Ухвала

від 14.11.2023 по справі 918/298/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 918/298/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023

(головуючий - Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Миханюк М.В.)

у справі №918/298/23

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон"

про стягнення 476 345,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон" (далі - ТЗОВ ТК "Фаетон") про стягнення заборгованості в сумі 476 345,48 грн за несвоєчасне виконання зобов`язань з поставки товару.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.06.2023 у справі №918/298/23 позов задоволено частково, стягнуто з ТЗОВ ТК "Фаетон" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" 437,01 грн пені та 2 684,00 грн судового збору, відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 169 998, 53 грн пені та 305 909, 94 грн штрафу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №918/298/23 рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2023 у справі №918/298/23 скасовано, ухвалено нове про задоволення позову частково. Стягнуто з ТЗОВ ТК «Фаетон» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція» 85 217,77 грн пені, 152 954,97 грн штрафу, 7 145,18 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову. У позові про стягнення 85 217,77 грн пені та 152 954,97 грн штрафу - відмовлено. Стягнуто з ТЗОВ ТК «Фаетон» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція» 10 717,77 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

26.10.2023 ТЗОВ ТК «Фаетон» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №918/298/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

26.10.2023 ТЗОВ ТК «Фаетон» звернулось через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №918/298/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Подані скаржником касаційні скарги за формою, змістом та вимогами, що викладені в їх прохальних частинах стосовно предмету оскарження, є ідентичними, тобто по суті є однією касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТЗОВ ТК «Фаетон», з урахуванням клопотання про недопущення надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі, обов`язкове застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та забезпечення реального доступу до правосуддя, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №918/298/23 є стягнення 476 345,48 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваного судового рішення, що передбачена пп.пп. "а", "б", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме приймаючи оскаржувану постанову апеляційний суд не застосував правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справах, в яких Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, а саме ст. 664, ст. 689, ст. 690, частин 1 та 2 статті 616, ч. 1, 2 ст. 614, ст. 617 ЦК України частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України, в порушив вимоги статей 73-74,76-79, 86, 236-238 ГПК України з правовідносинами у справі, яка переглядається; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, оскільки суд апеляційної інстанції в порушення статей 73-74,76-79, 86, 236-238 ГПК України взагалі не взяв до уваги жодного доказу та доводу поданого відповідачем у цій справі та не зазначив у постанові причини та підстави відхилення доказів на які послався відповідач; справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки позивач штучно, навмисно з метою неправомірного збагачення за рахунок стягнення з відповідача пені та штрафу «за несвоєчасно поставлену продукцію» реально, фактично своєчасно отримав продукцію на свій склад і розпорядився нею.

Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судом під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Крім того, зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що прийняте у справі рішення позбавляє скаржника можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді інших справ без належного обґрунтування та без зазначення номера справи, при розгляді якої він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що справа №918/298/23 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовим рішенням суду попередньої інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №918/298/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТЗОВ ТК «Фаетон» подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТЗОВ ТК «Фаетон» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №918/298/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Оскільки Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі №918/298/23.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Г.О. Вронська

Н.М. Губенко