Ухвала

від 26.10.2023 по справі 344/8435/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 344/8435/22

провадження № 61-14620ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 13 травня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на ім`я керівника Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Держипільського Ростислава оригінал інсценізації повісті Г. Хоткевича «Камінна душа» під назвою «Гуцульська легенда» з усіма авторськими правками та доповненнями. Перший варіант інсценізації театр включав до свого репертуару, але через конфлікт з постановником припинив репетиції над виставою «Камінна душа». Сценічний твір за повістю Г. Хоткевича створювався виключно для Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Зазначає, що минув майже рік відтоді як відповідач отримав рукопис. За цей час ОСОБА_1 надіслав відповідачеві чотири рекомендованих листи з проханням висловити своє ставлення до отриманого рукопису або повернути його як об`єкт авторського права. Проте всі його листи залишилися без відповіді. В телефонній розмові керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський постійно переносив розмову на інший час, а згодом взагалі перестав відповідати на дзвінки. Адвокатський запит від 8 грудня 2021 року, який був отриманий відповідачем, також залишився без відповіді. Зазначає, що інсценізація повісті Г. Хоткевича «Гуцульська легенда» є його інтелектуальною, майновою власністю. Вважав, що в результаті порушення відповідачем авторського і суміжних прав, йому завдано моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Просив зобов`язати Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка повернути йому оригінал рукопису інсценізації повісті Г. Хоткевича «Гуцульська легенда» та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 17 травня 2023 року - без змін.

11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши касаційну скаргузаявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є повернення ОСОБА_1 оригіналу рукопису інсценізації повісті Г. Хоткевича «Гуцульська легенда» та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Верховний Суд урахував ціну, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі не підлягають касаційному оскарженню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, посилання заявника на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який в розумінні підпунктів а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк