Ухвала

від 07.11.2023 по справі 752/19226/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 42023111350000013 від 30.01.2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42023150000013113 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст.209 КК України вилучене 13.09.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти загальної сумою 2 914 600 грн.; 67 490 доларів США; 26 570 Євро; мобільний телефон Е240 2019 червоного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 ; дві флешки Apwer білого кольору, флешка transcend 4GB чорного кольору, флешка transcend 4GB чорного кольору - 4шт., флешка transcend 32GB чорного кольору, флешка металева Kingston, флешка safenet чорного кольору 2шт., micro SD ADATA 16 GB, зовнішній накопичувач CANYON сірого кольору, жорсткий диск TOSHIBA DISK DRIVE MQ01ABD100, жорсткий диск1.ОТВ WO1OJPVX, жорсткий диск SAMSUNG Model HM250HI, CD диски з написом GDM Geolocation Data Manager кількості 2 одиниці, ноутбук марки Apple Model A2681 Serial KVHTYK465W чорного кольору разом із зарядним пристроєм, флешка goodram 64GB чорного-білого кольору, флешка Kingston 16GB, чорно-червоного кольору; чорнові записи щодо діяльності «Проксімус», «Артіс», «Антек-Телеком», та інші на 8 аркушах; документи щодо діяльності ТОВ «Проксімус», ТОВ «Артіс Інжиніринг», ДП «Антек-Телеком», ПрАТ МТВЦ, «Спектр-Т», ТОВ «Діскавері Дефенс Інжиніринг», ФОП « ОСОБА_8 », ФОП « ОСОБА_9 » - на 138 аркушах; блокнот чорного кольору з написом 20 років Proximus; ноутбук синього кольору марки «ENDVRO»; мобільний телефон марки IPHONE 13 зеленого кольору з сім карткою Водафон № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки IPHONE 7 чорного кольору з сім карткою Київстар № НОМЕР_5 .

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Апелянт вказує на те, що майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що жодним чином не доведено, яким чином вилучене майно маєважливе доказове значення для кримінального провадження, а саме було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або зберегли на собі йогосліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактучи обставин, що встановлюються під часвищезазначеного кримінального провадження. Окрім того посилається апелянт на те, що слідчий суддя при прийнятті рішення не врахував положення ст.168 КПК України, та не звернув увагу на те, що дозвіл на вилучення даного майна слідчим суддею не надавався. При цьому вказує апелянт на те, що вилучені грошові кошти правомірно отримані ОСОБА_7 , що підтверджується довідками про доходи з місця роботи у період часу з 2013 року по травень 2022 року. Окрім того вказує апелянт на те, що в матеріалах клопотання відсутні відомості про неможливість копіювання наявної на вилучених телефонах, ноутбуках, флеш накопичувачах та жорстких дисках з інформації яких би вбачалося, що вони були надані спеціалісту для копіювання, яке неможливо здійснити без проведення експертного дослідження. Також апелянт вказує на те, ОСОБА_7 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні та не має будь якого процесуального статусу. Посилається апелянт на порушення правил підсудності при зверненні органу досудового розслідування з клопотанням про накладення арешту на майно, зокрема, в матеріалах відсутні будь які належні документи того, що Слідче управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, як слідчий підрозділ, перебуває в межах територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_6 який просив задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі, думку та пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023111350000013 від 30.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП у м. Києві надійшли матеріали з Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України про те, що службові особи ТОВ «ПРОКСІМУС» (код ЄДРПОУ 31355139, м. Київ, вул. Успішна, 34), ДП «АНТЕК-ТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 36177420, м. Київ, вул. Успішна, 34) спільно із громадянами України ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , та іншими суб`єктами господарської діяльності та фізичними особами, за сприяння невстановлених на даний час посадових осіб Міністерства оборони України, привласнюють державні кошти під час закупівлі державними замовниками комплексів радіоелектронної боротьби (далі - комплекс РЕБ) в рамках виконання державних контрактів № 403/1/19/13 від 06.03.2019, № 403/1/22/187 від 01.06.2022.

За результатами проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що до організації та функціонування вищезазначеного протиправного механізму причетні наступні особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

13.09.2023 в період часу з 07 години 36 хвилин до 13 години 55 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва слідчими проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на праві спільної часткової власності належить громадянину України ОСОБА_19 .

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно з метою його збереження.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні органу досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.

Що стосується доводів апелянта про те, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна розглянуто без додержання вимог ст.168 КПК України і тимчасово вилучене майно підлягало поверненню, то вони не заслуговують на увагу колегія суддів, так як слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на вищезазначене майно дотримався вимог ст. 170 КПК України, за якою арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. При цьому колегія суддів зважує увагу і на тому, що виникла потреба в проведенні комп`ютерної технічної експертизи для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні на що вказував і орган досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно.

Посилання апелянта на те, що слідчий суддя при прийнятті рішення не врахував, що ОСОБА_7 не має ніякого відношення до кримінального провадження, яке розслідується, то вони на думку колегії суддів є не переконливими, оскільки згідно до витягу ЄРДР в даному кримінальному провадженні перевіряються причетність осіб щодо вчинення кримінальних правопорушень зокрема і ОСОБА_7 .

Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апелянта щодо порушення територіальної підсудності розгляду даного клопотання оскільки постановою від 14.09.2023 року, якою керівник органу досудового розслідування визначив місце проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - підрозділ, що входить до структури СУ ГУНП у м. Києві за адресою: місто Київ, вул. Антоновича, 114, тобто Голосіївський район міста Києва.

Посилання апелянта про належність та законність походження грошових коштів, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_20 , не є підставою для скасування ухвали слідчого судді так як повинні бути перевірені в ході досудового розслідування.

За наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 42023111350000013 від 30.01.2023 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/6115/2023

Єдиний унікальний номер 752/19226/23-к

Доповідач: ОСОБА_1