обвинуваченого, що в академії хтось міг знати його банківський рахунок та використати для оплати послуг, які не могла академія замовити офіційно, однак всі інкриміновані йому операції не стосувались жодних послуг.

4.3 Отже, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів (письмових матеріалів, показань потерпілого, свідків сторони обвинувачення та обвинуваченого) - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.

4.4 Суд не погоджується із твердженнями сторони захисту про отримання документів без ухвали слідчого судді, зокрема, службові записки, копії наказів, квитанцій та ін., наданих потерпілим відповідно до переліку. Так, якщо розпорядником документа є сам потерпілий, то процесуальний закон абсолютно не вимагає для органу досудового розслідування отримання певних дозволів, зокрема і від слідчого судді на отримання таких копій.

4.5 Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом протокол тимчасового доступу від 08 грудня 2020 року та отриману інформацію з особистого банківського рахунка ОСОБА_6 , що було здобуто з істотним порушенням прав та свобод останнього. Захисник мотивує свою вимогу тим, що оскільки 06 листопада 2020 року було постановлено ухвалу слідчого судді про надання дозволу слідчому на тимчасовий доступ до речей і документів, а тому станом на 08 грудня 2020 року, коли був проведений фактично огляд інформації, ця ухвала вже не діяла.

Так, тимчасовий доступ до речей і документів - це захід забезпечення кримінального провадження, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК України).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення.

Така регламентація не дозволяє зробити однозначний висновок про строк виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів.

З огляду на те, як викладена ця норма, то не можна зробити однозначний висновок про те, що цей максимально передбачений двомісячний строк - це строк, протягом якого ухвалу про тимчасовий доступ до речей чи документів має бути звернено до виконання, або це строк, за який вже має завершитися виконання цієї ухвали.

Втім, зважаючи, що положення згаданої норми містять словосполучення «строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів», то їх слід тлумачити як строк, протягом якого ця ухвала має бути звернена до виконання (розпочато її виконання).

При цьому вже остаточний строк виконання залежить від складності здійснення тимчасового доступу, обсягу речей чи документів, до яких має бути здійснено такий доступ тощо.

Водночас процесуальний закон не вимагає, що отримана інформація внаслідок такого тимчасового доступу була проаналізована органом досудового розслідування також протягом цих двох місяців дії ухвали, певні речі й документи, до яких був наданий доступ протягом цих же двох місяців були визнані речовими доказами, за ними призначені експертизи тощо.

Так, ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до особистого банківського рахунку обвинуваченого була постановлена 06 листопада 2020 року, вже 10 листопада 2020 року слідчим надано доручення в порядку ст. 40 КПК України оперативним підрозділам щодо тимчасового доступу до документів та вилучення їх копій, які перебувають у володіння АТ КБ «Приватбанк» (а.к.п. 183, том 1).

Сторона обвинувачення під час дослідження цього доказу наполягала на тій обставині, що ухвала від 06 листопада 2020 року була звернута до виконання протягом одного місяця, як було вказано в резолютивній частині ухвали щодо строку її дії.

Втім, фактичний доступ до інформації органу досудового розслідування був наданий лише 08.12.2020, тобто на наступний день після завершення дії ухвали, але це сталось з вини розпорядника інформації, тобто банку.

Підсумовуючи викладене щодо цього питання, суд, зважаючи на те, що ухвала про тимчасовий доступ була реалізована протягом одного місяця, що не суперечить наведеним положенням процесуального закону, а фактично тимчасовий доступ був отриманий після її завершення, тобто 08 грудня 2020 року, не свідчить про визнання цього доказу недопустимим, тобто отримання цього доказу не відбулось із істотним порушенням прав та свобод людини.

4.6 Щодо надання вільних зразків почерку та висновку судової почеркознавчої експертизи.

4.6.1 Суд не погоджується із твердженнями сторони захисту про те, що вільні відібрання зразків почерку відбулось із істотним порушенням вимог процесуального закону, оскільки такі зразки, на думку захисту, відносяться до біологічних, а тому не могли бути отримані за постановою слідчого. Із цих підстав захисник просить про визнання недопустимим доказом і висновок судової почеркознавчої експертизи.

4.6.2 Так, спеціальні норми, які регулюють порядок відібрання зразків, не містять жодних обмежень щодо кола осіб, в яких можуть бути відібрані зразки для проведення експертизи, тобто зразки можуть відбиратися не лише у підозрюваних, свідків, але й в інших осіб, які не мають будь-якого процесуального статусу в провадженні, проте володіють такими зразками, тому умовно можна сформувати висновок про відсутність у свідка «імунітету» від обов`язку надання зразків, хоча і не передбачено жодних наслідків за відмову від їх надання.

4.6.3 КПК України доволі обмежено визначає класифікацію зразків, надаючи загальне поняття «зразків для експертизи», які поділяються на зразки з речей, документів та біологічні зразки. Перелік є виключним, тобто існування будь-яких інших груп зразків не допустиме.

4.6.4 Водночас неврегульованим залишається статус інших зразків, які складно віднести до класичних біологічних зразків (почерк, відбитки пальців), адже вони вочевидь не належать до зразків з речей чи документів.

4.6.5 За положеннями статті 245 КПК України вбачається, що відсутнє визначення поняття «біологічні зразки». Аналіз змісту цієї норми дозволяє припустити, що законодавцем у частині першій окреслено загальну категорію, а саме «зразки для проведення експертизи», а у другій та третій частинах вказано вужчі категорії, зокрема, відповідно «зразки з речей і документів» і «біологічні зразки».

Загалом до видів зразків для експертизи, у широкому розумінні, відносяться зразки матеріалу або речовини (крові, волосся тощо); зразки - безпосередні відображення (відбитки пальців тощо); зразки - відображення прояву динамічного стереотипу (почерку - як відображення письмово рухової навички людини); зразки - фотозображення та інші зразки.

Навички щодо написання особою рукописного тексту формуються в результаті багаторічних тренувань, але ж людина здійснює й інші види діяльності й сформовані навички щодо виконання різних завдань (побутових, виробничих, творчих тощо) також є наслідком тривалих тренувань, так званою «м`язовою пам`яттю».

4.6.6 Треба констатувати, що окремі зразки (експериментальні) у особи взагалі неможливо відібрати примусово, зокрема, зразки почерку.

Зразки почерку людини за своєю формою найбільш наближені до показань і пояснень, у наданні яких проти себе кожен має свободу.

4.6.7 Біологічні зразки для дослідження - це біологічний матеріал, який утворився в результаті життєдіяльності особи, існує незалежно від її волевиявлення, містить у собі ознаки і властивості конкретної особи та дає можливість ідентифікувати її шляхом безпосереднього дослідження. У свою чергу такі об`єкти дослідження, як мова, звук, голос, рукописний почерк, взірці пальців рук, зліпки зубів, сліди ніг, хода, не є біологічними зразками, оскільки не належать до біологічного матеріалу, не є предметом дослідження судово-медичної експертизи та не відповідають критерію безпосередності дослідження. Отже, щодо вирішення питання про приналежність почерку та папілярних візерунків до біологічних зразків для дослідження, можна зробити висновок про те, що вони відображають фізіологічні та анатомічні ознаки особи, яку необхідно ідентифікувати, шляхом збереження на собі в результаті взаємодії матеріально-фіксованих ознак, однак вони не є об`єктами, пов`язаними із життєвим циклом людини, та не є результатом життєвого циклу особи, тому не є біологічними зразками та не можуть бути вилучені відповідно до ч. 3 ст. 245 КПК України.

Підсумовуючи, слід вказати, що біологічними зразками, що можуть бути відібрані від особи, слід розуміти зразки (біологічні матеріали), які походять від людини як біологічної сутності, очевидно, що як вільні так і експериментальні зразки підпису та почерку у будь?якому разі не є біологічними зразками.

4.6.8 Захисник також у своєму клопотанні посилався на те, що відібрання зразків почерку мало відбуватись за правилами освідування, з чим суд не погоджується з огляду на таке.

Метою освідування є виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу (ч. 1 ст. 241 КПК України); у доктрині визнано, що освідування - це слідча дія, яка полягає в огляді підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Таким чином, отримання зразків почерку ніяк не підпадає під правовий режим освідування.

4.6.9 Крім того, виникає питання, наскільки режим тимчасового доступу релевантний відібранню зразків з речей і документів, коли йдеться про так звані експериментальні зразки, тобто ті, які з`являються у зв`язку з підготовкою матеріалів для експертизи. Вони не існують окремо на момент прийняття рішення про залучення експерта, і примусити особу дати експериментальний зразок, наприклад, почерку, підпису неможливо, тому тут режим тимчасового доступу взагалі незастосовний.

4.6.10 Отже, підстав стверджувати про істотність порушених прав обвинуваченого суд підстав не вбачає, як відповідно і визнавати оспорюваний стороною захисту доказ, недопустимим, у тому числі і висновок почеркознавчої експертизи отриманий за наслідком дослідження цього доказу.

4.7 Суд остаточно визначає кваліфікацію, яка повинна надаватися з правової точки зору фактам у цьому кримінальному провадженні.

4.7.1 Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

4.7.2 Правильною є і кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 як повторне привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

4.7.3 При цьому суд погоджується із запереченнями сторони захисту, які були висловлені як під підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду, щодо зайво інкримінованої ознаки, яка кваліфікує злочин за ч. 2 ст. 190 КК України, - це повторність його вчинення.

Основні засади інституту множинності злочинів, зокрема окремі її форми (повторність, сукупність та рецидив) та правові наслідки регламентовано законодавцем у Розділі VII «Повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень» Загальної частині КК України. Повторністю кримінальних правопорушень як формою множинності згідно з нормативним приписом ст. 32 КК визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу (ч. 1 ст. 32 КК України). Крім того, у ч. 3 цієї ж статті зазначено, що вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

У ст. 35 КК України передбачені правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву кримінальних правопорушень, зокрема, повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються, зокрема, при кваліфікації кримінальних правопорушень.

З урахуванням зазначеного та враховуючи принцип презумпції невинуватості, а також системне тлумачення положень частин 1 та 3 ст. 32 КК України, вказує на те, що сам факт вчинення злочину не вперше утворює повторність без постановлення обвинувального вироку суду стосовно особи лише у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом з іншим епізодом тотожного або однорідного злочину в одному кримінальному провадженні. Тобто лише за умов, коли суд безпосередньо досліджує докази та у вироку встановить доведеність винуватості особи одночасно за всіма епізодами кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому. Оскільки доведеність чи недоведеність вини у першому епізоді встановлюється судом і лише одночасний розгляд судом в одному кримінальному провадженні першого епізоду, що утворює повторність, і наступного, який кваліфікується як повторний.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, інкриміновано вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України, надалі за часом він повторно вчинив це правопорушення, що отримало кваліфікацію за ч. 3 ст. 191 КК України із ознакою, що кваліфікує злочин, - повторно.

Однак, у цьому ж провадженні обвинуваченому ОСОБА_6 інкриміновано вчинення шахрайства. Водночас, як стверджує захисник, він заволодів цими грошовими коштами трьох осіб, які у підсумку не отримав один потерпілий - юридична особа. Відтак у цьому випадку заволодіння коштами цих трьох осіб були охоплені єдиним умислом.

Втім, орган досудового розслідування кваліфікував ці дії обвинуваченого ОСОБА_6 щодо шахрайства, вчинені повторно, оскільки у цьому провадженні йому висунуто обвинувачення за іншим кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 191 КК України, що в межах одного висунутого обвинувачення, на думку сторони обвинувачення, може утворювати повторність.

Разом з тим, органом досудового розслідування вже інкримінована обвинуваченому повторність при кваліфікації наступного епізоду за ст. 191 КК України, враховувати цю ознаку ще раз при кваліфікації дій обвинуваченого за іншими правопорушеннями, за якими передбачена відповідальність іншою статтею КК України, є зайвим та підлягає виключенню.

І це рішення не змінить висновку суду про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України через наявну ознаку, що кваліфікує цей злочин для потреб ч. 2 ст. 190 КК України, так це спричинення потерпілому значної шкоди.

Відповідно до ч. 2 Примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до висунутого обвинувачення, яке суд вважає доведеним (без кваліфікуючої ознаки повторності), ОСОБА_6 04 травня 2020 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, під час виконання службових обов`язків, будучи матеріально відповідальною особою, займаючи посаду головного бухгалтера вказаної установи, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення ведення грошових коштів за оплату за навчання студентів від їх нарахування до подання звітності, а саме: ОСОБА_6 з метою заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335), які студенти сплачували за навчання.

Так, він надав ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (далі - студенти) аркуш паперу з завідомо неправдивими реквізитами для оплати навчання - ПП НЗ «Міжнародна академія медицини», код ЄДРПОУ 43478334, IBAN НОМЕР_5 , МФО банку 380269.

У подальшому, на підставі зазначених реквізитів для сплати навчання, студенти 04 травня 2020 року сплатили грошові кошти, а саме Ратхоре Раджат - 28 000 грн, ОСОБА_15 - 54 000 грн, ОСОБА_16 - 24 750 грн.

Тим самим, ОСОБА_6 з метою власного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, шляхом зловживання довірою, отримавши грошові кошти у загальному розмірі 106 750 грн на рахунок Приватного підприємства НЗ «Міжнародна академія медицини» (код ЄДРПОУ 43478334), керівником вказаного підприємства є дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів ними та розпорядився на власний розсуд, завдавши ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» (код ЄДРПОУ 37857335) майнової шкоди на загальну суму 106 750 грн, що відповідно до Примітки до ст. 185 КК України є значною шкодою.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

З урахуванням розміру податкової соціальної пільги станом на 01 січня 2020 року, що становила 1051 грн, в діях обвинуваченого наявна вказана ознака, що кваліфікує злочин.

Водночас суд уточнить редакцію статті, яка діяла на час вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення та зазнала подальших змін не в сторону пом`якшення, тому до ст. 190 КК України застосовна редакція цієї статті на підставі Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII.

V. Призначення покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого, а саме: вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою зрілого віку, має сім`ю та постійне місце проживання, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з вищою освітою, працює офіційно.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК, не встановлено.

У висунутому обвинуваченні вказано про невстановлення обставин, які пом`якшують покарання.

Втім, незважаючи на те, що обвинувачений не визнав вину повністю, що є його правом та обраною лінією захисту, але зважаючи на повне й добровільне відшкодування потерпілому збитків ще до проведення досудового розслідування, суд врахує це як обставину, яка пом`якшує його покарання.

З огляду на викладене, суд обирає покарання, його вид - позбавлення волі та розмір не у максимальних межах, передбачених за кожною з частин статті, за якою визнає винним.

Втім, з урахуванням викладеного, зважаючи на досудову доповідь стосовно обвинуваченого та відсутності високого ступеня небезпеки для суспільства, того, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, зрілого віку, має сім`ю, працює, відсутні обставини, які обтяжують покарання, наявна обставина, яка пом`якшує покарання, суд вважає за можливе застосувати інститут звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із максимально передбаченим іспитовим строком, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає можливим також застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення ОСОБА_6 від відбування основого покарання з випробуванням, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, не є небезпечним для суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.

Щодо додаткового покарання, то за частиною 2 та частиною 3 ст. 191 КК України, призначення якого є обов`язковим, та з урахуванням тих обов`язків, які виконував обвинувачений на час вчинення цих злочинів, суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, на строк три роки.

Вказане покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, й може бути досягнута мета покарання, передбачена ст. 50 КК України, складовою якої є не лише кара.

VI. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 06 березня 2021 року, що завершив свою дію. Під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, на строк три роки;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, на строк три роки;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції статті на підставі Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII), та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

На підставі пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 06 березня 2021 року, що завершив свою дію. Під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи від 17 грудня 2020 року № СЕ-19/111-20/60822-ПЧ у розмірі 2 615 грн.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: платіжне доручення на ім`я ОСОБА_14 ; оптичний носій із інформацією щодо руху коштів за банківськими картковими рахунками ОСОБА_6 , зберігати у матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1