Ухвала

від 14.11.2023 по справі 705/5247/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 705/5247/21

провадження № 61-16096ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, про виселення із житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (далі - КЕВ м. Біла Церква), в якому просила суд виселити ОСОБА_1 зі штатно посадової квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 червня

2023 року позов задоволено частково.

Виселено ОСОБА_1 зі штатно посадової квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВЧ НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 червня

2023 року скасовано, прийнято нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ВЧ НОМЕР_1 відмовлено.

Стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 405,00 грн.

03 листопада 2023 року ВЧ НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року (надійшла до суду 13 листопада 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У змісті касаційної скарги ВЧ НОМЕР_1 порушує питання про відстрочення сплати судового збору. Посилається на те, що ВЧ НОМЕР_1 отримує відкриті асигнування від розпорядників коштів другого ступеня та бере бюджетні зобов`язання на підставі затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів кошторису, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснює Державна казначейська служба України. Заявка на отримання коштів для оплати судового збору передана до фінансових органів вищого ступеню і знаходиться на опрацюванні.

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, оскільки заявником не надано жодного доказу на підтвердження даного клопотання.

При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації

з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

ВЧ НОМЕР_1 звернулася до суду у 2021 році та заявляла одну позовну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн (2 270,00*200%=4 540,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць