Рішення

від 23.10.2023 по справі 921/285/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/285/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Малайній В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника керівника Бережанської окружної прокуратури, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області

поданого в інтересах держави в особі

- Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль

- Нараївської сільської ради, с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: Бережанського районного державного агропромислового підприємства Бережанирайагроліс, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 569452,76грн шкоди,

за участю представників:

прокуратури: Куліковська Л.Б., прокурор, довіреність №12-14вих-23 від 05.01.2023 (в залі суду);

позивача-1: Татарин І.С., головний спеціаліст-юрисконсульт сектору правового забезпечення, довіреність №57 від 09.06.2023 (в залі суду);

позивача-2: не з`явився;

відповідача: Бойко П.В., адвокат, довіреність без номера від 19.09.2023 (в залі суду).

Зміст позовних вимог.

Заступник керівника Бережанської окружної прокуратури, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області звернувся 21.04.2023 (згідно з накладною на поштове відправлення №4750200263697) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль, Нараївської сільської ради, с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області до Бережанського районного державного агропромислового підприємства Бережанирайагроліс, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 569452,76грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до заяви №12-629ВИХ-23від 14.07.2023 (вх.№5983 від 17.07.023) прокурор просив стягнути завдану шкоду на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, а грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок UA408999980333119331000019753, код отримувача 37977599, ГУК у Терн.обл./тг с.Нараїв/240621 ОО, код класифікації доходів бюджету 24062100, призначення платежу "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

В обґрунтування позову прокурор вказує на факт незаконної рубки дерев, що виявлено працівниками лісогосподарства та зафіксовано в матералаї позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, а саме: 50 дерев породи "дуб червоний" до ступеня припинення росту в урочищі "Чверті" на території с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області у кварталі 1, виділ 3, площею 2,9га та у кварталі 1, виділі 2, площею 18,4га, про що 15.05.2020 складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4/005. Також за даним фактом Бережанським відділом поліції ГУНП в Тернопільській області 09.05.2020 відкрито кримінальне провадження за №12020210040000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Наведені порушення спричинили навколишньому природному середовищу збитки в розмірі 569452,76грн, розмір яких визначено відповідно до Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди породи, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, а також додатково визначено у висновку експерта №685/21-22 від 18.06.2021.

З приводу того, що ДП «Бережанирайагроліс» є постійним лісокористувачем ділянки, на якій виявлено порушення природоохоронного законодавства (урочище «Чверті», с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області у кварталі 1, виділах 2 та 3), у заяві №52-179ВИХ-23 від 10.05.2023 (вх.№4163 від 15.05.2023) про усунення недоліків позовної заяви, зазначено, зокрема про те, що згідно інформації ДП «Бережанирайагроліс» (лист №049 від 03.05.2023), державні акти на право постійного користування землями лісогосподарського призначення перебувають в процесі виготовлення; під час здійснення своєї лісогосподарської діяльності в урочищі «Чверті» у кварталі 1, виділах 2 та 3 ДП «Бережанирайагроліс» користується планшетом лісовпорядкування №5 від 2018 року, який складений на основі лісовпорядкування 2002 року, та використовує розрахункову лісосіку для постійного лісокористувача (власників лісів) Тернопільської області на 2012-2019 роки, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №130 від 05.03.2012.

Утім, підприємством, як лісокористувачем, не було забезпечено належної охорони та захисту лісу на підвідомчій йому території, внаслідок чого порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, відповідно має нести матеріальну відповідальність за завдану шкоду.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області підтримано повністю позовні вимоги прокуратури, зазначивши що підставою представництва прокуратурою інтересів з відшкодування шкоди в першу чергу слугує обставина обмеженого фінансування Інспекції видатками на сплату судового збору для звернення самостійно з позовом до суду про примусове стягнення шкоди з відповідача.

У відповіді на відзив №1-1-21-1740 від 10.07.2023 та у додаткових поясненнях №1-1-21-2244 від 04.09.2023 Інспекцією, зокрема, зазначено, що відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідач є постійним лісокористувачем, якому для введення лісового господарства, державою надано у користування лісові угіддя. Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень в силу закону покладено саме на постійного лісокористувача, який відповідає за невиконання або неналежне виконання обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконну вирубку деревини на ділянках, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення належним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди.

Оскільки порушення вимог природоохоронного законодавства мало місце у кварталі 1, виділі 2, 3 в урочищі «Чверті», що перебуває у адміністративно-територіальних межах Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, тому Нараївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, що свідчить про правомірність визначення прокуратурою цього органу місцевого самоврядування одним з позивачів у справі.

Нараївська сільська рада у поданій заяві №370 від 07.06.2023 (вх.№5142 від 15.06.2023), підтримала заявлений прокуратурою позов та просила його задовольнити. Розгляд справи просила здійснювати без участі представника сільської ради.

Заперечення відповідача.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вказуючи на їх необґрунтованість, безпідставність, а обставини, якими прокурор обґрунтовує позов, вважає надуманими та суперечливими, зокрема відповідач заперечує доводи прокурора про те, шкода навколишньому природному середовищу завдана в розмірі 569452,76грн та внаслідок незаконної порубки 50-ти дерев, а також щодо обставин її покладання на ДП «Бережанирайагроліс», оскільки саме відповідачем (лісничим Арєховим М.І.) було виявлено незаконну порубку дерев, а Інспекцією цей факт належним чином задокументований в межах наданих повноважень.

Відповідач зазначає, що 09 травня 2020 року лісничим ДП «Бережанирайагроліс» - Арєховим М.І. виявлено незаконну порубку дерев, про що повідомлено керівництво підприємства та подано відповідну заяву до відділу поліції (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області. В межах відкритого кримінального провадження старшим слідчим відділу поліції (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Вирста М.М. було оглянуто місце події та у протоколі огляду зафіксовано факт порубки 7-ми дерев породи «червоний дуб», і за даним фактом слідчим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020210040000087 від 09 травня 2020 року за ч.1 ст.246 КК України.

В свою чергу, директор Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс» звернувся до начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з листом №059 від 12.05.2020 про проведення позапланової перевірки факту незаконної порубки дерев у лісовому масиві кварталі 1 виділі 3 та здійснення розрахунку заподіяної лісу шкоди. В подальшому спеціалістами Інспекції, за участю співробітників ДП «Бережанирайагроліс» проведено обстеження земельної ділянки та, крім виявленої лісничим ОСОБА_1 порубки, виявлено іншу ділянку із зрізаними деревами породи "дуб червоний" та "сосна". Така порубка проведена не у травні 2020 року, а набагато раніше, з огляду на стан листя на зрізаних деревах на обох ділянках. За наслідками перевірки 15.05.2020 складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4/005. Актом зафіксовано порубку 48 дерев породи «червоний дуб» та два дерева породи «сосна».

Зазначає, що ОСОБА_2 визнано факт здійснення ним незаконної порубки 7 дерев «червоний дуб», які були порізані та завантажені у причіп. Розслідування даного кримінального провадження не завершено.

За висновками відповідача, оскільки вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі №593/128/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а саме за заподіяння збитків внаслідок порубки дерев 29.12.2022 у кварталі №2, виділ №3 (в тому ж лісі, що й порушення, виявлені у даній справі) Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", без спеціального дозволу на суму 48536,63грн, то ОСОБА_4 та його спільників має бути притягнуто до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12020210040000087, внесеному 09 травня 2020 року (є не завершеним по цей час) до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.246 КК України за повідомленням лісника Арєхова М.І. Таким чином, Бережанське районне державне агропромислове підприємство «Бережанирайагроліс» неправомірно визначено відповідачем у даній справі.

Окрім того, на думку відповідача, прокурором не обґрунтовано виключних обставин у спірних правовідносин, що надають прокурору право на виконання представницьких функцій на звернення до суду з позовом щодо стягнення шкоди за порубку дерев, а також прокурором неправильно визначено позивачів у справі.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 22.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.06.2023, в якому неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 05.09.2023.

Ухвалою суду від 04.07.2023, в порядку ч.3 ст.177 ГПК України, судом задоволено клопотання прокуратури №12-6/3вих-23 від 04.07.2023 (вх.№5706 від 04.07.2023) та продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.09.2023, в якому неодноразово оголошувалась перерва, востаннє до 23.10.2023.

В судовому засіданні прокурор та представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові та заявах по суті справи, посилаючись на долучені до справи докази.

Представник Нараївської сільської ради в судове засідання не з`явився; про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа з електронною копією ухвали суду від 19.10.2023 про повідомлення про судове засідання, до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС. У заяві №370 від 07.06.2023 (вх.№5142 від 15.06.2023) сільська рада просила суд розгляд справи здійснювати без її участі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Перед судовим засіданням представником відповідача подано клопотання без номера від 23.10.2023 (вх.№8471від 23.10.2023) про призначення судової експертизи на предмет визначення розміру шкоди, заявленої до стягнення з урахуванням наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України від 03.04.2023 №184.

Обґрунтовуючи пропуск процесуального строку на подання клопотання про призначення судової експертизи заявник вказує, що такий пропущено з поважних причин, адже підприємство не мало можливості заявити відповідне клопотання у підготовчому провадженні, оскільки керівник був залучений до вирішення питань оборонного характеру, що викликано воєнним станом в Україні, а в судовому засіданні 19.10.2023 не був присутнім по причині хвороби, про що повідомлено суду.

Також у судовому засіданні 23.10.2023 відповідачем заявлено усне клопотання про застосування строку позовної давності при вирішенні спору, оскільки порушення вчинено в березні 2020 року, а прокурор звернувся з позовом до суду в квітні 2023 року.

З приводу даних клопотань відповідача суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Отже клопотання про призначення судової експертизи має заявлятися стороною на стадії підготовчого засідання.

Натомість відповідачем таке клопотання подано в ході судового розгляду справи по суті на стадії судових дебатів.

Згідно з ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Наведені відповідачем в обґрунтування поважності пропуску строку для подання клопотання про призначення судової експертизи у справі обставини суд не вважає поважними та наявність таких обставин жодним чином не підтверджено, відтак, подане клопотання, з урахуванням норм ст.118 ГПК України, відповідно до яких право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, суд залишає без розгляду.

Окрім того, імперативною нормою ч.2 ст.207 ГПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Слід зазначити, що відповідач мав достатньо часу для подання клопотання про призначення експертизи, а також заявити про застосування строку позовної давності на стадії підготовчого провадження. Суд критично оцінює доводи заявника про неможливість подання відповідних клопотань у підготовчому провадженні, адже підприємством надавалися заяви по суті спору, в яких було викладено заперечення щодо позовних вимог. В той же час, заявником не повідомлено, що обставини, на які він посилається у клопотаннях від 23.10.2023 йому стали відомі після закриття підготовчого провадження у цій справі. Також суд відхиляє доводи заявника про неможливість підготування клопотань керівником через його зайнятість в підготовці оборонних заходів та у зв`язку з хворобою, оскільки такі доводи, як зазначено вище, не підтверджені документально.

Крім того, суд зауважує, що призначення експертизи у справі є підставою для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України. Утім, в силу положень ч.3 ст.195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Оскільки даною нормою закону не передбачено можливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду по суті (що в даному випадку має місце) у випадку призначення експертизи, відповідно, таке клопотання із цих підстав слід залишити без розгляду.

Підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви в судовому засідання не встановлено, враховуючи присутність в засіданні повноважних представників сторін та прокуратури.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 23.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Державне підприємство Бережанське районне державне агропромислове підприємство «Бережанирайагроліс» (ідентифікаційний код 36349896) є юридичною особою, державну реєстрацію якого здійснено 13.01.2009, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №16471020000000574.

Відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №293-од від 31.05.2018 ДП «Бережанирайагроліс» засноване на державній власності та належить до сфери управління Бережанської РДА (п.1.1).

Метою створення підприємства є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (п.2.1 Статуту).Предметом діяльності підприємства є: проведення заходів з відновлення лісів, підвищення продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід; здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель; охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісо порушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісо порушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства( п.п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6 Статуту).

Згідно з п.6.2 Статуту підприємство зобов`язане виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до п.3 розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації №771 від 30.12.2008 «Про утворення Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс», ДП «Бережанирайагроліс» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення лісового господарства із земель запасу відповідних рад, згідно з додатком 2, у тому числі Нараївської сільської ради.

З`ясовано, що під час здійснення своєї лісогосподарської діяльності в урочищі «Чверті» на території с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області у кварталі 1, виділах 2 та 3 ДП «Бережанирайагроліс» користується планшетом лісовпорядкування №5 від 2018 року (копія планшета №5 міститься в матеріалах справи).

Вказаний планшет складений на основі лісовпорядкування 2002 року (копія планшета лісовпорядкування №2 від 2002 року міститься в матеріалах справи).

ДП «Бережанирайагроліс» використовує розрахункову лісосіку для постійного лісокористувача (власників лісів) Тернопільської області на 2012-2019 роки, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №130 від 05.03.2012.

У 2019 році Львівською державною лісовпорядною експедицією розроблено Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Бережанирайагроліс» Кур`янівського лісництва, інвентарний №321/01, який перебуває на стадії погодження.

Листом №049 від 03.05.2023 ДП «Бережанирайагроліс» повідомлено, що державні акти на право постійного користування землями лісогосподарського призначення перебувають в процесі виготовлення.

Згідно з ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.5 Прикінцевих Положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Також, у постанові від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц 14-564цс19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правову позицію про те, що відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, суд враховує пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, та вважає, що у даному випадку належними доказами підтвердження права постійного землекористування відповідача відповідною земельною ділянкою є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Виходячи з наведеного суд констатує, що долучені до справи копії планшетів лісовпорядкування є достатніми доказами на підтвердження лісокористування відповідача у справі.

Відповідно до наказу №34 від 27.12.2019 "Про поділ лісів ДП "Бережанирайагроліс" на обходи" довідки №062 від 28.06.2023 за лісником Ареховим Миколою Івановичем закріплено квартали 1 (площа 135га), 2 (площа 58га), 55 (площа 97га), 3 (площа 14га), загальною площею 304га.

Відповідно до п.1 посадової інструкції лісника ДП «Бережанирайагроліс», затвердженої директором підприємства 24.05.2019, до обов`язків лісника віднесено, зокрема: охорона лісів і матеріальних цінностей закріплених за обходом і вживати заходів щодо попередження порушень пожежної безпеки, незаконній порубці лісу, сінокосінню, випасу худоби, різного роду крадіжок і інших порушень користування лісом і землями держлісфонду; організацію профілактичних заходів по охороні лісів від самовільних рубок (п.2 посадової інструкції).

09.05.2020 лісником ДП «Бережанирайагроліс» ОСОБА_1 у 3 виділі першого кварталу урочища "Чверті" на території с.Нараїв Тернопілського району Тернопільської області виявлено незаконну порубку дерев породи "дуб червоний". На підставі повідомлення лісника Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 09.05.2020 до Реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України та зареєстровано кримінальне провадження №12020210040000087.

Окрім того, підприємство звернулося до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із листом №059 від 12.05.2023 про проведення позапланової перевірки по факту незаконної рубки дерев у лісовому масиві кварталі 1 виділі 3.

15 травня 2020 року на підставі наказу №152 від 12.05.2023 та направлення №160 від 12.05.2023 службовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено позапланову перевірку на предмет додержання підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вбачається з Акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4/005 від 15.05.2020, за результатами здійсненого обстеження у кварталі 1, виділ 3, площею 2,9га та у кварталі 1, виділі 2, площею 18,4га, державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Онищук М.В., Дуда В.І. та Вітряк О.В. встановлено факт незаконної порубки 50 дерев до ступеня припинення росту.

Зокрема, у кварталі 1, виділ 3, площею 2,9га, виявлено 48 пнів дерев породи "дуб червоний"; клейма контролю чи призначення (відводу) дерев у планову рубку на пнях зрізаних дерев відсутні.

У кварталі 1, виділ 2, площею 18,4га, виявлено 2 пні зрізаних дерев породи "сосна звичайна"; клейма контролю чи відводу на пнях відсутні.

Заготовлені сортименти (лісопродукція) від зрізаних дерев на ділянках відсутні; наявні порубкові залишки (гілля, вершини зрізаних дерев); у межах виділу та на лісових дорогах, що ведуть до нього, виявлено сліди сільськогосподарської техніки; під час перевірки пні незаконно зрізаних дерев про клеймовані червоною фарбою з відміткою "К". Дозволів на порубку вказаних дерев підприємство не видавало.

Дані обставини підтверджено в Протоколах огляду місця події від 09.05.2020, від 12.05.2020, складених старшим слідчим СВ Бережанського ВП ГУНП у Тернопільській області Вирстою М.М. (з урахуванням постанови про уточнення даних від 12.05.2020), та в Польовій переліковій відомості, складеній до Акту перевірки.

Відповідно до Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди породи, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, екоінспекцією проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу наслідок незаконної порубки дерев. Даний Акт перевірки підписано 15.05.2020 директором ДП «Бережанирайагроліс» Т.М.Петрух без зауважень та один примірник Акту (на 24арк.) отримано власноручно.

Окрім того, ДП «Бережанирайагроліс» винесено припис №1/1-1-11-1765 від 18.05.2023 про посилення охорони лісових насаджень від незаконних рубок.

Відповідно до наказу ДП «Бережанирайагроліс» №14 від 12.04.2022, у зв`язку з фактом виявлення незаконної порубки дерев, лісникам підприємства наказано посилити охорону обходів.

Копію Акту №4/005 від 15.05.2020 скеровано до Бережанського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування по даному факту (лист №1/1-1-05-1770 від 18.05.2023).

В межах кримінального провадження №12020210040000087 від 09.05.2020 на підставі постанови старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана Вирсти М.М. проведено судову інженерно-технічну експертизу. Згідно з Висновком експерта №685/21-22 від 18.06.2021 внаслідок незаконної порубки 48 дерев породи "дуб червоний" та 2 дерев породи "сосна" у кварталі 1 виділах 2, 3 Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» на території хутора "Чверті" Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області без відповідного спеціального дозволу навколишньому природному середовищу завдано шкоду, розмір якої відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, що є додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", становить 569452,76грн.

Оскільки постійним лісокористувачем земельної ділянки, на якій виявлено незаконну рубку дерев, є Бережанське районне державне агропромислове підприємство Бережанирайагроліс, яким не було забезпечено належної охорони та захисту лісу на підвідомчій йому території, внаслідок чого порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні господарської діяльності, що слугує підставою для покладення на нього матеріальної відповідальності за завдану природному середовищу шкоду. Відтак прокуратура звернулася з даним позовом до суду, в якому просить стягнути 569452,76грн шкоди.

ДП «Бережанирайагроліс» долучено до справи копію вироку Бережанського районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі №593/128/23, згідно з яким громадянина ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України, а саме за здійснення 29 грудня 2022 року незаконної порубки (без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом) у кварталі №2, виділ №3 лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс» на території Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, п`ятьох сироростучих дерев породи «акація», діаметром пнів 30 см, 60 см, 38 см, 32 см, 34 см та одного дерева породи «ялина» діаметром пня 14 см.

Також, ДП «Бережанирайагроліс» долучено копію позовної заяви №52-2490ВИХ-23 від 26.06.2023 виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Нараївської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс», до громадянина ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної лісу, в розмірі 48536,63грн на підтвердження тотожності спірних правовідносин на відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди.

Щодо правових підстав для звернення до суду з позовом прокуратури.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч.ч.4, 7 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позов у цій справі подано прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Нараївської сільської ради.

Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.13, 142, 145 Конституції України; ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст.145 Конституції України).

Відповідно до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.3 п.7 ст.29 та ч. 1 п. 4 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Як вбачається з матеріалів справи, територія кварталу 1, виділ 3, площею 2,9га та виділ 2, площею 18,4га лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс», у межах якої виявлено факт незаконної порубки деревини, перебуває в межах адміністративної території Нараївської сільської ради. З огляду на це, саме Нараївська сільська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, та власне сільська рада має повноваження на пред`явлення позову про стягнення збитків.

Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області листом №52-204вих-23 від 18.01.2023 повідомлено Нараївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту незаконної рубки деревини на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування.

У листі №76 від 26.01.2022 Нараївською сільською радою повідомлено, що нею не було вжито заходів з метою відшкодування збитків, спричинених незаконною порубкою лісових насаджень. Також у листі №143 від 23.02.2023 повідомлено прокуратуру, що сільська рада не вживатиме заходів щодо стягнення шкоди у розмірі 569452,76грн шляхом подання відповідної позовної заяви до суду по причині відсутності коштів на сплату судового збору. Отже, має місце бездіяльність даного органу місцевого самоврядування.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Тернопільської області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону та захист лісів.

18.01.2023 Бережанська окружна прокуратура звернулася з листом №52-203вих-23 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо наявності підстав для вжиття останньою заходів відносно ДП «Бережанирайагроліс» з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

З листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-05-242 від 01.02.2023 вбачається, що Інспекцією під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) було встановлено факт незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділах 2 та 3 та нараховано шкоду заподіяну лісу. Заходи щодо стягнення шкоди не вживалися і не будуть вжиті Інспекцією у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

За таких обставин справи, Бережанською окружною прокуратурою, з урахуванням приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру", направлено Державній екологічній інспекції у Тернопільській області та Нараївській сільській раді повідомлення про встановлення підстав та намір здійснення представництва інтересів держави в суді №52-1482ВИХ-23від 19.04.2023 та №52-1483ВИХ-23 від 19.04.2020, відповідно.

Оскільки ст.23 Закону України "Про прокуратуру" форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказані листи-звернення прокурора з посиланням на таку норму, які було направлено позивачам з метою з`ясування підстав представництва, відповідають приписам цієї статті, а тому підпадають під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи те, що позивачі жодних заходів не вжили, суд доходить висновку про підтвердження факту невжиття компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про їх бездіяльність.

З наведеного слідує, що прокурор у даній позовній заяві правомірно зазначив, що уповноваженими органами не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а відтак, ним доведено підстави для звернення з відповідним позовом до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначила, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.

Отже, оскільки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області та Нараївською сільської радою своєчасних та належних заходів для усунення виявлених порушень не вжито, суд прийшов до висновку, що прокурор аргументовано навів доводи щодо бездіяльності відповідних компетентних органів, що в призмі приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру» свідчить про правомірність звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі вказаних органів.

З приводу доводів відповідача про відсутність повноважень у заступника керівника Бережанської окружної прокуратури на підписання позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Одночасно згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про прокуратуру" керівник обласної прокуратури, зокрема, представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (ч. 3 ст. 11 Закону України Про прокуратуру).

Частинами 3, 4 ст. 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Системний аналіз вищенаведених положень дозволяє дійти висновку про відмінність правового статусу особи, яка є представником конкретної юридичної особи, в цьому випадку Бережанської окружної прокуратури, у правовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями на підставі закону, та правового статусу прокурора, який здійснює визначену ст.131-1 Конституції України функцію представництва інтересів держави, зокрема шляхом подання позову (зазначені висновки відповідають позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 у справі №819/198/17).

Враховуючи те, що позовна заява у справі підписана заступником керівника Бережанської окружної прокуратури в межах наданої чинним законодавством компетенції, суд критично оцінює твердження відповідача про підписання позову не уповноваженою на це особою.

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить при ухваленні рішення.

Підставою звернення Бережанської окружної прокуратури з даним позовом слугували, зокрема, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210040000087 від 09.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, за фактом незаконної рубки лісових насаджень на території Нараївської сільської ради Тернопільського району, а саме лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс» кварталу 1 урочища "Чверті": у виділі 2 48 дерев породи "дуб червони"; у виділі 2 2 дерева породи "сосна".

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно з статтею 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 2 Лісового кодексу України передбачено, що лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, норми Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" у сфері спірних відносин, слід визнавати спеціальними відносно загальних норм Лісового або Земельного кодексів України. Ця спеціальність (особливість) визначається не обсягом нормативного регулювання загалом лісових або земельних питань, а особливістю механізму регулювання.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Положеннями ст. 63 та п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, тобто на відповідача у даній справі.

Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу, а також її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою в даній справі суд вирішує шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Матеріалами справи підтверджено факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача; факт відкриття Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 09.05.2020 кримінального провадження №12020210040000087 на підставі звернення лісника ДП «Бережанирайагроліс» - Арехова М.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Судом з`ясовано, що на момент вирішення судом спору дане кримінальне провадження не завершене, а осіб, винних у скоєнні правопорушення не встановлено (матеріали справи не містять).

Разом з тим, посилання відповідача на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 в іншій справі №593/128/23 про притягнення громадянина ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за незаконну порубку дерев (ч.1 ст.246 КК України), суд відхиляє, адже вироком суду визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення за фактом незаконної порубки п`яти дерев породи "акація" та одного дерева породи "ялина" у кварталі 2 виділ 3 лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс», чим завдано шкоду в розмірі 48536,63грн, стягнення якої було предметом судового розгляду Бережанського районного суду Тернопільської області у цивільній справі №2/593/265/2023, тобто в межах іншого кримінального провадження, де встановлено особу винного.

Предметом судового розгляду у даній господарській справі є стягнення шкоди, завданої незаконною рубкою 48-ми дерев породи "червоний дуб" та 2-х дерев породи "сосна", а даний факт виявлено лісничим ДП «Бережанирайагроліс» 09.05.2020 і за цим фактом Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за ч.1 ст.246 КК України відкрито кримінальне провадження №12020210040000087, тобто в межах даного кримінального провадження особу, винну в незаконній порубці, не встановлено органами досудового розслідування і до суду дана справа не передана, тобто вину особи не доведено..

ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної та матеріальної відповідальності за шкоду, завдану по факту порубки дерев, що мало місце 29.12.2022 та який не має жодного стосунку до позову у даній господарській справі.

Щодо доводів відповідача про те, що винною особою у вчиненні незаконної порубки, яка зафіксована 09.05.2020 є ОСОБА_5 , який має відшкодувати завдану шкоду, розмір якої є предметом даного спору, то такі не заслуговують на увагу, адже є не підтвердженими документально, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Згідно з п.6.2 Статуту, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №293-од від 31.05.2018, підприємство зобов`язане виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

У пункті 3.6 Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем, що є метою його діяльності згідно установчих документів та обов`язком.

Таким чином, наведені обставини у сукупності свідчать про встановлення протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

Доводи відповідача про те, що факт самовільної порубки дерев було виявлено безпосередньо його працівниками саме під час здійснення заходів з охорони і захисту лісів від незаконних порубок, про що самостійно повідомлено правоохоронні органи; та те, що працівники брали активну участь у документальному оформленні даного правопорушення не свідчать про належне виконання відповідачем своїх обов`язків, адже такі дії не узгоджуються із статутною діяльністю підприємства, не забезпечують належного комплексу заходів по збереженню та охороні лісу, не спростовують факт наявності вини відповідача та його бездіяльності в частині незабезпечення належної охорони лісу.

У п.88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що в силу вимог частини другої ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2018 року та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.

Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Матеріалами справи та нормами ст.ст.86,107 ГПК України спростовуються доводи відповідача стосовно відсутності у нього обов`язку нести відповідальність за шкоду, завдану діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу, оскільки в даному випадку, винних осіб не встановлено.

Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та, як наслідок, - заподіяна шкода.

Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу, однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить як зазначалося вище, про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу відповідачем та про наявність відповідної вини.

Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд відзначає наступне.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Завдану шкоду від незаконної порубки підтверджено наявними у справі належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- Актом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4/005 від 15.05.2020, відповідно до якого зафіксовано факт незаконної порубки 50 дерев до ступеня припинення росту у першому кварталі урочища "Чверті", а саме: у виділі 3, площею 2,9га, виявлено 48 пнів дерев породи "дуб червоний"; у виділі 2, площею 18,4га, виявлено 2 пні зрізаних дерев породи "сосна звичайна";

- протоколами огляду місця події від 09.05.2020 та від 12.05.2023, складеними у с.Нараїв старшим слідчим СВ Бережанського ВП ГУ НП у Тернопільській області Вирстою М.М. за участю представників відповідача, в яких відображено кількість виявлених пнів зрубаних дерев породи "дуб червоний" та "сосна", визначено діаметр пнів, визначено чи дерево незаконно зрубане по кожному кварталу окремо;

- розрахунком розміру шкоди, здійсненим Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, виявлених у кварталі 3 виділів 1 та 2 насаджень ДП «Бережанирайагроліс», відповідно до якого сума збитків становить 569452,76грн.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (далі - Такси).

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", починаючи з 1 січня 2009 року проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Зазначені розрахунки проведено Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області як контролюючим органом, у відповідності до приписів ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на підставі Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 (з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №925/382/17 від 19.09.2018 розрахунок збитків, проведений Державною екологічною інспекцією, визнано належним та достатнім доказом розміру заподіяних збитків.

Суд відзначає, що розрахунок розміру шкоди включає кількість дерев, які були виявлені як незаконно зрізані невідомими особами, тобто без спеціального дозволу. Оскільки дата їх порубки не встановлена, то судом береться до уваги дата виявлення самого порушення, який бере свій відлік 09.05.2020.

Як недоведені документально відхиляються доводи відповідача про те, що в розрахунок включено відомості про дерева, які були незаконно порубані двома місяцями раніше від дати виявлення порубки 09.05.2020.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним здійснювалися комплекс заходів з організації охорони лісу, з недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства.

Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення законності та правопорядку, належної реалізації чинного законодавства. Вона стимулює правомірну поведінку суб`єктів суспільних відносин, сприяє формуванню в населення поваги до права та закону, а отже, виступає істотним фактором побудови правової держави в Україні.

За допомогою юридичної відповідальності встановлюються дієві механізми охорони і захисту суспільних відносин від неправомірних посягань шляхом покарання діянь, які порушують умови нормального розвитку суспільства, суперечать інтересам держави, суспільства в цілому. Розгляд юридичної відповідальності саме в цьому контексті дозволяє з`ясувати її роль і значення в системі забезпечення і гарантування прав і свобод особи, їх охорони і захисту від незаконних порушень.

А тому, суд констатує, що покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов`язків з охорони лісу.

Враховуючи, що згідно з ст.ст.19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України обов`язок щодо охорони лісу прямо покладено на лісокористувача - безпосередньо відповідача, то суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному розумінні, а зроблені в процесі розгляду даного господарського спору заяви не спростовують обставин, встановлених на підставі наявних у справі доказів.

Щодо матеріалів кримінального провадження №12020210040000087 від 09.05.2020.

Відповідно до ч.1 ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Судом береться до уваги, що відповідно до постанови прокурора Бережанської окружної прокуратури від 07.02.2023 Бережанській окружній прокуратурі та Тернопільській обласній прокуратурі надано дозвіл на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210040000087, внесеного 09.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Прокуратурою при зверненні до господарського суду з даним позовом надано матеріали кримінального провадження №12020210040000087 від 09.05.2020 з метою встановлення обставин незаконної порубки дерев, на які прокурор посилався в позові.

Матеріали кримінального провадження №12020210040000087 отримані прокурором у кримінальному провадженні відповідно до ст.222 КПК України, тому доводи відповідача щодо неналежності доказів чи їх недостатності, судом відхиляються. Натомість відповідачем не зазначено які саме документи з матеріалів кримінального провадження є додатково необхідними для вирішення цього господарського спору, а також не вказано які обставини вони можуть підтвердити чи спростувати обставини справи, що підлягають доказуванню.

Щодо строку позовної давності, судом враховується таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

В статті 257 ЦК України законодавцем визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі №372/2592/15, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 05.06.2018 у справі №359/2421/15-ц, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Оскільки про факт незаконної порубки 50-ти дерев стало відомо 09.05.2020, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, відповідно перебіг позовної давності починається із вказаної дати. Іншого матеріали справи не містять і сторонами не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся із даним позовом 21.04.2023, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України за №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було встановлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому дію карантину було продовжено постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 22.07.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, за №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України за №383 від 25 квітня 2023 року дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, у будь-якому випадку строк позовної давності у спірних правовідносинах є не пропущеним.

Висновки господарського суду.

Частинами ч.1-3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, статутних завдань, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок.

На підставі поданих доказів суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі, судом визнаються встановленими, позовні вимоги прокурора до відповідача є обґрунтованими та неспростованими останнім належними доказами, а тому шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища в розмірі 569452,76грн підлягає відшкодуванню підприємством.

Щодо розподілу стягуваної шкоди, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягується до спеціального фонду місцевого бюджету Нараївської сільської ради у розмірі 569452,76грн, оскільки на території Нараївської сільської ради виявлено незаконну вирубку лісових насаджень, зокрема у виділах 1 та 2 кварталу 1 урочища "Чверті" лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс», що належить до адміністративних меж даної сільської ради.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, що складаються із сплаченого прокуратурою судового збору, згідно зі ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 195, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Бережанського районного державного агропромислового підприємства Бережанирайагроліс (вул.Франка, будинок 2, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36349896) на користь держави до спеціального фонду місцевого бюджету Нараївської сільської ради ( 47513, Тернопільська область Тернопільський район, с. Нараїв, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 0439504 7): отримувач Головне управління казначейства у Тернопільській області/тг с.Нараїв, розрахунковий рахунок UA408999980333119331000019753, код доходу 24062100, призначення платежу - «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів, - 569452 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві)грн 76коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Стягнути з Бережанського районного державного агропромислового підприємства Бережанирайагроліс (вул.Франка, будинок 2, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36349896) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) 8541 (вісім тисяч п`ятсот сорок одну)грн 79коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 13.11.2023 у зв`язку з перебуванням судді Андрусик Н.О. у відпустці в період з 27.10.2023 по 10.11.2023 (наказ №265-в від 13.10.2023).

Суддя Н.О. Андрусик