Постанова

від 09.11.2023 по справі б-39/02-09

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

Справа № Б-39/02-09 (922/3286/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича за вх. № 4362/2023,

інші учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,

перевіривши матеріали касаційної скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича за вх. № 4362/2023

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023

у складі колегії суддів: Терещенко О.І. (головуючий), Тихого П.В., Склярук О.І.

у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Біржа",

про визнання недійсним результатів аукціону

в межах справи № Б-39/02-09

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод",

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. У провадженні суду перебуває справа про банкрутство товариства.

Під час ліквідаційної процедури було реалізовано майно банкрута, у тому числі квартира у будинку, що належав боржнику.

Мешканка квартири оскаржує результати аукціону з продажу цієї квартири, протокол про проведення цього аукціону, договір купівлі-продажу за результатами аукціону та свідоцтво про придбання цієї квартири.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 28.04.2001 № 274 утворено ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" шляхом перетворення державного підприємства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому указом Президента України від 15.06.1993 № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

3. 14.06.2004 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (продавці) та ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого боржником було придбано квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м.

4. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 21.05.2020, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 кв.м, з 09.09.2005 по 23.09.2019 зареєстровано за ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

5. Із 23.09.2019 право власності на спірну квартиру зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1961, виданого 23.09.2019 Банніковим Сергієм Івановичем, приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Харківської області.

6. Шляхом визнання вказаного свідоцтва про придбання нерухомого майна - квартири недійсним позивач ( ОСОБА_1 ) вважала за можливе захистити свої права, оскільки, як стверджує позивач, спірна квартира рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 № 0712 визнана службовою та 13.01.2014 виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано на ім`я ОСОБА_4 у складі сім`ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , службовий ордер № 016086 на житлове приміщення: трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м, а відтак позивачка вказувала, що оскільки ОСОБА_4 є її законним чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 12.08.2006 № НОМЕР_2, то вказана квартира є їхньою спільною сумісною власністю і позивачка має рівні права з її чоловіком на володіння, користування, розпорядженням даним майном.

7. Водночас, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2009 порушено провадження у справі № Б-39/02-09 про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2010 у справі затверджений реєстр вимог кредиторів боржника.

8. Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 18.11.2010 у справі № Б-39/02-09 введено процедуру санації боржника; призначено керуючим санації боржника арбітражного керуючого Кадацького Сергія Романовича.

9. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2012 у справі № Б-39/02-09 звільнено арбітражного керуючого Кадацького С.Р. від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод"; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Костюка Олега Григоровича.

10. 26.04.2012 ОСОБА_4 згідно наказу № 17/К-пр прийнятий на роботу до ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на посаду майстер-контрольний.

11. 22.07.2013 згідно наказу № 35/к-пер ОСОБА_4 переведено на посаду двірника адміністративної будівлі заводоуправління ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

12. 25.09.2013 за результатами звернення керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О.Г. з клопотанням до виконавчого комітету Ізюмської міської ради останнім було прийнято рішення № 0712 "Про визнання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , службовою", яким вирішено визнати службовою трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м.

13. 25.12.2013 за наслідком звернення керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" арбітражного керуючого Костюка О.Г. з клопотанням до виконавчого комітету Ізюмської міської ради останнім прийнято рішення № 0921 "Про розподіл службового житла", яким вирішено надати службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м ОСОБА_4 , у складі сім`ї з 3-ох осіб; зобов`язано головного спеціаліста з питань обліку житла виконавчого комітету Ізюмської міської ради видати службовий ордер на дане житло на ім`я ОСОБА_4 , склад сім`ї - три особи.

14. 13.01.2014 ОСОБА_4 з сім`єю із 3-ох осіб видано ордер № 016086 на право зайняття службового житлового приміщення житловою площею 36,1 кв.м, що складається із 3-ох кімнат в квартирі за адресою - АДРЕСА_2 . Підстава видачі ордеру - рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.12.2013 № 0921.

15. Відповідно до виданого ордеру від 13.01.2014 № 016086 склад сім`ї (родинні зв`язки з особою, на ім`я якого видано ордер), які проживатимуть разом з ОСОБА_4 , - ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_5 (син).

16. 01.07.2014 рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради за клопотанням керуючого санацією ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 року № 0712 "Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовою" скасовано.

17. Постановою Господарського суду Харківської області від 03.12.2014 у справі № Б-39/02-09 ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Костюка О.Г.; вирішено інші процедурні питання.

18. У вересні 2015 року арбітражний керуючий Костюк О.Г. звернувся до Ізюмської міської ради з листом від 17.09.2015 № 100/257 щодо прийняття до комунальної власності об`єкту житлового фонду, а саме: 3-ох кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

19. Рішенням Ізюмської міської ради від 30.09.2015 № 3230 надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Ізюм квартири АДРЕСА_1 ; рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 28.10.2015 № 0541 створено робочу комісію з прийому-передачі квартири до комунальної власності територіальної громади м. Ізюм.

20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 у справі № Б-39/02-09 усунуто арбітражного керуючого Костюка О.Г. від виконання обов`язків ліквідатора боржника та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О.

21. 08.04.2016 ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенком С.О. в межах провадження у справі про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" було подано до суду заяву до ОСОБА_4 (третя особа - Ізюмська міська рада) щодо: 1) винесення ухвали про заборону Ізюмській міській раді до розгляду по суті цієї заяви вчиняти дії щодо приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Ізюм квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира); 2) визнання протиправними дії арбітражного керуючого Костюка О.Г. з розпорядження спірною квартирою (визнання квартири службовою); 3) визнання недійсним ордеру на спірну квартиру; 4) визнання спірної квартири, такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

22. В обґрунтування заявлених вимог в частині визнання недійсним ордера ліквідатор ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" посилався на порушення виконавчим комітетом Ізюмської міської ради порядку надання службового житла у користування при видачі ОСОБА_4. ордеру від 13.01.2014 № 016086 на спірну квартиру, яка є власністю боржника на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2014, віднесена до його основних фондів та не підлягала передачі у безоплатне користування третім особам, а тому відповідний ордер підлягає визнанню судом недійсним.

23. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, окрім іншого, визнано недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру, із посиланням на порушення порядку та умов надання службових житлових приміщень при наданні ОСОБА_4 спірної квартири та службового ордеру на цю квартиру, а також на те, що службову квартиру було надано особі, яка фактично не працювала у ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод", не проживала за місцем розташування підприємства та не потребувала поліпшення житлових умов. Щодо інших вимог - у частині визнання протиправними дій арбітражного керуючого Костюка О.Г. з приводу розпорядження державним майном - квартирою АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м шляхом визнання останньої службовою, провадження припинено; у частині визнання спірної квартири такою, що підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника, в задоволенні заяви відмовлено.

24. У червні 2019 року, не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі № Б-39/02-09 від 21.06.2016 про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення від 13.01.2014 № 016086; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення від 13.01.2014 № 016086.

25. Апеляційна скарга була мотивована тим, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , у відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що виданий 12.08.2006; ОСОБА_4 13.01.2014 виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано ордер на зайняття службової квартири у місті Ізюм. Від шлюбу подружжя мають спільну дитину - малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26. Звертаючись зі скаргою, ОСОБА_1 вважала, що вона є особою, права та інтереси якої зачіпаються оскаржуваним судовим актом, оскільки спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, та вона поряд зі своїм чоловіком має право на володіння, користування та розпорядження даним майном. Тому, визнання недійсним ордеру, на думку ОСОБА_1 , порушує її право власності та право власності її малолітнього сина на житлове приміщення.

27. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено її до розгляду на 06.08.2019 та поновлено строк на її подання; ухвалою від 06.08.2019 у розгляді справи оголошено перерву до 20.08.2019 року; ухвалою від 20.08.2019 залучено до участі у справі Службу у справах дітей Ізюмської міської ради, яку зобов`язано у термін до 13.09.2019 надати Східному апеляційному господарському суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, відкладено розгляд справи на 17.09.2019; ухвалою від 17.09.2019 розгляд справи відкладено на 01.10.2019.

28. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09 залишено без змін, оскільки норми чинного законодавства не передбачають можливість визначення житлового приміщення як службового, яке є власністю суб`єкта приватного права, господарюючого суб`єкта. Вказане є порушенням права власності, яке, в силу приписів Цивільного кодексу України, є непорушним. При цьому було враховано, що рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради "Про визнання квартири АДРЕСА_1 , службовою" згодом ним було скасовано на підставі статті 118 Житлового кодексу Української РСР. До того ж апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 станом на час звернення ліквідатора до суду з заявою про визнання недійсним ордеру вже не працював у ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод", відтак видача ОСОБА_4 ордеру на зайняття спірної квартири порушує права кредиторів банкрута, оскільки вказана квартира є власністю банкрута та включена до його ліквідаційної маси.

29. У ході перегляду ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку ОСОБА_1 подавалась до суду заява про закриття провадження у справі, мотивована відсутністю підстав для розгляду заявлених ліквідатором вимог про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення в порядку господарського судочинства, у задоволенні якої судом апеляційної інстанції відмовлено. Суд вказав, що спір про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення стосується права користування (проживання) третіх осіб в квартирі, яка належить банкруту на праві власності, тому цей спір безпосередньо пов`язаний з майном боржника, щодо якого триває судова процедура ліквідації.

30. 15.11.2019 ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулися безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою б/н від 14.11.2019 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09.

31. 27.02.2020 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Саутенка С.О. в частині визнання недійсним ордеру від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру було відмовлено з посиланням на порушення судами приписів процесуального законодавства щодо визначення суб`єктного складу учасників справи та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через відсутність належного складу учасників процесу, оскільки позовні вимоги ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" фактично спрямовані на оспорення права фізичних осіб, яким виконавчим комітетом Ізюмської міської ради видано ордер на спірну квартиру - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та на правомірність/неправомірність дій виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо розпорядження цією квартирою, проте ці особи (виконавчий комітет Ізюмської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) не мали процесуального статусу відповідачів у цій справі, й не залучено цих осіб до участі у справі.

32. Разом із тим, у лютому 2017 року ОСОБА_4 звертався до Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа - ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" про визнання рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 01.07.2014 № 0353 "Про скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 № 0712 "Про визнання квартири службовою" незаконним, та скасування його; зобов`язання виконавчого комітет Ізюмської міської ради Харківської області прийняти до комунальної власності територіальної громади квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та виключити її із службового житлового фонду.

33. Постановою Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 01.08.2017 у справі № 623/330/17 відмовлено ОСОБА_4 в позові до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" про визнання рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради незаконним та його скасування та зобов`язання вчинити певні дії.

34. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі № 623/330/17 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2017 у справі № 623/330/17 було задоволено частково; постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2017 у справі № 623/330/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково та визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області 01.07.2014 № 0353 "Про скасування рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 25.09.2013 № 0712 "Про визнання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , службовою". В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

35. Крім того, у вересні 2016 року ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про виселення з квартири.

36. Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2016 у справі № 623/2353/16-ц позовну заяву ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. про виселення з квартири та зобов`язання скасувати реєстрацію було задоволено; зобов`язано виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 ; виселено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 .

37. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 у справі № 623/2353/16-ц позовну заяву ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. про виселення з квартири та зобов`язання скасувати реєстрацію було задоволено; зобов`язано виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 ; виселено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 .

38. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017 у справі № 623/2353/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено частково; скасовано рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 у справі № 623/2353/16-ц в частині задоволення вимог про зобов`язання виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 ; у задоволенні цих вимог було відмовлено, в іншій частині рішення було залишено без змін.

39. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення; рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 у не скасованій після апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017 у справі № 623/2353/16-ц були залишені без змін; поновлено виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 у частині, залишеній без змін рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017.

40. Постановою Харківського апеляційного суду від 29.05.2019 у справі № 623/2353/16-ц (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 07.06.2019 про виправлення описки в постанові) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 та рішення апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017 в частині залишення рішення суду першої інстанції в зазначеній частині без змін скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 залишено без змін.

41. Скасовуючи судові рішення в частині задоволених позовних вимог про виселення ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5 і ухвалюючи в цій частині нове про відмову в їх задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначеними судовими рішеннями вирішено питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 , яка не була залучена до участі в справі, а також у порушення статті 19 Сімейного кодексу України до участі в справі для захисту прав та інтересів малолітньої дитини не були залучені органи опіки та піклування.

42. У липні 2019 року ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С. О. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 29.05.2019, а провадження у справі закрити.

43. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.05.2020 касаційну скаргу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С.О. задоволено частково; постанову Харківського апеляційного суду від 29.05.2018 скасовано, а справу № 623/2353/16-ц передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

44. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 623/2353/16-ц, апеляційне провадження у цивільній справі за позовом ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка Сергія Олеговича до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про виселення з квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2016 було закрито, оскільки ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2017 зазначене заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду, за наслідками якого 21.06.2017 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області ухвалено рішення про задоволення позову, яке в подальшому переглядалося в апеляційному, касаційному порядку за скаргами відповідача ОСОБА_4 , а з вимогами про скасування рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 ОСОБА_1 до апеляційного суду не зверталася, про що свідчить зміст її апеляційної скарги. Тобто, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на заочне рішення, яке на момент подачі скарги вже було скасоване судом першої інстанції в установленому процесуальним законом порядку.

45. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2020 у справі № 623/2353/16-ц у заяві ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

46. Виселення ОСОБА_4., ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відбулось на підставі виконавчого листа Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2017 року № 623/2353, про що складено акт державного виконавця від 13.05.2019 про примусове виселення з квартири АДРЕСА_1 .

47. Також, станом на березень 2018 року арбітражним керуючим Саутенком С.О. було сформовано ліквідаційну масу, до якої в тому числі, було включено і квартиру АДРЕСА_1 та до Господарського суду Харківської області було подано клопотання про визначення переможця конкурсу з продажу майна банкрута ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", з проханням визнати переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута Українську універсальну біржу. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 визначено серед іншого, зважаючи на досвід роботи та розмір запропонованої винагороди, правомірним та обґрунтованим обрання ліквідатором кандидатури Української універсальної біржі для визнання переможцем організатора аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

48. 12.02.2018 року між ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. укладено угоду про виконання робіт з незалежної оцінки майна банкрута як цілісного майнового комплексу, на виконання якої суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. було проведено оцінку майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" станом на 12.02.2018 та складено висновок про вартість майна - цілісного майнового комплексу банкрута.

49. 23.05.2018 ВГО "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" здійснено рецензію на звіт про оцінку вартості активів цілісного майнового комплексу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", у висновку якої вказано, що даний звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

50. У жовтні 2018 року скінчився шестимісячний строк дії висновку про вартість майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", який проведено суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., останнім 25.10.2018 проведено актуалізацію звіту про оцінку вартості активів цілісного майнового комплексу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

51. На виконання рішення комітету кредиторів, 05.11.2018 між ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі ліквідатора Саутенка С.О. (замовник) та Українською універсальною біржею (організатор) укладено договір № Б-05/11/18-ХА про проведення аукціону, відповідно до якого замовник доручив, а організатор зобов`язався вчинити усі необхідні юридичні дії з організації та проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", визначеного у додаткових угодах до цього договору, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цього договору, додатків до цього договору та чинного законодавства України.

52. Згідно з додатковою угодою від 05.11.2018 № 1 до на проведення аукціону договору від 05.11.2018 № Б-05/11/18-ХА організатор зобов`язався вчинити усі необхідні юридичні дії з організації та проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", визначеного у п. 2 цієї додаткової угоди, згідно переліку, що підлягає продажу на аукціоні: лот 1 - цілісний майновий комплекс ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", склад якого міститься в додатку № 1 до додаткової угоди № 1 до договору на проведення аукціону від 05.11.2018№ Б-05/11/18-ХА, початкова вартість продажу - 57 052 496,59 грн без ПДВ, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості; крок аукціону - 1% від початкової вартості лоту. До переліку майна, що включається до складу ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та підлягає продажу на аукціоні, увійшло і спірне нерухоме майно - квартира № 11.

53. 09.11.2018 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було розміщене оголошення від 09.11.2018 № 55401 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", який призначено на 11.12.2018 (час проведення аукціону: 11.12.2018 14:00; дата/час закінчення аукціону: 11.12.2018 15:00; кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 26.11.2018 16:00; місце проведення аукціону: м. Харків, вул. Лермонтовська, 20; організатор аукціону: Українська універсальна біржа; вид майна: цілісний майновий комплекс; загальна вартість майна: 57 052 496,59 грн.; вид договору: купівлі-продажу).

54. Зі змісту оголошення про проведення аукціону у складі ЦМК за вих. № В-313/5 від 09.11.2018 слідує, що до складу майна ЦМК ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод" включено усі види майна банкрута, яке використовувалося для здійснення підприємницької діяльності.

55. 12.12.2018 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було розміщене оголошення № 56263 про результати проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", за змістом якого аукціон, призначений на 11.12.2018, визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників.

56. На виконання рішення комітету кредиторів ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" від 02.11.2018, яким визначено загальний порядок реалізації майна банкрута, на підставі статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. складено звіт про оцінку вартості майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", який підданий рецензуванню, про що свідчить рецензія № 1/4-19 на звіт про оцінку вартості майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", складена Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів".

57. 11.04.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 58768 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод", аукціон призначено на 15.05.2019 (вперше), початкова вартість лоту № 115 (квартири АДРЕСА_4 ) складає 271 700 грн.

58. Згідно з повідомленням Української універсальної біржі про результати проведення аукціону від 07.05.2019 № 59301, розміщеного на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, аукціон з продажу майна, що належить ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначений на 15.05.2019, визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників.

59. 13.05.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було розміщено оголошення № 59421 про проведення повторного аукціону з продажу майна ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод", зокрема, лоту № 115 (квартири АДРЕСА_4 ), початковою вартістю 217 360 грн, (тобто зменшення на 20 %), з можливістю зниження початкової вартості майна, але не більше 50% від початкової, аукціон призначено на 12.06.2019.

60. За змістом повідомлення від 14.06.2019 Української універсальної біржі про результати проведення аукціону, аукціон з продажу майна, що належить ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначений на 12.06.2019, визнано таким, що відбувся; продано частину лотів, проте квартиру АДРЕСА_4 не продано.

61. 18.06.2019 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України були розміщено оголошення № 60380 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод", що призначено на 18.07.2019. Початкова вартість лоту № 115 (квартира АДРЕСА_4 ) складає 173 888 грн (тобто зменшена на 20 % щодо початкової з відповідно попереднього повторного аукціону), з можливістю зниження початкової вартості.

62. Відповідно до повідомлення Української універсальної біржі від 19.07.2019, розміщеного на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України 22.07.2019 № 61249, про результати проведення аукціону від 18.07.2019 зазначений аукціон з продажу майна, що належить ВАТ Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначений на 18.07.2019, визнано таким, що відбувся, у тому числі щодо лоту № 115 (квартира № 11).

63. Українською універсальною біржею складено протокол від 18.07.2019 № 92 про проведення аукціону з продажу лоту № 115 (квартири АДРЕСА_4 ), який реалізовано за ціною: 102 593,92 грн, переможцем став учасник № 1 - ТОВ "Енергомаш-Інвест", з яким ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенком С.О. 01.08.2019 укладено відповідний договір купівлі-продажу.

64. Відповідно до частини четвертої статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" приватним нотаріусом Банніковим С.І. власнику майна ТОВ "Енергомаш-Інвест" було видано свідоцтво про право власності за реєстровим номером 1961 від 23.09.2019.

Подання до суду позову.

65. 16.08.2021 фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка Сергія Олеговича; Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Біржа", в якій просила суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", проведеного 18.07.2019 стосовно лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ); визнати недійсним протокол, складений Українською універсальною біржею від 18.07.2019 № 92 про проведення аукціону з продажу лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2019, укладений між ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенком С.О. та ТОВ "Енергомаш-Інвест", стосовно лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ); визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23.09.2019 приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем.

66. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ту обставину, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 є службовою, а відтак Саутенко С.О. не мав права включати її до ліквідаційної маси. При цьому, заявниця, посилаючись на ордер на жиле приміщення від 13.01.2014 № 016086, законну силу якого було відновлено постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09, зазначає, що спірна житлова нерухомість підлягає поверненню у власність ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" для подальшої приватизації її ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача незаконно, поза її волею, внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод Саутенка С.О. , який не мав права на продаж квартири під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.02.2016, оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 було поновлено строки апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження, у зв`язку з чим згідно з приписами статті 262 ГПК України, дія оскаржуваної ухвали була зупинена. Спірне нерухоме майно не могло взагалі бути включено до ліквідаційної маси банкрута та реалізовуватись в межах справи про банкрутство ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", що порушує майнові права позивачки.

Розгляд справи судами.

67. 13.12.2021 рішенням Господарського суду Харківської області у задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

68. Суд першої інстанції в рішенні навів такі мотиви.

Спірна квартира з часу набуття ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" у власність за відплатним договором купівлі-продажу, не перебувала у віданні місцевої ради народних депутатів , а була віднесена до основних фондів ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та перебувала на його балансі.

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно були наявні відомості про право власності на квартиру, зареєстровані за ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод".

У судовому порядку право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 , яке і за ОСОБА_8 , не визнавалось, а проживання в службовій квартирі передбачає право користування даною квартирою, а не набуття власності на неї.

Тому арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенко С.О. діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та правомірно включив до ліквідаційної маси ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" майно останнього, яке належало йому на праві власності - квартиру АДРЕСА_1 . При цьому станом на день формування ліквідаційної маси та реалізації майна ордер на спірну квартиру був недійсним.

Судом першої інстанції також відзначено, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2019 не містить застережень стосовно зупинення дії ухвали Господарського суду Харківської області від 21.06.2016, а відтак твердження позивача відносно того, що Саутенко С.О. не мав правових підстав на продаж квартири є необґрунтованими.

69. 06.06.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021. Ухвалено нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", проведеного 18.07.2019 стосовно лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ). Визнано недійсним протокол, складений Українською універсальною біржею від 18.07.2019 № 92 про проведення аукціону з продажу лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ). Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2019, укладений між ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" Саутенком С.О. та ТОВ "Енергомаш-Інвест" стосовно лоту № 115 (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ). Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1961, видане 23 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим Сергієм Івановичем. Вирішено питання судових витрат.

70. Суд апеляційної інстанції зазначив, що:

станом на 18.07.2019, на час проведення спірного аукціону з продажу нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м, яка, як вважає позивач, є спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , якому надано вказану квартиру на підставі ордеру на житлове приміщення від 13.01.2014 № 016086, постановою Харківського апеляційного суду від 29.05.2019 у справі № 623/2353/16-ц (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 07.06.2019 про виправлення описки в постанові) рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2017 в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_4 та рішення апеляційного суду Харківської області від 12.10.2017 в частині залишення рішення суду першої інстанції в зазначеній частині без змін було скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, яку в подальшому, у липні 2019 року ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенка С. О. було оскаржено до Верховного Суду та яким ухвалою від 01.07.2019 року було відкрито касаційне провадження, про що також було достеменно відомо учасникам справи про банкрутство.

Судом враховано, що на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду про виселення від 21.06.2017 у справі № 623/2353/16-ц 22.11.2017 було знято з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Апеляційним судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 у справі № 6-1534цс16 та у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 623/2353/16-ц, про те, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Тому є передчасними висновки місцевого господарського суду, що станом на день формування ліквідаційної маси та реалізації майна ордер на спірну квартиру був недійсним; ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2019 не містить застережень стосовно зупинення дії ухвали Господарського суду Харківської області від 21.06.2017, а відтак твердження позивача відносно того, що Саутенко С.О. не мав правових підстав на продаж квартири, є необгрунтованими; на момент формування ліквідаційної маси та реалізації майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" у позивача ані набуття права власності у законний спосіб, ані права проживання та володіння вказаною квартирою не було; на момент формування ліквідаційної маси та реалізації майна ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" ліквідатором банкрута Саутенком С.О. власником спірної квартири було ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", яку було правомірно реалізовано на спірному аукціоні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

71. 23.06.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ліквідатором ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", арбітражним керуючим Саутенком Сергієм Олеговичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 (щодо визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 18.07.2019 з продажу майна банкрута ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", лоту № 115) та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

72. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у цій справі, скаржник зазначає, що нормами законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не передбачено визначення житлового приміщення як службового, яке є власністю суб`єкта приватного права, господарюючого суб`єкта. Зазначене є порушенням права власності, яке, в силу приписів статті 321 ЦК України, є непорушним.

73. Крім того, ухвала господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, якою визнано недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 36,1 кв.м та загальною площею 60,9 кв.м, набрала законної сили з моменту її прийняття судом, а її оскарження громадянкою ОСОБА_8 та малолітнім ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до Східного апеляційного господарського суду не зупиняє її дії.

74. Також скаржник вказує, що особливість права користування службовим житлом на підставі ордеру полягає, зокрема, в тому, що володільцем такого житла залишається його власник (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

75. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції помилково визнав преюдиційними обставини, які було встановлені за результатами оскарження судового рішення, яке втратило чинність, так як ОСОБА_8 звернулась з апеляційною скаргою на заочне рішення Ізюмського міськрайонного суд Харківської області від 29.11.2016, яке було скасоване на той момент судом та яке відповідно не породжує жодних правових наслідків.

Особливості повідомлення позивача про розгляд справи в суді касаційної інстанції.

76. Судова колегія відзначає, що копії ухвал Касаційного господарського суду у цій справі стосовно часу та місця розгляду справи в касаційному порядку направлялися позивачці за адресою, зазначеною нею в позові та інших процесуальних документах - АДРЕСА_2 .

77. Однак ці копії ухвал поверталися з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання".

78. Саме ця адреса реєстрації позивачки зазначена і у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.09.2023 № 247302, наданої на запит судді-доповідача (т. 4, а.с.163).

79. Матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1 стосовно зміни місця проживання.

80. Крім того, неодноразові спроби повідомити позивачку про розгляд справи в суді касаційної інстанції за вказаним нею телефоном - (НОМЕР_3 - не мали результату з огляду на неможливість зв`язатися з цим абонентом, про що свідчить телефонограма від 07.11.2023.

81. Також на офіційному сайті судової влади України були розміщені оголошення, адресовані до уваги ОСОБА_1 , про час і місце розгляду справи в касаційному порядку (т. 4, а.с. 167)

82. Відповідно до частини сьомої статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

83. Колегія суддів, зважаючи на послідовну позицію, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 800/547/17, Касаційного господарського суду від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, за якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду, дійшла висновку про належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи у суді касаційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

84. Заслухавши присутнього у судовому засіданні учасника справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

85. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

86. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи власне рішення про задоволення позову, виходив з того, що на момент проведення спірного аукціону не набрала законної сили ухвала Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, якою, окрім іншого, визнано недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру. Відповідно, на переконання суду апеляційної інстанції, проведення стосовно спірної квартири аукціону було передчасним.

Апеляційна інстанція вказала, що в подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року у справі № Б-39/02-09 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Саутенка С.О. в частині визнання недійсним ордеру від 13.01.2014 року № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру було відмовлено з посиланням на порушення судами приписів процесуального законодавства щодо визначення суб`єктного складу учасників справи та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через відсутність належного складу учасників процесу.

87. Судова колегія не погоджується з цими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

88. Фактично на розгляд суду мешканцем квартири, яку продано на спірному аукціоні (де реалізовано майно, яке належало банкруту), поставлено питання про недійсність його результатів.

89. За одним із висновків суду апеляційної інстанції, який став підставою для задоволення позову, - на момент проведення спірного аукціону не набрала законної сили ухвала Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № Б-39/02-09, якою, окрім іншого, визнано недійсним ордер від 13.01.2014 № 016086 на житлове приміщення - спірну квартиру. Відповідно, на переконання суду апеляційної інстанції, проведення стосовно спірної квартири аукціону було передчасним.

90. Таке твердження суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом. Статтею 235 ГПК України також передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

91. Відтак, на момент проведення спірного аукціону не існувало законодавчих обмежень у його проведенні.

92. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у справі № 623/2353/16-ц є безпідставним, оскільки, як в подальшому зазначив Верховний Суд у постанові від 20.05.2020, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі не звернув уваги на скасування Ізюмським районним судом Одеської області оскаржуваного ОСОБА_1 заочного рішення від 29.11.2016 та розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 по суті, скасувавши при цьому судові рішення, які не були предметом апеляційного оскарження, чим порушив вимоги процесуального законодавства України.

93. Наведені вище обставини справи та висновки, які відображено у пунктах 89-92 цієї постанови, свідчать, що на момент проведення спірного аукціону усі мешканці були виселені за рішенням суду з квартири, яка була об`єктом продажу на аукціоні.

94. Відтак, судовій колегії слід дати відповідь на питання, чи впливає на права наймача квартири, який виселений судом з помешкання, продаж цієї нерухомості на аукціоні з продажу майна банкрута.

95. Насамперед, судова колегія вважає за необхідне розкрити питання, хто саме вправі оскаржувати результати проведеного аукціону з продажу майна банкрута.

96. Так, за змістом постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 звертатися до суду із вимогами про визнання недійсним результатів аукціону можуть лише ті особи, які є зацікавленими у продажі майна за найвищою ціною.

Такою особою, перш за все, є боржник, бо саме його майно продається. Від того, чи вдасться продати майно за найвищою ціною, може залежати, зокрема, чи вдасться йому розрахуватись з боргами. Арбітражний керуючий, як законний представник боржника, теж вправі звертатись із вимогою про визнання недійсними результатів аукціону.

Особами, зацікавленими у продажі майна за найвищою ціною, є і кредитори. Від того, чи вдасться продати майно боржника за найвищою ціною, може залежати, зокрема, скільки коштів отримають ці кредитори.

Право на оскарження результатів аукціону мають також зареєстровані учасники аукціону, оскільки під час підготовки та проведення аукціону можуть бути допущені порушення, що можуть вплинути на результати аукціону.

Особа, яка вважає себе власником майна, яке виставлене на продаж, також може оскаржити результати аукціону.

Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, та не були зареєстровані та не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

Водночас, особи, які бажали взяти участь в аукціоні, мали свій інтерес: вони сподівались, прийнявши участь в аукціоні, придбати відповідне майно. Оскільки такий інтерес є правомірним, то він має бути захищений від посягань на нього.

97. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 уточнила наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.

98. При розгляді справи № 910/21182/15 (910/16832/19) судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 30.11.2021 дійшла висновку, що, крім наведених у пунктах 96 і 97 цієї постанови осіб, які вправі оскаржувати результати проведеного аукціону з продажу майна банкрута, наділено таким правом також особу, яка не є "зареєстрованим учасником аукціону", і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, однак за умови встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених Законом про банкрутство дій щодо набуття статусу "зареєстрованого учасника аукціону" та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні.

99. Аналізуючи викладене вище, слід дійти висновку, що судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в основу критерію можливості оскарження результатів аукціону з продажу майна банкрута ставить наявність при продажу цього майна порушеного права чи інтересу такої особи, що звертається до суду з позовом чи зі скаргою на судові рішення з цього питання.

100. Як вже зазначено вище, судами встановлено, що з позовом про визнання недійсними результатів спірного аукціону звернулася фізична особа ОСОБА_1 , яка не брала участь в спірному аукціоні та не є кредитором у справі. Судами було констатовано, позивач є наймачем помешкання відповідно до ордеру на службове житлове приміщення.

101. Згідно з статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

102. Відповідно до положень частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

103. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього (частина перша статті 118 ЖК).

Одна з особливостей найму житла полягає, зокрема, у тому, що наймач має право тимчасового володіння (detentio) ним. Право володіння (possessio) житлом залишається в його власника, який не втрачає це право навіть тоді, коли інша особа використовує таке майно протиправно.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (стаття 124 ЖК).

Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.

104. Беручи до уваги такий правовий висновок та ту обставину, що ОСОБА_4 станом на час звернення ліквідатора до суду з заявою про визнання недійсним ордеру (як і на момент проведення спірного аукціону) вже не працював у ВАТ "ТД "Ізюмський тепловозоремонтний завод", а також був виселений зі спірної квартири разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , судова колегія доходить висновку, що за конкретних встановлених судами обставин справи права позивачки проведенням спірного аукціону не були порушені, що є підставою для відмови у позові.

105. Крім того, слід зауважити, що одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

106. Тому подібні позови осіб, на права яких не впливає проведення аукціону з реалізації майна банкрута, може мати наслідком довготривале проведення ліквідаційної процедури та впливатиме на легітимні очікування кредиторів, вимоги яких визнані судом, на погашення своїх кредиторських вимог.

107. Крім того, на переконання судової колегії, у цій справі слід застосувати висновок, який зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, за яким якщо "заявниця вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно (зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем), то вона вправі, враховуючи вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України, скористатися передбаченим для цього випадку в законодавстві способом захисту права власності, а саме витребувати квартиру в кінцевого її набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України. Для застосування такого способу захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункти 52, 57), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.31- 9.33), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 36)".

108. Таким чином, у цій справі позивачка, яка вважає себе власницею спірної квартири, повинна була б обрати інший спосіб захисту свого права - віндикаційний позов, а не позов, спрямований на оскарження результатів аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу майна.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

109. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

110. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

111. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Тому касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" - арбітражного керуючого Саутенка С.О. слід задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21) - скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у цій справі - залишити в силі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича за вх. № 4362/2023 задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21) скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 залишити в силі.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк