Вирок

від 14.11.2023 по справі 140/1687/14-к

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №№ 140/1687/14-к

В И Р О К

Іменем України

14 листопада 2023 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

захисника ОСОБА_12

свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження № 12013010240000176 внесеному до ЄРДР від 21.02.2013 відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, одружений, працює заступником директора ПСП «Єдність», раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_11 інкримінується, що в січні2013року він,являючись заступникомдиректора ПСП«Єдність (кодЄДРПОУ 32475446,юридична адреса:Вінницька областьНемирівський районс.Кудлаї),самовільно,всупереч установленогозаконом порядкута волідиректора ПП«УспіхМЛ» (м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 3/9) ОСОБА_9 , діючи умисно, в рахунок нібито виниклої заборгованості за оренду складського приміщення, вилучив його майно, а саме: зерноочисну машину УОК 1200, електронні ваги ВН-2000-4-П-А (палетні), транспортний візок Expert BF 250 та сировину (зерно гірчиці) вагою 6700 кг, які знаходились в складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв ОСОБА_9 значної матеріальної шкоди на суму 148143 грн.

Так, в липні 2012 року до ОСОБА_11 звернувся директор ПП «Успіх МЛ» ОСОБА_9 з проханням надати в оренду складське приміщення, що розташоване за адресою: Вінницька область, Немирівський район с. Кудлаї, вул. Молодіжна, 33, що перебувало на балансі ПСП «Єдність». Між ними було досягнуто домовленість про оренду вказаного складського приміщення. Крім того, було обумовлено, що орендна плата ОСОБА_11 за користування складським приміщенням стягуватися не буде, взамін чого, ОСОБА_9 за власні кошти та за допомогою належного йому обладнання буде надавати послуги по очищенню зерна ПСП «Єдність».

Відповідно до досягнутої усної домовленості в липні 2012 року ОСОБА_9 перевіз до вказаного складського приміщення належне йому майно, а саме: зерноочисну машину УОК 1200, електронні ваги ВН-2000-4- П-А (палетні), транспортний візок Expert BF 250, та сировину (зерно гірчиці) вагою 6700 кг.

Згодом, на прохання ОСОБА_11 між ними були переглянуті попередні умови оренди складського приміщення, згідно яких ОСОБА_9 мав оплачувати погоджену орендну плату

за вказане складське приміщення та використану електроенергію. У свою чергу, очищення належного зерна ПСП «Єдність» мало здійснюватися за погодженою ціною.

У подальшому, ОСОБА_9 з метою узаконити договірні відносини неодноразово звертався до ОСОБА_11 з пропозицією укласти письмовий договір оренди, однак останній під різними приводами зволікав з підписанням будь-яких договорів.

Через деякий час, ОСОБА_11 всупереч установленому законом порядку, без жодного обґрунтування, почав безпідставно вимагати у ОСОБА_9 кошти, які на його думку він мав сплатити за користування складським приміщенням та використану електроенергію, а у випадку відмови погрожував заблокувати йому доступ до майна, яке в ньому знаходилося.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_9 вирішив припинити з ОСОБА_11 договірні відносини, про що особисто йому повідомив. В свою чергу, ОСОБА_11 10.01.2013, користуючись безперешкодним доступом до складського приміщення, замінив замок на його вхідних дверях, тим самим заблокував ОСОБА_9 доступ до його майна, а саме: зерноочисної машини УОК 1200 вартістю 108453,60 грн, електронних вагів ВН-2000-4-П-А (палетні) вартістю 7020 грн, транспортного візка Expert BF 250 вартістю 2200 грн, насіння гірчиці вагою 6700 кг вартістю 30470 грн.

ОСОБА_9 відкрито не погоджуючись з незаконними діями ОСОБА_11 вимагав у останнього повернення майна, однак він в категоричній формі відмовився.

Після цього, в січні 2013 року ОСОБА_11 , скориставшись відсутністю ОСОБА_9 , реалізовуючи своє уявне право на відшкодування заборгованості за оренду складського приміщення, всупереч волі останнього та встановленого законом порядку,- незаконно заволодів вищевказаним майном, чим спричинив ОСОБА_9 значної матеріальної шкоди на суму 148143 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України при зазначених в обвинувальному акті обставинах не визнав, а також не визнав цивільний позов, і суду надав наступні покази. В червні 2012 року, в с.Кудлаї, він зустрівся із ОСОБА_9 . Під час розмови останній попросив залишити в нього на зберігання на певний час насіння гірчиці. Вони домовились про те, що в приміщенні ферми залишать вказане насіння на зберігання на тиждень. Через деякий час приїхала ОСОБА_14 , яка купувала насіння гірчиці в ОСОБА_9 та попросила його очистити гірчицю своєю технікою, яка знаходилась в приміщенні ферми. Згодом, після того як було очищено гірчицю очисною машиною «Пектус», ОСОБА_9 вивіз її своїм вантажним автомобілем (фурою). Всього ОСОБА_9 було вивезено 4 машини гірчиці, по 22 тонни на кожному автомобілі. Ніяких договорів щодо оренди приміщення між ним та ОСОБА_9 не укладалось. Техніку та зерно гірчиці він зі складу не забирав.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 суду пояснив, що в 2006 році, на початку 2007 року, він домовився із ОСОБА_11 про очищення зерна гірчиці. Спочатку він проводив очистку в с. Кудлаї, згодом ОСОБА_11 запропонував йому інше складське приміщення. Вони в усній формі домовились про оренду приміщення колишньої ферми. В дане приміщення він завіз зерно гірчиці та обладнання для його очистки, де і проводив роботи. Наприкінці 2012 року, на початку 2013 року, він виявив, що майно з приміщення зникло, а саме очисні машини, зерно гірчиці, мішки та піддони. Після цього він звернувся до поліції із відповідною заявою. Впевнений в тому, що вказане майно забрав саме ОСОБА_11 . Що стосується майна, яке зникло, а саме очисної машини та електронних ваг, яке було внесено до статутного фонду ПП «Успіх» в лютому 2013 року, то експертом було дане майно оглянуто ще наприкінці 2012 року, але документи складались саме в лютому 2013 року. Також підприємством заявлено цивільний позов, який ним підтримується в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона працює директором ПСП «Єдність», де заступником являється її чоловік ОСОБА_11 . Всі договори від імені ПСП підписує вона особисто, як директор. Дозвіл на використання приміщення ферми ОСОБА_9 надавала вона строком на 1 тиждень. В дане приміщення він мав завезти зерно гірчиці і там проводити його очистку. Дана очистка зерна проводилась частково на обладнанні, яке належить ОСОБА_9 , а частково на обладнанні ПСП. Востаннє вона бачила ОСОБА_9 в складі в листопаді 2012 року. Кому продавалась чи здавалась дана гірчиця їй невідомо, ніяких договорів з ОСОБА_9 не укладалось.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що в 2012 році з ОСОБА_9 було укладено договір на поставку чорної гірчиці в кількості 44 т зерна. Очищення даного зерна проводилось в с. Кудлаї, в приміщенні ферми. Приїхавши на місце очистки зерна, вона бачила, що в складі знаходилось 43-44 мішки із зерном, вагою близько 1 т кожен мішок. Обладнання, яким проводилось очищення належало власнику складу. Вдруге вона приїхала в с. Кудлаї у жовтні 2012 року. При зустрічі із ОСОБА_9 , останній їй повідомив, що від нього вимагають кошти за оренду приміщення в сумі 50000 грн. В розмові ОСОБА_9 вказав, що йому належать очисна машина УОК, електроні ваги та транспортний візок, який знаходився в складі. Також, в даний приїзд вона спілкувалась із директором ПСП ОСОБА_13 . В подальшому ОСОБА_9 не поставив їм жодного кілограма гірчиці, отриманні кошти повернув в добровільному порядку.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона є засновником ПП «Успіх», директором якого є її чоловік ОСОБА_9 . Між директором ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було досягнуто усної домовленості про оренду складу для проведення очистки зерна гірчиці, при цьому письмовий договір не укладався. В червні 2012 року на підприємство було завезено обладнання для очистки зерна гірчиці та саме насіння, і з того часу на складі, який належав ОСОБА_11 , проводилась очистка зерна. За вимогою ОСОБА_11 ПП «Успіх» мало б сплатити за оренду складу кошти в сумі 100 000 грн.

Після різдвяних свят 2013 року ОСОБА_9 поїхав на склад і звідти повідомив їй, що змінені замки і він не може попасти всередину. Згодом вона взнала, що обладнання та насіння гірчиці зі складу зникло. Під час одного із обшуків, на підприємстві ОСОБА_11 було знайдено дерев`яні піддони та частину насіння гірчиці, яку не важили. Вказана гірчиця вивозилась в мішках, але скільки їх було вона не знає.

Обладнання, яке вони використовували для очистки зерна, а саме, УОК 1200, вони купили за 100000 грн, в 2011-2012 рр., а згодом внесли її до статутного фонду підприємства. Кількість майна, яке було на складі, їй відомо лише зі слів чоловіка.

Будучи допитаним в судовому засіданні, свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він знайомий з ОСОБА_9 та в серпні-вересні 2012 року допомагав йому перевозити речі зі складу с. Гунька в склад с. Кудлаї. Вказані речі вони вигрузили в складі, який їм відчинила дружина ОСОБА_11 . Про події січня 2013 року, коли зникло майно, йому нічого невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в 2012 році він допомагав ОСОБА_9 проводити очистку зерна гірчиці на складі в с. Кудлаї. Між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 був спір з приводу орендної плати за використання складу. Зимою 2012 року, на початку 2013 року, склад закрили. Зі слів ОСОБА_9 в лютому 2013 року, останній йому повідомив, що в нього забрали майно, яке було в складі, зокрема, насіння гірчиці та обладнання.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він з липня 2012 року працював на складі, який орендував ОСОБА_9 у ОСОБА_11 в с. Кудлаї, де проводили очистку зерна гірчиці на обладнанні ОСОБА_20 . Йому відомо, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 були розбіжності з приводу оплати за оренду приміщення. Після Різдвяних свят 2013 року на складі поміняли замки і він вже там не працював. В послідуючому, він був запрошений понятим при проведені обшуку на вказаному складі, під час якого обладнання вже не було.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він в 2012 році на прохання ОСОБА_11 працював на складі, який орендував ОСОБА_9 , де проводили очистку зерна гірчиці на обладнанні. Кому належало обладнання та на яких умовах, йому нічого невідомо.

На підтвердження обставин викладених в обвинувальному акті та винуватості ОСОБА_11 , судом було досліджено наступні письмові докази надані стороною обвинувачення:

- видаткова накладна № АР-000000291 від 28.12.2012 про одержання ФОП ОСОБА_15 від ТзОВ «Агро Радехів» 4.000 т гірчиці (т.1 а.с. 103);

- копії накладних № 1 від 25.01.2013 та № 1 від 25.01.2013 про отримання ФОП ОСОБА_15 від ФГ «АгроАльянс-К» гірчиці 0,534 т та СВК «Шевченка» - 1,280 кг гірчиці (т.1 а.с. 104);

- копія видаткової накладної № РН-001376 від 15.12.2010 про отримання ФОП ОСОБА_15 від ТОВ НВП «Промприлад» ваги ел. ВН-2000-4-П-А (палетні) 1 шт. вартістю 5850.00 грн (т.1 а.с. 205);

- копія видаткової накладної Рнк/VN-0004609 від 19.07.2011 про купівлю ПП «Успіх МЛ» в «Епіцентр К» візка транспортного EXPERT BF 250 вартістю 2200 грн (т.1 а.с. 106);

- зміни до Статуту «Успіх МЛ» від 01.06.2009, державну реєстрацію якого проведено 11.02.2013, відповідно до якого Статутний фонд підприємства створено в розмірі 172385,60 грн, з яких 2000 грн, зерноочисна машина УОК-600 з блоком подачі, в сумі 61932 грн, зерноочисна машина УОК-1200 з блоком подачі, в сумі 108453,60 грн (т.1 а.с. 107);

- протокол обшуку від 01.03.2013, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Немирівського районного суду від 26.06.2013, слідчим СВ Немирівського РВ ОСОБА_21 , в с. Кудлаї, Немирівського району, Вінницької області, в середині приміщення було вилучено: 130 мішків з сировиною схожою на гірчицю загальною масою 4017,05 кг; 92 (без зазначення назви) з сировиною схожою на гірчицю, загальною масою 2990,58 кг; 53 мішки, зовні схожою на гірчицю загальною масою 795 кг, 25 мішків загальною масою 800 кг; десять біг бегів з сировиною зовні схожою на гірчиці загальною масою 3600; 110 піддонів (т.1 а.с. 109-110);

- розписка ОСОБА_9 від 01.07.2013 про отримання від працівників міліції на відповідальне зберігання 275 мішків з насінням гірчиці, 60 піддонів та 36 кг з сировиною гірчиці, яка була вилучена в ході проведення обшуку (т.1 а.с. 111);

- розписка ОСОБА_22 про отримання від працівників міліції на відповідальне зберігання 25 мішків з сировиною схожою зовні на гірчицю та 50 піддонів (т.1 а.с. 112);

- протокол обшуку від 23.12.2013, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Немирівського районного суду від 18.12.2013, слідчим СВ Немирівського РВ ОСОБА_23 , в с. Кудлаї, Немирівського району, Вінницької області, в приміщенні складу по вул. Молодіжній, 29, було виявлено та вилучено: 49 дерев`яних піддонів та 36 мішків (поліетиленових) з насінням гірчиці (т.1 а.с. 116-117);

- розписка ОСОБА_11 про отримання від працівників міліції на відповідальне зберігання 49 дерев`яних піддонів 36 поліетиленових мішків з насінням гірчиці (т.1 а.с. 118);

- протоколом огляду від 28.04.2014 СD+R диску «Verbatim», який був приєднаний до матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_9 , із записом розмови між двома чоловіками та жінкою (т.1 а.с. 124-127). В протоколі також слідчим зазначено, що розмова стосувалась повернення ОСОБА_9 належного йому майна, що знаходиться у складському приміщенні;

- копії реєстраційних та установчих документів ПСП «Єдність» (т.1 а.с. 128-143);

- копія технічного паспорту на виробничий будинок по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 144-147);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду про тимчасовий доступ до документів від 08.05.2014, протокол тимчасового доступу до документів від 05.06.2014 та копії документів фінансово-господарської діяльності ПСП «Єдність» (т.1 а.с. 148-186);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду про тимчасовий доступ до документів від 14.05.2014 та копії реєстраційних та установчих документів ПСП «Єдність» (т.1 а.с. 187-203);

- копія акту оцінки обладнання, без дати, проведеного ОСОБА_15 (власник обладнання), ОСОБА_24 (представник ПП «Успіх МЛ») та спеціалістом сервісної служби ТОВ «Укр.Агросервіс» ОСОБА_25 (т.1 а.с. 204);

- акт прийому виконаних робіт між ТОВ «Укр.Агро-сервіс» та ПП «Успіх МЛ» від 07.02.2013, відповідно до якого виконавцем ТОВ «Укр.Агросервіс» були проведенні роботи по техобслуговуванню обладнання, відповідно до дог. № 08-1/13 від 25.01.2013 (т.1 а.с. 205);

- копію рішення № 3 власника ПП «Успіх МЛ» від 05.02.2013, відповідно до якого Статутний фонд підприємства поповнено на суму 170385,60 грн, зерноочисна машина УОК-600 з блоком подачі 61932,00 грн, зерноочисна машина УОК-1200 з блоком подачі, в сумі 108453,60 грн, і загальна сума статутного фонду складає 172385,60 грн (т.1 а.с. 206);

- договір оренди будівлі, споруди та акт прийому передачі від 01.07.2012, без підпису двох сторін договору (т.1 а.с. 207-209);

- довідка про судимість на ОСОБА_11 (т.1 а.с. 210);

- копія заяви про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_11 (т.1 а.с. 211);

- копія довідки про те, що ОСОБА_11 на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває) (т.1 а.с. 212);

- характеристика на ОСОБА_11 (т.1 а.с. 213);

- висновок експерта № СЕ-19/102-22/13991-ТВ від 21.11.2022, відповідно до якого середня ринкова вартість електронних вагів ВН-2000-4-П-А (палетних) станом на - 01.01.2013 становила 5991,00 грн.

Середня ринкова вартість насіння гірчиці станом на 01.01.2013 могла становити 5916,67 грн.

Так, як в наданих судовому експерту відповідях від зазначених установ відсутня інформація щодо вартості, необхідна для проведення судової товарознавчої експертизи, тому визначити середню ринкову вартість зерноочисної машини УОК 1200, транспортного візка Expert BF, вторинної сировини від очистки сільськогосподарської продукції (гірчиці) станом на 01.01.2013, не представляється можливим.

Надати відповідь на питання щодо суми збитків, завданих ПП «Успіх МЛ» кримінальним правопорушенням, відповідно до наявних у кримінальному провадженні доказів не представляється можливим у зв`язку з тим, що визначення суми збитків не входить до компетенції судових експертів товарознавців за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» (т.5 а.с.82-90).

З врахуванням вимог ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в межах висунутого органами досудового розслідування обвинувачення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. 62 ч.2 Конституції України, загальних засад кримінального провадження, а саме ст. 17 ч.2 КПК України, задекларовано та гарантується державою, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В свою чергу, на реалізацію зазначених вище засад кримінального провадження, ст. 92 ч.1 КПК України визначено, що обов`язок доказування винуватості особи у скоєнні злочину покладається на слідчого та прокурора.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що законом зобов`язано виключно сторону обвинувачення довести вину особи у вчиненні злочину, який їй інкримінують.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За приписами ст. 91 КПК Українивизначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед яких:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Вказані обставини мають бути викладені в обвинувальному акті, оскільки саме цей документ має містити обвинувачення особи у скоєнні злочину.

Відповідно доп. 5 ч. 2ст. 291 КПК України обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В свою чергу, суд зазначає, що обвинувальний акт, який направлено до суду, не відповідає зазначеним вимогам, так як не містить формулювання обвинувачення.

Вказаний обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин, відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. Після чого викладено фактичні обставини справи, після яких зазначено про вчинення дій кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, що завдало значної шкоди інтересам громадянина.

Таким чином, безпосередньо формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відсутнє.

Виходячи із положень кримінально-процесуального закону, зокрема ст. 91 КПК України, сторона обвинувачення повинна довести в судовому засіданні подію кримінального правопорушення.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що обвинуваченому ОСОБА_11 інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.

Зокрема, в абзаці сьомому викладу фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що «… ОСОБА_9 вирішив припинити з ОСОБА_11 договірні відносини, про що особисто йому повідомив. В свою чергу, ОСОБА_11 , 10.01.2013, користуючись безперешкодним доступом до складського приміщення змінив замок на його вхідних дверях, тим самим заблокував ОСОБА_9 доступ до його майна, …».

В абзаці дев`ятому обвинувального акту зазначено: «Після цього, в січні 2013 року, ОСОБА_11 , скориставшись відсутністю ОСОБА_9 , реалізуючи своє уявне право на відшкодування заборгованості за оренду складського приміщення, всупереч волі останнього та встановленого законом порядку, незаконно заволодів вищевказаним майном, чим спричинив ОСОБА_9 значної матеріальної шкоди на суму 148143 грн.».

Із викладених в обвинувальному акті обставин вбачається, що фактично ОСОБА_11 , вчинив інкримінуємі йому дії в період з 10.01.2013, заблокувавши доступ ОСОБА_9 до його майна. Тобто, саме з цієї дати, ОСОБА_9 не мін розпоряджатись майном, та як останній вказав в судому засіданні, доля вказаного майна з початку січня 2013 року йому невідома.

Таким чином, предметом самоправства з об`єктивної сторони має бути наявність сукупності таких трьох ознак: а) самовільне вчинення будь-яких дій; б) оспорювання правомірності цих дій іншими громадянами або юридичною особою (підприємством, установою чи організацією); в) заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Самовільне вчинення будь-яких дій має місце тоді, коли винний реалізує своє дійсне або уявне право незаконними методами, наприклад, усупереч волі власника вилучає його майно в рахунок погашення боргу, звільнення приміщення від його майна тощо.

Оспорюваність таких дій означає, що інша фізична або юридична особа вважає їх неправомірними. Чи дійсно у винного було відповідне право, чи воно було уявним - значення не має.

Дійсне право - це право, що належить особі в силу закону, договору чи іншої підстави. Уявним (передбачуваним) є право, яке в дійсності особі не належить, але вона помилково вважає, що має це право.

Слід зазначити, що в обвинувальному акті органом досудового розслідування зазначено ОСОБА_11 , як заступника директора ПСП «Єдність», тобто посадовою особою.

При цьому, суб`єктом самоправства може бути лише приватна особа.

Самоправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Значну шкоду органом досудового розслідування оцінено в сумі 148143 грн.

Разом з тим, на підтвердження спричинення значної майнової шкоди органом досудового розслідування зібрано, та прокурором надано суду, наступні докази:

- видаткова накладна № АР-000000291 від 28.12.2012 про одержання ФОП ОСОБА_15 від ТзОВ «Агро Радехів» 4.000 т гірчиці, загальною вартістю 27200 грн. (т.1 а.с. 103);

- копії накладних № 1 від 25.01.2013 та № 1 від 25.01.2013 про отримання ФОП

ОСОБА_15 від ФГ «АгроАльянс-К» гірчиці 0,534 т та СВК «Шевченка» - 1,280 кг гірчиці (т.1 а.с. 104);

- копія видаткової накладної № РН-001376 від 15.12.2010 про отримання ФОП ОСОБА_15 від ТОВ НВП «Промприлад» ваги ел. ВН-2000-4-П-А (палетні) 1 шт. вартістю 5850.00 грн (т.1 а.с. 205);

- копія видаткової накладної Рнк/VN-0004609 від 19.07.2011 про купівлю Успіх Мл ПП в «Епіцентр К» візка транспортного EXPERT BF 250 вартістю 2200 грн (т.1 а.с. 106);

- протокол обшуку від 01.03.2013, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Немирівського районного суду від 26.06.2013, слідчим СВ Немирівського РВ ОСОБА_21 , в с. Кудлаї, Немирівського району, Вінницької області, в середині приміщення було вилучено: 130 мішків з сировиною схожою на гірчицю загальною масою 4017,05 кг; 92 (без зазначення назви) з сировиною схожою на гірчицю, загальною масою 2990,58 кг; 53 мішки, зовні схожою на гірчицю загальною масою 795 кг, 25 мішків загальною масою 800 кг; десять біг бегів з сировиною зовні схожою на гірчиці загальною масою 3600; 110 піддонів (т.1 а.с. 109-110);

- протокол обшуку від 23.12.2013, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Немирівського районного суду від 18.12.2013, слідчим СВ Немирівського РВ ОСОБА_23 , в с. Кудлаї, Немирівського району, Вінницької області, в приміщенні складу по вул. Молодіжній, 29, було виявлено та вилучено: 49 дерев`яних піддонів та 36 мішків (поліетиленових) з насінням гірчиці (т.1 а.с. 116-117);

- висновок експерта № СЕ-19/102-22/13991-ТВ від 21.11.2022, відповідно до якого середня ринкова вартість електронних вагів ВН-2000-4-П-А (палетних) станом на - 01.01.2013 становила 5991,00 грн.

Середня ринкова вартість насіння гірчиці станом на 01.01.2013 могла становити 5916,67 грн.

Таким чином, суд зазначає, що в судовому засіданні підтверджено доказами отримання ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та ПП «Успіх», насіння гірчиці, загальною масою 5814 кг, при цьому 28.12.2012 отримано 4.000 т, а 25.01.2013 1814 кг.

При цьому, суд зазначає, що отримане насіння гірчиці 25.01.2013 не могло зберігатись в складі, так як відповідно до обвинувального акту, починаючи з 10.01.2013 ОСОБА_9 не мав доступу до вказаного приміщення, відповідно до матеріалів кримінального провадження та встановлених в судовому засіданні обставин.

Разом з тим, висновком експерта встановлена середня вартість насіння гірчиці за 1 тонну 5991 грн., а відповідно до накладної така вартість становила 6800 грн. за 1 тонну.

З врахуванням цього, документально підтверджена загальна вартість насіння гірчиці могла становити, як 27200 грн. (відповідно до накладної), так і 23964 грн. (з врахуванням висновку експерта).

Також слід зазначити, що відповідно до протоколів обшуку від 01.03.2013 та 23.12.2013 в складських приміщення органом досудового розслідування вилучено 8602,63 кг насіння гірчиці та 36 мішків, без зазначення загальної ваги.

При цьому обсяг вилученого насіння гірчиці значно перевищує обсяги насіння гірчиці вагою 6700 кг, що інкримінується ОСОБА_11 .

Слід зазначити, що органом досудового розслідування та прокурором суду не надано належних та допустимих доказів (актів інвентаризацій проведених як в ПП «Успіх», так і в ПСП «Єдність», відповідних експертиз) того, якому саме підприємству належить виявлене та вилучене насіння гірчиці, в яких об`ємах, інші характеристики даного насіння.

Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_9 мав проводити очищення належного зерна ПСП «Єдність», що мало здійснюватись за погодженою ціною.

Вказані обставини, які встановленні органом досудового розслідування, свідчать про наявність в ПСП «Єдність» певної кількості зерна, хоча і не встановлено його походження.

Щодо обладнання, яке зазначено в обвинувальному акті, відносно якого ОСОБА_11 інкримінується вчинення самоправства, оцінюючи представленні докази, суд зазначає наступне.

В підтвердження вказаних обставин, суду надано:

- копія акту оцінки обладнання без дати, проведеного ОСОБА_15 (власник обладнання), ОСОБА_24 представник ПП «Успіх МЛ» та спеціалістом сервісної служби ТОВ «Укр.Агросервіс» ОСОБА_25 (т.1 а.с. 204);

- акт прийому виконаних робіт між ТОВ «Укр.Агро-сервіс» та ПП «Успіх МЛ» від 07.02.2013, відповідно до якого виконавцем ТОВ «Укр.Агросервіс» були проведенні роботи по техобслуговуванню обладнання, відповідно до дог. № 08-1/13 від 25.01.2013 (т.1 а.с. 205);

- копію рішення № 3 власника ПП «Успіх МЛ» від 05.02.2013, відповідно до якого Статутний фонд підприємства поповнено на суму 170385,60 грн., зерноочисна машина УОК-600 з блоком подачі 61932,00 грн, зерноочисна машина УОК-1200 з блоком подачі, в сумі 108453,60 грн., і загальна сума статутного фонду складає 172385,60 грн (т.1 а.с. 206).

Як вбачається із досліджених доказів, 07.02.2013 спеціалістом ТОВ «Укр.Агросервіс» ОСОБА_25 , на підставі договору від 25.01.2013, було проведено оцінку обладнання на підставі укладеного договору з ПП «Успіх МЛ», після чого Статний фонд ПП «Успіх МЛ» було поповнено, в тому числі на суму 108453,60 грн., а саме вартість зерноочисної машини УОК-1200 з блоком подачі.

Таким чином із вказаних доказів випливає, що станом на 07.02.2013 (підписання акту), було проведено оцінку та технічне обслуговування вказаного майна на підставі договору ПП «Успіх МЛ» та ТОВ «Укр.Агросервіс».

Однак, суд зауважує, що провести оцінку вказаного обладнання було неможливо, так як відповідно до обвинувального акту 10.01.2013, ОСОБА_11 заблокував доступ ОСОБА_9 до вказаного майна і в подальшому останній вказаним майном не міг розпорядитись, в тому числі і надати його спеціалісту для проведення оцінки.

Доказів, щодо знаходження та використання іншого майна, електронних вагів ВН-2000-4-П-А (палетні), транспортного візка Expert BF 250, в приміщенні, де проводилась можлива очистка насіння гірчиці, а також вчинення ОСОБА_11 певних дій по відношенню до вказаного майна, суду не представлено.

Оцінюючи покази свідків, як докази сторони обвинувачення, суд зауважує, що в наданих в судовому засіданні своїх свідчення свідки не вказали про відомі їм обставини щодо можливого вчинення ОСОБА_11 інкримінуємого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.

Натомість, свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вперше приїхавши в с. Кудлаї, де проводив очищення зерна гірчиці ОСОБА_9 , дати не пам`ятає, обладнання яким проводили очищення належало власнику складського приміщення. Приїхавши вдруге, в жовтні 2012 року, ОСОБА_9 повідомив їй, що електронні ваги, УОК та транспортний візок належать йому.

Таким чином, покази свідків свідчать лише про наявність певних усних, можливо, договірних обставин, між представниками двох юридичних осіб.

Натомість, вказані покази свідків, як зібрані та представленні суду письмові докази, органом досудового розслідування не перевірялись в спосіб, який визначений КПК України щодо їх підтвердження чи то спростування. А саме, як зазначалось вище, відсутні будь-які докази щодо проведення документальних перевірок щодо наявності або ж відсутності підтверджуючих первинних бухгалтерських документів щодо об`ємів постачання, переробки та відпуску іншим суб`єктам господарювання насіння гірчиці, як зі сторони ПП «Успіх МЛ», так зі сторони ПСП «Єдність».

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо неналежності та недопустимості доказів, протоколу огляду від 28.04.2014 CD-R диска (т.1 а.с. 124-127), суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В свою чергу ,ст. 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до вимог ст. 237 ч.1 КПК України (на час вчинення процесуальної дії), з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального

правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Частиною п`ятою даної статті передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

В протоколі огляду слідчим зазначено, що CD-R диск приєднаний до матеріалів кримінального провадження потерпілим ОСОБА_9 .

Однак, суд зазначає, що потерпілий не наділений правом приєднувати до матеріалів кримінального провадження докази, а за приписами ст. 56 КПК України має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно дост.5 Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність»така діяльність здійснюєтьсявиключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 цієї статті,а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Згідно з рішенням Конституційного Суду від 20.10.2011 обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбаченихЗаконом N 2135-XII, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Конституційний Суд України у цьому Рішенні зазначив, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1ст. 5 Закону N 2135-XII; відповідно до ч. 2 вказаної статті проведення такої діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи їх підрозділами, крім визначених у ч. 1 цієї статті, заборонено.

Зазначенні положення викладенні у відповіднійпостанові у справі №305/2022/14-кВерховного Суду від 15.06.2021.

Крім того, слідчий в протоколі огляду вказав, що зафіксована розмова між особами стосувалася поверненню ОСОБА_9 належного йому майна, що знаходилось в складському приміщенні в АДРЕСА_3 .

Таким чином,з врахуваннямвикладених вищеобставин,а такожвимог ст.86КПК Українивказаний доказсудом визнаєтьсянедопустимим.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до переконання, що органом досудового розслідування та прокурором в судовому засіданні не було доведено належними та допустимими доказами, поза розумним сумнівом, винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.

Європейська Конвенція з прав людини та основоположних свобод у статті 6 закріплює право особи на справедливий суд, яке складається з такого елементу, в тому числі, як право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошує та тому, що обвинувачення має бути чітким і зрозумілим, таким, що особа могла ясно усвідомити, від чого їй потрібно захищатися (справи: «Маттоціа проти Італії», «Пелисьє і Сассі проти Франції», «Лакатос проти Угорщини»).

Про вказані фундаментальні права на справедливий суд зазначено і в постанові Верховного Суду України від 24.11.2016, де звертається увага на те, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Таким чином, висновки органу досудового розслідування, викладенні в обвинувальному акті про кваліфікацію дій ОСОБА_11 за ст. 356 КК України не випливає із викладу

фактичних обставин справи, без належного формулювання обвинувачення і не підтверджується належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд зазначає, що відсутність чіткого формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відносно ОСОБА_11 , за наявності лише правової кваліфікації його дій, яка не підтверджується належними та допустимими доказами, не дає підстав визнати його винними в інкримінованому кримінальному правопорушенні передбаченому даною статтею, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 має бути виправданими, у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання речових доказів, а саме майна, яке було вилучено під час проведених обшуків, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 236 ч.7 КПК України (на час проведення процесуальної дії), при проведенні обшуку слідчий, прокурор має право в тому числі на вилучення речей і документів.

Таким чином, в силу ст. ст. 167 ч.2 п.3, 168 ч.2 КПК України, (на час вчинення процесуальних дій), майно, яке було вилучено під час обшуку, що підтверджується протоколами від 01.03.2013, 23.12.2013, є тимчасово вилученим майном.

Однак, суд зазначає, що органом досудового розслідування та прокурором суду не надано підтверджуючих доказів про те, що вилучене під час обшуків майно визнано речовими доказами та нього накладено арешт.

В зв`язку з викладеним, вилучене майно підлягає поверненню його власнику (володільцю).

Спір про належність майна, яке підлягає поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку майно зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати понесенні на проведення товарознавчої експертизи не підлягають стягненню.

В зв`язку з виправданням обвинуваченого, цивільний позов директора ПП «Успіх МЛ» ОСОБА_9 до ОСОБА_11 про відшкодування шкоди заподіяної злочином підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 86, 167, 168, 236, 368, 370, 371, 373, 374КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_11 за ст. 356 КК Українивиправдати у зв`язку із недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Майно, вилучене під час обшуків 01.03.2013 та 23.12.2013, повернути власнику (володільцю).

Процесуальні витрати по проведенню експертизи віднести на рахунок держави.

Цивільний позов директора ПП «Успіх МЛ» ОСОБА_9 до ОСОБА_11 про відшкодування шкоди заподіяної злочином залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя