Постанова

від 22.09.2010 по справі 40/311

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 р. № 40/311

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Мирошниченка С.В.,

суддів Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну ска ргу Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного г осподарського суду від 12.05.2010

у справі № 40/311

за позовом Відкритого акціонерного т овариства "БМ Банк" м. Київ в ос обі відділення №3 ВАТ "БМ Банк" м. Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 300 853,78 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного т овариства "БМ Банк" м. Київ в ос обі Відділення №3 ВАТ "БМ Банк" м. Донецьк

про розірвання кредитного дог овору

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісн им позовом Іванова О.В. (дов . №19/139 від 07.09.2010);

- відповідача за первісни м позовом повідомлений, ал е не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 09. 03.2010 у справі №40/311 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін поста новою Донецького апеляційно го господарського суду від 12.0 5.2010 (судді А.М. М'ясищев, Н.Л. Велич ко, І.В. Москальова), задоволен ий первісний позов Відкритог о акціонерного товариства "Б М Банк" м. Київ в особі відділе ння №3 ВАТ "БМ Банк" м. Донецьк (н адалі позивач) до Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1 (на далі відповідач); за рішенням з відповідача стягнуто борг за кредитом у сумі 131 578,99 грн., про строчену заборгованість за к редитом у сумі 118 419,15 грн., простр очену заборгованість по проц ентах у сумі 37 081,72 грн., строкову заборгованість по процентах в сумі 1 232,87 грн., та пеню у сумі 12 54 1,05 грн. за несвоєчасне виконан ня грошових зобов'язань згід но з кредитним договором №2008-9/0 03/ДС-К; в задоволенні зустрічн ого позову відмовлено.

Відповідач за первісним по зовом, не погоджуючись із при йнятими у даній справі судов ими рішеннями в частині відм ови у задоволенні зустрічног о позову про розірвання кред итного договору, звернувся з касаційною скаргою до Вищог о господарського суду Україн и, в якій просить їх скасувати у відповідній частині та при йняти нове рішення, яким задо вольнити позовні вимоги про розірвання кредитного догов ору.

Позивач надав відзив на кас аційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти довод ів касаційної скарги, та прос ить оскаржувані судові рішен ня залишити без змін.

Сторони у справі належним ч ином повідомлялися про час т а місце розгляду даної справ и згідно з вимогами Інструкц ії з діловодства в господарс ьких судах України, затвердж еної наказом Голови Вищого г осподарського суду України в ід 10.12.2002 № 75, проте відповідач за первісним позовом не скорис тався своїм правом бути прис утнім у судовому засіданні 22.0 9.2010.

Колегія суддів, приймаюч и до уваги межі перегляду спр ави в касаційній інстанції, п роаналізувавши на підставі ф актичних обставин справи зас тосування судами попередніх інстанцій норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного су дового акту, вважає, що касаці йна скарга не підлягає задов оленню, враховуючи наступне.

Предметом первісного позо ву є вимоги позивача про стяг нення з відповідача 300 853,78 грн., з яких: заборгованість за кред итом становить 131 578,99 грн., прост рочена заборгованість за кре дитом становить 118 419,15 грн., прос трочена заборгованість по пр оцентах дорівнює 37 081,72 грн., забо ргованість по процентах - 1 232 ,87 грн., пеня - 12 541,05 грн.

Підставами позову є наступ ні обставини: 22.07.2008 між позиваче м та відповідачем був укладе ний кредитний договір №2008-9/003/ДС -К, відповідно до якого, відпов ідач отримав на умовах, визна чених цим договором кредит у розмірі 250 000,00 грн.; процентна ст авка за договором становить 20%; кредит має бути повернути н е пізніше 21.07.2010 відповідно до ви значеного графіку. Проте, від повідач, всупереч умов догов ору, неодноразово порушував умови договору в частині пов ернення кредиту та відсотків за користування ним. Відпові дно до п. 2.3.1. договору, такі дії в ідповідача надають право поз ивачу вимагати дострокового повернення кредиту, всієї су ми нарахованих процентів за користування кредитом разом з будь-якими іншими нарахова ними сумами або сумами, що під лягають сплаті за цим догово ром.

Під час розгляду даної спра ви в суді першої інстанції, ві дповідач за первісним позово м подав зустрічний позов про розірвання кредитного догов ору на підставі ст. 651 ЦК Україн и та ч. 1 ст. 652 ЦК України у зв'язк у з істотною зміною обставин , якими сторони керувалися пр и укладенні договору, а саме, ф інансовою кризою.

Суди попередніх судових ін станцій, задовольняючи перві сний позов, виходили із обґру нтованості та доведеності по зовних вимог за первісним по зовом і наявності правових п ідстав для стягнення з відпо відача за первісним позовом заявлених до стягнення грошо вих коштів; в той же час, відмо вляючи у зустрічному позові, суди керувалися тим, що позив ач за зустрічним позовом не д овів обставин, що звільняли б його від відповідальності з а не виконання умов договору ; зокрема, посилання на те, що в иконання в майбутньому умов кредитного договору вплине н а соціальний статус позичаль ника та його родини, а також сп риятиме порушенню законних і нтересів відповідача та його неповнолітніх дітей, не можу ть бути прийняті до уваги як п ідстави для розірвання креди тного договору.

Вищий господарський суд Ук раїни, погоджується із прийн ятими у даній справі судовим и рішеннями як в оскаржувані й скаржником частині, а саме, в незадоволенні зустрічного п озову, так і в частині задовол ення судами первісного позов у, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1. ст. 652 ЦК У країни у разі істотної змі ни обставин, якими сторони ке рувалися при укладенні догов ору, договір може бути змінен ий або розірваний за згодою с торін, якщо інше не встановле но договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, я кщо вони змінилися настільки , що, якби сторони могли це пер едбачити, вони не уклали б дог овір або уклали б його на інши х умовах.

Відповідно до ч. 2. ст. 652 ЦК У країни якщо сторони не дос ягли згоди щодо приведення д оговору у відповідність з об ставинами, які істотно зміни лись, або щодо його розірванн я, договір може бути розірван ий, а з підстав, встановлених ч астиною четвертою цієї статт і, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої ст орони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення догово ру сторони виходили з того, що така зміна обставин не наста не;

2) зміна обставин зумовлен а причинами, які заінтересо вана сторона не могла усун ути після їх виникнення при всій турботливості та о бачності, які від неї вимагал ися;

3) виконання договору по рушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розра ховувала при укладенні догов ору;

4) із суті договору або зв ичаїв ділового обороту не в ипливає, що ризик зміни обс тавин несе заінтересована с торона.

При цьому, сама по собі істо тна зміна обставин не є підст авою для розірвання договору .

Вимагаючи розірвання дого вору з цієї підстави позивач за зустрічним позовом, з урах уванням положень статті 33 Гос подарського процесуального кодексу України щодо обов'яз ку доказування, повинен дове сти, зокрема, впевненість сто рін у момент укладення догов ору в тому, що така зміна обста вин не настане.

Натомість, як встановили су ди попередніх інстанцій, поз ивач за зустрічним позовом н е довів наявності правових п ідстав для розірвання укладе ного кредитного договору в п орядку ст. 652 Цивільного кодек су України.

Так, обґрунтовуючи свої поз овні вимоги, позивач за зустр ічним позовом посилався, зок рема на постанови Національн ого банку України №461 від 06.08.2009, я кою визнано факт існування ф інансової кризи в Україні, як непередбаченої обставини, щ о спричинила негативний впли в на погашення позичальникам и кредиту, №49 від 05.02.2009 "Про окрем і питання діяльності банків" , №328 від 03.06.2009 "Про заходи щодо заб езпечення погашення кредиті в" та стверджував про те, що у з в'язку з фінансовою кризою зн аходиться у невизначеному ст ані, а низький рівень доходів стає нездоланною перешкодою в реалізації життєво важлив их прав людини: на достатнє ха рчування, на медичну допомог у, на освіту для дітей та житло .

Втім, як правильно зазначил и суди попередніх інстанцій, по-перше, зазначені постанов и Національного банку Україн и не є імперативними нормами законодавства, що надають го сподарюючим суб'єктам право не виконувати взятих на себе зобов'язань за кредитними до говорами; крім того, позивач з а зустрічним позовом є суб'єк том господарської діяльност і та здійснює таку діяльніст ь на власний ризик, тому при ук ладенні оспорюваного кредит ного договору позивач за зус трічним позовом повинен був передбачити та розрахувати в сі обставини, що могли вплину ти на виконання ним зобов'яза нь перед банком, у тому числі врахувати тенденції зростан ня (падіння) цін на ринку товар ів та послуг тощо.

Судами попередніх інстанц ій правомірно зазначено, що п озивачем за зустрічним позов ом не доведено наявності фор с-мажорних обставин, передба чених п. 9.1. договору, що звільня ло б повністю або частково ст орін даного договору за неви конання умов останнього; сві това економічна криза стосує ться всіх суб'єктів господар ювання, в тому числі і відпові дача за зустрічним позовом (б анку), а тому, не може бути підс тавою для розірвання кредитн ого договору.

Відповідно до статті 1054 Ц К України за кредитним дог овором банк або інша фінансо ва установа (кредитодавець) з обов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальников і у розмірі та на умовах, встан овлених договором, а позичал ьник зобов'язується повернут и кредит та сплатити процент и.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Ук раїни позичальник зобов'я заний повернути позикодавце ві позику (грошові кошти у так ій самій сумі) у строк та в пор ядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення ЦК України з урах уванням особливостей, передб ачених ГК України.

Позивач за первісним позов ом (банк) свої зобов'язання за кредитним договором виконав , надав кредитні кошти відпов ідачу за первісним позовом, а останній в свою чергу отрима в те, на що розраховував - отр имав кошти на ведення поточн ої діяльності.

Отримавши визначену догов ором суму кредитних коштів, п озивач за зустрічним позовом мав передбачити негативні д ля себе тенденції на ринку зд ійснюваною ним підприємниць кої діяльності та вжити всіх заходів для зменшення дії їх негативних наслідків. Тобто , із суті договору та звичаїв д ілового обороту випливає, що ризик зміни обставин, пов' я заних із здійсненням підприє мницької діяльності (зміна к урсу національної валюти, ці н і кон' юнктури ринку (зменш ення обсягів виробництва і п родажу продукції і таке інше ), несе позивач за зустрічним п озовом як позичальник та суб 'єкт підприємницької діяльно сті, а не відповідач як банк та кредитор, а грошові кошти в об ов'язковому порядку мають бу ти повернуті ним в порядку, пе редбаченому договором, з нар ахованими процентами та інши ми платежами. Відсутність у п озивача за зустрічним позово м необхідних коштів, так само як і настання фінансової кри зи не є підставами для звільн ення його від відповідальнос ті за порушення грошового зо бов'язання у розумінні статт і 617 Цивільного кодексу Укр аїни.

Отже, за встановлених судам и попередніх інстанцій обста вин, а саме: надання позивачем за первісним позовом відпов ідачу за первісним позовом к редиту, у розмірі, обумовлено му кредитним договором, нена лежне виконання відповідаче м за первісним позовом своїх зобов'язань по погашенню кре диту та сплаті відсотків за к ористування кредитом, встано влення сторонами у договорі відповідальності за порушен ня позичальником виконання з обов'язань за договором у виг ляді сплати пені, суд касацій ної інстанції погоджується і з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції про стягнення з відповідача за первісним позовом грошови х коштів в розмірі, заявленом у позивачем за первісним поз овом до стягнення, у Вищого го сподарського суду України ві дсутні правові підстави для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що вищезазначені висновк и господарських судів попере дніх інстанцій зроблені з до триманням вимог ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного і всебі чного встановлення усіх обст авин справи та правильного з астосування законодавства п ід час розгляду справи.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апел яційного господарського суд у від 12.05.2010 у справі №40/311 залишити без змін.

Головуючий С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

Н .М. Губенко