Постанова

від 04.03.2024 по справі 174/830/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1608/24 Справа № 174/830/23 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І.А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінськй гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (суддя першої інстанції Ілюшик І.А.,повний текст рішення складено 10 листопада 2023 року),

В С Т А Н О В И В:

1 вересня 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінськй гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.06.2023 року по 24.08.2023 року у сумі 275954,56 грн., та судовий збір у розмірі 2759,54 грн.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінськй гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.06.2023 року по 24.08.2023 року в сумі 275954 грн. 56 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2759,60 грн.

Із вказаним рішенням суду не погодився представник ТОВ «Демурінський гірнично-збагачувальний комбінат» Діордієв О.С., та подав апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Мотивує скаргу тим, що вилучення майна, накладення арешту на майно призвело до того, що підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність та призупинило роботу з 09.02.2023 року.

В трудових правовідносинах між позивачем та відповідачем виникли обставини, які відповідач не міг передбачити чи відвернути (зміна права власності в статутному капіталі та керівництва відповідача, вилучення майна в дохід держави, накладення арешту на майно, знищення бухгалтерського обліку тощо), та в період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання щодо виплати заробітної плати та виплаті належних позивачу при звільненні сум, у строки зазначені вст. 116 КЗпП України.

Тобто, вищевикладене свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні строків виплати позивачу належних при звільненні сум у строки, визначеністаттею 116 КЗпП України.

Вказує, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в повному обсязі не взявши до уваги той факт, що Товариство фактично повністю розрахувалось з ОСОБА_1 не 24.08.2023 року, а 18.08.2023 року.

ОСОБА_3 просив рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Від ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що відповідач не надав жодного належного доказу яким саме чином вплинуло на виплату заробітної плати проведення утримання на користь держави частки у статутному капіталі Товариства.

ОСОБА_1 просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно дочастини 1ст.368ЦПК Українисправа розглядаєтьсясудом апеляційноїінстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно ч.1ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13.ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки даній справіціна позовустановить 275954,56грн.,тобто меншеста розмірівпрожиткового мінімуму, (3028*100=302800). а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 06.03.2023 року по 06.06.2023 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Демурінський ГЗК» та працював на посаді заступника генерального директора з закупівлі та збуту ТОВ «Демурінський ГЗК», що підтверджено копією його трудової книжки (а.с. 12-14).

Відповідно до копії наказу (розпорядження) № 307к про припинення трудового договору (контракту) від 05.06.2023 року, ОСОБА_1 звільнений 06.06.2023 року з займаної посади за п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 15).

Згідно копій розрахункових листків, які видані ТОВ «Демурінський ГЗК», позивачу належить до виплати заробітна плата з березеня 2023 року по червень 2023 року в сумі 277739,88 грн. (а.с. 16).

04.07.2023 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області виданий судовий наказ № 172/1161/23 про стягнення з ТОВ «Демурінський ГЗК» на користь ОСОБА_1 нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період з 06.03.2023 по 06.06.2023 року в сумі 277739,88 грн. (а.с. 17).

Кошти на рахунок позивача надходили частинами, а саме: 31.07.2023 року - 42928,61 грн., 31.07.2023 року - 16176,33 грн., 24.08.2023 року - 218634,94 грн. (а.с. 18-23).

На виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2023 року у справі № 991/6606/22, 28.03.2023 року в управління Фонду державного майна прийнято 100% частку у статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 40, 41).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Демурінський ГЗК» з 05.06.2023 року є ОСОБА_4 (а.с. 42).

02.02.2023 року було винесено наказ про припинення роботи ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 43).

Подана заява від 20.04.2023 року про вчинення кримінального правопорушення в якій вказано, що в період з 2020 року по 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази ТОВ «Демурінський ГЗК» у зв`язку з чим повністю порушена робота підприємства (а.с. 44). 26.06.2023 року представник підприємства звернувся з приводу отримання витягу ЄРДР (а.с. 45).

З витягу вбачається, що 27.07.2023 року внесені відомості до ЄРДР за № 120230041420000228 про те, що у період з 2020 року по 05.06.2023 року невстановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази ТОВ «Демурінський ГЗК» у зв`язку з чим повністю порушена робота підприємства (а.с. 46).

Слідчим СВ ВП № 1 Синельниківського РУПГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Задорожним С.В. винесена постанова про визнання ТОВ «Демурінський ГЗК» потерпілим у кримінальному провадженні за № 120230041420000228 від 27.07.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України (а.с. 47).

До матеріалів справи долучено звіт про фінансовий стан підприємства (а.с. 48).

Постановою державного виконавця Синельниківського відділу ДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса) від 03.08.2023 року виконавче провадження № 72425717 відкрито на підставі судового наказу Васильківського районного суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із заробітної платі у розмірі 27773,98 грн., стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ТОВ «Демурінський ГЗК» (а.с. 49).

Згідно з платіжною інструкцією від 18.08.2023 року ТОВ «Демурінський ГЗК» сплатив на рахунок Синельниківського ВДВС стягнення за виконавчим провадженням № 72425717 суму коштів 246712,42 грн. 18.08.2023 року (а.с. 50).

До справидолучені розрахунковілисти заберезень таквітень 2023року пронарахування ОСОБА_1 заробітної платина ТОВ«Демурінський ГЗК»(а.с.73,74).

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку немає, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум у день звільнення.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до положеньст. 43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідност. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Поняття заробітної плати також визначено в ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як передбачено ч. 1ст. 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Згідно зіст. 117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений

частиною першою цієї статті.

Статтею 117 КЗпП Українипередбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача посилався на те, що відсутня вина Товариства в невиплаті належних позивачеві сум при звільненні, так як бухгалтерські документи були втрачені. На підтвердження чого надано постанову про визнання юридичної особи потерпілим в кримінальному провадженні від 12 вересня 2023 року, де зазначено, що у період з 2020 року до 05.06.2023 року не встановленими особами знищено первісну бухгалтерську документацію та бухгалтерські бази даних ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», у зв`язку із чим повністю порушена робота підприємства та відкрито кримінальне провадження.

Відповідно до виконавчого листа від 10.03.2023 року, виданого Вищим антикорупційним судом, відкрито виконавче провадження №71340294 від 20.03.2023 року та накладено арешт на кошти боржника.

За таких обставин доводи представника відповідача про те, що затримка розрахунку з позивачем сталася з об`єктивних причин, та не з вини відповідача, знайшли своє підтвердження.

Оскільки невиплата належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, сталася не з вини роботодавця, то відсутні підстави для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2024 рокуТОВ «Демурінський гірничо-збагачувалний комбінат» було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року у сумі 4139,31 грн.

З урахуванням того, що апеляційну скаргу задоволено, рішення скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову, апеляціний суд вважає, що з позивача на корить Дніпровського апеляцйного суду підлягає стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4139,31 грн (2759,60 грн х 150% = 4139,40 грн).

Керуючись статтями 141,374,376,382,383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2023 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінськй гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Дніпровського апеляційного суду судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4139,31 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: О. В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська