ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/3475/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального Управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального Управління Служби судової охорони у Закарпатській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, щодо ненарахування і невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році ОСОБА_1 ;
- стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області не нараховану і невиплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році на користь ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним обчислення Територіальним управлінням Служби судової охорони у Закарпатській області одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби;
- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням з урахуванням періодів попередньої служби у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» №393 від 17.07.1992 року, а також стягнути з Відповідача недоотриману суму одноразової допомоги з врахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути із Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені;
- стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що наказом територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області від 03.02.2023 №48 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі Служби судової охорони за пп.7 п.2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.
Із вищевказаним наказом позивач ознайомлений та отримав витяг з наказу 03.02.2023, про що зроблено відповідний запис.
Не погоджуючись з повним розрахунком при звільненні позивач 08 травня 2023 року звернувся до суду з позовною заявою, таким чином пропущено тримісячний строк звернення до суду.
Представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, в якому заперечила щодо поданої заяви про залишення позову без розгляду та зазначила, що згідно ідентифікатора поштового відправлення №8960012780276 позовна заява була подана 02.05.2023 року. Відтак помилковим є припущення відповідача, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 08.05.2023 року. А отже подане відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним.
Дослідивши всі подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають суттєве значення для розгляду даної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, за ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Судом встановлено, що 03 лютого 2023 року наказом територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області №48 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі Служби судової охорони за пп.7 п.2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.
Не погоджуючись із проведеним під час звільнення розрахунком, позивач звернувся з даним позовом до суду засобами поштового зв`язку 02 травня 2023 року, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті, яким було направлено позовну заяву.
З урахуванням зазначеного, в силу норм ч.9 ст.120 КАС України, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 240, 243, 248 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання Територіального Управління Служби судової охорони у Закарпатській області про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяП.П.Микуляк
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2023 |
Оприлюднено | 16.11.2023 |
Номер документу | 114899390 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Микуляк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні