Ухвала
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 601/1948/21
провадження № 61-15618ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Україна Агро-Сервіс», треті особи: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), державний реєстратор Нижчелубянської сільської ради Ярошко Андрій Віталійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації договорів оренди,
ВСТАНОВИВ:
02 листопада2023 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у вказаній справі.
В касаційній скарзі заявниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримала 03 жовтня 2023 року, в зв`язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до вимог статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови складений 22 вересня 2023 року. Останній день строку на касаційне оскарження припав з врахуванням вихідних днів на 23 жовтня 2023 року. Касаційна скарга подана 02 листопада 2023 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
З доданих до скарги документів суд встановив, що копію оскаржуваної постанови заявниця отримала 03 жовтня 2023 року, що підтверджується копією поштового конверта з трек-номером 0600049488685 та витягом, виготовленим за допомогою електронного сервісу АТ «Укрпошта» за цим номером.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Заявник не виконав у повному обсязі вимоги цивільного процесуального закону щодо зазначення та нормативно-правового обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Згідно зі змістом положень пункту першого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Суд наголошує на тому, що згідно з вимогами статей 389, 392 ЦПК України, посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 392 ЦПК України заявниці слід вказати норму (норми) права, з застосуванням якої (яких) судами попередніх інстанцій не погоджується вона, та релевантні правові висновки Верховного Суду щодо застосування цієї (цих) норми (норм) права у подібних правовідносинах, які на його переконання не врахували суди попередніх інстанцій. Виконання таких вимог необхідне для належного виконання судом касаційної інстанції визначених статтею 409 ЦПК України повноважень та надання належної оцінки застосуванню судами попередніх інстанцій цієї норми права під час розгляду справи, а у разі необхідності - формулювання правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Для усунення вищевказаного недоліку заявниці слід надати до суду виправлену редакцію касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи з зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування відповідно до вимог процесуального закону з врахуванням вимог цієї ухвали.
Також суд нагадує, що з 18 жовтня 2023 року набрали чинності зміни до ЦПК України, за змістом яких зокрема адвокати реєструють електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України). Касаційна скарга подана та підписана представником Шевчуком В. В., проте подана засобами поштового зв`язку, а не за допомогою ЄСІТС. Суд нагадує, що обов`язковість реєстрації електронного кабінету адвокатом тягне за собою обов`язок подання вказаною особою документів до суду виключно за допомогою цієї системи, а суд, направляти документи цій особі у такий же спосіб.
Подана касаційна скарга не містить відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету скаржниці в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Також за подання касаційної скарги не сплачений судовий збір.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що є членом багатодітної сім`ї, не має доходів, в зв`язку з чим просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Вивчивши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
До касаційної скарги додана копія посвідчення серії НОМЕР_1 , зміст якого підтверджує статус ОСОБА_1 як члена багатодітної родини. Водночас, вищенаведена норма закону свідчить про можливість звільнення від сплати судового збору особи зі статусом члена багатодітної родини за умови аналізу судом майнового стану цієї особи. Жодних доказів щодо свого матеріального становища заявниця суду не надала, тобто не надала у повному обсязі документи, необхідні для вирішення клопотання про звільнення судового збору відповідно до частини другої статті 8 Закону України про судовий збір», в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
За подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася у серпні 2021 року та заявила дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за дві вимоги немайнового характеру до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 816,00 грн (2 270 х 0,4 х 2).
Мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень не містять відомостей про розмір вартість земельних ділянок, в зв`язку з чим розмір судового збору за подання касаційної скарги належить обчислити за формулою: С = (А х 1% + 1 816,00) х 200%, де «А» - сукупна вартість спірних земельних ділянок, а «С» - остаточний розмір судового збору за подання касаційної скарги.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткової постанови Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 17.11.2023 |
Номер документу | 114962313 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні