Ухвала

від 10.11.2023 по справі 489/7046/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

10.11.2023

Справа № 489/7046/23

Провадження №2-з/489/65/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

10 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районнийсуд м.Миколаєва ускладі:судді Рум`янцевоїН.О.,розглянувши матеріализаяви представниці заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» - адвокатки Сидоренко Тетяни Володимирівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Комерц», ОСОБА_4 про визнання права іпотеки за звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив.

08 листопада 2023 року представниця позивача звернулася до суду з позовом, яким просила визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» право іпотеки на торгівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005, що належить на праві власності ОСОБА_4 ; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07/2008 від 24.09.2008 у сумі 969153,19 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: торгівельний комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005, що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом купівлі-продажу іпотеко держателем предмета іпотеки третій особі.

09 листопада 2023 року представниця позивача звернулася з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005 до вирішення спору по суті. Посилаючись на те, що на теперішній час існує обґрунтована небезпечність, що відповідач ОСОБА_4 здійснить відчуження спірного нерухомого майна, так як є титульним власником нерухомого майна, що зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до частини 1статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

За змістом частини 3статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями частини 1статті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;заборона вчиняти певні дії;заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Частина 8статті 153 ЦПК Українипередбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.

Пункт 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Предметом позову є визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» право іпотеки на торгівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005, що належить на праві власності ОСОБА_4 та звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07/2008 від 24.09.2008 у сумі 969153,19 доларів США, на предмет іпотеки, а саме: торгівельний комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005, що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом купівлі-продажу іпотеко держателем предмета іпотеки третій особі.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18.10.2023, ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлова будівля торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.2008.

Представниця заявника зазначає, що 29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого був ПАТ «Креді Агріколь банк» укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 07/2008 від 24.09.2008 у розмірі 1000000,00 доларів США, передав банку в іпотеку нежитлову будівлю торгівельного комплексу лі. А-3 загальною площею1009,1кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А., зареєстрований в реєстрі за № 3936.

Предметом іпотеки, зокрема, є належне іпотекодавцю на праві власності нежитлова будівля торгівельного комплексу (літ. А-3), загальною площею 1009,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На теперішній час власником нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу торговельного комплексу від 20.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Хоменко О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 962.

Європейський суд з прав людини нагадує, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, визначених у Конвенції, у якій би формі вони не забезпечувались у національному правовому полі.

Сфера зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (Кудла проти Польщі, N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, Міфсуд проти Франції [GC], N 57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України», заява N 11901/02 Страсбург).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі (Дорани проти Ірландії) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Судом встановлено наявність спору між сторонами, та при вирішенні питання щодо забезпечення позову, береться до уваги ціна позову, співмірність заходу забезпечення позову з заявленими вимогами та можливість виконання судового рішення у разі його задоволення.

З огляду на предмет і підстави позову, суд вважає, самостійним, обґрунтованим та достатнім способом забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4,149-153,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву представниці заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» - адвокатки Сидоренко Тетяни Володимирівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Комерц», ОСОБА_4 про визнання права іпотеки за звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав щодо нерухомого майна торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1009,1 кв.м. зазначений на плані за літ. А-3, розташований на земельній ділянці площею 0,0451 га кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:01:014:0005.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за вебадресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «10» листопада 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева