Рішення

від 28.06.2024 по справі 631/1502/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1502/23

провадження № 2/631/193/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадженняза позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області, в якій просить суд визнати незаконною постанову державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Тетяни Козелько про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2023 року та зобов`язати державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяну Козелько видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на все майно померлого батька, вирішити питання щодо судових витрат за рахунок відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . На момент смерті батька позивач разом з ним не проживав у зв`язку тим, що з 14 вересня 2018 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , але усіма законними засобами сприяв його похованню на тимчасово окупованій території.

19жовтня 2021року позивачзвернувся доприватного нотаріусаСергієнко А.С.,яка всвою чергувідкрила спадковусправу №3/2021від 19жовтня 2021року. ОСОБА_1 вказав,що шестимісячнийтермін дляприйняття спадщиниспливав 12березня 2022року,проте узв`язку ізведенням вУкраїни з24лютого 2022року воєнногостану відповіднодо УказуПрезидента України№ 64/2022від 24лютого 2022року,бойових дійу містіСєвєродонецьк тайого окупації,приватний нотаріусСергієнко А.С. припинила свою діяльність. Позивач неодноразово звертався до Міністерства юстиції України за наданням йому роз`яснень стосовно подальший дій, на що отримав відповідь № 7927/П-907/06.4 від 20 липня 2022 року, в якій чітко зазначено, що частиною 5 статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній уряду України території за зверненням спадкоємця.

За твердженням ОСОБА_1 , 28 квітня 2023 року він звернувся до державної нотаріальної контори, яка працює по Сєвєродонецькому нотаріальному округу Луганської області, та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак 25 травня 2023 року отримав постанову державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Тетяни Козелько про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка була мотивована тим, що є факт заведення спадкової справи іншим нотаріусом. Позивач вважає, що дана відмова є незаконною та не обґрунтованою, вищевказані дії вчиненні з метою затягування справи та перекладання відповідальності з себе на інших нотаріусів. На думку ОСОБА_1 у нотаріуса не було ніяких перешкод у видачі свідоцтва про право на спадщину у відповідності до приписів частини 1 статті 1296 Цивільного кодексу України, вказані дії відповідача суперечать приписами діючого законодавства України, що змусило його звернутись до суду з даним позовом.

Завідувачем ЧетвертоїХарківської міськоїдержаної нотаріальноїконтори впорядку виконанняобов`язків державногонотаріуса Нововодолазькоїдержавної нотаріальноїконтори Харківськоїобласті ТетяноюКозелько увідповідності доприписів статті178Цивільного процесуальногокодексу Українина електроннуадресу судубув направленийвідзив напозовну заяву ОСОБА_1 ,що бувзареєстрований завхідним №ЕП-2600/23-вхвід 25грудня 2023року,відповідно доякого останнязазначила,що напідставі пункту3частини 1статті 49Закону України«Про нотаріат»нею 25травня 2023року було винесенопостанову провідмову увидачі ОСОБА_1 свідоцтва проправо наспадщину післясмерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .У вказаній постанові при її складанні була допущена технічна помилка, а саме було зазначено, що до нотаріальної контори звернувся « ОСОБА_2 з питання оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 », хоча до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 . Також відповідач вказала, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій відповідно до частини 1 статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Згідно інформації, отриманої зі Спадкового реєстру було встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена у приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Сергієнко А.С., спадкова справа № 3/2021. Зазначена спадкова справа до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області на зберігання не передавалася, отже нотаріусу Нововодолазької державної нотаріальної контори невідомі, які саме заяви знаходяться у матеріалах справи приватного нотаріуса, хто звертався та з якими заявами, хто був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняв спадщину фактично, яке саме спадкове майно оформлюється.

Державний нотаріус зазначила, що згідно з підпунктом 2.4 пункту 2 глави 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження. Отже, як вказала відповідач, у зв`язку з вищевикладеним та тим, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, витати свідоцтво про право на спадщину, не було можливим.

Позовні вимоги ОСОБА_1 завідувач Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяна Козелько вважає не обґрунтованим, звернула увагу, що Нововодолазька державна нотаріальна контора Харківської області ніякого відношення до справ приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Сергієнко А. С. не має, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

ОСОБА_1 свої процесуальним правом надати відповідь на відзив у відповідності до статті 179 Цивільного процесуального кодексу України не скористався.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, залишено без руху через її невідповідність вимогам, викладених у статтях 43, 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивачем в установлений законом та зазначений в ухвалі суду строк, недоліки, що були підставою для залишення позовної заяви без руху, усунуті.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 листопада 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину й відкрито провадженні у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 січня 2024 рокузакрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину до судового розгляду.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 квітня 2024 року відкладений розгляд справи у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України та визнано обов`язковою явку у судове засідання позивача, ОСОБА_1 , та відповідача, державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної конториКозелько Т. М., яка виконує обов`язки державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальноїконтори Харківської області, для надання особистих пояснень, зокрема з приводу встановлення переліку документів, які були подані спадкоємцем, ОСОБА_1 , для оформлення своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. від 16 квітня 2024 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді, визнано відвід головуючому у справі з єдиним унікальним № 631/1502/23 за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину,судді Трояновської Т. М. необґрунтованим та на виконання приписів частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України порушено заявником питання про відвід головуючому у справі передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленої 24 квітня 2024 року у складі судді Мащенко С. В., в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновської Тетяни Михайлівни, заявлений письмово в межах справи з єдиним унікальним № 631/1502/23 (провадження № 2/631/193/24) за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, відмовлено.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину, судом не вживалось.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, що було призначене на 28 червня 2024 року, не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, 31 травня 2024 року з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ОСОБА_1 звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 4016/24-вх., відповідно до якої у зв`язку неможливістю бути присутнім у судовому засіданні через виконання ним бойових завдань, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити та зобов`язати Нововодолазьку державну нотаріальну контору Харківської області видати йому свідоцтво на спадщину.

Уповноважений представник Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання теж не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

На електронну адресу суду у відповідності до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України завідувач Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяна Козелько направила заяву, що була зареєстрована за вхідним № ЕП-1254/24-вх. від 26 червня 2024 року, відповідно до якої просила суд розглянути справу за позовом ОСОБА_1 без участі представника нотаріальної контори, з урахування відзиву, направленого на адресу суду 25 грудня 2023 року, зазначивши, що при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, що містяться у матеріалах справи.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання позивачем ОСОБА_1 та завідувачем Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяною Козелько особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу та закінчити її розгляд по суті вимог за відсутності сторін.

Вивчивши доводи, що наведені у позовній заяві, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно правового документу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Приписами частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 2 статті 77 та частина 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 15 та частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 18 грудня 2003 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Приписами частини 3статті 12 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Відповідно до частини 1статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 років у місті Севастополь помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 08 жовтня 2021 року Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис за № 2678 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Аналогічна інформація міститься у копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для допомоги на поховання № 00033061782, сформованого 08 жовтня 2021 року о 10 годині 43 хвилини 19 секунд Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , як між батьком та сином, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданого 25 травня 1992 року Верхнесадовською сільською радою міста Севастополя, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблений відповідний актовий запис за № 27. Згідно вказаного свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 зазначено: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .

Як було зазначено позивачем на момент смерті позивач разом з батьком, ОСОБА_2 , не проживав, оскільки з 14 вересня 2018 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

З копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 , виданого 19 вересня 2018 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 , убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має військове звання «молодший лейтенант» та проходить службу.

Також ОСОБА_1 є учасником бойових дій та приймав безпосередню участь в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у періоди з 06 жовтня 2018 року по 03 листопада 2021 року, що підтверджується копією посвідчення бойових дій серії НОМЕР_6 , виданого 28 березня 2019 року начальником управління персоналу заступником начальникам штабу військової частини НОМЕР_5 полковником ОСОБА_4 , та копією довідки № 527, виданою 26 вересня 2022 року тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 .

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_7 , виданого Нахімовським РВ УМВС України в місті Севастополі 19 листопада 1996 року, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 08 квітня 2006 року.

Водночас, з копії паспорту серії НОМЕР_8 , виданого Нахімовським РВ УМВС України 23 травня 2008 року, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 15 липня 2014 року. Відповідно до копії довідки від 11 серпня 2021 року № 5105-5000384846 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

З копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66892221 від 19 жовтня 2021 року, судом встановлено, що приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Сергієнко Альоною Сергіївною 19 жовтня 2021 року заведено спадкову № 3/2021, номер у спадковому реєстрі 68487729, після смерті ОСОБА_2 .

У відповідь на звернення від 07 липня 2022 року щодо оформлення спадкових справ у приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Сергієнко Альони Сергіївни, начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тетяна Філатова листом № 7927/П-907/06.4 від 20 липня 2022 року повідомила ОСОБА_1 , що для отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії для наступного звернення до суду з відповідним позовом, останній може звернутись до Першої сєвєродонецької державної нотаріальної контори, а у разі затвердження переліку населених пунктів, що є тимчасово окупованими, до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Уряду України території. Відповідно до підпункту 4.28 пункту 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня2011року №1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня2011року за № 759/19497, Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних, приватних нотаріусів, контролює дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства. У зв`язку з тимчасовою окупацію міста Сєвєродонецьк Луганської області, зокрема, приміщення, де здійснювала приватну діяльність ОСОБА_6 , а також припинення приватної діяльності ОСОБА_6 по Сєверодонецькому районному нотаріальному округу Луганської області відповідно до наказу Управління від 16 травня 2022року № 43/В «Про припинення приватної нотаріальної діяльності» неможливо провести документальну перевірку фактів, викладених у зверненні.

Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за №1318/18613, приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов`язаний протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Однак, в умовах воєнних дій, які є різновидом непереборного стану найбільш критичного порядку, виконання вищезазначеної вимоги законодавства наразі не є можливим. Частиною 11 статті 67 Закону України «Про нотаріат» та підпунктом 4.10 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції країни 22 лютого2012року за № 282/20595, встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Частиною 5 статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця. Водночас, вищезазначений механізм ще недоопрацьований, оскільки перелік населених пунктів, що є тимчасово окупованими, не затверджений. Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначений невичерпний перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Додатково повідомлено, що наразі по Сєверодонецькому районному нотаріальному округу Луганської області працює Перша сєверодонецька державна нотаріальна контора, що розташована за адресою: вулиця Донця Григорія, будинок № 6, селище міського типу Нова Водолага, Харківський район, Харківська область, робочий номер телефону: НОМЕР_9 , куди запропоновано звернутись ОСОБА_1 .

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Зідрашко Оксани Іванівни 28 квітня 2023 року була складена заява «До відповідної нотаріальної контори», що була зареєстрована у реєстрі за № 75, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якого було за адресою: АДРЕСА_2 . Цією заявою позивач повідомив, що спадщину після смерті батька він прийняв, тому просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом. Також зазначив, що всі документи, що стосуються оформлення його спадкових прав, а також додаткові відомості щодо вирішення питання успадкування, ним або його представником за довіреністю будуть надані додатково.

Листом від 25 травня 2023 року № 133/01-16 завідувач Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяна Козелько направила на адресу ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що державним нотаріусом Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Т. Козелько була розглянута заява ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день свої смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що згідно інформації зі Спадкового реєстру, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена у приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Сергієнко А. С., спадкова справа № 3/2021. Зазначена спадкова справа до нотаріальної контори на зберігання не передавалась. Згідно з підпунктом 2.4 пункту 2 глави 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження. У зв`язку з тим, що дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, видати свідоцтво про право на спадщину не є можливим.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормамиЦивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 року, Закону України № 3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції країни 22 лютого2012року за № 282/20595.

Так, положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України регламентовано, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

У статті 1223 Цивільного кодексу України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З доказів, наданих сторонами у справі, не можливо однозначно встановити, яким чином здійснюються спадкування після смерті ОСОБА_2 за заповітом чи за законом.

У своєї заяві, адресованої відповідній нотаріальній конторі, ОСОБА_1 вказав, що просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом.

Приписами статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (стаття 1261 Цивільного кодексу України).

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відомостей щодо наявності інших спадкоємців першої черги за законом, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або з заявою про відмову від прийнятті спадщини, матеріали справи не містять та позивачем не повідомлено.

Частиною 1 статті 1296 Цивільного кодексу України обумовлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України у пункті 23 своєї постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Нотаріальні дії повинні вчинятись відповідно до встановлених для нотаріуса або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, компетенцією і порядком їх вчинення.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні, у тому числі питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюютьсяположеннями Закону України № 3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі Закон України «Про нотаріат») та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції країни 22 лютого2012року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Приписами статті66 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час винесення спірної постанови) на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини(частина 1статті 1298 Цивільного кодексу України).

Свідоцтво про права на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо (частина 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час винесення спірної постанови).

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час винесення спірної постанови), визначено, що право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (підпункт 3.1 пункт 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час винесення спірної постанови).

Згідно з підпунктом 4.12 пункту 4 цього ж Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до підпунктів 4.14, 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на час винесення спірної постанови), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Приписами статті46Закону України«Про нотаріат»визначено,що нотаріусиабо посадоваособа,яка вчиняєнотаріальні дії,має правовитребувати відфізичних таюридичних осібвідомості тадокументи,необхідні длявчинення нотаріальноїдії. Відомостіта документи,необхідні длявчинення нотаріальнихдій,повинні бутиподані встрок,визначений нотаріусом.Цей строкне можеперевищувати одногомісяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Аналізуказаних норм права свідчить про те, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 квітня 2024 року було визнано обов`язковою явку у судове засідання позивача, ОСОБА_1 , та відповідача, державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної конториКозелько Т. М., яка виконує обов`язки державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальноїконтори Харківської області, для надання особистих пояснень, зокрема з приводу встановлення переліку документів, які були подані спадкоємцем, ОСОБА_1 , для оформлення своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Проте, сторони у судове засідання не з`явились, особистих пояснень з цього приводу не надали.

26 квітня 2024 року на електронну адресу суду від завідувача Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Т. Козелько надійшов лист, що був зареєстрований за вхідним ЕП-714/24-вх., відповідно до якого державний нотаріус повідомила про неможливість з`явлення до суду у зв`язку із перебуванням у відпустці та вказала, що ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазької державної контори Харківської області лише з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, інших заяв або документів від позивача не надходило.

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно дочастини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат»нотаріус абопосадова особа,яка вчиняєнотаріальні дії,відмовляє увчиненні нотаріальноїдії,якщо,зокрема: вчиненнятакої діїсуперечить законодавствуУкраїни; неподано відомості(інформацію)та документи,необхідні длявчинення нотаріальноїдії; діяпідлягає вчиненнюіншим нотаріусомабо посадовоюособою,яка вчиняєнотаріальні дії; особа,яка звернуласяз проханнямпро вчиненнянотаріальної дії,не внеслаплату заїї вчинення; особа,яка звернуласяз проханнямпро вчиненнянотаріальної дії,не внеславстановлені законодавствомплатежі,пов`язані зїї вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріусу абопосадовій особі,яка вчиняєнотаріальні дії,забороняється безпідставновідмовляти увчиненні нотаріальноїдії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (частина 3 та 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з частиною 1 статті 46-1 Закону України «Про нотаріат», нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

В даному випадку відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08 жовтня 2021 року Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь Автономної Республіки Крим.

Частинами 3, 4 та 5 статті 11-1 Закону України № 1207-VІІ від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимого кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом положення містились й у статті 9-1 Закону України № 1669-VІІ від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Тобто спадкоємець має право звертатися із заявою про прийняття спадщини в будь-якому місті на території України (вільній від окупації), до державного, приватного нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Як убачається з оскаржуваної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріусом згідно інформації зі Спадкового реєстру, було встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена у приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Сергієнко А. С., спадкова справа № 3/2021.

Дійсно, відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66892221 від 19 жовтня 2021 року, судом встановлено, що приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Сергієнко Альоною Сергіївною 19 жовтня 2021 року заведено спадкову справу № 3/2021, номер у спадковому реєстрі 68487729, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, у вказаному Витягу зазначено, що місцем зберігання спадкової справи є: приватний нотаріус Сергієнко А. С., АДРЕСА_5 .

Станом на 25 травня 2023 року, тобто на час винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину, підпункт 2.4 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачав, що у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Як вказала завідувач Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Т. Козелько у поставі про відмову у вчиненні нотаріальної дії та у своєму відзиві на позовну заяву, спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області на зберігання не передавалась, встановити коло спадкоємців, які фактично прийняли спадщину або звернулись з заявами про прийняття спадщини, а також склад спадкового майна, не є можливим, тому було прийнято рішення у формі постанови про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дій видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 серпня 2022 року № 193 та від 28 жовтня 2022 року № 248), а також наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, місто Сєвєродонецьк Луганської області, що відноситься до Сєвєродонецької міської територіальної громади, включена до переліку таких територіальних громад, які перебувають в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації.

З листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 7927/П-0907/06.4 від 20 липня 2022 року, встановлено, що у зв`язку з тимчасовою окупацію міста Сєвєродонецьк Луганської області, відповідно до наказу Управління від 16 травня 2022року № 43/В «Про припинення приватної нотаріальної діяльності», було припинено приватну діяльності ОСОБА_6 по Сєверодонецькому районному нотаріальному округу Луганської області.

Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за №1318/18613, приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов`язаний протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але не більше ніж на один місяць. Справи повинні бути сформовані та передані до нотаріального архіву відповідно до цих Правил.

Однак, як зазначив начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Т. Філатова, в умовах воєнних дій, які є різновидом непереборного стану найбільш критичного порядку, виконання вищезазначеної вимоги законодавства наразі не є можливим.

Таким чином, як було встановлено у процесі розгляду справи, при зверненні позивача, ОСОБА_1 , до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області з питання оформлення своїх спадкових прав, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідувачем Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Т. Козелько відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на підставі підпункту 2.4 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України » (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена у приватного нотаріуса Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Сергієнко А. С. (номер спадкової справи у нотаріуса 3/2021) та до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області не передавалась, що позбавляє нотаріуса вчинити відповідні нотаріальні дії.

Відповідно до статті50 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Отже, законодавець передбачив можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні до суду, у такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц зазначено, що закріплене у статті 50Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Як наголошувалося Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, із посиланням на постанову цього ж суду від 07 лютого 2014 року № 2 «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні»,можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

При цьому слід зазначити, що за наявності умов, передбачених статтею 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

В даному випадку приймаючи до уваги норми законодавства, які урегульовували питання видачі свідоцтва про право на спадщину, у редакції чинної на час винесення оскаржуваної постанови, постанова завідувача Четвертої Харківської міської держаної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяни Козелько про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 була винесена з дотриманням відповідних приписів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції країни 22 лютого2012року за № 282/20595 (в редакції наказу Міністерства юстиції України № 4990/5 від 07 листопада 2022 року).

Крім того, нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав, як наслідок, нотаріус позбавлений можливості самостійно встановити розмір (склад) спадкового майна померлого. У даному випадку державний нотаріус не мала об`єктивної можливості перевірити наявність підстав для закликання до спадкоємства інших осіб, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцями спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, як це передбачене підпунктами 4.14, 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом не встановлено підстав для визнання нотаріальної дії незаконною, не встановлено невідповідність здійснення такої дії чинному на той час законодавству та порушення процедури здійснення нотаріальної дії, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто винесення оскаржуваної постанови) свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно зі статтею 50Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Отже тлумачення положень статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) викладено висновок, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат».

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18)Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Аналогічний правовий висновок викладений й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19).

Крім того,у постановівід 17березня 2021року усправі № 761/36415/18(провадження№ 61-15155св20) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції.

Отже, враховуючи приписи Закону України «Про нотаріат» суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції, навіть у разі, якщо є підстави для визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також не підлягають задоволенню.

Водночас слід зауважити, що оскаржувана постанова відповідача не порушує спадкових прав позивача, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину відповідно до частини 3 статті 1296 Цивільного кодексу України, а видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину згідно з частиною 11 статті 67 Закону України «Про нотаріат» строком не обмежена.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду із відповідним позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом або за заповітом (у разі його наявності) із залученням до участі у справі інших спадкоємців та за місцем знаходження спадкового майна.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 1, частина 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача (пункт 2 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином в даному випадку судові витрати сторонам у справі не відшкодовуються та покладаються на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1 5, 7, 10 13, 17 19, 76 83, 89, 128 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ,адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач:Нововодолазька державна нотаріальна контора Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Григорія Донця, будинок № 18-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України 02893545.

Повний текст рішення складений та підписаний з урахуванням приписів частини 3 статті 124 та частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, а саме 08 липня 2024 року.

Суддя: Т. М. Трояновська