Постанова

від 03.10.2023 по справі 296/8867/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/8867/19 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 16 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Бузган А.Г.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Житомиріцивільнусправу №296/8867/19 за позовом ОСОБА_1 ,правонаступникомякоїє ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 ,третяособа ГоловнеуправлінняДержгеокадаструу Житомирськійобласті,провідновленнямеж земельноїділянкитаусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні2019року позивачказвернулася досуду зданим позовом,в якому зазначила, що згідно з договором купівлі-продажу від 24 серпня 1962 року, укладеним між нею та батьком відповідача ОСОБА_4 , вона стала власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння складалося з одного житлового будинку на дві кімнати, двох кухонь, тамбура, веранди, двох дерев`яних сараїв, огорожі. Друга половина будинку належала матері відповідача ОСОБА_5 . Кожному із співвласників будинку належало по одній кімнаті, кухні, їй тамбур, ОСОБА_5 веранда, по одному дерев`яному сараю , які були розташовані біля самого будинку, що був розділений на дві рівні частини, враховуючи однаковий метраж приміщень. У 1968 році обидва співвласника звернулися із заявою до виконкому Житомирської міської ради із проханням надати дозвіл на здійснення прибудови до будинку. Згідно з випискою до протоколу № 1 засідання архітектурно- будівельної комісії від 10 січня 1968 року їй було надано дозвіл на прибудову до належної їй частини будинку кухні і тамбуру. При цьому, їй та ОСОБА_5 було рекомендовано перенести їх сараї на відстань 7-8 метрів від будинку, що вони і зробили, знесли старі сараї та побудували нові. Вказала, що нею побудовано сарай літ. «Б», а співвласницею сарай літ. «В». Сараї були побудовані впритул один до одного. Пізніше нею зведено сарай літ. «Д» та гараж літ. «Е». Дані прибудови прийняті в експлуатацію на підставі протоколу № 15 архітектурно-будівельної комісії від 21 грудня 1993 року.

3 березня 1994 року вона подарувала належну їй частку домоволодіння дочці ОСОБА_6 . Мати відповідача також подарувала останньому належну їй 1/2 частину домоволодіння. Між новими співвласниками домоволодіння була укладена угода відповідно до ідеальних часток про розподіл земельної ділянки по фактичному землекористуванню, і межа між ділянками співвласників проходить по стіні сараїв літ. "В" та «Б» та стіні будинку, яка розділяє житлові приміщення співвласників.

Рішенням виконкому Житомирської міської ради № 62 від 13 лютого 1997 року за власниками спірного домоволодіння закріплено й надано у постійне та тимчасове користування і передано у приватну власність земельні ділянки біля домоволодіння саме по тих межових знаках, які вказані у державних актах співвласників. Так, у приватну власність ОСОБА_6 передано 0,0500 га згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ЖТ № 043740 від 9 квітня 1997 року, а також їй було передано у постійне користування 0,058 га. Відповідачу передано у приватну власність 0,0500 га та в постійне користування 0,0159 га.

Відповідно до договору дарування від 10 лютого 1999 року ОСОБА_6 подарувала їй 50/100 частин вказаного житлового будинку та згідно з договором дарування від 26 грудня .2002 року подарувала 500 квадратних метрів земельної ділянки за вказаною адресою, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. На дану земельну ділянку за її зверненням виготовлено правовстановлюючі документи державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ № 047894, кадастровий номер земельної ділянки 1810136600:024:0008.

Зазначила, що згідно з рішенням тридцятої сесії сьомого скликання сесії міської ради від 18 грудня 2017 року № 885 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі їх у власність та користування громадянам, на підставі договору оренди землі між Житомирською міською радою та нею від 9 лютого 2018 року їй передано в оренду земельну ділянку розміром 0,0058 га, кадастровий номер 1810136600:03:024:0037 для обслуговування вказаного домоволодіння. Дана земельна ділянка раніше перебувала у користуванні її дочки ОСОБА_6 .

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2013 року визнано мирову угоду, укладену між нею та відповідачем, згідно з якою їй виділяється в натурі кімната 2-2 площею 17,9 кв.м., погріб Г, огорожа № 3 і № 4, ворота № 1, хвіртка № 2, житлова прибудова літерою А 2 та прибудова а 1, що складається з коридору-сходів 2-5 площею 13 кв.м., кімната 2-6 площею 27,3 кв.м., санвузел 2-7 площею 4,1 кв.м., кімната 2-8 площею 15,4 кв.м., кімната 2-9 площею 26,4 кв.м., вітальня 2-1 площею 48,0 кв.м., кімната 2-2 площею 17,9 кв.м., кухня 2-3 площею 15,8 кв.м., санвузел 2-4 площею 15,1 кв.м., сходи з першого на другий поверх прибудови в будинку АДРЕСА_1 . Тобто огорожі, які розділяли земельні ділянки і були влаштовані по межі розподілу, відповідач визнав за нею і не заперечував правильність їх влаштування.

Посилається на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2016 року, залишеним в силі постановою Верховного суду, яким ухвалено знести побудований нею цегляний паркан між суміжними земельними ділянками. Після вказаного рішення відповідач розвалив огорожі і на власний розсуд почав встановлювати межі земельних ділянок, влаштовувати бетонну площадку, захопивши частину приватизованої землі позивача, зайнявши територію, розміри якої не відповідають ні державним актам, ні висновку експерта, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Таким чином, просила суд відновити межі належної їй на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:024:0008, розміром 500 кв.м згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №047894, виданим 2 серпня 2004 року, та на передану в оренду земельну ділянку, площею 0,0058 га, кадастровий номер 1810136600:03:024:0037, яка призначена для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1

Також просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення бетонного майданчика, влаштованого на її земельній ділянці.

У жовтні 2019 року ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, в якій він просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення встановлених ОСОБА_1 трьох межових знаків.

В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1 у 2002 році отримала у власність за договором дарування земельну ділянку площею 0,0500 га, на яку виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:024:0008. За договором оренди від 9 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримала в оренду земельну ділянку за цією ж адресою, площею 0,0058 га, з кадастровим номером 1810136600:03:024:0037. Таким чином, загальна площа земельних ділянок ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 повинна становити 0,0558 га. Однак у її фактичному користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,0569 га, про що зазначено у висновку судової земельно-технічної експертизи № 255/01-2013 від 14 січня 2015 року у цивільній справі № 296/3061/12-ц за його позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приватною власністю. Отже, фактична площа обох земельних ділянок ОСОБА_1 на 0,0011 га більше, ніж зазначено в її правовстановлюючих документах. 17 липня 2019 року за ініціативою ОСОБА_1 , у його відсутність та без його згоди, інженером-землевпорядником були встановлені три межові знаки по лівій межі належної їй земельної ділянки.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1

27січня 2021року представникомпозивача зазустрічним позовомподано заявупрозміну предметапозову,в якійпредставник проситьвстановити порядоккористування земельнимиділянками в АДРЕСА_1 ,згідноз другимваріантом додатковоїземельно-технічної№ 53-Е/20від 26серпня 2020року таусунути перешкодив користуванніземельною ділянкою,що належитьна правівласності ОСОБА_3 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести три межові знаки, встановлені 17 липня 2019 року.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та усунення перешкод у користуванні власністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Встановлено порядок користування земельними ділянками по АДРЕСА_1 згідно з другим варіантом додаткової земельно-технічної експертизи № 53-Е/20 від 26.08.2020 року, а саме: із земельної ділянки, загальною площею 0,1210 га, вділено ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0564га:

1. власність (зелений колір) - 0,0500га;

2. оренда (жовтий колір) - 0,0058га;

3. користування (червоний колір) - 0,0006га.

Виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0646га:

1. власність (синій колір) - 0,0500га, в тому числі 0,0011га сервітутне землекористування, щодо надання ОСОБА_1 права обслуговування та ремонту стіни будівлі (синя клітинка);

2. постійне користування (голубий колір)- 0,0146га ( на 0,0013га менше, ніж в акті).

Межа ділянки ОСОБА_1 (власність) площею 0,0500га (зелений колір) проходить по точках: 4-5-32-10-11-12-31-30-23-22-21-20-19-18-17-16- 15-4, відповідна відстань між точками (м): 17,10-23,02-8,32-3,43-11,30-5,30-0,42-11,08-0,45-1,02-4,48-0,84-1,00-4,17-0,50-3,23-1,03.

Межа ділянки ОСОБА_1 (оренда) площею 0,0058га (жовтий колір) проходить по точках: 5-6-8-9-10-32-5, відповідна відстань між точками (м): 1,48-23,24-8,06-1,86-8,32-23,02.

Межа ділянки ОСОБА_1 (користування) площею 0,0006га (червоний колір) проходить по точках: 6-7-8-6, відповідна відстань між точками (м): 0,52-23,25-23,24.

Межа ділянки ОСОБА_3 (власність) площею 0,0500га (синій колір) проходить по точках: 2-3-4-15-16-17-18-19-20-21-22-23-30-31-12-13-2, відповідна відстань між точками (м): 14,96-1,00-1,03-3,23-0,50-4,17-1,00-0,84-4,48-1,02-0,45-11,08-0,42-5,30-15,50-32,10; сервітутне землекористування (синя клітинка) проходить по точках: 3-4-15-16-17-18-19-20-26-27-28-29-3; 21-22-23-24-25-21 відповідна відстань між точками (м): 1,00-1,03-3,23-0,50- 4,17-1,00-0,84-1,00-1,01-5,01-0,78-3,65; 1,02-0,45-0,55-1,00-1,00.

Межа ділянки ОСОБА_3 (постійне користування) площею 0,0146га (голубий колір) проходить по точках: 1-2-13-14-1, відповідна відстань між точками (м): 4,30-32,10-4,80-32,25

В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким її позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Зокрема, зазначає, що в основу оскаржуваного рішення судом покладено висновок експерта від 28 лютого 2020 року, який є неналежним доказом, оскільки основна експертиза не відповідає по суті на жодне із запитань сторін, а тому така експертиза не є джерелом доказів. Висновок експерта ґрунтується на припущенні, яке повністю ставить під сумнів лише правильність технічної документації, межі та координати належної їй земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_3 не була надана на експертизу технічна документація на земельні ділянки, які перебувають у власності та оренді.

Також вважає, що судом безпідставно покладено в основу оскаржуваного рішення висновок додаткової експертизи від 26 серпня 2020 року, оскільки він не входить до предмета доказування , що є порушенням ст. 102 ЦПК України, так як у зустрічній позовній заяві від 11 жовтня 2019 року не йшлося про встановлення порядку користування земельними ділянками, а тому такі висновки не можуть бути прийняті судом на підтвердження позовних вимог за зустрічним позовом . Позовна вимога про встановлення порядку користування була заявлена 27 лютого 2021 року в заяві про зміну предмета позову, отже, спочатку позивач віднайшов доказ, а потім під нього сформулював позовну вимогу. Натомість, докази мають бути додані до позовної заяви.

Стверджує, що додаткова експертиза, як і основна, ґрунтується на припущеннях, про що експерт прямо повідомила в судовому засіданні під час надання пояснень. На запитання представника позивача, чи треба враховувати рік прибудови до домоволодіння, чи необхідно проводити розподіл ділянок по первісних долях домоволодіння, експерт не надала конкретної відповіді, натомість повідомила свою суб`єктивну думку про неправильне виготовлення державних актів та відповідно технічної документації. Крім того, під час відповідей на запитання експерт неодноразово повторювала, що це її суб`єктивна думка з приводу невірно визначених координат. Більш того, про припущення експерта судом прямо зазначено у рішенні.

Аналогічно припущення зроблено експертом і в основній експертизі, а саме вказано, що експерт припускає, що землевпорядник, який проводив обміри земельної ділянки для приватизації, невірно визначив місце розташування господарської будівлі по відношенню до будинку.

Окрім того, при проведенні додаткової експертизи експертом була фактично змінена конфігурація земельних ділянок, оскільки експерт не врахувала дані технічної документації, виданої на її земельну ділянку, а відповідачем технічна документація не була надана. Отже, що експерт використала інші, нові координати, а не ті, які містилися в технічній документації.

Зазначає, що експертом з незрозумілих причин проведено об`єднання земельних ділянок та вирахувана загальна площа, яка перебуває у власності та користуванні сторін. При цьому фактична площа становить 0,1210 га, площа земельних ділянок відповідно до актів 0,1217 га. Різниця в 7 кв.м. є, на думку експерта, збільшенням площі її земельної ділянки за рахунок земельної ділянки ОСОБА_3 . Але обґрунтування такого висновку не наведені, а тому це є припущенням.

Експертом також не враховано, що відповідач проводив будівництво та перерозподіл земельної ділянки після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, а тому можуть існувати розбіжності між первісними межами та межами з урахуванням прибудови відповідача, і саме тому ці зайві квадратні метри необхідні відповідачу для обслуговування власних будівель та споруд, яких не було на момент приватизації земельної ділянки відповідачем.

Звертає увагу, що координати належної їй земельної ділянки не можна вважати невірними до тих пір, поки технічна документація не буде змінена чи скасована в установленому законом порядку та не будуть внесені відповіді зміни до Держгеокадастру. Тому діє презумпція правильності її технічної документації. Оскільки відповідачем взагалі не надана технічна документація на належну йому земельну ділянку, у нього відсутні аргументи на спростування відомостей її технічної документації, а припущення експерта щодо невірно визначених координат нічим не обґрунтовані.

Вважає безпідставним також посилання суду на акт № 146 управління ДАБК Житомирської міської ради від 31 жовтня 2018 року, яким встановлено лише виконання обсягу первинних робіт (навіс з бетонною площадкою) і не зазначено координати цього навісу.

Вказує, що у даному спорі технічна документація відповідача була б належним та допустимим доказом правильності конфігурації, меж та координат земельної ділянки відповідача, і її відсутність не зобов`язує спростовувати її зміст, а навпаки відповідач має довести свої вимоги саме цим доказом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Сіра А.В., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що фактично предметом спору є визначення конфігурації розміру та місця розташування на місцевості спірних земельних ділянок, які були надані у приватну власність сторонам ще у 2002-2004 роках. Лише при визначенні на місцевості місцезнаходження, розміру та конфігурації земельних ділянок можна встановити, чи є порушення прав сторін. Представником позивачки було заявлено відповідні питання для проведення судової експертизи. Вважає, що судовий експерт надав відповіді на поставлені сторонами по справі питання з урахуванням фактичних технічних даних, що відображені у Державному земельному кадастрі, тому посилання апелянта на те, що експерт не надав по суті відповіді на жодне із запитань не відповідає дійсності. Натомість позивачка не забезпечила експерта документацією із землеустрою та каталогом координат окружної межі своєї земельної ділянки.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 червня 2022 року провадження у справі зупинене до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2023 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за життя набула у власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Співвласником частини цього житлового будинку є ОСОБА_3 ..

2 серпня 2004 року на ім`я ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №047894, згідно з яким вона набула у власність земельну ділянку, площею 0,0500 га, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1810136600:03:024:0008.

Окрім того, на підставі договору оренди землі, укладеного 9 лютого 2018 року між Житомирською міською радою та ОСОБА_1 , остання набула право оренди на земельну ділянку, площею 0,0058 га, кадастровий номер 1810136600:03:024:0037, розташовану за вказаною адресою, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

ОСОБА_3 належить право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, кадастровий номер 1810136600:03:024:0029, розташовану в АДРЕСА_1 , яка призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Вказана обставина підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №043739.

Окрім того, згідно з державним актом на право постійного користування землею, виданим 9 квітня 1997 року, ОСОБА_3 набув у користування земельну ділянку, площею 0,0159 га, призначену для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану за вказаною адресою.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 затверджено мирову угоду про поділ в натурі належних їм частин вказаного домоволодіння.

Зокрема, ОСОБА_3 виділено в натурі: кімнату 2-2 площею 17,9 кв.м., погріб Г, огорожу № 3 і № 4, ворота № 1, хвіртку № 2, житлову прибудову літ. «А 2» та прибудову «а 1», що складається з коридору-сходів 2-5 площею 13 кв.м., кімнату 2-6 площею 27,3 кв.м., санвузол 2-7 площею 4,1 кв.м., кімнату 2-8 площею 15,4 кв.м., кімнату 2-9 площею 26,4 кв.м., вітальню 2-1 площею 48,0 кв.м., кімнату 2-2 площею 17,9 кв.м., кухню 2-3 площею 15,8 кв.м., санвузол 2-4 площею 15,1 кв.м., сходи з першого на другий поверх прибудови, що становить квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 виділено в натурі: коридор 1-1 площею 3,7 кв.м., кухню 1-2 площею 6,5 кв.м., кімнату 1-3 площею 7,8 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,6 кв.м., кімнату 1-5 площею 15,7 кв.м., коридор 1-6 площею 2,7 кв.м., кладову 1-7 площею 1,2 кв.м., туалет 1-8 площею 1,1 кв.м., ванну 1-9 площею 4,3 кв.м., сарай «Б», гараж «Е», сарай «Д», вбиральню « У», ворота та хвіртку № 5, огорожу № 6, огорожі № 7, № 8, №9, №11, що становить квартиру АДРЕСА_3 .

Наявне в матеріалах справи повідомлення Державного кадастрового реєстратора від 23 червня 2016 року містить інформацію про те, що у зв`язку із зміною геопросторових даних земельної ділянки внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:024:0008.

Матеріали справи також свідчать, що у липні 2019 року ОСОБА_1 зверталася до Департаменту містобудування та земельних відносин з метою вирішення питання щодо встановлення ( відновлення) меж земельних ділянок, які перебувають у її власності та користуванні.

17 липня 2019 року ОСОБА_1 передано межові знаки, які розташовані по лівій стороні належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:024:0008.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом ТОВ « Земельний центр Житомир» Ткач О.Ю. 28 лютого 2020 року №51-Е/20, координати окружної межі фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 ( власність), площею 0,500 га, не відповідають координатам окружної межі згідно з даними Державного земельного кадастру за кадастровим номером 1810136600:03:024:0008.

Встановлені межові знаки, які розташовані по лівій межі земельної ділянки, площею 0,0500 га, кадастровий номер 1010136600:03:024:0008, згідно з актом приймання-передачі межових знаків, які встановлені в натурі ( на місцевості) 17 липня 2019 року, не відповідають даним Державного земельного кадастру.

Також експертом зазначено, що координати окружної межі фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 ( оренда), площею 0,0058 га, не відповідають координатам окружної межі згідно з даними Державного земельного кадастру за кадастровим номером 1810136600:03:024:0037.

Координати окружної межі фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 , площею 0,0500 га, не відповідають координатам окружної межі, що зазначені в технічній документації із землеустрою.

Координати окружної межі фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 (власність), площею 0, 0500 га, не відповідають координатам окружної межі згідно з даними Державного земельного кадастру за кадастровим номером 1810136600:03:024:0029.

За таких обставин, експерт зазначив, що не має можливості визначити місце розташування межових знаків між ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для розподілу їх згідно з даними первинних технічних документацій , які були виготовлені для приватизації.

Отже, вказані обставини свідчать про те, фактичне користування земельними ділянками, які були виділені у власність та користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не відповідає технічній документації та даним Державного земельного кадастру.

Таким чином, фактично між сторонами виник спір щодо меж вказаних земельних ділянок.

У свою чергу, питання щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок не належить до компетенції суду.

Так, за правилами статті 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У спірних правовідносинах кожному із співвласників житлового будинку виділено в натурі відповідну частку цього домоволодіння й виділено у власність та користування конкретні земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, із визначеними площами та кадастровими номерами.

На даний час межі фактичного користування цими земельними ділянками не узгоджуються з даними Державного земельного кадастру та не відповідають технічній документації.

Отже, у даному випадку необхідно відновити межі вказаних земельних ділянок, що надасть можливість вирішити спір та врегулювати правовідносини між сторонами.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення,- про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 липня 2021 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення,- про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: