Ухвала

від 24.09.2024 по справі 918/298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" вересня 2024 р.м. РівнеСправа №918/298/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Костюкович Ю.С., розглянувши подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України у справі

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон"

про стягнення 476 345 грн. 48 коп.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 13 червня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон" (вулиця Промислова 45, місто Львів, 79024, код ЄДРПОУ 36119154) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (Рівненська область, місто Вараш, 34403, код ЄДРПОУ 05425046) 437 (чотириста тридцять сім) грн 01 коп. - пені та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 169 998, 53 грн пені та 305 909, 94 грн штрафу. 20.09.2023 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом видано накази.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 року №918/298/23 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" - задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2023 у справі № 918/298/23 скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція" 85 217, 77 гривень пені, 152 954,97 гривень штрафу, 7 145,18 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову. У позові про стягнення 85 217, 77 гривень пені та 152 954,97 гривень штрафу - відмовлено.

20 вересня 2023 року на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 року №918/298/23 Господарським судом Рівненської області було видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року замінено стягувача у справі № 918/298/23 (у виконавчих провадженнях № 73125228 та № 73125357) Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє (відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Рівненська область, місто Вараш, 34403, код ЄДРПОУ 05425046) на його правонаступника Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Рівненська область, місто Вараш, 34403, код ЄДРПОУ 05425046).

17 вересня 2024 року від старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Назарія Ценюха надійшло подання про тимчасове обмеження відповідача ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року розгляд подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Назарія Ценюха про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у справі № 918/298/23 призначено у судовому засіданні на 24 вересня 2024 року на 12:00 год.

В судовому засіданні 24 вереснея 2024 року судом встановлено, що державний виконавець в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи. Отже, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності державного виконавця.

Судом у судовому засіданні при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника встановлено наступне.

Обґрунтовуючи заявлене подання, державний виконавець вказує на те, що на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ перебуває зведене виконавче провадження № 75288044:

- наказ № 918/298/23 від 20.09.2023, виданий Господарським судом Рівненський області про стягнути з ТзОВ "Транспортна компанія "Фаетон" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція" 85217,77 грн. пені, 152954,97 грн. штрафу , 7145,18 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.

- наказ № 918/298/23 від 20.09.2023, виданий Господарським судом у Рівненський області про стягнути з ТзОВ "Транспортна компанія "Ваетон" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція" 10717,77 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Загальна сума заборгованості з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 282479,25 грн.

Як зазначає державний виконавець, боржник ухиляється від сплати боргу, а відтак з метою належного виконання виконавчого документа у примусовому порядку на майно боржника, накладено арешт в межах виконавчого провадження. Державним виконавцем скеровано запити у відповідні реєструючі органи на предмет виявлення майна боржника.

Згідно відповіді МВС України встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортний засіб. Згідно відповіді ДФС у боржника відсутні банківські рахунки.

Відтак державний виконавець просить суд тимчасово обмежити керівника "Транспортної компанії "Фаетон" - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань щодо виконання рішення суду.

Господарський суд, розглянувши подання державного виконавця, пришов до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, відповідно до положень ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Положеннями наведеної статті законодавцем чітко окреслено коло осіб, які можуть бути піддані такому заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що охоплює лише фізичну особу, яка має статус боржника у виконавчому провадженні. Отже, на відміну від положень пп.19 п.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", приписи ст. 337 ГПК України не передбачають повноважень господарського суду зі встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи, а визначає можливість тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.

В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на співвідношення вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" і норм ГПК як загальної і спеціальної норми права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, Розділ "V" ГПК України напряму регулює питання, пов`язані з виконанням судових рішень саме у господарських справах, зокрема, ст.337 - щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" регулює питання щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), тобто не лише рішень господарського суду.

Таким чином, в даному випадку, п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до ст. 337 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при виконанні не лише рішень господарського суду, а і судів цивільної, адміністративної юрисдикцій, третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Аналогічний висновок щодо співвідношення норм Закону України "Про виконавче провадження", як загальної і норм ГПК України, як спеціальної - викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року справа № 920/149/18 (Провадження №12-297гс18).

Тому державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження (широке коло відносин) має право, в порядку п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" звернутись до суду із поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Проте, господарський суд при розгляді такого подання має керуватись нормами ГПК України в межах своїх повноважень, а саме: ст. 337 ГПК України ("Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", розділу V ГПК України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах).

З огляду на викладене, суд враховує, що боржником за наказами Господарського суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року, виданими на виконання рішення від 24 серпня 2023 року у справі №918/298/23, є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон". При цьому, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем вчинені дії щодо юридичної особи (арешти, виклики, запити). Проте, матеріали не містять відомостей щодо вчинення окремих дій щодо фізичної особи ОСОБА_1 .

Крім того, розглядаючи заявлене подання, господарський суд звертає увагу і на те, що відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань. Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, зазначаючи про неявку боржника - ОСОБА_1 на виклики про необхідність з`явитись до виконавця а також ухилення від виконання зобов`язань боржником, державний виконавець не довів, що ним вживались заходи з метою накладення штрафів та/або здійснювалось звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності, право на що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 реально забезпечить виконання рішення суду, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду. Отже, неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, серед іншого є підставою для відмови у задоволенні подання.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Назарія Ценюха про тимчасове обмеження керівника боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання ним своїх зобов`язань щодо виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Фаетон" у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за рішенням суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Вадим Торчинюк