Ухвала

від 06.11.2023 по справі 468/1237/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1237/23

1-кп/468/127/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

06.11.2023 року Баштанськийрайонний судМиколаївської областів складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,з участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,в ходірозгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12022150000000326 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 121 КК України.

Від прокурора до суду надійшло письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Мотивує клопотання тим, що не зменшились і не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, усвідомлюючи що він може залишити межі Миколаївської області та перейти на непідконтрольну Україні територію, може незаконно впливати на свідків, які знайомі обвинуваченому за результатами відкриття матеріалів кримінального провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений проходить військову службу та, розуміючи тяжкість можливого покарання, яке йому загрожує, може вчинити інші кримінальні правопорушення, передбачені ст. 407, 408 КК України.

Від захисника надійшло письмове клопотання про зміну обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов`язання. Захисник мотивує клопотання тим, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання в Київській області, де проживають його діти та матір пенсійного віку, строк оренди житла, залишати яке йому заборонено ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, спливає 10.11.2023 року та у зв`язку з домашнім арештом обвинувачений не має змоги працевлаштуватись та сплачувати орендну плату за дане житло, обвинувачений є учасником бойових дій та немає негативної репутації в ЗСУ, крім того потерпіла та свідки в даному кримінальному провадженні перебувають в інших областях, аніж зареєстроване місце проживання обвинуваченого, тому відсутній ризик його незаконного впливу на них.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та про можливість задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого з домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи заявленепрокурором клопотанняпро продовженнязапобіжного заходу,суд,в першучергу,бере доуваги те,що відповіднодо ч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо прокурорне доведе,що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

З цього випливає, що відповідний захід забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід має бути виконуваним.

Натомість стороною захисту надані відомості про те, що строк користування обвинуваченого житлом, залишати яке йому заборонено ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, спливає 10.11.2023 року, тому очевидним є той факт, що після цього обвинувачений не матиме правових підстав проживати в такому житлі, отже, і не зможе виконувати визначені йому раніше обов`язки щодо заборони залишення такого місця проживання.

При цьому, прокурор за наявності вказаних вище обставин не звернувся до суду з клопотанням про зміну способу виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідно до ч.1 ст. 200 КПК України, а суд за власної ініціативи відповідно до загальних засад змагальності та диспозитивності не в праві змінювати спосіб виконання заходів забезпечення кримінального провадження.

За такого, в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту належить відмовити.

Вирішуючи клопотання захисту про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого з домашнього арешту на особисте зобов`язання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд також враховує ту обставину, що обвинувачений має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, має стійкі соціальні зв`язки за таким місцем проживання.

Суду при цьому не надані будь-які відомості про те, що з часу звільнення обвинуваченого з-під варти в травні 2023 року він якимось чином намагався перешкодити досудовому розслідуванню чи судовому провадженню чи ухилитись від нього, також не надані відомості про його намагання вплинути на потерпілу чи свідків по справі.

Натомість зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання та місце знаходження потерпілої та свідків знаходиться в різних областях, що істотно знижує ризик незаконного впливу на них з боку обвинуваченого.

Крім того, неможливість обвинуваченого працевлаштуватись та отримувати постійний офіційних дохід через застосований до нього раніше запобіжний захід навпаки може збільшити ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень через відсутність джерел для існування.

За комплексу описаного вище суд вважає за доцільне задовольнити клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого з домашнього арешту на особисте зобов`язання та вважає за доцільне встановити обвинуваченому відповідні обов`язки, які є необхідними для його участі у кримінальному провадженні та уникненні ризиків впливу на інших учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.176-179, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.

Клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання задовольнити

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду, а також покласти на нього додаткові обов`язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування з потерпілою та усіма свідками у даному кримінальному провадженні.

Встановити строк дії вказаних обов`язків в два місяці до 06.01.2024 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання встановлених відносно них судом зобов`язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

суддя