Ухвала

від 13.11.2023 по справі 631/1502/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1502/23

провадження № 2/631/617/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області, в якій просить суд визнати незаконною постанову державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Тетяни Козелько про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2023 року та зобов`язати державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяну Козелько видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на все майно померлого батька.

Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 43, 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідностідо приписівчастини 1,4та 8статті 14Цивільного процесуальногокодексу України,у судахфункціонує Єдинасудова інформаційно-комунікаційнасистема. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції .Реєстрація вЄдиній судовійінформаційно-комунікаційнійсистемі непозбавляє правана поданнядокументів досуду впаперовій формі. Особи,які зареєструвалиофіційні електронніадреси вЄдиній судовійінформаційно-комунікаційнійсистемі,можуть податипроцесуальні,інші документи,вчинити іншіпроцесуальні діїв електроннійформі виключноза допомогоюЄдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми звикористанням власногоелектронного підпису,прирівняного довласноручного підписувідповідно доЗакону України«Про електроннідовірчі послуги»,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Положеннями частин5,6та 7статті 43Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що документи(втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно допунктів 24та 29розділу ІІІПоложення пропорядок функціонуванняокремих підсистем(модулів)Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,затвердженого рішеннямВищої РадиПравосуддя №1845/0/15-21від 17серпня 2021року (даліПоложення проЄСІТС),Підсистема «Електроннийсуд» (Електроннийсуд)-підсистема ЄСІТС,що забезпечуєможливість обміну(надсиланнята отримання)документами (втому числіпроцесуальними документами,письмовими таелектронними доказамитощо)між судомта учасникамисудового процесу,між користувачемцієї підсистемита Вищоюрадою правосуддя,а такожотримувати інформаціюпро стані результатирозгляду такихдокументів чиінші документи. Уразі поданнядо судудокументів велектронній форміучасник зобов`язанийу випадках,визначених процесуальнимзаконодавством,надати доказнадсилання іншимучасникам справикопій поданихдо судудокументів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Таким чином, на даний час законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Положеннями статтей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Отже, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення учасникам справи, зокрема відповідачу по справі Нововодолазькій державній нотаріальній конторі Харківської області або доказів надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Крім того, у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, всупереч наведеноїнорми права позивачем не зазначена електронна поштова адреса відповідача, при цьому позов поданий саме в системі «Електронний суд», яка зумовлює розгляд електронної справи за наявності електронних адрес усіх учасників судового провадження.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно доприписів частини2статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмірсудового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальнимзаконом єЗакон Українивід 08липня 2011року №3674-VI«Про судовийзбір» (далі Закон України «Про судовий збір»), стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не подано квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Як зазначив позивач, він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2019 року, відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

При цьому позивачем не конкретизовано на підставі якого пункту частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

Якщо позивач має на увазі пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, то з цього приводу слід зазначити зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Зі змісту статей 5 та 6 наведеного Закону України вбачається, що на учасників бойових дій поширюються положення цього Закону.

Зокрема, статтею 22 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

При цьому перелік встановлених законодавством пільг учасникам бойових дій визначений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї Велика Палата Верховного Суду не встановила.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зі зміступозовної заяви ОСОБА_1 вбачається,що вонастосується йогоправ, якспадкоємця післясмерті батька ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та неохоплюється положеннямистатті 12Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також іншим чином не стосується соціального і правового статусу позивача саме як учасника бойових дій.

Отже, в даному випадку позивач звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав, а тому підстав для застосування до нього положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає.

Із клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставістатті 8 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 до суду не звертався.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України № 2710-ІХ від 03 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2684 гривні 00 копійок.

Положеннями пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше позовних вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконною постанову державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Тетяни Козелько про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2023 року та зобов`язати державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяну Козелько видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на все майно померлого батька.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок за кожну вимогу немайнового характеру з наданням суду оригіналу документу про сплату вказаного платежу або надати документ, який б підтверджував існування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак, враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статтей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

В даномувипадку,подана позовназаява невідповідає вимогам,що викладеніу частинах1та 4статті 177Цивільного процесуальногокодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

При цьому, суддя вважає за необхідне попередити позивача що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 14, 43, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщини залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська