Рішення

від 06.11.2023 по справі 174/830/23

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/830/23

п/с № 2/174/245/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Демурінський ГЗК») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06.03.2023 року його було прийнято на посаду заступника генерального директора з закупівлі та збуту ТОВ «Демурінський ГЗК» на підставі наказу № 110к від 03.03.2023 року. 06.06.2023 року його було звільнено з займаної посади згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 307к від 05.06.2023 року. Відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період його роботи з 06.03.2023 року по 06.06.2023 року. Загальний розмір заборгованості на день звільнення склав 277739,88 грн. В день звільнення 06.06.2023 року з ним не було проведено остаточного розрахунку, не було виплачено нараховану заробітну плату. У зв`язку з чим він звертався до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача сум нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Судовим наказом від 04.07.2023 року його вимоги були задоволені і після набрання судовим наказом законної сили, він був направлений на примусове виконання до державної виконавчої служби. Фактичний розрахунок відповідачем було здійснено частинами: 31.07.2023 року - 42928,61 грн., 31.07.2023 року - 16176,33 грн., 24.08.2023 року - 218634,94 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.06.2023 року по 24.08.2023 року, а також стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою від 06.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування.

25.09.2023року представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що відповідач вважає, що відсутня його вина у невиплаті належних позивачу при звільненні сум, у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України, на підставі наступного.

Відповідно до постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України від 03.02.2023 року у справі № 991/6606/22 стягнуто в дохід держави 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК». Згідно вказаної постанови в дохід держави було стягнуто наступне майно відповідача: грошові кошти в сумі 14 417 285,60 грн., будівлі та транспортні засоби.

Вилучене майна, накладення арешту на майно, вилучення документів щодо фінансової господарської діяльності в ході обшуку, що проводився 08.02.2023 року призвело до того, що відповідач не мав можливості здійснювати господарську діяльність

Відповідно до наказу № 89к від 09.02.2023 р «Про зупинення роботи ТОВ було призупинено роботу підрозділів підприємства.

До тогож, на підприємствівідповідача виявлено,що бухгалтерськийоблік попідприємству знищено попереднімкерівництвом,про щобула поданазаява провчинення кримінального правопорушеннявих.№ 0.4/91від 20.04.2023 року. В подальшому було внесено відомості до ЄРДР за № 12023041420000228 від 27.07.2023 р. за ч. 2 ст. 357 КК України, підприємство визнано потерпілим по кримінальному провадженні.

На даний час, на підприємстві відповідача призначено нового керівника, ведуться роботи по відновленню бухгалтерського обліку, здійснюються всі необхідні дії направлені на погашення заборгованості по заробітній платі.

В трудових відносинах між позивачем та відповідачем виникли обставини (форс-мажор), які відповідач не міг передбачити чи відвернути (зміна права власності в статутному капіталі та керівництва відповідача, вилучення майна в дохід держави, накладення арешту на майно, знищення бухгалтерського обліку тощо), та в період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання щодо виплати заробітної плати та виплати належних позивачу при звільненні сум, у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України. Просять у задоволенні позову відмовити (а.с. 30-37).

29.09.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивача зазначив, що зміна керівництва юридичної особи не є підставою для припинення прав і обов`язків такої юридичної особи, в тому числі в частині трудових правовідносин, товариство за період його роботи вело бухгалтерський облік, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин непереборної сили, які б свідчили про неможливість виконання зобов`язання щодо виплати йому заробітної плати. Просить відхилити доводи відповідача та задовольнити його позов (а.с. 55-58).

Позивач також надав додаткові пояснення та клопотання про долучення письмових доказів в якому вказав, що в період з березня по день його звільнення підприємство здійснювало господарську діяльність, укладались угоди на збут продукції та отримувались кошти за відправлену продукцію. Відповідно вівся весь бухгалтерський облік таких операцій, проводились фінансові операції та були гроші на рахунках підприємства. Позивач стверджував, що він щомісячно отримував розрахункові листки, які долучив до клопотання. У день звільнення відповідач видав йому розрахунковий лист про нараховані кошти при звільненні від 06.06.2023 року, тобто на день звільнення проведено бухгалтерське нарахування належних йому сум і жодних перепон через відсутність якихось інших бухгалтерських документів у нарахуванні заробітної плати та її виплаті не було. На день його звільнення керівник відповідача мав всі повноваження та мав всі бухгалтерські відомості для здійснення виплати йому заробітної плати. За клопотанням позивача до справи долучені розрахункові листки про нараховані суми заробітної плати за березень та квітень 2023 року (а.с. 71-74).

Представник відповідача - направив додаткові заперечення в яких вказав, що слідчий СВ ВП № 1 Синельниківського РУПГУНП Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Задорожний С.В., розглянувши матеріали досудового розслідування за № 120230041420000228 від 27.07.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України встановив, що в період з 2020 року по 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази ТОВ «Демурінський ГЗК» у зв`язку з чим повністю порушена робота підприємства.

Також з боку відповідача за період роботи позивача з 06.03.2023 року по 06.06.2023 року була нарахована, але не виплачена заробітна плата на загальну суму 277739,88 грн. При стабільній, безперебійній роботі підприємства здійснює виплату заробітної плати своїм працівникам, а в даному випадку була заборгованість (а.с. 80-82).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, просив позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що в день звільнення 06.06.2023 року з ним не було проведено остаточного розрахунку, не було виплачено нараховану заробітну плату. Період затримки розрахунку при звільненні з 06.06.2023 року по 24.08.2023 року, оскільки в повному обсязі усю суму він отримав 24.08.2023 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив в задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав. Також заперечив, що період затримки розрахунку при звільненні тривав з 06.06.2023 року до 24.08.2023 року, оскільки гроші були переведені 18.08.2023 року, оскільки це було на виконання судового наказу через виконавчу службу.

Вислухавши позивача,представника вдповідача,дослідивши письмовідокази усправі, оцінивши доказикожен окремота вїх сукупності,суд доходить наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 06.03.2023 року по 06.06.2023 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Демурінський ГЗК» та працював на посаді заступника генерального директора з закупівлі та збуту ТОВ «Демурінський ГЗК», що підтверджено копією його трудової книжки (а.с. 12-14).

Відповідно до копії наказу (розпорядження) № 307к про припинення трудового договору (контракту) від 05.06.2023 року, ОСОБА_1 звільнений 06.06.2023 року з займаної посади за п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 15).

Згідно копій розрахункових листків, які видані ТОВ «Демурінський ГЗК», позивачу належить до виплати заробітна плата з березеня 2023 року по червень 2023 року в сумі 277739,88 грн. (а.с. 16).

04.07.2023 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області виданий судовий наказ № 172/1161/23 про стягнення з ТОВ «Демурінський ГЗК» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 06.03.2023 по 06.06.2023 року в сумі 277739,88 грн. (а.с. 17).

Кошти на рахунок позивача надходили частинами, а саме: 31.07.2023 року - 42928,61 грн., 31.07.2023 року - 16176,33 грн., 24.08.2023 року - 218634,94 грн. (а.с. 18-23).

На виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2023 року у справі № 991/6606/22, 28.03.2023 року в управління Фонду державного майна прийнято 100% частку у статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 40, 41).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Демурінський ГЗК» з 05.06.2023 року є ОСОБА_3 (а.с. 42).

02.02.2023 року було винесено наказ про припинення роботи ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 43).

Подана заява від 20.04.2023 року про вчинення кримінального правопорушення в якій вказано, що в період з 2020 року по 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази ТОВ «Демурінський ГЗК» у зв`язку з чим повністю порушена робота підприємства (а.с. 44).

26.06.2023 року представник підприємства звернувся з приводу отримання витягу ЄРДР (а.с. 45).

З витягу вбачається, що 27.07.2023 року внесені відомості до ЄРДР за № 120230041420000228 про те, що у період з 2020 року по 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази ТОВ «Демурінський ГЗК» у зв`язку з чим повністю порушена робота підприємства (а.с. 46).

Слідчим СВ ВП № 1 Синельниківського РУПГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Задорожним С.В. винесена постанова про визнання ТОВ «Демурінський ГЗК» потерпілим у кримінальному провадженні за № 120230041420000228 від 27.07.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України (а.с. 47).

До матеріалів справи долучено звіт про фінансовий стан підприємства (а.с. 48).

Постановою державного виконавця Синельниківського відділу ДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса) від 03.08.2023 року виконавче провадження № 72425717 відкрито на підставі судового наказу Васильківського районного суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із заробітної платі у розмірі 27773,98 грн., стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 49).

Згідно з платіжною інструкцією від 18.08.2023 року ТОВ «Демурінський ГЗК» сплатив на рахунок Синельниківського ВДВС стягнення за виконавчим провадженням № 72425717 суму коштів 246712,42 грн. 18.08.2023 року (а.с. 50).

До справидолучені розрахунковілисти заберезень та квітень2023року пронарахування ОСОБА_1 заробітної платина ТОВ«Демурінський ГЗК» (а.с.73,74).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями діючого законодавства.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 своєїпостанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справипо день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку по заробітній платі, суд зазначає наступне.

Позивач перебував у трудових відносинах із підприємством відповідача, 06.06.2023 року його було звільнено, в подальшому він звернувся до суду та отримав судовий наказ від 04.07.2023 року, його вимоги були задоволені і після набрання судовим наказом законної сили, він був направлений на примусове виконання до державної виконавчої служби. Фактичний розрахунок відповідачем було здійснено частинами: 31.07.2023 року - 42928,61 грн., 31.07.2023 року - 16176,33 грн., 24.08.2023 року - 218634,94 грн., що підтверджується матеріалами справи і суд вважає, що саме 24.08.2023 року є днем фактичного розрахунку, оскільки саме в цей день позивач отримав останню виплату. Спір про розміри належних звільненому працівникові сумочевидно відсутній.

Отже,період затримкирозрахунку,який починаєтьсяз 06.06.2023року тазакінчується 24.08.2023року (фактичнопершим днемрозрахунку є07.06.2023року,а останнім23.08.2023року), складає 56 робочі дні (18 робочих днів у червні, 21 день у липні, 17 у серпні). Відтак, розмір середнього заробітку з цей період становить 275954,56 грн. (4927,76 грн. х 56 днів).

Позивач та представник відповідача в судовому засіданні визнали, що на виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2023 року у справі № 991/6606/22, 28.03.2023 року в управління Фонду державного майна прийнято 100% частку у статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК», однак на думку суду ця обставина не має відношення до розгляду цієї справи, оскільки ОСОБА_1 було звільнено у червні 2023 року, тобто вже після вказаних подій і їх настання суд не може прийняти, як підтвердження того, що затримка розрахунку після 06.06.2023 року при звільненні сталася з об`єктивних причин, не з вини відповідача.

До того ж, заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача посилався на те, що відсутня вина товариства в невиплаті належних позивачеві сум при звільненні, так як бухгалтерські документи були втрачені. На підтвердження цього надано постанову про визнання юридичної особи потерпілим в кримінальному провадженні від 12.09.2023 року, де зазначено, що у період з 2020 року до 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази даних ТОВ «Демурінський ГЗК», у зв`язку із чим повністю порушена робота підприємства та відкрито кримінальне провадження. Однак, що стосується розрахунку із позивачем, то матеріалами справи підтверджено, що було сформовано повідомлення про нараховані позивачу при звільненні суми, яке датовано 06.06.2023 року та підписано ОСОБА_4 , який є новим керівником підприємства відповідача з 05.06.2023 року. Посилання представника відповідача на знищення бухгалтерської документації у період з 2020 року до 05.06.2023 року, що вплинуло на розрахунок із позивачем, суд відкидає, оскільки матеріалами справи не підтверджено існування будь-яких перешкод сформувати та видати позивачу 06.06.2023 року повідомлення із зазначення належним йому при звільненні сум.

Фактично усі обставини на які представник відповідача посилався, як на поважні причини невиплачені належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП, що нам його думку підтверджують відсутність вини роботодавця, стосуються періоду до звільнення ОСОБА_1 06.06.2023 року та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Щодо тяжкого фінансового становища ТОВ «Демурінський ГЗК», то сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Скрутне матеріальне становище, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не звільняють останнього від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Такий правовий висновок зазначений в Постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі №337/6455/15-ц, провадження № 61-3683св18.

Отже, підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку немає, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум у день звільнення.У судовому засіданні встановлено, що розрахункові суми позивачем в день звільнення не отримані, спору між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі не існує, а тому у відповідності до ч. 1ст. 117 КЗпП Українивідповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 275954,56 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2759,60 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 82, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Гагаріна, 2-А, кім. 4, с. Новоандріївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 30454644) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.06.2023 року по 24.08.2023 року в сумі 275954 (двісті сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 56 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Гагаріна, 2-А, кім. 4, с. Новоандріївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 30454644) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2759,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 10.11.2023 року.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області І.А.Ілюшик