Рішення

від 02.11.2023 по справі 307/698/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/698/23

Провадження № 2/307/153/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Кривошея Д.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу порядкузагального позовногопровадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ - М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стегури Н.М.,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стегура Н.Р. від імені позивача 27 лютого 2023 року пред`явила до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ -М» позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 вересня 2022 року о 12 год. 00 хв.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 28вересня 2022 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі М-06, 793 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «ВольвоFM04», номерний знак НОМЕР_1 , причіп марки «Шмітз», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «БМВ 520», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . При дорожньо-транспортній пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії ОСОБА_2 за порушення п.п. 12.1 ПДР кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2022 року, відповідно до даної постанови ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого центром 2143 серії НОМЕР_4 , транспортний засіб (тягач), номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2012, зареєстрований на праві власності за ТзОВ «Фаворит-М».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Тячівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області серії НОМЕР_5 , транспортний засіб (причіп), номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2013,

зареєстрований на праві власності за ТзОВ «Фаворит-М».

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №058743 та пояснень від 28.09.2022 року наданих ОСОБА_2 , ОСОБА_2 є водієм ТзОВ «Фаворит-М» та перебуває у трудових відносинах із відповідачем у справі.

Згідно звіту № 61.22 про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіляBMW 520, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , матеріальний збиток в результаті його пошкодження при ДТП складає 623 818,26 грн.

Про проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 представником страхової компанії, керівника ТОВ «Фаворит-М» Мацолу М.І. заздалегідь належним чином повідомлено, в телефонному режимі на мобільний телефон керівника відповідача, а саме було повідомлено про дату та місце проведення огляду автомобіля, на що керівник повідомив, що зайнятий вирішенням робочих питань, але при змозі він з`явиться в обумовлену годину та дату.

Транспортний засіб позивача застрахований у страховій компанії ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №АТ/2729408. Строк дії страхового відшкодування із 02.07.2022 до 01.07.2023 року.

Позивач звернувся із заявою про відшкодування завданої шкоди до страхової компанії, в якій застрахований його транспортний засіб.

Страхова компанія ПАТ «НАСК «Оранта» відшкодувала позивачу - ОСОБА_1 в межах страхового відшкодування суму в розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 06.12.2022 року.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із письмовою пропозицією про позасудове врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідача письмової пропозиції, яку, відповідно до трекінгу відправлень відповідач отримав, однак, жодної відповіді відповідачем не надано, шкоду не відшкодовано.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано шкоду здоров`ю, а саме, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді рикошетного удару головою об узголів`я та прямолінійний задній удар спинки сидіння об поперековий відділ хребта.

Після ДТП постійно відчував біль у поперековій ділянці, відчуття стягування у попереку, біль голови, утруднене тривале стояння та ходу.

Позивач звернувся до сімейного лікаря та до лікаря-невролога із скаргами, у результаті чого ОСОБА_1 призначено лікування та проведення ряду досліджень і оглядів. Після проведення лікування при повторному огляді лікарем-неврологом позивач направлений для проходження МРТ. Квитанції про придбання медикаментів у позивача не збереглися.

За консультації та огляди лікаря позивачем витрачено по 300 грн., а також за МРТ обстеження витрачено по 1100 грн. в загальному у письмовому вигляді позивач може назвати витрати на лікування у розмірі 2800 грн. (300+300+1100+1100=2800 грн.).

Відповідно до вимогч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повномуобсязі особою, щоїїзаподіяла.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій

підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанняробіт, необхідних для відновленняпошкодженоїречі.

У п. 22.1 ст. 22 Закону «Про обов`язковестрахуванняцивільно-правової відповідальностівласниківназемнихтранспортнихзасобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межахстраховихсум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленомуцим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідокдорожньо- транспортноїпригодижиттю, здоров`ю, майну третьої особи.

Тобто шкода, завданатранспортнимзасобам, визначаєтьсяу порядку передбаченомусамецим Законом, якиймаєпріоритет по відношенню до інших нормативно-правовихактів.

Відповідно до положень ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобувідшкодовуютьсявитрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуваннямзносу, розрахованого у порядку, встановленомузаконодавством, включаючивитрати на усунення пошкоджень, зробленихнавмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди, з евакуацією транспортного засобу з місцядорожньо-транспортноїпригоди до місцяпроживання того власникачи законного користувача транспортного засобу, якийкерувавтранспортнимзасобом у момент дорожньо-транспортноїпригоди, чи до місцяздійснення ремонту на територіїУкраїни. Разом з тимзазначенізобов`язання не виключаютьодне одного. Деліктнезобов`язання - первісне, основнезобов`язання, в якомудієзагальний принцип відшкодуванняшкоди в повномуобсязі, підставоюйоговиникнення є завданняшкоди.

Натомістьстраховевідшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страховоїсуми та в разі, якщоподія, внаслідокякоїзавданошкоди, буде кваліфікована як страховийвипадок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеноїнебезпеки, відшкодовується особою, яка на відповіднійправовійпідставі (право власності, іншеречове право, договір підряду, орендитощо) володіє транспортнимзасобом, механізмом, іншимоб`єктом, використання, зберігання або утриманняякогостворюєпідвищенунебезпеку.

Тобто нормами ч. 2 ст.1187 ЦК Українивизначено особливого суб`єкта, якийнесевідповідальність за шкоду, завдануджереломпідвищеноїнебезпеки, це є йогозаконнийволоділець.

Частина 1 ст. 1172 ЦК Українипередбачає, щоюридичнаабофізична особа відшкодовує шкоду, завдануїхнімпрацівникомпід час виконання ним своїхтрудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК Українидаєпідставистверджувати, що особа, яка керуєтранспортнимзасобом у зв`язку з виконаннямсвоїхтрудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповіднійправовійпідставі (право власності, іншеречове право, договірпідряду, орендитощо) володієтранспортнимзасобом, не є суб`єктом, якийнесевідповідальність за шкоду, завдануджереломпідвищеноїнебезпеки. У цьомувипадку таким суб`єктом є законнийволоділецьджерелапідвищеноїнебезпеки роботодавець.

Отже, шкода, завданавнаслідок ДТП з вини водія, що на відповіднійправовійпідставікерувававтомобілем, якийперебуває у володінні

роботодавця,відшкодовуєтьсясамеволодільцемцьогоджерелапідвищеноїнебезпеки, а не безпосередньовиннимводієм.

Зісвого боку, фізичначиюридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконаннітрудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чицивільно-правового договору, має право зворотноївимоги (регресу) до такого працівника фактичного завдавачашкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщоіншийрозмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Натомість ст. 1172 ЦК Україничітковстановлено, щоюридичнаабофізична особа відшкодовує шкоду, завдануїхнімпрацівникомпід час виконання ним своїхтрудових (службових) обов`язків.

Поряд з цим, внаслідок ДТПпозивачубулозаподіянотакожморальноїшкоди, яка виразилась в душевнихстражданнях, перебуванні у пригніченому стані, внаслідок чогопорушивсязвичайний ритм життя. ОСОБА_1 довгийперіод часу витратив на ремонт автомобіля, був позбавленийможливостівиконувати свою роботу, яка безпосередньо пов`язанаізвикористаннямавтомобіля, так як останній є фізичною особою-підприємцем.

Даний факт змушувавйого бути морально пригніченим, багато часу витрачено на проведенняекспертизи, щопризвело до порушенняробочогографіку.

Змушенийбувзмінюватисвійробочийграфік для явки на вимогу суду про розглядсправи про притягнення до адміністративногоправопорушеннявідносно водія, винуватця ДТП за ст. 124 КУпАП. Всі вказані обставини спричинили моральні страждання та переживання.

Крім того, у зв`язку з тривалим часом відсутності у користуванні автомобіля спричиниловеликінезручностіпозивачу та членам його сім`ї. Постійно потрібно булозвертатися до знайомих із проханням надати їхній транспортний засіб для потреб позивача.

Також позивачу завдано моральних страждань, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень. З моменту отриманих ушкоджень постійно відчувається втома, роздратованість, болі у шийному відділі, у поперековому відділі, швидко втомлюється, змушений багато часу приділяти лікуванню та відвідування лікарів. Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але відповідач має хоча б частково компенсувати ті емоційні страждання та незручності, які позивачу та членам його сім`ї, довелося пережити до сьогоднішнього часу, а тому розмір моральної шкоди оцінює у розмірі 300 000гривень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

У зв`язку із чим просила стягнути із відповідача 466618, 26 грн. суму майнової шкоди, завданої внасліодок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням витрат на лікування, 300000,00 грн. моральної шкоди, 9166,19? грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, 3000,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку автомобіля та 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу, зазначивши, що уточнюючі докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу будуть подані суду у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у

відкритому судовому засіданні на 27 квітня 2023 року на 11 год. 30 хв. та відкладено на 25 травня 2023 року.

Згідно ухвал суду від 25 травня 2023 року витребувано докази та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та судове засідання неодноразово відкладалося, востаннє на 02 листопада 2023 року.

Від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ - М» - адвоката Митровки Я.В. 13 липня 2023 року надійшли додаткові пояснення у яких представник відповідача зазначив про те, що позивач належним чином не обґрунтував та не довів розмір майнової шкоди у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Підстави позову в цій частині обґрунтовуються посиланням на висновки звіту про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 61.22 від 15 жовтня 2022 року із якого видно, що розмір збитку оцінювач визначив у розмірі 623818,26 грн., як ринкову вартість такого транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відновлювальний ремонт відповідного транспортного засобу був економічно необґрунтованим.

Разом з тим, ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України від 05.07.2012N5090-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 05.02.2013, до статті 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в чинній редакції, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необтрунтованим.

Ремонт вважається економічно необтрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцішовачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним, згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - взагалі виключено.

Враховуючи викладене,у данійсправі,у страховика(уцьому випадкуМТСБУ/згідноз випискоюз рахункупозивача)виник обов?язокз відшкодуваннярізниці міжвартістю транспортногозасобу дота післяДТП. Водночас розмір такого відшкодування є більшим від страхової суми (ліміту відповідальності).

Вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов?язкове страхувания цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування страховиком шкоди у розмірі вартості транспортного засобу до ДТП в разі його фізичного знищення.

Водночас у спірних правовідносинах, позивач просить стягнути з ТОВ «Фаворит-М» фактично ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу до ДТП (за вирахуванням отриманої суми страхового відшкодування), при цьому залишивши у власності потерпілого пошкоджений автомобіль та без вирахування його залишкової вартості, що з огляду на вищевказане правозастосування Верховного Суду не можна визнати обгрунтованим. Фактично задоволення позовних вимог у заявленому розмірі призведе до безпідставного збагачення позивача на залишкову вартість пошкодженого транспортного засобу.

Разом з тим, зі звіту про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу N 61.22 від 15.10.2022вбачається, що оцінювач визначав тільки ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу на момент ДТП та вартість відновлювального ремонту.

Ні один із видів вказаних вартостей згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (наказ Мін?юсту та ФДМУ від 24.11.2003N 142/5/2092) не передбачає встановлення залишкової вартості Т3 після ДТП.

3 огляду на вказане у матеріалах справи відсутні відомості про вартість пошкодженого автомобіля після ДТП, які необхідні для визначення розміру відшкодування, а відтак зазначений в позовній заяві розмір майнової шкоди ніяким чином не обґрунтований.

На важливості врахування вищевказаних обставин також наголошував Верховний Суд у постанові від 20. 10.2021у справі N 205/1314/16-ц.

3 урахуванням наведеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі463 818,26 грн. (як різниці між вартістю пошкодженого Т3 на момент ДТП (623 878,26 грн.) та розміром отриманого страхового відшкодування (160 000,00 гри.) є необґрунтованими та недоведеними.

Так, згідно з п. 24.1. статі 24 Закону України «Про обов?язкове страхувания цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв?язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов?язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров?я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Разом зтим,згідно зправовим висновкомВеликої ПалатиВерховного Судуу постановівід 04.07.2018усправі N755/18006/15: «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов?язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування .

Водночас, ліміт страхової виплати за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю потерпілих, відрізняється від ліміту страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілого. Так, станом на момент спірної ДТП (28.09.2022) ліміт страхової суми за договорами обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю потерпілих становив320 000,00 гривень на одного потерпілого (постанова Правління Національного банку України від 30.05.2022N 109).

Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що позивач звертався до страховика (у даному випадку - МТСБУ) про відшкодування шкоди, пов?язаної з його лікуванням.

Так само у матеріалах справи немає доказів про здійснення МТСБУ страхової виплати позивачу щодо відшкодування шкоди, пов?язаної з його лікуванням.

3 огляду на вказане, вимоги позивача у цій частині є передчасними та спрямованими до неналежного суб?єкта.

Разом з тим із наявних у відповідача додатків вбачається, що загальний розмір витрат на лікування, які поніс позивач, становить 2 500,00 грн., а не 2 800,00 як про це стверджується у позовній заяві.

Доказами, що підтверджують розмір моральної шкоди можуть слугувати дані, що підтверджують дійсність моральних страждань, їх тяжкість та зміну звичного способу життя потерпілого, це можуть бути висновок спеціаліста психолога або висновок судового експерта психолога, показання свідків (свідчення друзів, колег), характеристика з місця роботи, виписки з лікарні, якщо потерпілий звертався по допомогу до лікаря невролога чи психіатра, рахунки від приватних психологів чи проходження спеціальних курсів реабілітації.

Однак, саме за підсумками психологічного дослідження можна точно встановити, які саме моральні страждання були заподіяні особі даним правопорушенням, наскільки ці моральні страждання (моральна шкода) є важкими, які можливі суми компенсації моральної шкоди будуть адекватні встановленого рівня моральних страждань.

Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

3 урахуванням цього необґрунтовані та недоведені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в контексті наведених у позовній заяві підстав позову.

Крім цього, у матеріалах справи наявні докази звернення позивача до лікарів тільки протягом 3 днів (30.09.2022, 20.01.2023та 21.01.2023), що спростовує твердження про витрачання позивачем багато часу для лікування та відвідування лікаря; докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні відсутні;

твердження про постійну втому, роздратованість не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди також не можна вважати обгрунтованим з огляду на те, що позивач не звертався до МТСБУ із заявою про здійснення її відшкодування, а також те, що позивач не заявляє ніяких вимог до страховика та не навів обгрунтування, що заявлена сума моральної шкоди перевищує страховий ліміт. Наведене позбавляє можливості встановити обгрунтованість заявленого до стягнення із позивача розміру моральної шкоди та свідчить про передчасність позовних вимог у цій частині ( а.с. 138-141).

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стегура Н.М. в обґрунтування позову посилалася на викладені у ньому обставини.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ -М», будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із розписки про отримання судової повістки у судове засідання не прибув без повідомлення причин.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи із такого.

Згідно з вимогами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 28вересня 2022 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі М-06, 793 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «ВольвоFM04», номерний знак НОМЕР_1 , причіп марки «Шмітз», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «БМВ 520», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортній пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_2 порушив п. п. 12.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано до нього

адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., вказана постанова набрала законної сили 17 листопада 2022 року (а. с. 17, 18,19).

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2023 року виправлено описку, допущену в постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2022 у справі № 308/13194/22 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, зазначивши у мотивувальній частині постанови правильний номерний знак причепа марки «ШМІТЗ» НОМЕР_2 , замість неправильного « НОМЕР_7 » (а. с. 179 ).

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого центром 2143 серії НОМЕР_4 , транспортний засіб (тягач), номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2012, зареєстрований на праві власності за ТзОВ «Фаворит-М» (а. с. 20).

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Тячівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області серії НОМЕР_5 , транспортний засіб (причіп), номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2013, зареєстрований на праві власності за ТзОВ «Фаворит-М» (а. с. 20).

Із полісу № АТ/2729408 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів видно, що ОСОБА_1 застрахував автомобіль марки «БМВ 520», номерний знак НОМЕР_3 у страховій компанії ПАТ «НАСК «Оранта». Строк дії страхового відшкодування із 02.07.2022 до 01.07.2023 року ( а.с. 21).

Згідно звіту № 61.22 від 28 вересня 2022 року про оцінку розміру матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) «БМВ 520», номерний знак НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , матеріальний збиток в результаті його пошкодження при ДТП складає 623 818,26 грн. (а. с. 23-54, 57).

Страхова компанія ПАТ «НАСК «Оранта» відшкодувала позивачу ОСОБА_1 в межах страхового ліміту 160 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 06.12.2022 року (а.с. 22).

Також судом враховано пояснення адвоката Стегури Н.Р. про те, що страховий поліс на підставі якого відбувалося нарахування суми страхової виплати виписаний на суму 130000,00 грн., однак оплата отримана на суму 160000,00 грн. відповідно до винесених змін у період дії полісу відшкодування, оскільки постановою правління Національного Банку України № 109 від 30 травня 2022 року «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (яка набрала законної сили 01.07.2022 року) затверджено розміри страхових сум за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000,00 грн. на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 320000,00 грн. на одного потерпілого, відтак розмір страхової суми за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за полісом № АТ 2729408 складає 160000,00 грн., а не 130000,00 грн. ( а.с. 176).

Із пропозиції від 28 листопада 2022 року видно, що ОСОБА_1 звертався до директора ТОВ «ФАВОРИТ-М» про позасудове вирішення спору, яке отримане відповідачем, що підтверджується чеком про відправлення поштового відправлення та трекінгом відстеження вручення поштового відправлення, яке вручене 06 грудня 2022 року (а.с. 58,59,60).

Відповідно до вимогч.1ст.1166 ЦК України, майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повномуобсязі особою, щоїїзаподіяла.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання них своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Крім того,в Постановівід 20січня 2016року посправі №6-2808цс15Верховний судУкраїни зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювачшкоди не позбавлений можливості пред`явитимайновівимоги до страховоїкомпанії, з якою ним укладено договіробов`язковогострахуванняцивільно-правовоївідповідальності.

Розмірзбитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанняробіт, необхідних для відновленняпошкодженоїречі.

У п. 22.1 ст. 22 Закону «Про обов`язковестрахуванняцивільно-правової відповідальностівласниківназемнихтранспортнихзасобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межахстраховихсум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленомуцим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідокдорожньо- транспортноїпригодижиттю, здоров`ю, майну третьої особи.

Тобто шкода, завданатранспортнимзасобам, визначаєтьсяу порядку передбаченомусамецим Законом, якиймаєпріоритет по відношенню до інших нормативно-правовихактів.

Відповідно до положень ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобувідшкодовуютьсявитрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуваннямзносу, розрахованого у порядку, встановленомузаконодавством, включаючивитрати на усунення пошкоджень, зробленихнавмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди, з евакуацією транспортного засобу з місцядорожньо-транспортноїпригоди до місцяпроживання того власникачи законного користувача транспортного засобу, якийкерувавтранспортнимзасобом у момент дорожньо-транспортноїпригоди, чи до місцяздійснення ремонту на територіїУкраїни. Разом з тимзазначенізобов`язання не виключаютьодне одного. Деліктнезобов`язання - первісне, основнезобов`язання, в якомудієзагальний принцип відшкодуванняшкоди в повномуобсязі, підставоюйоговиникнення є завданняшкоди.

Натомістьстраховевідшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страховоїсуми та в разі, якщоподія, внаслідокякоїзавданошкоди, буде кваліфікована як страховийвипадок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеноїнебезпеки, відшкодовується особою, яка на відповіднійправовійпідставі (право власності, іншеречове право, договірпідряду, орендитощо) володієтранспортнимзасобом, механізмом, іншимоб`єктом, використання, зберіганняабоутриманняякогостворюєпідвищенунебезпеку.

Тобто нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК Українивизначено особливого суб`єкта, якийнесевідповідальність за шкоду, завдануджереломпідвищеноїнебезпеки, це є йогозаконнийволоділець.

Підволодільцемджерелапідвищеноїнебезпекислідрозумітиюридичну особу або громадянина, які здійснюютьексплуатаціюджерелапідвищеноїнебезпеки на підставі права власності, повногогосподарськоговідання, оперативного віданняабо з іншихпідстав (договіроренди, довіреністьтощо). Не вважається володільцем джерелапідвищеноїнебезпеки і не несевідповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляєджереломпідвищеноїнебезпеки на підставі трудових відносин із володільцемцьогоджерела.

Покластивідповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеноїнебезпекипідприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливолише в тому разі, якщо буде доведено, щоця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч. ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК України).

Частина 1 ст. 1172 ЦК Українипередбачає, щоюридичнаабофізична особа відшкодовує шкоду, завдануїхнімпрацівникомпід час виконання ним своїхтрудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК Українидаєпідставистверджувати, що особа, яка керуєтранспортнимзасобом у зв`язку з виконаннямсвоїхтрудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповіднійправовійпідставі (право власності, іншеречове право, договірпідряду, орендитощо) володієтранспортнимзасобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдануджереломпідвищеноїнебезпеки. У цьомувипадку таким суб`єктом є законнийволоділецьджерелапідвищеноїнебезпеки роботодавець.

Отже, шкода, завданавнаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставікерувававтомобілем, якийперебуває у володінні роботодавця, відшкодовується самеволодільцемцьогоджерелапідвищеноїнебезпеки, а не безпосередньо виннимводієм.

Зісвого боку, фізичначиюридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдануїїпрацівником при виконаннітрудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чицивільно-правового договору, має право зворотноївимоги (регресу) до такого працівника фактичного завдавачашкоди у розмірівиплаченоговідшкодування, якщоіншийрозмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Натомість ст. 1172 ЦК Україничітковстановлено, щоюридичнаабофізична особа відшкодовує шкоду, завдануїхнімпрацівникомпід час виконання ним своїхтрудових (службових) обов`язків.

Відповідно до висновку Верховного Суду, якийвикладено в постановівід 05.09.2018 у справі №534/872/16-ц, шкода (в тому числі моральна), завданавнаслідок ДТП з вини водія, якийвиконувавтрудовіобов`язки та на відповідній правовій підставі керувававтомобілем, щоналежитьроботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цьогоджерелапідвищеноїнебезпеки, а не безпосередньо виннимводієм.

Із наказу від 24 вересня 2018 року № 18 «Про прийняття на роботу», копії

трудової книжки видно, що ОСОБА_2 з 24 вересня 2018 року прийнятий на роботу в ТОВ «ФАВОРИТ-М» з посадовим окладом 3723,00 грн. на місяць, на посаду водія вантажного автомобіля ( а.с. 127, 128) .

Ураховуючи наведене, з відповідача - ТзОВ «Фаворит-М» на користь позивачаслідстягнути 466318,26 грн. з яких 463818 грн. 26? коп. шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також, із довідки, виданої 30 вересня 2022 року видно, що ОСОБА_1 звертався до лікаря з приводу отримання тілесних ушкоджень ( а.с. 61).

Із консультативного висновку спеціаліста Медичного центру «СІТІ МЕД» від 30 вересня 2022 року видно, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргами на локальний біль у шиї та у поперековій ділянці, відчуття стягування у попереку, біль голови, утруднене тривале стояння та ходу, хворіє від 30 вересня 2022 року після ДТП (зі слів пацієнта) рикошетний удар головою об узголів`я сидіння та прямолінійний задній удар спинки сидіння об поперековий відділ хребта, внаслідок чого йому рекомендовано МРТ шийного та поперекового відділів хребта, консультація офтальмолога; олфен, базова терапія та контрольний огляд (а. с. 62).

Із консультативного висновку спеціаліста Медичного центру «СІТІ МЕД» від 20 січня 2023 року видно, що ОСОБА_1 повторно звернувся зі скаргами на локальний біль у шиї та у поперековій ділянці, відчуття стягування у попереку, біль голови, утруднене тривале стояння та ходу, хворіє від 30 вересня 2022 року після ДТП (зі слів пацієнта) рикошетний удар головою об узголів`я сидіння та прямолінійний задній удар спинки сидіння об поперековий відділ хребта, внаслідок чого йому рекомендовано МРТ шийного та поперекового відділів хребта, а також призначено медикаментозне лікування (мелоксикам, тізалуд, базова терапія ЦД, меновален та контрольний огляд) (а. с. 63).

ОСОБА_1 21 січня 2023 року в медичному закладі «Високі медичні технології» проведено магнітно-резонансну томографію шийного відділу хребта та поперекового відділу хребта вартість за проведення яких склала 1100 грн. +1100 грн. + 300 грн. консультація невролога, а всього 2500,00 грн., що підтверджується відповідними чеками (а. с. 64,65).

Отже, за заподіяння майнової шкоди відшкодуванню підлягають витрати на лікування в сумі 2500,00 грн., оскільки придбання ліків жодними доказами не підтверджено.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 5 вказаної Постанови ПВСУ відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховано те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем діяльність якого зареєстрована 05 березня 2004 року, його діяльність, зокрема, пов`язана із виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, виробництва борошняних кондитерських виробів, що вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с. 66, 67).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 суд виходить із глибини фізичних і душевних страждань позивача, обставин, при яких була заподіяна йому шкода та ступеня створених для нього незручностей, характеру вчинених по відношенню до нього протиправних дій, а також з вимог розумності і справедливості та прийшов до висновку, що відшкодуванню підлягає заподіяна моральна шкода у сумі 30 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із відповідача судових витрат у розмірі 5069 ?грн., пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«ФАВОРИТ -М» накористь ОСОБА_1 466318 (чотириста шістдесят шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 26? коп. майнової шкоди, з яких 463818 (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 26? коп. шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн. витрати на лікування.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ - М» на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять) тисяч грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ - М» на

користь ОСОБА_1 5069 ?(п"ять тисяч шістдесят дев"ять) грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В іншій частині позову про стягнення витрат на лікування у розмірі 300 грн., моральної шкоди у розмірі 270000,00 грн. та судового збору у розмірі 4097,19 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ-М», місцезнаходження, вул. Головна, 181, с. Вонігове Тячівського району Закарпатської області, 90553, код ЄДРПОУ 32922702.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає: АДРЕСА_3 .

Повне рішення буде складено 10 листопада 2023 року.

Суддя Л.Р.Сас