Рішення

від 06.10.2023 по справі 308/6293/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6293/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною завою Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування підпункту рішення міської ради та витребування земельної ділянки із чужого володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі Філії «Ужгородське лісове господарство», звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування підпункту рішення міської ради та витребування земельної ділянки із чужого володіння.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказує на те, що підпунктом 1.53 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 04.06.2020 №1989 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451) площею 0,0917 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької та переданої її у власність.

Відповідно до інформації про право власності, отриманої станом на день звернення до суду, власником даної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» вважає, що зазначений підпункт 1.53 п. 1 рішення від 04.06.2020 №1989 Ужгородської міської ради є протиправним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка витребуванню, на підставі наступного.

Зазначає, що відповідно до п. 1.1 статуту ДП «Ужгородське ЛГ», затвердженого наказом Держлісагентства України від 02.05.2018 №331, підприємство засноване на державні власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях».

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 № 57 створено державні лісогосподарські підприємства та державні лісомисливські господарства в підпорядкуванні Закарпатського, Івано-Франківського і Чернівецького обласних управлінь лісового господарства на правах юридичних осіб згідно з додатками 1, 2, 3.

Згідно з переліком підприємств, що створюються (додаток 1 до наказу № 57), зазначено також Ужгородський держлісгосп.

Вказує, що відповідно до акту приймання передачі частки майна загальнодержавної власності, що перебуває у сфері управління Фонду державного майна, є у користуванні акціонерних фірм і товариств (лісокомбінатів), призначеного для ведення лісового, мисливського господарства та підлягає передачі до сфери управління Міністерства лісового господарства від 20.06.1995, комісія, діюча у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 №322, наказу Фонду державного майна від 26.05.1995 №607, наказу Міністерства лісового господарства від 12.05.1995 № 52 та розпорядження голови Закарпатської обласної ради, із залученням директорів лісокомбінатів передала, в тому числі по Ужгородському лісокомбінату площу державного лісового фонду 15303 га.

В подальшому на вказані землі лісового фонду ДП «Ужгородське ЛГ» отримало три державні акти право постійного користування землею, в тому числі державний акт серії І-ЗК № 000387.

Своєю чергою, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 відповідно до зазначеного державного акту перебуває в постійному користуванні ДП «Ужгородське ЛГ».

Наведене підтверджується листом Закарпатської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 20.01.2021 № 1/51, відповідно до якого за результатами проведеного ряду камеральних робіт здійснено співставлення координати поворотних точок меж земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 з координатами Геодезичного журналу лісовпорядкування по Ужгородському лісництву і встановлено, що зазначена земельна ділянка частково (площею 0,0917) розташована в межах земель ДП «Ужгородське ЛГ».

Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Ужгородського лісокомбінату по Ужгородському лісництву (планшет №2 1988) та матеріалів лісовпорядкування ДП «Ужгородське ЛГ» по Ужгородському лісництву (планшет №2 2010) зазначена земельна ділянка знаходиться на території Ужгородського лісництва ДП «Ужгородське лісове господарство».

Таким чином, представник позивача вказує, що Ужгородською міською радою прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0917 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької та переданої її у власність, яка фактично перебуває у постійному користуванні ДП «Ужгородське ЛГ» та відноситься до земель лісогосподарського призначення.

Представник позивача, посилаючись у позовній заяві на положення Лісового кодексу України та Земельного кодексу України, зазначає, що підпункт 1.53 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 04.06.2020 №1989 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,0917 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької та переданої її у власність, прийнятий з порушенням норм земельного та лісового законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Крім того, представник позивача вказує, що враховуючи, що спірна земельна ділянка протиправно вибула із постійного користування ДП «Ужгородське ЛГ» на користь ОСОБА_2 , який в подальшому реалізував її ОСОБА_1 , з урахуванням положень ст. 388 ЦК України позивач має право витребувати її у набувача ОСОБА_1 для відновлення своїх порушених прав та інтересів.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд: визнати протиправним та скасувати підпункт 1.53 пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 04.06.2020 №1989 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451) площею 0,0917 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької та передано її у власність; витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:49:001:0451, площею 0,0917 га, із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Ужгородське лісове господарство».

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником Ужгородської міської ради подано відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що ОСОБА_2 , як учасник бойових дій, звернувся з необхідним пакетом документів до Ужгородської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0917 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею у власність, в результаті чого і був прийнятий п. 1.8 рішення сесії Ужгородської міської ради від 14.11.2019 №1766 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Зауважує, що міська рада не мала підстав, передбачених п. 7 ст. 118 ЗК України, для відмови у наданні такого дозволу. З урахуванням викладеного, вважає, що при прийнятті рішення про надання дозволу на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування діяв у межах, визначених законом.

Вказує, що оскільки орган місцевого самоврядування, прийнявши рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності даних про перебування її у власності чи в користуванні інших осіб, фактично вжив заходів по з`ясуванню правового статусу земельної ділянки, її місця розташування, а відповідно по з`ясуванню наявності чи відсутності підстав для її передачі у власність чи в користування, вчинив зазначену дію в межах норм земельного законодавства.

Представник відповідача зазначає, що 30.03.2020 ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою до Ужгородської міської ради щодо затвердження вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451), в результаті чого і було прийняте оспорюване рішення. У відповідача не було підстав, передбачених п. 13 ст. 123 ЗК України, для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Крім того, зазначає, що позивач стверджує, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451) по АДРЕСА_1 , перебуває у постійному користуванні ДП «Ужгородське ЛГ», однак, дане твердження спростовується тим, що рішенням XXIII сесії VII скликання від 15.05.2018 № 1107 «Про затвердження містобудівної документації» було затверджено містобудівну документацію детальний план території, обмеженої АДРЕСА_1 , відповідно до якого спірна земельна ділянка знаходиться в межах території визначеної, як садибна індивідуальна житлова забудова. Відповідно до розпорядження міського голови від 20.03.2018 №116 «Про проведення слухань», з метою урахування думки громадськості, було вирішено провести з 20.03.2018 до 18.04.2018 громадські обговорення містобудівної документації детального плану території, обмеженої вулицями Собранецькою, Чеською та територією лісів (район вулиці Запорізької), оголошення про проведення яких, було розміщено на офіційному сайті Ужгородської міської ради. Під час громадського обговорення проекту рішення жодних звернень та зауважень від позивача чи громадськості не надходили, що свідчить про відсутність будь-яких заперечень стосовно рішення сесії від 15.05.2018 №1107.

Враховуючи наведене, управління містобудування та архітектури 18.03.2020 погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0917 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Тому, за твердженням представника відповідача, при прийнятті оспорюваного рішення орган місцевого самоврядування діяв у межах, визначених законом, а позивачем не доведено його відповідних речових прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2110100000:49:001:0451).

Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» в повному обсязі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2022 призначено по цивільній справі за позовною заявою Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування підпункту рішення міської ради та витребування земельної ділянки із чужого володіння, судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Павличу Олександру Васильовичу.

05.09.2022 через канцелярію суду надійшов висновок експерта.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2023 залучено до участі у цивільній справі №308/6293/21 за позовом Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування підпункту рішення міської ради та витребування земельної ділянки із чужого володіння, правонаступника позивача, а саме Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Представник позивача не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Представник Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явилася та подала заяву, згідно якої просила проводити розгляд справи на підставі наявних матеріалів без її участі.

ОСОБА_1 також не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник ОСОБА_3 подав заяву, згідно якої просить розглянути справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного висновку.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», затвердженим наказом Державного лісового агентства України від 02.05.2018 № 331, дане підприємство засноване на державні власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 № 57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Наказом Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 №57 створено державні лісогосподарські підприємства та державні лісомисливські господарства в підпорядкуванні Закарпатського, Івано-Франківського і Чернівецького обласних управлінь лісового господарства на правах юридичних осіб згідно з додатками 1, 2, 3. У відповідності до Додатку 1 до цього наказу до переліку підприємств, що створюються, належить Ужгородський держлісгосп (п. 14).

Згідно з актом приймання передачі частки майна загальнодержавної власності, що перебуває у сфері управління Фонду державного майна, є у користуванні акціонерних фірм і товариств (лісокомбінатів), призначеного для ведення лісового, мисливського господарства та підлягає передачі до сфери управління Міністерства лісового господарства від 20.06.1995, комісія, діюча у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 № 322, наказу Фонду державного майна від 26.05.1995 № 607, наказу Міністерства лісового господарства від 12.05.1995 № 52 та розпорядження голови Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 17.05.1995 № 2077, із залученням представників органів виконавчої влади районів області, директорів лісокомбінатів, бухгалтерських і лісогосподарських служб та всіх лісничих області, визначила частину майна, яке підлягає передачі до сфери управління Міністерства лісового господарства України. Обласною комісіє встановлено, що станом на 01.06.1995 до сфери управління Мінлісгоспу України, серед інших, передається по Ужгородському лісокомбінату площа державного лісового фонду 15303 га.

24.12.1996 Ужгородському державному лісогосподарському підприємству Ужгородською міською Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №000387, у тому, що даному землекористувачу надається у постійне користування 195,7 га землі у межах згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства.

Згідно п.п. 1.53 п. 1 рішення Ужгородської міської ради від 04.06.2020 №1989 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451) площею 0,0917 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької та переданої її у власність.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.04.2021, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 є ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 19.09.2020, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 38261395).

З листа Закарпатської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 20.01.2021 №1/51 вбачається, що у відповідь на запит від Держаного підприємства «Ужгородське лісове господарство» від 19.01.2021 №03-19 повідомлено про те, що враховуючи надані останнім матеріали витяг координат з Геодезичного журналу лісовпорядкування (1988 р.), а також координати поворотних точок меж земельних ділянок, які зареєстровані у Національній кадастровій системі (Публічній кадастровій карті України) за кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411, 21101.00000:49:001:0450, 2110100000:49:001:0451, 110100000:49:001:0462, отримані сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 з використанням особистого кабінету електронних сервісів Держгеокадастру, було проведено ряд камеральних робіт. За допомогою ліцензійного програмного забезпечення Digitals було виведено координати поворотних точок з Геодезичного журналу лісовпорядкування та земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411, 2110100000:49:001:0450, 2110100000:49:001:0451, 2110100000:49:001:0462, та проведено їх співставлення. За результатами аналізу виявлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:49:001:0411, 2110100000:49:001:0462 повністю розташовані в межах земель ДП «Ужгородське лісове господарство» (стовідсоткове накладання на землі лісогосподарського призначення). А також те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:49:001:0450, 2110100000:49:001:0451 частково розташовані в межах земель ДП «Ужгородське лісове господарство» (площами 0,0957 га та 0,0231 га відповідно).

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Статтею 140 Конституції України регламентовано, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 та 2 статті 78 ЗК України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 Земельного кодексу України).

За змістом частини чотирнадцятої статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України. Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина 1 статті 155 Земельного кодексу України).

Для визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, зокрема в сфері земельних відносин, доведенню підлягають наявність порушеного права, а також невідповідність дій органу місцевого самоврядування при прийнятті рішення актам законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 , як учасник бойових дій, звернувся з необхідним пакетом документів до Ужгородської міської ради з проханням надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0917 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею її у власність, за результатом чого прийнято рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 №1766 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (п. 1.8).

В подальшому, ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою до Ужгородської міської ради щодо затвердження вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2110100000:49:001:0451), за результатом чого прийнято оспорюване рішення.

Разом з тим, рішенням XXIII сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 15.05.2018 №1107 «Про затвердження містобудівної документації» затверджено містобудівну документацію детальний план території, обмеженої АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищезазначеного рішення земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 знаходиться в межах території, визначеної як садибна індивідуальна житлова забудова, що підтверджується листом начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 18.03.2021 №35/01-13.

Згідно з розпорядженням міського голови Ужгородської міської ради від 20.03.2018 №116 «Про проведення слухань», з метою урахування думки громадськості, вирішено провести з 20.03.2018 до 18.04.2018 громадські обговорення містобудівної документації детального плану території, обмеженої вулицями Собранецькою, Чеською та територією лісів (район вулиці Запорізької). Оголошення від 18.04.2018 № Н(СЛ)-221/2018 про проведення обговорень було розміщено на офіційному сайті Ужгородської міської ради.

При цьому, під час громадського обговорення проекту рішення жодних звернень та зауважень від позивача чи громадськості не надходили, що свідчить про відсутність будь-яких заперечень стосовно рішення сесії від 15.05.2018 № 1107, що не оспорюється позивачем.

Відповідно до висновку від 10.03.2020 №127/03-08/20 Управлінням містобудування та архітектури розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0917 га, що надається для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Обмеження щодо містобудівної документації: земельна ділянка згідно з детальним планом території обмеженої вулицями Собранецькою, Чеською та територією лісів (район вулиці Запорізької), затвердженого рішенням №1107 від 15.05.2018 знаходиться на території позначеній як Ж-1 зона індивідуальної садибної забудови та межує з територією лісів. Згідно з історико-архітектурним опорним планом ділянка знаходиться за межами історичного ареалу міста. Обмеження щодо червоних ліній вулиць: ділянка знаходиться поза межами впливу червоних ліній АДРЕСА_1 . Обмеження щодо інженерних мереж: відсутні. Обмеження щодо нового будівництва і реконструкції: допускається будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з дотриманням нормативних вимог та відповідно до вимог містобудівної документації. Обмеження щодо суміжних землекористувачів: використання території повинно проводитися з врахуванням меж суміжних ділянок та з дотриманням нормативних вимог.

Враховуючи рішення №1766 від 14.11.2019 XLI сесії VII скликання Ужгородської міської ради, а також вищенаведене, управлінням містобудування та архітектури погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0917 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, висновком експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи від 30.08.2022 №0033/2022, проведеної на виконання ухвали суду від 23.02.2022, стверджується, що порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 на землі Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», межі яких визначені Державним актом постійного користування землею серії І-ЗК №000387 від 24.12.1996 року відсутнє.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення Ужгородська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому, позивачем не доведено його речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до положень вказаної статті, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

При цьому, власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Разом з тим, оскільки позивачем не доведено наявності речових прав на спірне нерухоме майно, відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка вибула з володіння Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі Філії «Ужгородське лісове господарство», не з його волі іншим шляхом.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення за безпідставністю та не доведеністю по суті, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Одночасно, судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 накладено арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 площею 0,0917 га, в районі вул. Запорізької, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

За приписами ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вжиті на час розгляду судом справи заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 14, 41, 19, 140 Конституції України, статтями 15, 16, 321, 328, 388 ЦК України, статтями 3, 78, 116, 118, 123, 125, 126, 152 ЗК України, статтями 3, 4, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 350 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування підпункту рішення міської ради та витребування земельної ділянки із чужого володіння залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 у вигляді: накладення арешту із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:49:001:0451 площею 0,0917 га, в районі вул. Запорізької, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе