Ухвала

від 07.11.2023 по справі 907/619/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 907/619/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: Борсенко О.В.,

відповідача: Митровка Я.В. (в режимі відеоконференції),

Стойки Х.І. Греца Я.В.,

представники інших учасників справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги в режимі відеоконференції ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця Михалчича Володимира Володимировича,

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2022

у справі № 907/619/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатм`ясопромсервіс"

до Фізичної особи-підприємця Михалчича Володимира Володимировича

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Парамонова Олександра Вікторовича; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Месарі"; 3) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіон Груп"; 5) ОСОБА_1 ; 6) ОСОБА_2

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням заяви про зміну предмета позову),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатм`ясопромсервіс" (далі - ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс") звернулось до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про витребування від Фізичної особи-підприємця Михалчича Володимира Володимировича (далі - ФОП Михалчич В. В.) нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,8743 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:21:001:0490, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088359521101; земельної ділянки площею 0,8744 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088386621101; земельної ділянки площею 0,8638 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1087804721101; земельної ділянки площею 0,8639 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0493, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088335821101.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням відповідної заяви) ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" зазначало, що:

- реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна проводилися відповідно до неіснуючого рішення суду та підробленої довідки підприємства технічної інвентаризації, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 826/17212/16, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення;

- спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0350 та 2110100000:21:001:0351 були арештовані на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2016 у справі № 907/669/16, яка виконана міським відділом ДВС Ужгородського ГТУЮ у Закарпатській області 04.11.2016, про що внесено записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно за № 72568989, № 72569570 і був накладений арешт згідно з повідомленням органу ДВС та останнім не знімався;

- в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Месарі" (далі - ТОВ "Месарі") здійснило розподіл спірних ділянок загальною площею 3,4764 га, внаслідок чого утворилось 4 земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами на які проведено реєстрацію речових прав, однак всі рішення щодо поділу та реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки є неправомірними та похідними від попередніх рішень і записів, які були скасовані в судовому порядку;

- за результатами електронного аукціону позивач придбав у Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ "Дельта Банк") вищевказане нерухоме майно та майнові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0350 та 2110100000:21:001:0351 за договорами купівлі-продажу, укладених 05.02.2020 та посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за номерами 301, 302, внаслідок чого став правонаступником банку щодо всіх прав на зазначене у договорах нерухоме майно;

- порушення прав та охоронюваних інтересів, набутих на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна та майнових прав, укладених 05.02.2020.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2022 (суддя Пригара Л.І.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (колегія суддів у складі: Малех І.Б. - головуючий суддя, Гриців В.М., Зварич О.В.), позовні вимоги задоволено. Витребувано у ФОП Михалчича В.В. на користь ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,8743 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0490, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088359521101; земельну ділянку площею 0,8744 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088386621101; земельну ділянку площею 0,8638 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1087804721101; земельну ділянку площею 0,8639 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 2110100000:21:001:0493, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1088335821101.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2013 між ПАТ "Дельта Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель - прийняв у власність за вартістю і на умовах, визначених цим договором, належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме:

-будівлі: ковбасно-кулінарний цех - літери Д, 2Д, 7Д; будівля холодильника літери ЗД, 4Д площею 7 512 кв.м: компресорна - літера 5Д; транспортно-перехідна галерея - літера Е площею 552 кв.м: центральний склад - літера 2Е площею 469,7 кв.м; перехідна галерея - літера ЗЕ площею 98,6 кв.м; цех технічних фабрикатів - літери Є, 2Є площею 144 кв.м; жироловка - літера 3Є площею 19,4 кв.м; котельня - літери Ж, 2Ж; димова труба - літера ЗЖ площею 1 107,6 кв.м; трансформаторна літера 4Ж площею 59,4 кв.м: будівля холодильника - літера З; м`ясожировий цех - літери І, Х 1930,2 кв.м, загін для худоби № 3- літера Л площею 318,8 кв.м; загін для худоби № 1 - літера 2Л площею 396,6 кв.м; колишня валова - літера 4Л; шкірозасолочний цех - літери Т, 2Т. 3Т площею 821,7 кв.м: склад дезпрепаратів - літера Ф площею 16,9 кв.м; прохідна транспорту - літера 2Ф площею 22,3 кв.м; сторожова будка - літера ЗФ площею 5,6 кв.м; санітарна бійня літера Щ площею 61,2 кв.м; гараж - літера 2Х; столярна майстерня - літера Ю площею 89,7 кв.м; навіс для автотранспорту - літера 2Ю площею 468,9 кв.м; каналізаційно-насосна станція літера Я, площею 98.9 кв.м; загальною площею 14 193,5 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який належав позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № НОМЕР_1, виданого 27.10.2005 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 22.03.1999 № 02-09/115 та переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Закарпатм`ясопромсервіс". Право власності на об`єкт нерухомості 1 було зареєстровано за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2013 за номером запису про право власності 3726725, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 234351121101;

- земельну ділянку загальною площею 1,7277 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0351, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Право власності на об`єкт нерухомості 2 належало іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 540132, виданого 11.10.2011 Ужгородською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 211010002000013. Право власності іпотекодавця на об`єкт нерухомості 2 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2013 за номером запису про право власності 3727060, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101 (далі - земельна ділянка - 1);

- земельну ділянку загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0350, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, АДРЕСА_1, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Право власності на вказану земельну ділянку належало іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 540133, виданого 11.10.2011 Ужгородською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 211010002000014. Право власності іпотекодавця на об`єкт нерухомості 3 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2013 за номером запису про право власності 3727203, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101 (далі - земельна ділянка - 2).

Пунктом 1.1.1. договору встановлено, що будівлі, які є предметом договору та зазначені у договорі, розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 2110100000:21:001:0350 та 2110100000:21:001:0351.

Відповідно до п. 2.2. договору іпотекодержатель передає іпотекодержателю за цим договором право власності на об`єкти нерухомості в рахунок повернення частини кредиту, отриманого позичальником відповідно до умов кредитного договору, на суму, яка відповідає загальній сумарній вартості відчужуваних об`єктів нерухомості, зазначеній в п. 2.1 цього договору - 5 880 188, 64 грн.

Право власності ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано 06.12.2013: на будівлі - на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 8765457, внесено запис про право власності 3727772, що підтверджується витягом з відповідного реєстру за №14142748; на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351 - на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 8765496, внесено запис про право власності 3727794, що підтверджується витягом з відповідного реєстру за №14142822; на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350 - на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 8765511, внесено запис про право власності 3727811, що підтверджується витягом з відповідного реєстру за № 14142875.

Наступна реєстрація речових прав на будівлі та земельні ділянки була проведена за обставин, встановлених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 826/17212/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нотари (Щура) Олега Івановича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Ужгородської міської ради Закарпатської області (відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), за участю третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Месарі", Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіон Груп" (далі - ТОВ "Елізіон Груп"), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили та є чинним.

Так, встановлено, що 01.09.2016 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31194010, а саме, про проведення державної реєстрації права власності, форма власності приватна, розмір частки: 1/1, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:21:001:0350, реєстраційний номер об`єкта 234379221101, за суб`єктом: ТОВ "Елізіон Груп". Рішення прийнято за результатами розгляду заяви, поданої ТОВ "Елізіум Груп".

01.09.2016 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31193832, а саме, про проведення державної реєстрації права власності, форма власності приватна, розмір частки: 1/1, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:21:001:0351, реєстраційний номер об`єкта - 234370821101, за суб`єктом: ТОВ "Елізіон Груп", код 39941213. Рішення прийнято за результатами розгляду заяви, поданої ТОВ "Елізіум Груп".

01.09.2016 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. за результатом розгляду заяви від 01.09.2016, яку подав Яценьо Ігор Геннадійович від імені ТОВ "Елізіум Груп", прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 31194254, а саме, про проведення державної реєстрації припинення на будівлі з реєстраційним номером 234351121101 за адресою: АДРЕСА_1, що належали на праві приватної власності, розмір частки 0, суб`єкту права: ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс"; форма власності: приватна, розмір частки 1, суб`єкту права ПАТ "Дельта Банк", код 34047020, у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна. Загальна площа нерухомого майна 14 193,5 кв.м. Вирішено закрити розділ державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстраційну справу за реєстраційним номером 234351121101 у зв`язку із знищенням об`єкта нерухомого майна та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.

01.09.2016 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О.І. за результатом розгляду заяви від 01.09.2016, яку подав Яценьо Ігор Геннадійович від імені ТОВ "Елізіум Груп", для проведення державної реєстрації погашення права власності на будівлі з реєстраційним номером 234351121101 за адресою: АДРЕСА_1, прийнято рішення № 31194197, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію погашення права власності на будівлі з реєстраційним номером 234351121101 за адресою: АДРЕСА_1, за суб`єктом: ТОВ "Елізіон Груп", код 39941213.

З наданих відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Ужгородської міської ради вбачалася наявність у складі документів, наданих для державної реєстрації, документів із назвами:

- рішення Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 у справі № 357/4963/14 (провадження № 22-ц/780/667/16), ухвалене за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Елізіон Груп" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2015 у справі за позовом ТОВ "Елізіон Груп" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання права власності.

Відповідно до зазначеного документа судом вирішено: 1) визнати за ТОВ "Ілізіон Груп" право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0350, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 2) визнати за ТОВ "Ілізіон Груп" право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,7277 га, кадастровий номер: 2110100000:21:001:0351, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 3) видалити реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 234351121101, нежитлова будівля загальною площею 14 193,5 кв. м (із зазначенням деталізації складових будівель), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

- довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації від 29.08.2016 № 365/02-35, на підставі якої прийнято рішення про закриття та погашення об`єкта 234351121101 (будівлі).

Подальша перереєстрація прав, як встановлено зазначеним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 826/17212/16, проводилася із урахуванням такого.

Між ТОВ "Елізіон Груп" (продавець) та ТОВ "Месарі" (покупець) було укладено два договори купівлі-продажу, зареєстрованих за номерами 1047, 1048, предметом яких були земельна ділянка - 1 та земельна ділянка - 2. Обидва договори містять посилання на те, що земельна ділянка, яка відчужується за ними, належить продавцю на праві власності на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 19.05.2016 у справі № 357/4963-14 (провадження № 22ц/780/667/16).

08.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною прийнято рішення № 31301395 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим № 2110100000:21:001:0350 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 234379221101 за ТОВ "Месарі".

08.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною прийнято рішення № 31301495 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим № 2110100000:21:001:0351 за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 234379221101 за ТОВ "Месарі".

Як наслідок було зареєстровано перехід права власності та, відповідно, прийняті рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2016 № 31301395 і внесено запис про право власності № 16294710; рішення від 08.09.2016 № 31301435 і внесено запис про право власності № 16294742.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2016 у справі № 907/669/16 за позовом ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" до ТОВ "Месарі", ПАТ "Дельта Банк" про витребування майна із чужого незаконного володіння було вжито заходів забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351 площею 1,7277 га та земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350 площею 1,7487 га, які були зареєстровані за ТОВ "Месарі".

Постановою заступника начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ВП № 52813452 від 04.11.2016 було відкрито виконавче провадження із виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2016 у справі № 907/669/16. Із інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2016 за № 72568989 та за № 72569570 вбачається, що обтяження щодо земельної ділянки - 1 та земельної ділянки - 2 були внесені до Державного реєстру речових прав 04.11.2016, номери записів про обтяження 17282092, 17282173.

Листом Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській від 27.06.2017 № 28244 підтверджується, що 04.11.2016 на виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2016 у справі № 907/669/16 державним виконавцем було винесено постанову про арешт земельних ділянок -1 та - 2, і станом на 26.06.2017 постанова про зняття арешту не виносилася, та арешт не знімався.

Суди попередніх інстанцій встановили, що попри накладений ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2016 у справі № 907/669/16 арешт на земельні ділянки -1 та -2, Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі за заявами ТОВ "Месарі" на підставі технічної документації про поділ земельних ділянок, ділянки з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0351 та 2110100000:21:001:0350 були поділені, із закриттям поземельних книг на такі ділянки, в результаті чого були зареєстровані 4 ділянки з новими кадастровими номерами; земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, площею 1,7487 га була поділена на 2 земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим № 2110100000:21:001:0490 площею 0,8745 га та земельна ділянка з кадастровим № 2110100000:21:001:0491 площею 0,8744 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351 площею 1,7277 га була поділена на дві земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:21:001:0492 площею 0,88638 га та земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:21:001:0493 площею 0,8639 га. Відомості щодо поділу земельних ділянок -1 та -2 та сформованих в результаті їх поділу 4 нових земельних ділянок були внесені до Державного земельного кадастру; вказані обставини підтверджуються поземельними книгами на зазначені вище земельні ділянки -1 та - 2, поземельними книгами земельних ділянок, утворених у результаті їх поділу, які надало Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області.

Реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на 4 земельні ділянки, утворені в результаті поділу земельних ділянок -1 та -2, за ТОВ "Месарі" була проведена приватним нотаріусом Парамоновим Олександром Вікторовичем на підставі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданих представником ТОВ "Месарі" Панасюк Володимиром Миколайовичем, який діяв на підставі довіреності від 13.09.2016, із прийняттям відповідних рішень від 18.11.2016, а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32429999 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, яка розташована в Закарпатській обл., м. Ужгород, вул. Грушевського, земельна ділянка - 2, кадастровий номер 2110100000:21:001:0490, за ТОВ "Месарі" із відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32430652 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, яка розташована в Закарпатській обл., м. Ужгород, вул. Грушевського, земельна ділянка - 2, кадастровий номер 2110100000:21:001:0491, за ТОВ "Месарі" із відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32420027 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, яка розташована в Закарпатській обл., м. Ужгород, вул. Грушевського, земельна ділянка - 2, кадастровий номер 2110100000:21:001:0492, за ТОВ "Месарі" із відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32429569 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, яка розташована в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Грушевського, земельна ділянка - 2, кадастровий номер 2110100000:21:001:0493, за ТОВ "Месарі" із відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Надалі всі 4 земельні ділянки були придбані ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 18.11.2016 та посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В. за реєстровими номерами 5673, 5674, 5675, 5676. Право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2016 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., номери записів про право власності 17509215, 17509340, 17509649, № 17509837.

Того ж дня, 18.11.2016 ОСОБА_1 , як іпотекодавець уклала з ОСОБА_2 договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим номером 5680, відповідно до якого передала земельні ділянки в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за договором позики; вказані обставини встановлені рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.04.2017 у справі № 308/2429/17, а також підтверджуються договорами купівлі-продажу спірних земельних ділянок від 29.05.2017.

14.03.2017 державний реєстратор приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Парамонов О.В., за наслідками розгляду заяв, поданих представником ТОВ "Месарі" 16.11.2016 за реєстраційними номерами №19530655 та №19529591, прийняв рішення:

- рішення від 14.03.2017 № 34251970 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером 234379221101 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, у зв`язку з реєстрацією за ТОВ "Месарі" земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0491, яка утворилася в результаті поділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 234379221101;

- рішення від 14.03.2017 № 34252242 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером 234370821101 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351, у зв`язку з реєстрацією за ТОВ "Месарі" земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0493, яка утворилася в результаті поділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 234370821101.

Зазначеними рішеннями також підтверджується факт утворення спірних земельних ділянок, які є об`єктом спору в цій справі, в результаті поділу земельних ділянок -1 та - 2.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.04.2017 у справі № 308/2429/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення за неповерненою позикою у сумі 500 000,00 грн за договором позики від 18.11.2016 (зі змінами від 08.12.2016) на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18.11.2016 (зі змінами від 08.12.2016), шляхом надання права іпотекодержателю ОСОБА_2 на продаж будь-якій особі-покупцеві земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості іпотекодавця ОСОБА_1 , які знаходяться на АДРЕСА_1 , а саме: площею 0,8743 га (кадастровий номер 2110100000:21:001:0490) за початковою ціною для подальшої реалізації 125 205,01 грн; площею 0,8744 га (кадастровий номер 2110100000:21:001:0491) за початковою ціною для подальшої реалізації 125 219,33 грн; площею 0,8638 га (кадастровий номер 2110100000:21:001:0492) за початковою ціною для подальшої реалізації 123 701,34 грн; площею 0,8739 га (кадастровий номер 2110100000:21:001:0493) за початковою ціною для подальшої реалізації 123 715,66 грн.

В подальшому, 29.05.2017 ОСОБА_2 , на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.04.2017 у справі № 308/2429/17, як продавець із одного боку, та Михалчич В.В. , як покупець з іншого боку, уклали чотири договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були посвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В. за реєстровими номерами 3071, 3072, 3073, 3074, за якими відповідач придбав всі чотири земельні ділянки, які знаходяться на АДРЕСА_1 у м. Ужгород, Закарпатської обл., з кадастровими № 2110100000:21:001:0490, № 2110100000:21:001:0491, № 2110100000:21:001:0492, № 2110100000:21:001:0493 за ціною, визначеною в рішенні Ужгородського міськрайонного суду від 12.04.2017 у справі № 308/2429/17.

Право власності відповідача було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О. В. 29.05.2017 на підставі зазначених договорів купівлі-продажу від 29.05.2017:

- на земельну ділянку 2110100000:21:001:0490 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35458574, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1088359521101;

- на земельну ділянку 2110100000:21:001:0491 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 №35461182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1088386621101;

- на земельну ділянку 2110100000:21:001:0492 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35461400, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1087804721101;

- на земельну ділянку 2110100000:21:001:0493 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35466113, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1088335821101.

Вказані обставини підтверджуються інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.05.2020 та вищезазначеними рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, наданими на виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О. В.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 826/17212/16 (яке набрало законної сили) за позовом ПАТ "Дельта Банк" до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нотари (Щура) Олега Івановича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, Ужгородської міської ради Закарпатської області (відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), за участю третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Месарі", ТОВ "Елізіон Груп" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення та записи, які були прийняті та вчинені державним реєстратором - приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щуром О. І. (адреса на час вчинення дій/прийняття рішень: 08702, м. Обухів, вул. Миру, 17-а; свідоцтво 5053) (на час розгляду справи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нотари Олег Іванович, реєстраційне посвідчення № 1631, свідоцтво 5053; м. Київ, б-р. Лесі Українки, 34, оф. 51):

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2016 № 31194010 та запис про право власності від 01.09.2016 №16179736 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Елізіон Груп";

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.09.2016 № 31193832 та запис про право власності від 01.09.2016 № 1679573 на земельну ділянку з кадастровим № 2110100000:21:001:0351, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Елізіон Груп";

- рішення від 01.09.2016 № 31194254 про закриття об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 234351121101 (будівлі загальною площею 14 193,5 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1) у зв`язку із його знищенням;

- рішення від 01.09.2016 № 31194197 про погашення права власності ПАТ "Дельта Банк" на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 234351121101 (будівлі загальною площею 14 193,5 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1) у зв`язку із його знищенням.

Визнано протиправними та скасовано рішення та записи, які були прийняті та вчинені державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2016 № 31301395 і запис про право власності від 08.09.2016 № 16294710 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Месарі";

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2016 № 31301435 і запис про право власності від 08.09.2016 № 16294742 на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:21:001:0351, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Месарі". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене рішення адміністративного суду обґрунтовано, серед іншого, тим, що з відповіді Апеляційного суду Київської області від 12.10.2016 № 03-16/136/2016 та висновку службової перевірки від 10.11.2017, згідно з даними автоматизованої системи документообігу апеляційного суду вбачається, що справа № 357/4963/14 до суду не надходила, не реєструвалася та не розглядалася.

Так, за супровідним листом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2016 № 5/90/2016 надано копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2014 у справі № 357/4963/14-ц, із якої вбачається, що сторонами у вказаній справі є КП "Білоцерківтепломережа" та ОСОБА_5 , предметом звернення є видача судового наказу щодо сплати заборгованості. Зазначено також, що до апеляційної інстанції справа не направлялась, інших процесуальних рішень, крім вищезгаданої ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, не приймалося.

У висновку службової перевірки Апеляційного суду Київської області зазначено, що згідно з повідомленням Ірпінського міського суду Київської області від 08.11.2017 № 01-10/85, до суду не надходила, не реєструвалася та не розглядалася справа за позовом ТОВ "Елізіон Груп" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання права власності.

Також під час службової перевірки, при огляді копії рішення суду встановлено, що така містить штрих-код, який за своїм видом та розміром відрізняється від оригінального штрих-коду; штамп згідно з оригіналом відрізняється від наявного в суді за своїм видом та розміром.

Згідно з зазначеним висновком Апеляційного суду Київської області підтверджено факт підроблення судового рішення Апеляційного суду Київської області.

За заявою ПАТ "Дельта Банк" від 20.10.2016 зареєстровано кримінальне провадження № 12016100060006882 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 13.01.2020 № UA-EA-2019-12-18-000010-b, між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. та зареєстрований за реєстровим номером 301, на підставі якого позивач придбав будівлі загальною площею 14 193,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 234351121101. Цим договором визначено складові частини нерухомого майна та встановлено, що таке розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0490, 2110100000:21:001:0491, 2110100000:21:001:0492, 2110100000:21:001:0493.

Продаж нерухомого майна вчинено за ціною 322 815,60 грн, які сплачені покупцем в повному обсязі до моменту укладення договору купівлі-продажу на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став позивач. Будівлі, які були предметом такого договору купівлі-продажу, передані продавцем покупцю за актом приймання-передачі нерухомого майна від 05.02.2020.

Право власності ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" на нерухоме майно, будівлі, з реєстраційним номером 234351121101, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., номер запису про право власності 35372026, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності з індексним номером 199310797 від 06.02.2020.

Також відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 13.01.2020 № UA-EA-2019-12-18-000010-b, між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований за реєстровим номером 302.

На підставі п. 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав, продавець передав у власність покупця майнові права щодо нерухомого майна, а саме:

- земельної ділянки загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0350, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101;

- земельної ділянки загальною площею 1,7277 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0351, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101.

У п. 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав сторони досягли згоди, що покупець сплачує продавцю кошти в сумі 8 110 000,00 грн до моменту набуття чинності договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став позивач.

Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" до ФОП Михалчича В.В. про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:21:001:0490, 2110100000:21:001:0491, 2110100000:21:001:0492, 2110100000:21:001:0493 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з того, що право власності ПАТ "Дельта Банк" на відповідні будівлі, а також земельні ділянки -1 та - 2 не припинялося, а тому останній був наділений всіма правомочностями власника; факти реєстрації речових прав на такі ділянки за ТОВ "Месарі", ОСОБА_1. та відповідачем зумовлювали тільки фактичне, однак неправомірне їх володіння; у зв`язку з набуттям позивачем 06.02.2020 права власності на будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 234351121101, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, останній набув і відповідних права на земельні ділянки, на яких такі будівлі розташовані; відповідач є неправомірним володільцем спірних ділянок, а тому, наявними є всі правові підстави для витребування спірного нерухомого майна у ФОП Михалчича В.В. Щодо позовної давності, яку просив застосувати відповідач, то суд з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями) зазначено, що такі обставини не знайшли свого підтвердження та відхилені судом як необґрунтовані.

Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ФОП Михалчич В.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та закрити провадження у справі, а у разі відсутності підстав для закриття провадження ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або ж направити справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

ФОП Михалчич В.В. мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на прийняття судового рішення без урахування висновків щодо застосування норм права - ч. ч. 1, 2 ст. 3, ст. 42, 58, 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 25, 26, 50, 52 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 13.06.2018 у справі № 548/981/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц, від 15.05.2019 у справі № 686/19389/17, від 09.10.2019 у справі № 209/1721/14-ц, від 16.10.2019 у справі № 663/1738/16- ц, у п. 50-53, 59 постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 904/587/22; висновку щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України, викладеного у п.п. 82-83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19.

Посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку щодо застосування ч. 1 ст. 388 ЦК України у подібних правовідносинах. При цьому, зазначає, що позивач не може на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України звертатися з віндикаційним позовом про витребування спірних земельних ділянок як особа, від якої вони незаконно вибули з володіння всупереч її волі, оскільки спірні земельні ділянки з володіння позивача не вибували, а вони у 2016 році вибули з володіння іншої особи - ПАТ "Дельта Банк"; віндикація у цьому випадку не може призвести до відновлення становища, яке існувало до порушення права власності ПАТ "Дельта Банк" і не може виконати завдання віндикаційного позову щодо приведення сторін у попередній стан.

Підставою касаційної скарги визначає і п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що апеляційний господарським судом безпідставно не надано оцінку таким документам: актам на списання основних засобів, звіт про оцінку комплексу будівель і споруд, розташованих за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Грушевського, експертного висновку від 23.03.2023 № 608/03-23, якими підтверджується те, що комплекс будівель (бувшого м`ясокомбінату) за адресою: АДРЕСА_1 були списані (зруйновані) самим же позивачем ще у 2012 році, чим порушено ст. 86 ГПК України; апеляційний господарський суд не обґрунтовано відхилив клопотання ОСОБА_1 про долучення відповідних доказів, про які їй стало відомо лише 23.01.2023 та які мали надаватися позивачем ще у суд першої інстанції, які останній не надав; суд апеляційної інстанції помилково не задовольнив клопотання відповідача та не взяв до уваги висновок експерта від 23.03.2023 № 608/03-23, пославшись на те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції його не існувало; не задовольнив клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 608/03-23 у господарській справі № 907/619/20 та клопотання про витребування для огляду письмових доказів, які містяться в матеріалах цивільної справи № 308/268/16-ц, чим порушив ст. 269 ГПК України (п. 3 ч. 2 ст. 310 ГПК України). Посилається на те, що апеляційний господарський суд, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2023 про долучення повного тексту звіту експерта по земельній ділянці 2110100000:21:001:0350 та 2110100000:21:001:0351, не надав йому належної оцінки.

Доводи касаційної скарги зводяться і до такого:

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв як суб`єкт господарювання та безпідставно не закрили провадження за клопотанням відповідача у зв`язку із непідвідомчістю спору господарському суду;

- наявність у відповідача статусу ФОП, а також цільове призначення землі як промислової не є достатніми для віднесення цього спору до господарської юрисдикції;

- поданий до господарського суду позов не мав ознак віндикаційного як щодо його підстав так і щодо предмету спору та осіб, до яких він заявлявся, а був обґрунтований тією обставиною, що позивач набув певну сукупність майнових прав на спірну землю згідно з договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою ФОП Михалчича В. В. з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.08.2023.

ОСОБА_1 також звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції станом на 05.02.2020), ч. 1 ст. 377 ЦК України у подібних правовідносинах.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає про неврахування висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справ № 643/12369/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц (щодо неможливості вчинення будь-яких дій під час арешту на землю (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України). При цьому, у касаційній скарзі посилається на те, що нею 24.05.2023 до апеляційного господарського суду було подано додаткові пояснення, до яких долучено відповідні витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про те, що на момент укладення між банком і позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020, на земельні ділянки, на яких нібито розташоване нерухоме майно, яке сторони визначили предметом такого договору, було також накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Верховний Суд ухвалою від 22.08.2023 відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.09.2023.

ФОП Михалчич В.В. звернувся до Верховного Суду із додатковими поясненнями.

ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав наведених у цьому відзиві.

В судовому засіданні 19.09.2023 оголошено перерву у справі до 17.10.2023, а в судовому засіданні 17.10.2023 - до 07.11.2023.

Також до Верховного Суду 07.11.2023 від представника ФОП Михалчича В.В. надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 302 ГПК України, а саме - касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції. При цьому на сьогодні відсутнє правозастосування Великої Палати Верховного Суду у контексті недостатності (неможливості) застосування критеріїв для визначення юрисдикції спору таких як статус особи як суб`єкта підприємницької діяльності та статус нерухомого майна як комерційного.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 13.01.2020 № UA-EA-2019-12-18-000010-b, між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований за реєстровим номером 302.

На підставі п. 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав, продавець передав у власність покупця майнові права щодо нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0350, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101; земельної ділянки загальною площею 1,7277 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0351, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі № 910/11702/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елула" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2021 виклав правові висновки, відповідно до яких:

- відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав;

- у даному випадку під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з цим позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 16 і статтями 387, 392 ЦК України, хоча з урахуванням зазначеного вище застереження щодо змісту або характеру майнових прав, вміщеного у частині 2 статті 656 цього Кодексу, вказані способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав;

- речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, так і майнові права, відмінні від права власності на нерухоме майно, є правами, нерозривно пов`язаними з нерухомим майном, а тому такі права підлягають державній реєстрації та виникають з моменту відповідної реєстрації (пункт 54 постанови).

В свою чергу, у справі № 755/160/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12.08.2020 із посиланням на те, що 26.03.2019 між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ПАТ «Банк Форум» укладений договір № 002/19/5 про відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор відступає новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, залучив до участі у справі правонаступника ПАТ «Банк Форум» - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Свою ухвалу від 12.08.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував тим, що за умовами договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ПАТ «Банк Форум», за яким первісний кредитор відступає новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між АКБ «Форум», яке змінило своє найменування на ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_7 .

У справі № 766/9487/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 08.07.2020 залучив до участі у справі правонаступника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» виходячи з того, що до клопотання про заміну сторони додано копії: протоколу електронних торгів, договору № 2096/К/2 від 06.12.2019 про відступлення прав вимоги, акта приймання-передачі документів за договором про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, платіжного доручення № 1 від 02.12.2019 та інших документів.

У справі № 234/8333/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 09.06.2021 залучив правонаступника Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до участі у справі, оскільки 18.02.2021 між ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як з переможцем електронних торгів з продажу активів ПАТ «Діамантбанк» щодо лоту №N119270/1, до якого серед іншого включені права вимоги за кредитними договорами про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшло право вимоги від ПАТ «Діамантбанк» за зобов`язанням ТОВ «ЮЗ Алко-Трест» за договорами та усіма договорами забезпечення, у тому числі за договором застави транспортних засобів від 12.12.2013 №606/6.

Відтак, на відміну від позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду по-іншому застосовує положення законодавства щодо відчуження майнових прав щодо нерухомого майна. Касаційний цивільний суд допускає відчуження майнових прав щодо нерухомого майна, в той час як Касаційний господарський суд вказує, що під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з відповідним позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 16 і ст.ст. 387, 392 ЦК України, хоча вказані способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав. Переглядаючи судові рішення у справах № 905/2419/18 у постанові від 24.12.2021, № 904/3667/20 у постанові від 06.12.2021, № 911/2919/20 у постанові від 21.12.2021, № 910/17585/14 у постанові від 24.11.2021, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

Відтак, наявне різне правозастосування та розуміння можливості того, що може бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав. Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.062020 у справі № 757/23249/17-ц вказано, що тлумачення ч. 1 ст. 55 ЦПК України свідчить, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України).

15.05.2019 між ПАТ «Старокиївський банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» - Грошової С.В., та ТОВ «Новокиївське» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ПАТ «Старокиївський банк» передає у власність ТОВ «Новокиївське», а ТОВ «Новокиївське» приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна - квартири. Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору ТОВ «Новокиївське» має право змінити ПАТ «Старокиївський банк», як правонаступник, у судових справах, що стосуються нерухомого майна, вказаного у пункті 1.1 договору.

При цьому Верховний Суд зазначив, що повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо можливості вирішення питання щодо процесуального правонаступництва в даній справі, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що ТОВ «Новокиївське» має право змінити ПАТ «Старокиївський банк», як правонаступник, у судових справах, що стосується нерухомого майна - квартири, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість замінити позивача у даній справі на ТОВ «Новокиївське».

Тобто Касаційний цивільний суд, на відміну від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, погодився з висновками судів про можливість відчуження майнових прав щодо нерухомого майна як права на звернення до суду з цим позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав.

Колегія суддів враховує, що за змістом ч. 5 ст. 302 ГПК України для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; існують обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

З огляду на викладене вище, судова практика в цій категорії спорів не може бути визнана сталою. Існує очевидна необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики, а враховуючи те, що неоднакове застосування вказаних вище норм пов`язано із розходженням правозастосування у судах цивільної і господарської юрисдикції, ці проблемні питання належать до компетенції Великої Палати Верховного Суду як інституції, діяльність якої спрямована на вирішення виключної правової проблеми в цілях забезпечення однакового застосування судами норм процесуального права.

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

При цьому однакове застосування норм права забезпечує правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування норм права поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, довіру до відправлення правосуддя. До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № 907/619/20 на розгляд Великої Палати Верховного для вирішення виключної правової проблеми і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме - чи має місце під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактичний продаж права на звернення до суду з відповідним позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 16 і ст.ст. 387, 392 ЦК України, що не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав, або ж законодавство допускає можливість відчужувати майнові права щодо нерухомого майна і це не вважається продажем права на звернення до суду з позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав.

Також враховуючи зазначені обставини та положення статей 302, 303 ГПК України, дану справу належить передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з ч.ч. 3 та 5 ст. 302 ГПК України, а саме, у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях іншого касаційного суду (постанови Касаційного цивільного суду зазначені у цій ухвалі), зокрема постанови від 17.06.2020 у справі № 757/23249/17-ц, або ж навпаки - для підтвердження таких висновків.

Також відповідно до ч. 4 ст. 302 ГПК України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

У розглядуваній справі суди обох інстанцій з посиланням на висновки, наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, вказали, що заволодіння нерухомим майном, шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Так у вказаній постанові зазначено, що: «відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

61. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

62. З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

63. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

64. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

65. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

66. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні».

Інакше кажучи, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, оскільки воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 64)).

Тобто Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем (пункт 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Отже, оскільки право володіння майном не втрачається власником внаслідок незаконного заволодіння цим майном іншою особою, то віндикація застосовується законним власником з метою повернення йому володіння майном як матеріальним об`єктом.

Водночас у даній справі відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 13.01.2020 № UA-EA-2019-12-18-000010-b, між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТОВ "Закарпатм`ясопромсервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований за реєстровим номером 302. На підставі п. 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав, продавець передав у власність покупця майнові права щодо нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0350, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234379221101; земельної ділянки загальною площею 1,7277 га, кадастровий номер 2110100000:21:001:0351, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 234370821101.

Проте майнові права не є частиною матеріального об`єкта, а, отже, не є фактичним володінням частиною матеріального об`єкта. Таким чином, Касаційний господарський суд, не заперечуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, вважає за необхідне відступити від них уточнивши висновок щодо застосування ст.ст. 317, 387 ЦК України, викладений у вказаній постанові Великої Палати Верхового Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, а саме - чи може особа, яка набула майнові права на нерухоме майно вважатися такою, що до неї перейшло право володіння майном, яким незаконно заволоділа інша особа, та чи застосовується віндикація власником таких майнових прав з метою повернення йому володіння майном як матеріальним об`єктом, оскільки майнові права не є частиною матеріального об`єкта.

Водночас задля відступу від вказаного висновку шляхом його уточнення Великій Палаті Верховного Суду необхідно вирішити виключну правову проблему, про яку зазначено вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

Щодо клопотання представника ФОП Михалчича В.В. про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 302 ГПК України.

Відповідно до вказаної норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 686/19389/17 викладено висновок, відповідно до якого ст. 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у вказаній редакції) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

У пункті 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України (у редакції від 03.10.2017) зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво» (у редакції, чинній на час надання приватному підприємцю дозволу на тимчасове влаштування стоянки) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством.

Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини 1 та 2 ст. 3 ГК України, який набрав чинності з 01.01.2004).

Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 548/981/15-ц зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 58 і ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Наявність у відповідача статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і за договорами поруки й іпотеки.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Вказане свідчить про те, що Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах за змістовним критерієм, що виключає задоволення відповідного клопотання представника ФОП Михалчича В.В. в силу п. 3 ч. 6 ст. 302 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 907/619/20 разом з касаційними скаргами ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця Михалчича Володимира Володимировича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2022 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.ч. 4 та 5 ст. 302 ГПК України, а саме: 1) у зв`язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, а саме - чи має місце під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактичний продаж права на звернення до суду з відповідним позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 16 і ст.ст. 387, 392 ЦК України, що не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав, або ж законодавство допускає можливість відчужувати майнові права щодо нерухомого майна і це не вважається продажем права на звернення до суду з позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав; 2) у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях іншого касаційного суду (постанови Касаційного цивільного суду зазначені у цій ухвалі), або навпаки - для підтвердження таких висновків; 3) у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц щодо застосування ст.ст. 317, 387 ЦК України, уточнивши його - чи може особа, яка набула майнові права на нерухоме майно вважатися такою, що до неї перейшло право володіння майном, яким незаконно заволоділа інша особа, та чи застосовується віндикація власником таких майнових прав з метою повернення йому володіння майном як матеріальним об`єктом, оскільки майнові права не є частиною матеріального об`єкта.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 302, 303, ГПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

Справу № 907/619/20 разом з касаційними скаргами ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця Михалчича Володимира Володимировича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.