Ухвала

від 16.11.2023 по справі 140/10420/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа №140/10420/23

адміністративне провадження № К/990/37456/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №140/10420/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, спонукання до вчинення певних дій, відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати незаконними рішення, дій та бездіяльність у відмові подовження надання житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на період з травня 2022 року по квітень 2023 року;

- зобов`язати подовжити надання житлово-комунальних послуг на період з травня 2022 року по квітень 2023 року та відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю при відмові у подовженні житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у межах ціни позову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 про повернення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

02.10.2023 на адресу апеляційного суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат, понесених під час підготовки апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, понесених під час підготовки апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відмовлено.

08.11.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду не є судовим рішенням, ухваленням якого завершується розгляд справи, а тому підстави для розподілу судових витрат, понесених під час підготовки апеляційної скарги, та відповідно прийняття додаткового судового рішення відсутні.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами другою, п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас за приписами частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Отже, законодавець виділив вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд ухвалює додаткове судове рішення у справі.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19.01.2022 у справі №500/2632/19, виходячи з положень статті 252 КАС зазначила, що додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС вимог або питань процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі. Означені в частині першій статті 252 КАС питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення фактично вирішено судом в основному рішенні).

Види судових витрат визначені статтею 132 КАС України. За змістом цієї статті судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі (...) витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Верховний Суд наголошує, що за спільним змістом вищенаведених норм питання судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Положеннями статей 134 та 139 КАС України визначено право сторони на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, які є судовими витратами, що пов`язані з розглядом справи.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 КАС України).

Порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначений статтею 143 КАС України. Зокрема, за приписами частин третьої, п`ятої цієї статті суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог

Отже, за змістом цієї норми питання щодо судових витрат за наслідками касаційного перегляду невід`ємно пов`язано із розглядом позовних вимог по суті.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Також в ухвалі від 19.01.2022 у справі №500/2632/19 Велика Палата Верховного Суду при вирішенні виключної правової проблеми для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зазначила таке:

«Так, у справі №640/6209/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 19.03.2020 скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та повернув на новий розгляд справу до цього ж суду для вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

У справах №809/1649/15, №2040/8090/18, №826/17123/18, №910/13473/19, №904/1169/17, №712/13890/15-ц, №569/3757/20, №520/12/20, №808/3013/16 суди касаційної інстанції різних юрисдикцій, вирішуючи питання про розподіл судових витрат дійшли висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткових судових рішень, оскільки в цих справах не ухвалювали остаточних судових рішень по суті заявлених вимог.

При цьому у справах № 810/4749/15, №640/4563/19, №460/2736/18, №922/3422/18 постановлені додаткові постанови, якими задоволені вимоги про розподіл судових витрат на правничу допомогу тільки в частині задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши зазначені судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, зокрема, щодо вирішення питання розподілу судових витрат (ухвалення додаткових судових рішень), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

У постанові від 10.10.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суду не переглядав справу по суті позовних вимог, направивши її до суду першої інстанції для продовження розгляду у зв`язку з допущеними порушеннями норм процесуального права, тому судові витрати не підлягали розподілу.

Зазначене узгоджується також з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11.11.2020 у справі №809/1649/15, та Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 23.06.2020 у справі №808/3013/16, від 13.10.2020 у справі №540/474/19, від 04.11.2020 у справі №806/2686/18, від 25.11.2020 у справі №344/13462/16-а, від 26.01.2021 у справі №808/3691/17, від 29.03.2021 у справі №640/19553/19, 17.10.2018 у справі № 800/234/17.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не прийняв у справі, що розглядається, рішення по суті, а направив її до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому підстави для розподілу судових витрат, понесених під час підготовки апеляційної скарги, та відповідно прийняття додаткового судового рішення відсутні.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №140/10420/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, спонукання до вчинення певних дій, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа