Постанова

від 13.05.2024 по справі 260/3475/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3475/23 пров. № А/857/24866/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, прийняте суддею Микуляк П.П. у місті Ужгороді у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (надалі ТУ ССО, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування і невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022; стягнення не нарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022; визнання протиправним обчислення одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби; зобов`язання здійснити обчислення і перерахунок одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням періодів попередньої служби у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» №393 від 17.07.1992, а також стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги з врахуванням раніше виплачених сум; стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені; стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 позов задоволено частково: визнано протиправними дії щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби враховуючи вислугу років, яка на день звільнення складала 12 років 09 місяців 05 дні; зобов`язано нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, із врахуванням календарної вислуги років на день звільнення 12 років 09 місяців 05 дні та здійснити виплату із врахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що для розгляду Комісією питання, пов`язаного з наданням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань співробітнику ТУ ССО, а також прийняття відповідного рішення стосовно такої виплати співробітнику необхідно звернутися з рапортом про надання матеріальної допомоги до начальника територіального управління.

Однак, позивач не звертався з рапортом про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Суд звернув увагу на те, що зазначений вид допомоги не належить до обов`язкових виплат та надання такої виплати є правом ТУ ССО у Закарпатській області, а не його обов`язком, тому відповідачем не порушено право ОСОБА_1 на її отримання.

Суд зазначив, що є дві підстави для виплати одноразової грошової, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Станом на час звільнення 03.02.2023 вислуга років позивача складала: календарна - 12 років 09 місяців 05 днів, згідно наказу №48 ТУ ССО у Закарпатській області від 03.02.2023.

Суд звернув увагу на те, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Оскільки одноразову грошову допомогу при звільненні з попереднього місця служби позивач не отримував або таке право не було за ним визнано та реалізовано, тому при повторному звільненні розмір такої допомоги йому повинен бути обчислений з урахуванням повного строку вислуги років.

Таким чином, позивач під час звільнення згідно з №48 ТУ ССО у Закарпатській області від 03.02.2023 мав право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за повних 12 календарних років служби, а не всього за 2 календарних роки служби.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені, то суд зазначив, що така вимога є передчасною.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на момент прийому на службу до Служби судової охорони ОСОБА_1 , до стажу служби в Службі судової охорони (який дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки) законодавством також не було передбачено зараховувати час служби в Державній кримінально-виконавчій службі.

У наказі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.10.2017 №440 о/с про звільнення ОСОБА_1 з поліції, так само як і у наказі про прийом його на службу в Службу судової охорони (наказ територіального управління Служби, судової охорони від 28.08.2020 №'226 о/с) зазначено саме стаж служби для виплати надбавки за вислугу років, а не календарну вислугу років, визначену пунктами 1,21 (встанови КМУ №393, з якої обраховується розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Факт неотримання одноразової грошової допомоги за попереднім місцем служби не має жодного значення для вирішення питання, чи належить до виплати одноразової грошової допомоги період попередньої служби. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 18 вересня 2018 в справі № 802/528/16-а. Єдина підстава виплати такої допомоги за новим місцем служби визначена у абзаці 7 пункту 10 Постанови КМУ №393 - це виплата допомоги особам, які звільняються зі служби повторно і при попередньому звільненні не набули права на отримання такої допомоги. Як встановлено зазначеним вище розрахунком, позивач набув право на отримання такої допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції України, а тому період його служби до 28.08.2020 не підлягає врахуванню при обчисленні одноразової грошової допомоги при його повторному звільненні.

Заявлена сума на правничу допомогу є необґрунтованою. Представником позивача не надано опису виконаних робіт та наданих адвокатом послуг у справі, не обґрунтовано час який був витрачений на консультації, складання позовної заяви.

Крім того звертає увагу суду на те, що вищезазначені документи не потребують вивчення великого обсягу фактичних даних, а також збору інформації та направлення адвокатських запитів, як зазначає представник позивача, оскільки в них повторюються обґрунтування та зазначається лише трактування норм права.

Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Закарпатській області з 08 серпня 2020.

Наказом начальника ТУ ССО у Закарпатській області від 03 лютого 2023 №48 о/с старшого сержанта ССО ОСОБА_1 звільнено зі служби в Службі судової охорони за пп.7 п.2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками ССО (за власним бажанням) у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік).

Вислуга років станом на день звільнення позивача в календарному обчисленні складає 12 років 09 місяців 05 днів, що також було визначено вищезгаданим наказом.

В пункті Наказу №48 о/с від 03.02.2023 визначено виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня останнього зарахування на службу. Період календарної служби ОСОБА_1 без урахування періоду попередньої служби складає 02 роки 05 місяців 02 дні.

21 лютого 2023 представником позивача до ТУ ССО у Закарпатській області було направлено адвокатський запит, щодо надання інформації про обчислення належних при звільненні виплат позивачу.

17 березня 2023 відповідачем на адвокатський запит представника позивач було надіслано лист №38 05-95, у якому зазначили, що позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 2 повні календарні роки служби, без урахування періоду попередньої служби.

Крім того, у зазначеній відповіді відповідач також повідомив, що у зв`язку із відсутністю асигнувань, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2022 позивач не отримував.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Згідно з статтею 102 Закону України від 2 липня 2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 9 Закону №2262-ХІІ врегульовані питання виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Так, ч.2 ст.9 Закону №2262-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на день звільнення позивача) передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону №2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Абзацами першим, четвертим пункту 10 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 (далі Порядок № 393) визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги (абзаци п`ятий, сьомий пункту 10 Постанови №393).

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї Постанови (абзац восьмий пункту 10 Порядку №393).

Згідно з ч. 1 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.2 ст.94 Закону № 580-VIII).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 № 260 (далі - Порядок № 260) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 23 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 передбачено:

- поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення (абзац перший);

- при цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду (абзац другий);

- днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (абзац третій);

- день звільнення вважається останнім днем служби (абзац четвертий).

Судом встановлено, що на час звільнення позивача з Національної поліції України 25.10.2017, вислуга років останнього становила 10 років 04 місяці 03 дні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що встановлено виняток, за умови якого повторно звільненій з військової служби особі виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби, зокрема якщо, особа не набула права на отримання такої грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби.

Однак, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки при звільненні з попереднього місця служби позивач не отримував одноразової грошової допомоги або таке право не було за ним визнано та реалізовано, тому при повторному звільненні розмір такої допомоги йому повинен бути обчислений з урахуванням повного строку вислуги років, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача з Національної поліції України 25.10.2017, вислуга років останнього становила 10 років 04 місяці 03 дні.

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми законодавства та обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби саме при звільненні з Національної поліції України.

Відтак, ТУ ССО у Закарпатській області правомірно нарахувало позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 2 повні календарні роки служби, без урахування періоду попередньої служби.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то вимога про стягнення витрат на правничу допомогу також не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 сто.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в справі №260/3475/23 скасувати і прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар