Ухвала

від 13.11.2023 по справі 211/1396/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/1396/23

Провадження № 1-кс/211/1662/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041720000256 від 06.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 190 КК України про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядкуст.174 КПК України, в якому просив скасувати арешт накладений на його особисте майно, а саме: три мобільних телефона, ноутбук та п`ять флеш-карток, що були вилучені при проведенні обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,мотивуючи своє клопотання тим, що на теперішній час відсутні законні підстави для подальшого арешту його особистого майна, яке він придбав на законних підставах для користування, у тому числі в лавах територіальної оборони, де проходить військову службу. .

ОСОБА_3 звернувся із заявою про розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 звернулася з заявою у якій просить проводити розгляд клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна без її участі. У задоволенні клопотання просить відмовити у повному обсязі.

Старший слідчий СВ ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 до суду не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для скасування арешту майна, виходячи з таких обставин.

Так слідчим суддеювстановлено,що впровадженні ВП№ 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальнепровадження №12023041720000256від 06.03.2023 року,за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.246, ч.3 ст. 358, ч. 3ст. 201-2, ч.2 ст. 190КК України.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 23.05.2023 року дане майно було визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 26.05.2023 року було накладено арешт на майно, вилучене 22.05.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на мобільний телефонIMEI:1) НОМЕР_1 ;2) НОМЕР_2 ,з сімкарткою № НОМЕР_3 ; мобільнийтелефон срібло-бордовогокольору IMEI:1) НОМЕР_4 ;2) НОМЕР_5 з сімкарткою № НОМЕР_6 ;Ноутбук марки«Samsung»; Мобільний телефон марки «Iphone pro» із сім карткою НОМЕР_7 ; Флеш носії в кількості 5 одиниць, - з метою збереження їх, як речових доказів, оскільки дане майно може бути предметом вчинення кримінальних правопорушень, може містити інформацію та відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню шляхом проведення відповідних експертиз та детальним оглядом за участю спеціалістів комп`ютерної техніки та друкарсько копіювальної техніки.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положень ч.2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При тому ч.3ст. 170 КПК Українипередбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52).

Слід зазначити, що досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 190 КК України

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання до задоволення не підлягає.

Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст.170,174 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041720000256 від 06.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 201-2, ч. 2 ст. 190 КК України про скасування арешту майна- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1