Постанова

від 14.11.2023 по справі 909/934/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. Справа №909/934/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

від позивача: директор Фрич В.І.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Книш О.М.;

від прокуратури: Мацюра Я.Р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" від 09.06.2023 №09/06/23/1вих. (вх. №01-05/2037/23 від 26.06.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2023, повний текст рішення складено 23.05.2023, (суддя Малєєва О.В., м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/934/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба"

до відповідачів:

- Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях,

- Державного підприємства "Укрриба"

за участю Івано-Франківської обласної прокуратури

про визнання недійсним в частині договору оренди державного майна, продовження дії договору оренди державного майна, зобов`язання скасувати наказ, вчинити дії та зареєструвати в реєстрі речових прав майно

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Приватне акціонерне товариство "Тисмениця-Риба" (далі - ПрАТ "Тисмениця-Риба") звернулося до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - РВ ФДМУ) та Державного підприємства "Укрриба" (далі - ДП "Укрриба") про: визнання нікчемними пунктів 1.1, 2.3, 3.1, 5.9, 6.4, 10.2 та 10.5 договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 із змінами та доповненнями в частині, що суперечить Конституції України та чинному законодавству; зобов`язання РВ ФДМУ скасувати наказ від 06.07.2021 № 646, як необґрунтований та незаконний, продовжити дію договору оренди державного майна від 29.07.2016 № 20/16 відповідно до пункту 2.9 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 на новий строк 5 років та справляти плату тільки за придатне для використання майно; зобов`язати ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці".

20.01.2022 позивач подав до суду заяву про часткову зміну предмета позову, в якій просив замість "визнати нікчемними" - "визнати недійсними" вказані вище пункти договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір оренди державного майна укладався на односторонніх умовах, а ті пропозиції і зауваження, що надавалися позивачем, не були враховані; кількість орендованих ставків не відповідає фактичній; ставка орендної плати за базовий місяць суперечить Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та є завищеною; об`єкт оренди непридатний до використання; умовами договору обмежено права позивача на здійснення поліпшень орендованого майна, відшкодування вартості таких поліпшень та на приватизацію орендованого майна; процедура продовження договору оренди чітко визначена його умовами, а посилання на статтю 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності з 01.02.2020, суперечить статті 58 Конституції України; РВ ФДМУ не попередило позивача за три місяці до закінчення строку дії договору про намір використовувати майно для власних потреб; відсутня заборгованість за договором оренди нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022, у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що враховуючи недотримання позивачем порядку продовження строку дії договору оренди, який визначено статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відсутні підстави для його продовження. Позивачем не доведено той факт, що при укладенні договору, зокрема, пунктів 2.3, 5.9, 6.4, 10.2, 10.5, в момент його вчинення було не дотримано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Водночас вимоги про визнання недійсними пункту 1.1, яким визначено предмет договору оренди, та пункту 3.1, яким визначено розмір орендної плати, стосуються визнання недійсними істотних умов договору, що не допускається, оскільки у такому випадку правочин має бути визнаний недійсним у цілому. ДП "Укрриба" не є державним реєстратором, відповідно не вправі вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав. Отже, вимога позивача про зобов`язання ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці" також є необґрунтованою.

Постановою Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 05.10.2022 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції вказав на те, що при новому розгляді справи необхідно:

1) з`ясувати наявність у позивача заборгованості з орендної плати;

2) надати оцінку твердженням позивача про безпідставне завищення відповідачем орендної плати, оскільки до нього було включено непридатне до використання майно, а також майно яке є власністю акціонерів;

3) надати оцінку письмовим зверненням позивача до РВ ФДМУ про приватизацію орендованого майна, а також зверненням до Державного агентства рибного господарства України з проханням про включення гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі ДП "Укрриба", до переліку об`єктів приватизації, які, на думку, позивача підтверджують його наміри продовжувати договірні відносини;

4) з`ясувати питання наявності майна, дозвіл на капітальний ремонт якого надав орендодавець, і дати оцінку аргументам позивача про те, що ним було здійснено ремонт на суму 3, 5 млн. грн, тоді як вартість усіх гідроспоруд складає 4, 2 млн грн;

5) надати оцінку доводам позивача про неможливість користуватися об`єктом оренди, оскільки 80 % гідроспоруд непридатні до використання.

Господарський суд Івано-Франківської області у рішенні від 10.05.2023 у даній справі, розглянувши справу на новому розгляду та перевіривши наявні в справі докази, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Рішення мотивовано тим, що ДП "Укрриба" не є державним реєстратором, відповідно не вправі вносити будь-які записи до Реєстру речових прав, а отже, вимога позивача про зобов`язання ДП "Укрриба" зареєструвати в реєстрі речових прав 39 гідротехнічних споруд рибдільниць "Городище" та "Марківці" є необґрунтованою. Також, суд першої інстанції вказав, що ПрАТ "Тисмениця-Риба" не зверталося до Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській області з заявою про продовження строку дії договору оренди державного майна, у зв?язку із цим останнім було прийнято рішення про припинення дії договору, а отже відсутні підстави для скасування наказу № 646 від 06.07.2021.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Приватне акціонерне товариство "Тисмениця-Риба" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 09.06.2023 №09/06/23/1вих. (вх. №01-05/2037/23 від 26.06.2023), у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2023 у справі № 909/934/21 скасувати в частині визнання недійсними п. 1.1, 2.3, 3.1, 5.9, 6.4, 10.2 та 10.5 договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 із змінами та доповненнями в частині, що суперечить Конституції України та чинному законодавству, зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях: скасувати наказ № 646 від 06.07.2021, як необґрунтований та незаконний, продовжити дію договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 відповідно до п. 2.9. договору про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № 20/16 від 29.07.2016 на новий строк 5 років та справляти плату тільки за придатне для використання майно та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в оскаржуваній частині.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що в об`єкт оренди було включено майно, яке не перебувало на балансі ДП "Укрриба"; обмеження права орендаря на викуп і приватизацію майна суперечить вимогам закону; а під час визначення розміру орендної плати за базовий місяць не було застосовано коефіцієнт 0.7, який передбачено в Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу. Стверджує, що відповідно до п. 6 ст. 762 ЦК України орендар повинен звільнятись від орендної плати за час, коли майно не могло бути ним використане через непридатність.

Також, апелянт не погоджується щодо продовження договору оренди із застосуванням положень ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності з 01.02.2020. Оскільки процедура продовження договору оренди чітко визначена його умовами, а РВ ФДМУ не попередило позивача за три місяці до закінчення строку дії договору про намір використовувати майно для власних потреб, вважає незаконним наказ РВ ФДМУ від 06.07.2021 № 646. Заперечує як підставу припинення договору оренди факт існування заборгованості з орендної плати.

18.07.2023 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов відзив вих. №15-626ВИХ-23 від 14.07.2023 (вх. №01-04/4782/23) на апеляційну скаргу, в якому прокуратура не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з того, що враховуючи положення ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна продовження дії Договору повинно здійснюватись за результатами аукціону.

Прокуратура вважає, що позивач не довів обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалось або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини, а тому не вбачає підстав для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та вказує на те, що Договір та акт приймання-передачі орендованого майна підписані позивачем без зауважень і з пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати за час дії договору він не звертався.

26.07.2023 від Державного підприємства "Укрриба" надійшов відзив вих. №11-09/84 від 25.07.2023 (вх. № 01-04/4993/23) на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх безпідставними виходячи з того, що договір укладався на односторонніх умовах, а пропозиції і зауваження, що надавалися ним не були враховані. У ст. 627 ЦК України вказано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Оскільки договір оренди від 29.07.2016 №20/16 підписаний та скріплений печаткою позивача, то він погодився з усіма його умовами.

Також, відповідач-2 зазначає, що позивач як орендар без зауважень підписав договір, додатки до нього, акт приймання-передачі об`єкта оренди та відповідні розрахунки, то в силу ст. 629 ЦК України він не може заперечувати кількість та стан орендованих об`єктів як підставу звільнення від орендної плати за час невикористання майна.

Регіональне відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях було належним чином повідомлене про розгляд справи, правом на подання відзиву не скористалось.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі № 909/934/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2023 у справі № 909/934/21.

Ухвалою суду від 14.08.2023 призначено справу №909/934/21 до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2023.

В судовому засіданні 12.09.2023 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги із підстав викладених у ній та просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги частково. Представник відповідача 2 та прокурор заперечили доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Регіональне відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, про час та місце розгляду справи було повідомлено.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області як орендодавцем та ПРАТ "Тисмениця - Риба" як орендарем був укладений договір оренди державного майна від 29.07.2016 №20/16 (надалі Договір).

Згідно з умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 403, 8204 га, що перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба" (надалі -"Майно"), вартість якого згідно Звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016, становить 4 173 016 грн без ПДВ, в тому числі:

- гідротехнічні споруди 20-ти ставів загальною площею 258, 3278 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка, вартість яких згідно звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016, становить 2 519 205 грн без ПДВ (наведено перелік цих ставів, вказано реєстрові номери та вартість);

- гідротехнічні споруди 22-х ставів загальною площею 145, 4926 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка, вартість яких згідно звіту про оцінку, виконаного станом на 29.02.2016, становить 1 654 711 грн без ПДВ (наведено перелік цих ставів, вказана вартість та реєстрові номери, окрім ставів під № 8, 9, 10, 11, щодо яких відсутні реєстрові номери).

Майно передається в оренду без права викупу та не підлягає приватизації (п. 2.3.).

Орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995, зі змінами та доповненнями, і за базовий місяць оренди - червень 2016 року становить 36 326,60 грн без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2016 року встановлюється, як орендна плата за базовий місяць оренди (червень 2016). Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1.).

Орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується: 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу (п. 3.4.)

Орендар зобов`язаний своєчасно за згодою балансоутримувача здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшення орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (п. 5.9.).

Орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду, не має права на приватизацію об`єкта оренди, а також не має права передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього договору (п. 6.4.).

Цей Договір укладено строком на один рік, що діє з 29.07.2016 до 29.07.2017(п. 10.1.).

Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну його дії, в тому числі, у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п. 10.2.).

У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення є власністю держави та компенсації не підлягають (п. 10.5.).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору та при наявності дозволу уповноваженого органу управління. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору оренди (п. 10.6.).

Сторони домовились, що після реєстрації у реєстрі речових прав гідротехнічних споруд ставів як об`єктів нерухомості в місячний термін буде підготовлено та нотаріально посвідчено додаткову угоду про внесення змін до зазначеного договору оренди щодо встановлення терміну його дії 5 років (п. 10.15.)

Додатком №1 до Договору є розрахунок плати за базовий місяць оренди, в якому застосована орендна ставка 10%. Цей розрахунок погоджений сторонами.

Згідно з актом приймання-передачі від 29.07.2016 об`єкт оренди переданий орендарю і прийнятий без зауважень.

Сторони вносили зміни в Договір відповідно до договорів про внесення змін та доповнень від 22.08.2016 №1, від 23.10.2017 №2, від 24.07.2019 №3, від 27.09.2019 №4.

Відповідно до договору про внесення змін від 22.08.2016 №1 сторони внесли зміни в п. 10.1. Договору та вказали, що він укладений на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.07.2016 до 29.06.2019.

За договором про внесення змін від 23.10.2017 №2 п. 3.1. Договору викладено в новій редакції, а саме орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 зі змінами та доповненнями, і за базовий місяць оренди - вересень 2017 року встановлена в розмірі 28 011, 90 грн без ПДВ (п.1.1.); також передбачено її сплату не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця (п. 3.4.)

Згідно з договором про внесення змін до договору від 24.07.2019 №3 сторони продовжили строк дії Договору з 29.06.2019 до 29.08.2019, внесли зміни щодо орендодавця та передбачили, що подальше продовження Договору можливе після виготовлення звіту про оцінку майна та за умови перегляду орендної плати з урахуванням нового звіту про оцінку майна.

Договором про внесення змін від 27.09.2019 №4 сторони внесли зміни в Договір, зокрема продовжили строк його дії на 2 роки та 1 місяць - з 29.08.2019 до 29.09.2021.

Також внесли зміни в п.1.1. Договору щодо об`єкта оренди, передбачили що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - гідротехнічні споруди 42-х ставів загальною площею 347, 7805 га, що перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба" (надалі -"Майно"), вартість якого згідно звіту про оцінку, виконаного станом на 31.07.2019, становить 4 207 301 грн без ПДВ, в тому числі:

- гідротехнічні споруди ставів загальною площею 219, 6271 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Хом`яківка (дільниця Городище); наведено попередній перелік 20-ти ставів, вказано їх реєстрові номери та вартість, а також додано об`єкт відвідні та рибозбірні осушувальні канали без реєстрового номера з визначенням його вартості; загальна вартість - 2 627 140 грн;

гідротехнічні споруди загальною площею 128, 1534 га, які розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, за межами с. Марківці та с. Хом`яківка (дільниця Марківці), наведено перелік з 21-го об`єкта з вказівкою на їх вартість та реєстрові номери, окрім об`єктів під № 8, 9, 10, 11, 14, 21, щодо яких відсутні реєстрові номери. Зокрема, додано об`єкт відвідні та рибозбірні осушувальні канали; загальна вартість вказаних об`єктів - 1 580 161 грн.

Викладено в новій редакції п. 3.1. Договору - визначено орендну плату в розмірі 24 468, 95 грн без ПДВ за базовий місяць оренди серпень 2019 року. В додатку №1 до Договору при розрахунку орендної плати застосовано орендну ставку в розмірі 10% із застосуванням коефіцієнта 0,7.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар звертається до орендодавця згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 25.05.2018 №686, зареєстрованим в Мін`юсті України 11.06.2018 №711/32163.

В п. 5.9. Договору визначили обов`язок орендаря своєчасно за згодою балансоутримувача здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна, а в п. 6.3. Договору до прав орендаря віднесли можливість за письмовою згодою орендодавця та уповноваженого органу управління здійснювати капітальний ремонт, проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Виклали в новій редакції п. 10.6. Договору: "У разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору".

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, з урахуванням вказівок вказаних у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2022, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 202 цього Кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. За змістом положень частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 216 цього Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.02.2020 у справі №910/14139/18.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).

За приписами ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови (ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Умова Договору, щодо якої висувається вимога щодо її недійсності, не може бути істотною умовою цієї угоди, оскільки в такому випадку вся угода має бути визнана недійсною у цілому. Тому умови Угоди, такі як пункт 1.1 (об`єкт оренди), пункт 3.1 (орендна плата) і пункт 5.9 (відновлення орендованого майна), не можуть бути визнані недійсними, як такі що є істотними умовами Договору.

Щодо пункту 2.3 (майно передається в оренду без права викупу та не підлягає приватизації), варто враховувати діючі положення статті 17 пункту 9 Закону України "Про приватизацію державного майна", згідно з яким орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо це передбачено у договорі оренди, укладеному до набрання чинності Закону України "Про оренду державного майна". Порядок приватизації майна був визначений Законом України "Про приватизацію державного майна", і позивач не обґрунтував того, що майно, передане йому в оренду, підлягало приватизації. Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", на який посилається позивач, був прийнятий після укладення Угоди, тому він не застосовується до цих правовідносин на момент укладення договору. В той же час, у випадку зміни законодавства про приватизацію після укладення Угоди, позивач не був позбавлений можливості звертатися з пропозицією про внесення змін до Угоди.

Щодо пункту 6.4 (щодо неможливості передачі орендованого майна в суборенду або передачі прав третім особам), слід зауважити, що відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про оренду державного майна", орендар має право передавати в суборенду окреме нерухоме та інше індивідуально визначене майно (наприклад, окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежитлові приміщення тощо), якщо інше не передбачено у договорі оренди. Отже, сторони не були обмежені у визначенні таких умов, і це не суперечить чинному законодавству.

Пункт 10.2 Договору відповідав вимогам, встановленим у пункті 3 статті 10 Закону України "Про оренду державного майна". Згідно з цими вимогами, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і в тих випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Щодо пункту 10.5 Договору (залишення невід`ємних покращень у власності орендодавця), варто відзначити, що в частині 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного майна" визначено, що орендар має право, за погодженням з орендодавцем і, якщо інше не передбачено у договорі оренди, за власний рахунок проводити реконструкцію, технічне оновлення та поліпшення орендованого майна. Право власності на майно, яке було придбано орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Таким чином, діюче законодавство не обмежувало можливість узгоджувати такі умови у договорі.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним договору в частині оскарженій апелянтом.

Щодо вимоги про зобов`язання РВ ФДМУ скасувати наказ від 06.07.2021 № 646 та продовжити дію договору оренди державного майна №20/16 від 29.07.2016 суд першої інстанції вказав, що строк дії Договору був визначений до 29.09.2021, тому після настання дати 01.07.2020 Договір належало продовжувати в порядку ч.3 статті 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Однак позивач заяви про продовження договору не подав.

Згідно з п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей закон вводиться в дію з 01.02.2020.

Верховною Радою України 03.10.2019 було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ. В зазначеному Законі в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" було передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

Водночас пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" було визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

В такий спосіб, враховуючи опублікування тексту Закону від 03.10.2019 №157-ІХ в офіційному виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених вище приписів, введений в дію з 01.02.2020, а, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм зазначених в розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

При цьому, за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті.

В контексті зазначеного суд звертає увагу на те, що в пункті 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до приписів Закону від 10.04.1992 № 2269-XII.

Правовий висновок викладений в постанові КГС ВС від 06.10.2021 у справі №907/720/20.

Тобто, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті.

Враховуючи той факт, що строк дії Договору був до 29 вересня 2021 року, то після 1 липня 2020 року обов`язковою була процедура автоматичного продовження Договору, відповідно до ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Проте ні судам першої та апеляційної інстанцій, ні позивачем не надано доказів подання такої заяви.

З огляду на вищевикладене та часткового оскарження апелянтом, колегія суддів вважає, що Господарський суд Львівської області під час нового розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України виконав обов`язкові вказівки Верховного Суду у цій справі щодо необхідності з`ясувати наявність у позивача заборгованості з орендної плати, надати оцінку твердженням позивача про безпідставне завищення відповідачем орендної плати, оскільки до нього було включено непридатне до використання майно, а також майно яке є власністю акціонерів, надати оцінку письмовим зверненням позивача до РВ ФДМУ про приватизацію орендованого майна, а також зверненням до Державного агентства рибного господарства України з проханням про включення гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі ДП "Укрриба", до переліку об`єктів приватизації, які, на думку, позивача підтверджують його наміри продовжувати договірні відносини, з`ясувати питання наявності майна, дозвіл на капітальний ремонт якого надав орендодавець, і дати оцінку аргументам позивача про те, що ним було здійснено ремонт на суму 3,5 млн. грн, тоді як вартість усіх гідроспоруд складає 4,2 млн грн та надати оцінку доводам позивача про неможливість користуватися об`єктом оренди, оскільки 80 % гідроспоруд непридатні до використання, та дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2023 у справі № 909/598/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Тисмениця-Риба" від 09.06.2023 №09/06/23/1вих. (вх. №01-05/2037/23 від 26.06.2023) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2023 у справі № 909/934/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець