Постанова

від 16.11.2011 по справі 2а-10582/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р. № 2а-10582/11/1370

м. Львів

12 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Гнилиця Р.І.,

з участю

представника позивачаБазарник Р.С.

представник відповідачане прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Мурованський завод будівельних конструкцій`про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.

Обставини справи.

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Мурованський завод будівельних конструкцій» звернувся 27.09.2011 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому містяться вимоги:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі № 0002801552/0 від 10.08.2010р. на суму 94050,00 грн., у тому числі - 89571,00 грн. за основним платежем та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області № 0002801552/1 від 21.10.2010р., якими визначено для ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій`податкові зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 94050,00 грн., в т.ч. основний платіж - 89 571,00 грн., та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 02.02.2011р № 0000011552/2 на суму 40306,5 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 02.02.2011р № 0002801552/2 на суму 94050,00 грн., у тому числі 89571,00 грн. за основним платежем та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 01.03.2011р. № 0000021552/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,5 грн.;

- скасувати Податкову вимогу від 8 липня 2011 року № 320 до ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій`на суму 134582,76 грн., в тому числі - 89797, 26 грн. - основний платіж та 44785,00 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем самостійно виявлені помилки у податковій декларації у зв`язку з чим подано уточнюючий розрахунок у якому відображений раніше помилково не внесений податковий кредит, який відповідачем не взято до уваги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача не прибув, згідно поданого письмового заперечення відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що уточнюючий розрахунок відповідачем подано після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, повно всебічно та об`єктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області 19.07.2010р. проведено документальну (невиїзну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Мурованський ЗБК`поданої за березень 2010р., про що складено акт №760/152/20835066.

На підставі акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження, відповідачем виставлено оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0002801552/0 від 10.08.2010р. на суму 94050,00 грн., у тому числі - 89571,00 грн. за основним платежем та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0002801552/1 від 21.10.2010р., якими визначено для ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій`податкові зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 94050,00 грн., в т.ч. основний платіж - 89 571,00 грн., та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011р № 0000011552/2 на суму 40306,5 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011р № 0002801552/2 на суму 94050,00 грн., у тому числі 89571,00 грн. за основним платежем та 4479,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011р. № 0000021552/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,5 грн.

У подальшому відповідачем виставлено позивачу податкову вимогу від 8 липня 2011 року № 320 на суму 134582,76 грн., в тому числі - 89797, 26 грн. - основний платіж та 44785,00 грн. - штрафні санкції.

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1, п.3.1, ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1, п.6.1 ст.6. п.п.7.2.3, п.7.2, ст.7, п. п. 7.7.1 та п.п.7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ВАТ „Мурованський ЗБК" занизило податкове зобов`язання у березні 2010 р. по взаєморозрахунках з ПП «ВЕЕМ" на загальну суму ПДВ 89571,03 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки згідно автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при опрацюванні розшифровок податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів за березень 2010 р. встановлено заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ - 89571,03 грн. з ПП «ВЕЕМ`ЄДРПОУ: 20816413, яке знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Відповідно до довідки №882/23-121/20816413 „Про результати невиїзної документальної перевірки ПП „ВЕЕМ" ЄДРПОУ 20816413 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ „Мурованський ЗБК" код ЄДРПОУ 01349555 за березень 2010 р., ПП „ВЕЕМ" уклав угоду (контракт) з ВАТ "Мурованський ЗБК" №01.01.10 від 01.01 2010 р. про передачу в оренду нежитлового приміщення. На виконання умов угоди суб`єктом господарювання надано послуги, на що виписано акти виконаних робіт та податкові накладні. У рахунок оплати за надані послуги отримано від ВАТ „ Мурованський ЗБК" товарно-матеріальні цінності (меблі) згідно видаткової накладної №МЗ-000001 від 30.03.2010 р. податкова накладна №3 від 31.03.2010 р. на суму 537300,00 грн. у тому числі ПДВ на суму 89550,00 гривень.

У акті перевірки також зафіксовано, що 29.06.2010р. директору ВАТ „Мурованський ЗБК" було вручено запрошення на камеральну перевірку №8434/10/15-215 від 29.06.2010 р. однак у встановлений законом термін посадові особи не з`явилися, про що 08.07.2010 р. було складено акт №7/150/01349555 „Про неявку посадових осіб ". ВАТ „Мурованський ЗБК" не відобразило податкове зобов`язання по ПП „ВЕЕМ" у березні 2010 р. на загальну суму ПДВ 89571,03грн. Таким чином, в порушення п. п. 3.1.1, п.3.1, ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1, п.6.1 ст.6. п.п.7.2.3, п.7.2, ст.7, п. п. 7.7.1 та п.п.7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ВАТ „Мурованський ЗБК" занизило податкове зобов`язання у березні 2010р. по взаєморозрахунках з ПП „ВЕЕМ" на загальну суму ПДВ 89571,03 гривень."

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем 08.04.2010р. до ДПІ у Пустомитівському районі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року з нульовими показниками (а.с.22-25).

У подальшому позивачем подано 26.04.10 звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року (а.с.28-30).

Листом від 26.04.10 №5055/10/28-405 «про невизнання податкової звітності`відповідач повідомив позивача, що декларація отримала статус „Звіт визнано недійсним" та в програмі „Бест - Звіт" зареєстрована 26.04.10 №14480 «у зв`язку з порушенням вимог стосовно порядку подання податкової звітності на підставі п.4.14 „Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України " зі змінами та доповненнями, затверджених наказами ДПА України від 31.12.2008 №827 та від 27.01.10 №39, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість як "звітна нова" подано з порушенням термінів подання. Виходячи з вищевикладеного, платник має право подати уточнений розрахунок, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст..15 Закону №2181) самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації».

Разом з тим, відповідачем 15.04.10 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ВАТ "Мурованський завод будівельних конструкцій". Вказана обставина визнається сторонами, не заперечуються, у суду не має сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання, відтак відповідно до ч.3 ст.72 КАС України така обставина не потребує доказування перед судом.

11.05.2011 року позивачем поштою поданий до ДПІ у Пустомитівському районі уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.17-20), який згідно листа відповідача від 17.05.2011р. №6248/10/28-405 визнаний недійсним, оскільки був поданий не платником податку на додану вартість.

Вищевказані рішення ДПІ у Пустомитівському районі від 26.04.10 № 5055/10/28-405, від 17.05.10 № 6248/10/28-405 "Про невизнання податкової звітності" позивачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість на час виникнення спірних відносин регулювався Законом України "'Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (далі-Закон №168).

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону №168, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1, ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість`від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) об`єктом оподаткування є операції платників податку з. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону № 168 податкове зобов`язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної.

Згідно з п. п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону 168 датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки уточнюючий розрахунок позивач подавав вже не будучи платником ПДВ, відповідачем такий правомірно не визнано як податкову звітність, а відтак проведеною перевіркою вірно встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1, п.3.1, ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1, п.6.1 ст.6. п.п.7.2.3, п.7.2, ст.7, п. п. 7.7.1 та п.п.7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податкового зобов`язання у березні 2010 р. по взаєморозрахунках з ПП «ВЕЕМ" на загальну суму ПДВ 89571,03 грн.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов`язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється прийнятий відповідачем, суб`єктом владних повноважень, наказ на проведення перевірки, який є актом у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнятий (вчинений) він:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування витрат позивачеві, якому відмовлено у задоволення позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2011р. о 16:00 год.

СуддяКоморний О.І.