Ухвала

від 02.11.2023 по справі 143/657/23

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/657/23

УХВАЛА

Іменем України

02.11.2023р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бойка А.В.,

з участю секретаря Шуваріної В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Маліцький Микола Володимирович, заінтересовані особи: Погребищенська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Маліцький М. В., заінтересовані особи: Погребищенська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства.

Вимоги заяви представник заявниці мотивує тим, що з липня 2017 року по 10.03.2023 заявниця ОСОБА_3 проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_4 , від якого у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця та ОСОБА_4 не зареєстрували шлюб. В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 в графі «батько» вказано « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області.

З метою оформлення спадщини, призначення пенсії та отримання пільг заявниця просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання заявниця не з`явилася, її представником адвокатом Маліцьким М.В. подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримав.

В судове засідання представник Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з`явився, 23.10.2023 на адресу суду надіслав відзив (а.с. 55-58). У відзиві представник зазначає, що заявниця не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 , подані заявницею докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, спільного утримання та виховання дитини.

Крім того, представник Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у відзиві зазначає, що за правовими наслідками вимоги заявниці ОСОБА_1 пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, оскільки у разі встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо доньки ОСОБА_5 , остання, матиме право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 як батька в розмірі 15000000 грн.

Відтак представник Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки посить провадження у справі закрити у зв`язку з вищезазначеним.

Представник Погребищенської міської ради в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила закрити провадження у справі (а.с. 61).

Заінтресована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 52).

Враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частин 6 та 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки законодавство передбачає спеціальний порядок отримання особою одноразової грошової допомоги, відтак в порядку цивільного судочинства не може бути встановлений юридичний факт, який фактично підтверджує належність дочки заявниці до певної категорії осіб.

Зі змісту заяви вбачаються, статус померлого ОСОБА_4 військовослужбовець, який помер під час виконання бойових завдань, тому встановлення даного факту для заявниці впливає на сферу майнових прав, що пов`язані із відповідним статусом.

Таким чином метою встановлення факту батьківства є отримання певного соціально-правового статусу члена сім`ї військовослужбовця, як наслідок отримання цього статусу дитина ОСОБА_5 набуває право на отримання державної соціальної допомоги та інших пільг від держави. Тобто встановлення факту народження дитини за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявниці з державою.

Необхідність вирішення таких спорів у порядку адміністративного судочинства підтверджується й правовими позиціями Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, у тому числі у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 456/1258/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 357/13948/16-а, від 12 листопада 2020 року у справі № 822/630/17 і від 06 липня 2022 року в справі № 240/5809/18.

Зокрема, в межах розгляду такого спору з метою підтвердження права на отримання допомоги у разі загибелі військовослужбовця особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести факт проживання з загиблим і наявність у неї і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

У відповідності до ч. 4ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц сформовано правовий висновок про те, що вимоги особи про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем, який загинув під час участі у бойових діях, задля підтвердження певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця підлягають розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

В зв`язку зі сформованою практикою Верховного суду в подібних правовідносинах, встановлення факту батьківства підлягає доведенню при розгляді спору в порядку адміністративного судочинства та не належить до цивільної юрисдикції.

За приписами п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У такому випадку повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції. Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.78 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з… питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Даний спір пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнав недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні в порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Маліцький Микола Володимирович, заінтересовані особи: Погребищенська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства- закрити.

Роз`яснити заявниці, що вона має право звернутися з відповідною заявою до суду адміністративної юрисдикції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя