Ухвала

від 13.11.2023 по справі 160/10140/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/10140/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №160/10140/21 за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 18 жовтня 2023 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему Електронний суд з апеляційною скаргою на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №160/10140/21.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; апеляційної скарги із зазначенням у ній 1) дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності 2) в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №160/10140/21 відносно Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та які саме права, свободи, інтереси та обов`язки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішено цим судовим рішення; доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скаржник отримав 25 жовтня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему Електронний суд.

06 листопада 2023 року скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі або продовження строку сплати судового збору, посилаючись при цьому на відсутність коштів для його сплати.

Також, до клопотання було додано апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності та обґрунтувань в чому, на думку скаржника, полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №160/10140/21 відносно Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та які саме права, свободи, інтереси та обов`язки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішено цим судовим рішення. Надано скаржником і докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Розглянувши вищезазначене клопотання суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тривалий процес сплати судового збору, який спричинено відсутністю коштів, не може бути підставою для звільнення або відстрочення від його сплати, а також для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується 30.09.2022 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Зважаючи на те, що копію повного судового рішення, що оскаржується скаржником отримано 30.09.2022 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме з цієї дати у скаржника і виник обов`язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов`язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.

Натомість доказів того, що скаржник добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 30.09.2022 року до клопотання про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі не надано.

З приводу посилання скаржника на зміну 31.10.2023 року в.о. начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на зміну в.о. начальника управління не може бути поважною причиною для продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість сплати судового збору, обов`язок якого виник з 30.09.2022 року та без надання відповідних доказів того, як саме така зміна вплинула на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило необхідність його продовження.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано підставою продовження строку для сплати судового збору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліку апеляційної скарги.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року прийнятої у цій справі, положення частини другої статті 121 КАС України містить диспозитивну норму, тобто встановлюють право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк.

Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скаржнику було надано максимально тривалий строк визначений законом для усунення недоліку апеляційної скарги та наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору або продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі обставини не є поважними підставами для його продовження так як не підтверджені жодними доказами, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 24 жовтня 2023 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/10140/21 або продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №160/10140/21 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 13 листопада 2023 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов