Постанова

від 31.10.2023 по справі 525/148/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/148/22 Номер провадження 22-ц/814/2596/23Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю.І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2022 року, ухвалене суддею Ячало Ю.І., повний текст рішення складено 29.11.2022 р., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великобагачанської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради, Головне Управління Держгеокадастру України в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування рішення сесії селищної ради, припинення права власності на земельну ділянку, скасування реєстрації земельної ділянки, реєстрацію припинення права власності на земельну ділянку; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

в с т а н о в и л а:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , Великобагачанської селищної ради про визнання недійсним та скасування рішення сесії селищної ради, припинення права власності на земельну ділянку, скасування реєстрації земельної ділянки, реєстрацію припинення права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказав, що відповідно до Державного акта серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999 він користується на праві постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,8500 га з цільовим призначенням: для ведення підсобного сільського господарства, в межах населеного пункту села Затон на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

З метою внесення інформації про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру, позивач звернувся до землевпорядної організації для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За результатами розгляду електронної заяви отримав відповідь-рішення від 26.01.2022 № РВ-5100050022022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з наявністю перетину належної позивачу земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 5320255106:06:001:0361, площа співпадає на 67,2794 %.

Позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320255106:06:001:0361, площею 1,8637 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: село Затон Миргородського району Полтавської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка отримала земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 16 листопада 2021 року.

Позивач вважає, що Великобагачанська селищна рада фактично передала частину його земельної ділянки, а ОСОБА_2 фактично отримала безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 5320255106:06:001:0361 за рахунок належної позивачу на праві постійного користування земельної ділянки загальною площею 0,8500 га з цільовим призначенням: для ведення підсобного сільського господарства.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів порушено його права на володіння та користуватися належною йому земельною ділянкою.

У зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.

21.09.2022 року адвокатом Сидоренком Ю.В. в інтересах відповідачки ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , Великобагачанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради, з вимогою про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999, виданого на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 691 (а.с. 135-137).

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що підставою набуття земельної ділянки у постійне користування із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право постійного користування землею.

Відсутність спрямованого на передачу земельної ділянки у постійне користування рішення повноважного органу - Великобагачанської селищної ради, означає, що вона волю на передачу цієї ділянки у постійне користування відповідачу не виявила.

Таким чином Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999 був отриманий ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення поважного органу, тобто посвідчує право, яке відповідач не набув, у передбачений законом спосіб, отже є недійсним.

Рішенням Великобагачанського районногосуду Полтавськоїобласті від14листопада 2022року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Великобагачанської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради, Головне Управління Держгеокадастру України в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування рішення сесії селищної ради, припинення права власності на земельну ділянку, скасування реєстрації земельної ділянки, реєстрацію припинення права власності на земельну ділянку, відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Великобагачанської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради про визнання недійсним державного акта направо постійного користування землею, задоволено.

Державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ №00234, виданий 29липня 1999 року Великобагачанською селищною радою Великобагачанського району Полтавської області на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,8500 гектара, розташовану на території села Затін Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землю за №691, визнано недійсним.

Вирішено питання про судові витрати.

На вказане рішення суду першої інстанції позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просить його скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що поза увагою місцевого суду залишилося те, що земельна ділянка площею 0,85 га в с. Затін Великобагачанського району Полтавської області передана йому в постійне користування на підставі рішення виконавчого комітету Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 26 вересня 1999 року №57/3.

В архівному витягу №07-02-В/101 від 29.07.2022 йде мова про протокол засідання виконавчого комітету, а не про рішення селищної ради.

Зазначає, що Державний акт, який оскаржує ОСОБА_2 , підписаний селищним головою та містить печатку селищної ради та землевпорядника та виданий на підставі дійсного рішення сесії ради про передачу йому спірної земельної ділянки в постійне користування.

Вказує, що добросовісно користується спірною земельною ділянкою більше 20 років, сплачує на рахунок Великобагачанської селищної ради земельний податок, жодних заперечень від селищної ради до нього не надходило.

Вважає, що законно набув право постійного користування на земельну ділянку площею 0,85 га в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, а факт порушення процедури набуття права постійного користування земельною ділянкою недоведений.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Сидоренко Ю.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним і обґрунтованим.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно дост.372ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції відкладаєрозглядсправив разінеявкиусудове засіданняучасникасправи,щодоякогонемає відомостейпровручення йомусудової повістки,абоза йогоклопотанням,колиповідомлені нимпричининеявки будевизнаносудомповажними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судове засідання до апеляційного суду з`явився адвокат Сидоренко Ю.В., який представляє відповідача ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_5 , відповідач Великобагачанська селищна рада, треті особи Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату,час імісце розглядусправи повідомленіналежним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги приходить до такого висновку.

Частиною 1ст. 367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, і це вбачається з наданих до позову копій документів, що ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_6 з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для внесення відомостей до автоматизованої системи ведення, що перебуває в користуванні у ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: Полтавська область Миргородський район с. Затон, загальна площа 0,8500 га, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства (а.с. 13).

У копіях технічної документації міститься Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі рішення Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області за № 57/3 від 26 березня 1999 року надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,85 га в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 14-15).

Також наявна копія рішення виконавчого комітету Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області за № 57/3 від 26 березня 1999 року, згідно якого ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,85 га в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства в оренду на строк 10 років. У вказаному рішенні міститься напис "постійне користування", який належним чином не застережений і не посвідчений відповідальною посадовою особою (а.с. 17).

Також у технічній документації містяться копії акту про встановлення та погодження меж земельної ділянки, ситуаційного плану, плану меж земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки, викопіювання з кадастрової карти (а.с. 18-22).

За результатами розгляду електронної заяви ОСОБА_1 отримав відповідь-рішення від 26.01.2022 № РВ-5100050022022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в зв`язку з наявністю перетину земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 5320255106:06:001:0361, площа співпадає на 67,2794 % (а.с. 23-27).

Рішенням 17 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 16 листопада 2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) комунальної власності ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села Затон на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, розроблений ФОП ОСОБА_7 та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,8637 га з кадастровим номером 5320255106:06:001:0361, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована в межах села Затон на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 29).

25.11.2021 року позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію права на земельну ділянку площею 1,8637 га, кадастровий номер 5320255106:06:001:0361, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована в межах села Затон на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, номер запису про право: 45386623 (а.с. 34-35).

Відповідно до Архівного витягу № 07-02-В/101 від 29.07.2022 з протокольного рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 26 березня 1999 року ОСОБА_1 надана земельна ділянка площею 0,85 га в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства на умовах оренди на 10 років (а.с. 112).

Звертаючись до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 ,Великобагачанської селищноїради ОСОБА_1 послався на те, що Великобагачанська селищна рада вказаним вище рішенням фактично передала частину належної йому земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , право власності на яку зареєстровано виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради 25.11.2021 р.

У зв`язку з неправомірними діями відповідачів порушено належне йому право постійного користування земельною ділянкою площею 0,85 гектара, яка розташована в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства.

Позивач вважає, що його порушені права слід відновити шляхом визнання недійсним та скасування рішення 17 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 16 листопада 2021 року; припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5320255106:06:001:0361,для веденняособистого селянськогогосподарства площею1,8637га,яка розташованаза адресою:с.Затон,Миргородського району,Полтавської області;зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки та зобов`язання Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради зареєструвати припинення права власності на спірну земельну ділянку.

Звертаючись до місцевого суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищної ради про визнання недійсним Державного актана правопостійного користуванняземлею серіяПЛ №00234від 29.07.1999,виданого наім`я ОСОБА_1 ,зареєстрований уКнизі записівдержавних актівна правопостійного користуванняземлею за№ 691,представниквідповідача ОСОБА_2 адвокат СидоренкоЮ.В.послався нате,що органом державної влади чи місцевого самоврядування не приймалося рішення про передачу цієї земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_1 . Отже вказаний Державний акт є недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач не набув у встановлений законом спосіб право постійного користування земельною ділянкою площею 0,85 гектара, яка розташована в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першоюст.317ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1ст. 92 Земельного кодексу України(далі -ЗК України), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 2ст. 373 Цивільного кодексу Україниправо власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статті116,118Земельного кодексуУкраїни встановлюють, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.

Частиною 5ст.116 Земельного кодексу Українивизначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно положень статті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1ст. 393 Цивільного кодексу Україниправовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1ст. 21 Цивільного кодексу Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18) наведено правовий висновок про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно з ст.19 Земельного кодексу України 1990 року, в редакції, що діяла на момент надання позивачу у користування земельної ділянки, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натурі (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно доч.1ст.89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів.

Суд першої інстанції правильно встановив, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що архівний витяг № 07-02-В/101 від 29.07.2022 (а.с. 112) свідчить про те, що протокольним рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 26 березня 1999 року ОСОБА_1 надана земельна ділянка площею 0,85 га в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства на умовах оренди на 10 років.

Зазначений у цьому рішенні напис "постійне користування" належним чином не застережений і не посвідчений відповідальною посадовою особою.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вищевказане рішення органу місцевого самоврядування було змінене чи уточнене в належний спосіб, матеріли справи не містять і позивачем ОСОБА_1 не надано.

Жодних інших рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,85 гектара, яка розташована в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, для ведення особистого підсобного господарства на праві постійного користування земельною ділянкою, стороною позивача до суду не надано.

Оскільки Державний акт на право користування землею серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999 був отриманий ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення повноважного органу - Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право постійного користування на земельну ділянку площею 0,85 га, яка розташована в селі Затін Великобагачанського району Полтавської області, у позивача не виникло.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не додано до позовної заяви проект відведення земельної ділянки, з відповідними координатами, на підставі якого можна було б встановити її місцерозташування, де проходять її межі, чи порушені межі його земельної ділянки відповідачами.

Додані до позовної заяви схематичні зображення не можуть замінити проект відведення та не є належними доказами.

Також ОСОБА_1 не надано доказів того, що координати розташування земельної ділянки, зазначені у технічній документації, виготовленій ФОП ОСОБА_6 у 2021 році відповідають координатам розташування земельної ділянки, які були у 1999 році.

Клопотання про проведення відповідної експертизи позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялось.

Отже порушення прав позивача ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 та Великобагачанської селищної ради не встановлено.

Підстави для скасування рішення 17 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 16 листопада 2021 року, яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5320255106:06:001:0361 та 25.11.2021 року здійснено за нею державну реєстрацію права на земельну ділянку, відсутні.

Враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права постійного користування земельною ділянкою, як і не доведено той факт, що дії відповідачів ОСОБА_2 та Великобагачанської селищної ради створюють йому перешкоди щодо здійснення права користування і розпорядження належним йому майном у вигляді земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

При цьому колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 , звертаючись з вимогою про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки та зобов`язання Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради зареєструвати припинення права власності на спірну земельну ділянку, зазначив вказаних осіб третіми особами. Клопотань про заміну їх процесуального статусу на відповідачів чи залучення їх співвідповідачами він не заявляв.

Також місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищної ради про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серія ПЛ № 00234 від 29.07.1999, оскільки виданий ОСОБА_3 Великобагачанської селищною радою Державний акт порушує її право на вільне користування і розпоряджання земельною ділянкою, кадастровий номер 5320255106:06:001:0361.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 фактично містить обґрунтування позовних вимог, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку, що відображена в рішенні суду, її доводи правильних висновків місцевого суду не спростовують.

Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених у скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції судом не було враховано надані ним, як додатки до первісного позову, копії технічної документації із землеустрою, де міститься копія рішення виконавчого комітету Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 26 вересня 1999 року № 57/3 щодо передачі йому в постійне користування земельної ділянки площею 0,85 га, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки судом першої інстанції детально проаналізовано вказану копію рішення, про що і вказано у його мотивувальній частині.

Посилання апелянта на те, що він добросовісно користується вказаною ділянкою вже більше 20 років і сплачує на рахунок Великобагачанської селищної ради саме земельний податок а не орендну плату і жодних заперечень з цього приводу від селищної ради до нього не надходило, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Доказів порушення прав ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 ним не надано та матеріали справи не містять.

Як вказувалося вище, позивач за первісним позовом не додав до позовної заяви проект відведення земельної ділянки, з відповідними координатами, на підставі якого можна було б встановити її місцерозташування, де проходять її межі, чи порушені межі його земельної ділянки відповідачами.

Долучені ним до позовної заяви схематичні зображення не замінюють проект відведення та не є належними доказами на підтвердження його позовних вимог.

Також ОСОБА_1 не надано доказів того, що координати розташування земельної ділянки, зазначені у технічній документації, виготовленій ФОП ОСОБА_6 у 2021 році відповідають координатам розташування земельної ділянки, які були у 1999 році.

Клопотання про проведення відповідної експертизи позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційному суду не заявлялось.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не спростовують правильних висновків місцевого суду про відмову у задоволенні його первісного позову та задоволення зустрічних вимог ОСОБА_2 .

За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першоїінстанції без змін.

Керуючись статтями 368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районногосуду Полтавськоїобласті від14листопада 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13.11.2023.

Головуюча суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук