Постанова

від 14.03.2024 по справі 921/285/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа №921/285/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» від 07.12.2023

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2023 (повний текст рішення складено 13.11.23, суддя Андрусик Н.О.)

у справі № 921/285/23

за позовом заступника керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

2. Нараївської сільської ради

до відповідача Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс»

про стягнення 569452,76грн шкоди

за участю представників:

прокурор Місінська М.А;

від позивача 1 Мартинюк З.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від позивача 2 не з`явились;

від відповідача Петрух Т.М., Бойко П.В;

24.04.2023 заступник керівника Бережанської окружної прокуратури Тернопільського району Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Нараївської сільської ради до Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» про стягнення 569452,76грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Господарський суд Тернопільської області в рішенні від 23.10.2023 позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури задоволив; з Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» на користь держави до спеціального фонду місцевого бюджету Нараївської сільської ради стягнув 569452,76 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; за рахунок відповідача Тернопільській обласній прокуратурі відшкодував сплачений судовий збір.

Задовільняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного:

- Бережанська окружна прокуратура, на виконання приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру», направляла Державній екологічній інспекції у Тернопільській області та Нараївській сільській раді повідомлення за №52-1482ВИХ-23 та №52-1483ВИХ-23 від 19.04.2023 про встановлення підстав та намір здійснення представництва інтересів держави в суді. Після вказаного повідомлення про можливе порушення інтересів держави позивачі протягом розумного строку жодних заходів не вжили, що свідчить про їх бездіяльність та є підставою для здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором;

-нормами чинного законодавства забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладено на постійних лісокористувачів, яким у даному випадку є Бережанське районне державне агропромислове підприємство «Бережанирайагроліс».

-матеріалами справи підтверджено факти вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача та відкриття 09.05.2020 Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області кримінального провадження за№12020210040000087 на підставі звернення лісника ДП «Бережанирайагроліс» - Арехова М.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. На момент вирішення судом спору дане кримінальне провадження не завершене, а осіб, винних у скоєнні правопорушення не встановлено;

- судом, на підставі поданих доказів, встановлено, що відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем;

-розрахунок розміру завданих державі збитків здійснено Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, як контролюючим органом, у відповідності до приписів ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» на підставі Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 (з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс) та становить 569452,76 грн;

-на підставі поданих доказів суд визнав встановленими обставини, які є предметом доказування у справі, а позовні вимоги прокурора обґрунтованими та не спростованими відповідачем належними доказами, відтак, дійшов висновку про відшкодування за рахунок підприємства 569452,76 грн шкоди завданої, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, із зарахуванням такої, у відповідності до приписів ст. 29 та 69-1 Бюджетного кодексу України, до спеціального фонду місцевого бюджету Нараївської сільської ради.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, звернувшись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2023 у даній справі, а в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити, з огляду на таке:

-відповідач вважає безпідставним звернення прокурора до суду з даним позовом, оскільки, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду;

-відповідач звертає увагу суду, що лісником відповідача ОСОБА_1 було виявлено незаконну порубку дерев у лісі та наявність транспортного засобу з завантаженою у нього порізаною деревиною, який за даними відповідача, є власністю Балацького Юрія;

-апелянт вважає, що задоволення позовних вимог прокурора приведе відповідача до банкрутства, оскільки, судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги у справі за N 921/347/22. Водночас, скаржник акцентує, що задоволення позовних вимог у даній справі призведе лише до вирізання значної частини лісових насаджень, щоб оплатити стягнуті судом кошти;

-на думку скаржника, Бережанське районне державне агропромислове підприємство «Бережанирай агроліс» безпідставно визначено відповідачем у даній справі, а Нараївську сільську раду позивачем, позаяк з відповіді начальника відділу земельних ресурсів, кадастру та екологічної безпеки Нараївської сільської ради від 05 липня2023 року №411 вбачається, що земельні ділянки, де вчинено незаконну порубку наданні в користування ДП «Бережаниагроліс», натомість Нараївська сільська рада лише розпочала процедуру розроблення землевпорядної документації.

Прокурор, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, продав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та зазначив наступне:

- звернення прокурора до суду з даним позовом, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підриває матеріальну і фінансову основу органів державної влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави. Достовірно знаючи про факти порушення інтересів держави, ані Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, ані Нараївською сільською радою в судовому порядку не вжито заходів щодо стягнення збитків, допущених внаслідок порушення вимог чинного законодавства. Така бездіяльність органів призвела до порушення інтересів держави, адже завдана навколишньому природному середовищу шкода залишається не відшкодованою;

- відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів. При цьому встановлено, що територія кварталу 1 виділів 2 та 3 БРДАП «Бережанирайагроліс» (у межах якого виявлено факти незаконні порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, відтак Нараївська сільська рада є належним позивачем у даній справі;

-предметом судового розгляду у даній господарській справі є стягнення шкоди, завданої незаконною рубкою 48-ми дерев породи «червоний дуб» та 2-х дерев породи «сосна», а даний факт виявлено лісничим БРДАП «Бережанирайагроліс» 09.05.2020 і за цим фактом Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за ст.246 КК України відкрито кримінальне провадження за N12020210040000087, тобто в межах даного кримінального провадження особу, винну в незаконній порубці, не встановлено органами досудового розслідування і до суду дана справа не передана, тобто вину особи не доведено. Відтак, доводи відповідача про те, що винною особою у вчиненні незаконної порубки, яка зафіксована 09.05.2020 є Балацький Юрій, який має відшкодувати завдану шкоду, розмір якої є предметом даного спору, такі не заслуговують на увагу, адже є не підтвердженими документально, а ґрунтуються лише на припущеннях;

-за умовами Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Водночас, обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс».

Таким чином, прокурор вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. За клопотанням представника позивача -1, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання прибув прокурор, представники відповідача, на зв`язок із судом вийшов представник позивача-1, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Позивач-2 участі повноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги; вимоги ухвали суду в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав.

З огляду на строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 273 ГПК України, враховуючи те, що ухвалами суду апеляційної інстанції участь уповноважених представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача-2.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, що прибули в судове засідання, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Державне підприємство Бережанське районне державне агропромислове підприємство «Бережанирайагроліс» (ідентифікаційний код 36349896) є юридичною особою, державну реєстрацію якого здійснено 13.01.2009, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №16471020000000574.

Відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №293-од від 31.05.2018, ДП «Бережанирайагроліс» засноване на державній власності та належить до сфери управління Бережанської РДА. Метою створення підприємства є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Предметом діяльності підприємства є: проведення заходів з відновлення лісів, підвищення продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід; здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель; охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісо порушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісо порушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства( п.п. п.1.1, 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6 Статуту).

Відповідно до п.3 розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації №771 від 30.12.2008 «Про утворення Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс», ДП «Бережанирайагроліс» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення лісового господарства із земель запасу відповідних рад, згідно з додатком 2, у тому числі Нараївської сільської ради.

ДП «Бережанирайагроліс», під час здійснення своєї лісогосподарської діяльності в урочищі «Чверті» на території с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області, у кварталі 1, виділах 2 та 3 користується планшетом лісовпорядкування №5 від 2018 року (копія планшета №5 міститься в матеріалах справи). Вказаний планшет складений на основі лісовпорядкування 2002 року (копія планшета лісовпорядкування №2 від 2002 року міститься в матеріалах справи).

ДП «Бережанирайагроліс» використовує розрахункову лісосіку для постійного лісокористувача (власників лісів) Тернопільської області на 2012-2019 роки, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №130 від 05.03.2012.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Листом №049 від 03.05.2023 ДП «Бережанирайагроліс» повідомлено, що державні акти на право постійного користування землями лісогосподарського призначення перебувають в процесі виготовлення.

Відповідно до п.5 Прикінцевих Положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Аналогічну правову позиції наведено у постанові від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц 14-564цс19 Великою Палатою Верховного Суду.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

З огляду на наведене, в даному випадку належними доказами підтвердження права постійного землекористування відповідача відповідною земельною ділянкою є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до наказу №34 від 27.12.2019 «Про поділ лісів ДП «Бережанирайагроліс» на обходи» довідки №062 від 28.06.2023 за лісником ОСОБА_2 закріплено квартали 1 (площа 135 га), 2 (площа 58 га), 55 (площа 97 га), 3 (площа 14 га), загальною площею 304 га.

09.05.2020 лісником ДП «Бережанирайагроліс» ОСОБА_1 у 3 виділі першого кварталу урочища «Чверті» на території с. Нараїв Тернопільського району Тернопільської області виявлено незаконну порубку дерев породи «дуб червоний». На підставі повідомлення лісника Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 09.05.2020 до Реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України та зареєстровано кримінальне провадження за №12020210040000087.

Водночас підприємство звернулося до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із листом №059 від 12.05.2023 про проведення позапланової перевірки по факту незаконної рубки дерев у лісовому масиві кварталі 1 виділі 3.

15 травня 2020 року на підставі наказу №152 від 12.05.2023 та направлення №160 від 12.05.2023 службовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено позапланову перевірку на предмет додержання підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами здійсненого обстеження у кварталі 1, виділ 3, площею 2,9 га та у кварталі 1, виділі 2, площею 18,4 га, державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Онищук М.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено факт незаконної порубки 50 дерев до ступеня припинення росту, про що складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за №4/005 від 15.05.2020.

З вказаного акта вбачається, що у кварталі 1, виділ 3, площею 2,9га, виявлено 48 пнів дерев породи «дуб червоний»; клейма контролю чи призначення (відводу) дерев у планову рубку на пнях зрізаних дерев відсутні; у кварталі 1, виділ 2, площею 18,4га, виявлено 2 пні зрізаних дерев породи «сосна звичайна»; клейма контролю чи відводу на пнях відсутні.

Заготовлені сортименти (лісопродукція) від зрізаних дерев на ділянках відсутні; наявні порубкові залишки (гілля, вершини зрізаних дерев); у межах виділу та на лісових дорогах, що ведуть до нього, виявлено сліди сільськогосподарської техніки; під час перевірки пні незаконно зрізаних дерев проклеймовані червоною фарбою з відміткою «К». Дозволів на порубку вказаних дерев підприємство не видавало.

Вказані обставини відображені в протоколах огляду місця події від 09.05.2020 та від 12.05.2020, складених старшим слідчим СВ Бережанського ВП ГУНП у Тернопільській області Вирстою М.М. (з урахуванням постанови про уточнення даних від 12.05.2020), та в польовій переліковій відомості, складеній до акта перевірки.

Вказаний акт перевірки підписано 15.05.2020 директором ДП «Бережанирайагроліс» Т.М.Петрухом без зауважень та один примірник акта (на 24арк.) отримано ним власноручно.

Окрім того, ДП «Бережанирайагроліс» винесено припис №1/1-1-11-1765 від 18.05.2023 про посилення охорони лісових насаджень від незаконних рубок.

Відповідно до наказу ДП «Бережанирайагроліс» №14 від 12.04.2022, у зв`язку з фактом виявлення незаконної порубки дерев, лісникам підприємства наказано посилити охорону обходів.

Копію акта №4/005 від 15.05.2020 скеровано до Бережанського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування по даному факту (лист №1/1-1-05-1770 від 18.05.2023).

В межах кримінального провадження за №12020210040000087 від 09.05.2020 на підставі постанови старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана Вирсти М.М. проведено судову інженерно-технічну експертизу. Згідно з висновком експерта №685/21-22 від 18.06.2021 внаслідок незаконної порубки 48 дерев породи «дуб червоний» та 2 дерев породи «сосна» у кварталі 1 виділах 2, 3 Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» на території хутора «Чверті» Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області без відповідного спеціального дозволу навколишньому природному середовищу завдано шкоду, розмір якої відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, що є додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», становить 569452,76грн.

Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області листами за №52-203вих-23 і №52-204вих-23 від 18.01.2023 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області та Нараївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту незаконної рубки деревини на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування.

У відповідь на лист прокуратури Нараївська сільська рада листом №76 від 26.01.2022 повідомила, що нею не було вжито заходів з метою відшкодування збитків, спричинених незаконною порубкою лісових насаджень. Також у листі №143 від 23.02.2023 повідомлено прокуратуру, що сільська рада не вживатиме заходів щодо стягнення шкоди у розмірі 569452,76грн шляхом подання відповідної позовної заяви до суду по причині відсутності коштів на сплату судового збору. Отже, має місце бездіяльність даного органу місцевого самоврядування.

З листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1-05-242 від 01.02.2023 вбачається, що інспекцією під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) було встановлено факт незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділах 2 та 3 та нараховано шкоду заподіяну лісу. Заходи щодо стягнення шкоди не вживалися і не будуть вжиті інспекцією, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Постійним лісокористувачем земельної ділянки, на якій виявлено незаконну рубку дерев, Бережанським районним державним агропромисловим підприємством «Бережанирайагроліс» не забезпечено належної охорони та захисту лісу на підвідомчій йому території, що мало наслідком незаконну рубку деревини, внаслідок чого природному середовищу завдано шкоду в розмірі 569452,76грн, що слугувало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Водночас, до матеріалів справи відповідачем долучено:

- копію вироку Бережанського районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі №593/128/23, згідно з яким громадянина ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України, а саме за здійснення 29 грудня 2022 року незаконної порубки (без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом) у кварталі №2, виділ №3 лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс» на території Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, п`ятьох сироростучих дерев породи «акація», діаметром пнів 30 см, 60 см, 38 см, 32 см, 34 см та одного дерева породи «ялина» діаметром пня 14 см.

- копію позовної заяви №52-2490ВИХ-23 від 26.06.2023 виконувача обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Нараївської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс», до громадянина ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, заподіяної лісу, в розмірі 48536,63грн на підтвердження тотожності спірних правовідносин та відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, можуть представляти органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якими є Нараївська сільська рада та Державна екологічна інспекція у Тернопільській області.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

З огляду на обізнаність Нараївської сільської ради та Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про факти заподіяння шкоди, позивачем, за наявності відповідних повноважень, не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев, що підтверджується листами від 26.01.2023 за № 76 та від 01.02.2023 за № 1-1-05-242, та свідчить про бездіяльність Нараївської сільської ради та Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у захисті інтересів держави. Отже, прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначає, що Нараївською сільською радою та Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду, у зв`язку з чим відхиляються доводи апелянта щодо безпідставності звернення прокурора з даним позовом до суду.

Підставою звернення Бережанської окружної прокуратури з даним позовом слугували, зокрема, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210040000087 від 09.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, за фактом незаконної рубки лісових насаджень на території Нараївської сільської ради Тернопільського району, а саме лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс» кварталу 1 урочища «Чверті»: у виділі 2 48 дерев породи «дуб червоний»; у виділі 2 2 дерева породи «сосна».

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За умовами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Лісовими відносинами, у відповідності до ст. 2 Лісового кодексу України, є суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Частина друга статті 19 Лісового кодексу України покладає на постійних лісокористувачів обов`язок забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів, відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів.

Положеннями ст. 63 та п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Стаття 89 Лісового кодексу України презюмує, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).

Відповідальність за порушення лісового законодавства, згідно п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).

Отже, чинне законодавство покладає на постійних лісокористувачів, яким є відповідач у даній справі, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою в даній справі суд вирішує шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Матеріалами справи підтверджено факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача та факт відкриття Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 09.05.2020 кримінального провадження №12020210040000087 на підставі звернення лісника ДП «Бережанирайагроліс» - Арехова М.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на момент вирішення судом спору дане кримінальне провадження не завершене, а осіб, винних у скоєнні правопорушення не встановлено.

Водночас, п.6.2 статуту, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №293-од від 31.05.2018, підприємство зобов`язане виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Також, пунктом 3.6 статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства, однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем. Відтак, вказані обставини свідчать про встановлення протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідач, допустивши бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

Крім цього варто вказати, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 13.05.2020 у справі №9901/93/19, в силу вимог частини другої ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2018 року та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.

Отже, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Матеріалами справи та нормами ст.ст. 86, 107 ГПК України спростовуються доводи відповідача стосовно відсутності у нього обов`язку нести відповідальність за шкоду, завдану діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу, оскільки в даному випадку, винних осіб не встановлено. Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та, як наслідок, - заподіяна шкода.

Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу, однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить як зазначалося вище, про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу відповідачем та про наявність, відповідно, вини.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами частини 2 статті 614, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника. Тобто, відповідач, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог та правил щодо забезпечення режиму охорони, збереження та використання лісу, нездійснення належного контролю по охороні лісу, призвело до знищення частини лісу, що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем обов`язків по охороні лісу.

Як вбачається з матеріалів справи, актом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4/005 від 15.05.2020, відповідно до якого зафіксовано факт незаконної порубки 50 дерев до ступеня припинення росту у першому кварталі урочища «Чверті», а саме: у виділі 3, площею 2,9га, виявлено 48 пнів дерев породи «дуб червоний»; у виділі 2, площею 18,4га, виявлено 2 пні зрізаних дерев породи «сосна звичайна».

Протоколами огляду місця події від 09.05.2020 та від 12.05.2023, складеними у с. Нараїв старшим слідчим СВ Бережанського ВП ГУ НП у Тернопільській області Вирстою М.М. за участю представників відповідача, в яких відображено кількість виявлених пнів зрубаних дерев породи «дуб червоний» та «сосна», визначено діаметр пнів, визначено чи дерево незаконно зрубане по кожному кварталу окремо.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, виявлених у кварталі 3 виділів 1 та 2 насаджень ДП «Бережанирайагроліс», відповідно до якого сума збитків становить 569452,76грн.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.

Відповідно п.п. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою KMУ № 275 від 19.04.20 17, Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема розраховувати розмір збитків.

Аналізом нормативно-правових актів, що регламентують повноваження Держекоінспекції України та структурних підрозділів встановлено, що проведення останніми розрахунку розміру збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства не мають заборони, зокрема у сфері кримінального процесуального законодавства, та не можуть обмежуватися лише Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Kacаційнoгo господарського суду у постанові від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, розрахунок збитків, проведений у межах кримінального провадження Державною екологічною iнспекцією, є належним та достатнім доказом розміру заподіяних збитків.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог прокурора про стягнення з Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» на користь Нараївської сільської ради 569452,76 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення вимог апеляційної скарги, позаяк, судом першої інстанції всебічно та повно досліджено всі обставини справи, та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та відхиляються судовою колегією, зокрема, з огляду на наступне:

- щодо покликання відповідача на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 16.02.2023 в іншій справі №593/128/23 про притягнення громадянина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за незаконну порубку дерев (ч.1 ст.246 КК України), суд зазначає, що вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення за фактом незаконної порубки п`яти дерев породи «акація» та одного дерева породи «ялина» у кварталі 2 виділ 3 лісових насаджень ДП «Бережанирайагроліс», чим завдано шкоду в розмірі 48536,63грн, стягнення якої було предметом судового розгляду Бережанського районного суду Тернопільської області у цивільній справі №2/593/265/2023, тобто в межах іншого кримінального провадження, де встановлено особу винного. Натомість, предметом судового розгляду у даній господарській справі є стягнення шкоди, завданої незаконною рубкою 48-ми дерев породи «червоний дуб» та 2-х дерев породи «сосна», а даний факт виявлено лісничим ДП «Бережанирайагроліс» 09.05.2020 і за цим фактом Бережанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за ч.1 ст.246 КК України відкрито кримінальне провадження №12020210040000087, тобто в межах даного кримінального провадження особу, винну в незаконній порубці, не встановлено органами досудового розслідування і до суду дана справа не передана, тобто вину особи не доведено;

- доводи відповідача про те, що винною особою у вчиненні незаконної порубки, яка зафіксована 09.05.2020 є Балацький Ю., який має відшкодувати завдану шкоду, розмір якої є предметом даного спору, не заслуговують на увагу оскільки є не підтвердженими документально, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Бережанського районного державного агропромислового підприємства «Бережанирайагроліс» відмовити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2023 у справі №921/285/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

повний текст постанови складено 26.03.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік