Постанова

від 08.10.2013 по справі 2а-10582/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 9104/152381/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Пліша М.А., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2011 року відкрите акціонерне товариство ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" (далі - ВАТ ,,Мурованський ЗБК") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Пустомитівському районі № 0002801552/0 від 10 серпня 2010 року, № 0002801552/1 від 21 жовтня 2010 року, № 0002801552/2 від 02 лютого 2011 року, № 0000011552/2 від 02 лютого 2011 року, № 0000021552/0 від 01 березня 2011 року.

Також позивач просив скасувати податкову вимогу від 8 липня 2011 року № 320, якою зобов'язано ВАТ ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" сплатити податковий борг на загальну суму 134582,76 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ВАТ ,,Мурованський ЗБК" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що товариство до проведення камеральної перевірки самостійно виявило помилки у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, у зв'язку з чим подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2010 року. В розрахунку було відображено раніше помилково не внесені до податкової декларації за березень 2010 року податкові зобов'язання по операціях з ПП ,,ВЕЕМ" у березні 2010 року на загальну суму ПДВ в розмірі 89571,03 грн.. Також у цьому ж розрахунку відображено раніше помилково не внесений до податкової декларації за березень 2010 року податковий кредит по операціях у березні 2010 року на загальну суму ПДВ 89555,00 грн.. У підсумку за березень 2010 року до сплати в бюджет підлягала різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом в сумі 4,00 грн..

Крім того, суд не дослідив довідку ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 882/23-121/20816413 ,,Про результати невиїзної документальної перевірки ПП ,,ВЕЕМ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ ,,Мурованський ЗБК" за березень 2010 року. Даною довідкою підтверджується факт господарської операції з оренди нерухомого майна між ПП ,,ВЕЕМ" та ВАТ ,,Мурованський ЗБК", згідно якої товариство розрахувалось з ПП ,,ВЕЕМ" товарно-матеріальними цінностями, а сума ПДВ у складі вартості оренди приміщення в розмірі 89550,00 грн. включена до складу податкового кредиту за березень 2010 року.

Також, на думку позивача, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо правомірності невизнання податковим органом уточнюючого розрахунку податковою звітністю з посилання на втрату товариством статусу платника ПДВ.

З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0002801552/0 від 10.08.2010 року, яким ВАТ ,,Мурованський ЗБК" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94050,00 грн. (89571,00 грн. основного платежу та 4479,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у Пустомитівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002801552/1 від 21.10.2010 року, яким ВАТ ,,Мурованський ЗБК" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94050,00 грн. (89571,00 грн. основного платежу та 4479,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій);

№ 0000011552/2 від 02.02.2011 року на суму 40306,5 грн. за штрафними санкціями;

№ 0002801552/2 від 02.02.2011 року на суму 94050,00 грн., у тому числі 89571,00 грн. за основним платежем та 4479,00 грн. за штрафними санкціями;

№ 0000021552/0 від 01.03.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,5 грн..

Крім того, ДПІ у Пустомитівському районі надіслала позивачу вимогу про сплату боргу від 8 липня 2011 року № 320, якою зобов'язано ВАТ ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" сплатити податковий борг на загальну суму 134582,76 грн., з яких 134582,76 грн. боргу по податку на додану вартість (89571,00 грн. основного платежу та 44785,50 грн. за штрафними санкціями) та 224,28 грн. боргу по земельному податку.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач порушив вимоги п. п. 3.1.1, п.3.1, ст. п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1, п.6.1 ст.6. п.п.7.2.3, п.7.2, ст.7, п. п. 7.7.1 та п.п.7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", внаслідок чого допустив заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2010 року по взаєморозрахунках з ПП ,,ВЕЕМ" на загальну суму 89571,03 грн..

З матеріалів справи суд вбачає, що в процесі ліквідації відкритого акціонерного товариства ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" голова ліквідаційної комісії товариства уклав з приватним підприємством ,,ВЕЕМ" договір оренди нерухомого майна за № 01/01/10 від 01 січня 2010 року, який підписаний директором ПП ,,ВЕЕМ" та головою ліквідаційної комісії ВАТ ,,Мурованський ЗБК" 31 грудня 2009 року.

Згідно п.1.1 умов вказаного договору орендодавець (ПП ,,ВЕЕМ") зобов'язався передати а орендар (ВАТ ,,Мурованський ЗБК") зобов'язався прийняти в строкове платне користування 650 кв.м. нежитлового приміщення чотириповерхової будівлі, що знаходиться за адресою: с. Муроване Пустомитівського району по вул.. Вокзальній, 20.

Відповідно до п. 5.1 договору місячна орендна плата за користування об'єктом оренди становить 537300 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89550 грн..

Згідно акту передачі-приймання об'єкта оренди від 01 березня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вказаний об'єкт оренди.

ВАТ ,,Мурованський ЗБК" повернув об'єкт оренди орендодавцю на підставі акту передачі-приймання об'єкта оренди від 31 березня 2010 року.

На підставі видаткових накладних № МЗ-0000001 від 30 березня 2010 року та № МЗ-0000001 від 31 березня 2010 року, податкової накладної № 3 від 30.03.2010 року ВАТ ,,Мурованський ЗБК" передав ПП ,,ВЕЕМ" рухоме майно на загальну суму 557426,18 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89571,03 грн..

На підтвердження факту оренди ПП ,,ВЕЕМ" видав податкову накладну за № 85 від 31.03.2010 року на суму оренди в розмірі 537300 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89550 грн..

В квітні 2010 року ВАТ ,,Мурованський ЗБК" подав податкову декларацію з ПДВ за березень 2010 року з нульовими показниками.

15 квітня 2010 року свідоцтво платника податку на додану вартість ВАТ ,,Мурованський ЗБК" анульоване.

26 квітня 2010 року позивач подав нову декларацію з ПДВ за березень 2010 року, в якій були відображені господарські операції з ПП ,,ВЕЕМ", однак, подана декларація ДПІ у Пустомитівському районі не визнана податковою декларацією.

17 травня 2010 року товариство подало уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

В той же день ДПІ у Пустомитівському районі прийняла рішення за № 6248/10/28-105 про невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку, оскільки такий поданий неплатником ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами ( п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97).

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп. 17.1.3 п 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті ,,б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов'язку ВАТ ,,Мурованський ЗБК" відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість господарської операції з реалізації ПП ,,ВЕЕМ" на загальну суму 557426,18 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 89571,03 грн. та сплатити зазначену суму ПДВ до бюджету.

Оскільки позивач не виконав цього обов'язку податковий орган правомірно визначив позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 89571,03 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 785,5 грн..

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача щодо наявності у нього права на подання уточнюючого розрахунку незалежно від анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Однак, апеляційний суд визнає необхідним зазначити, що господарська операція з оренди нежитлового приміщення має ознаки нікчемного правочину, оскільки сторони при укладенні договору оренди не переслідували мету створення правових наслідків, що обумовлені ним. Договір оренди був укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, позаяк метою такого договору було уникнення оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, позивач не надав суду доказів виробничої необхідності укладання товариством, яке перебувало на той час в стадії ліквідації, договору оренди нежитлового приміщення площею 650 кв.м. та визначення вартості оренди за один місяць в розмірі 537300 грн., тобто вартістю 1 кв.м. понад 826 грн..

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що договір оренди був укладений з метою уникнення оподаткування господарської операції з реалізації майна ВАТ ,,Мурованський ЗБК" приватному підприємству ,,ВЕЕМ" практично на співрозмірну суму, а саме: 557426,18 грн.

Таким чином, апеляційний суд ще раз наголошує на правомірності визначення товариству податкового зобов'язання з ПДВ та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області від 06.01.2011 року скасоване податкове повідомленні-рішення ДПІ у Пустомитівському районі № 0002801552/0 від 10.08.2010 року та № 0002801552/1 від 21.10.2010 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 4479,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 44785,5 грн..

На виконання цього рішення ДПІ у Пустомитівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021552/0 від 01.03.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,5 грн..

У зв'язку з викладеним, апеляційний суд визнає правильним скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000011552/2 від 02.02.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 40306,5 грн. та № 0002801552/2 від 02.02.2011 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму в сумі 4479,00 грн., оскільки на час розгляду справи вони є чинними і фактично подвоюють розмір штрафних санкцій.

Суд першої інстанції наведеним обставинам належної оцінки не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень.

В податковій вимозі від 8 липня 2011 року № 320 відповідачем обгрунтовано визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 134582,76 грн. (89571,00 грн. основного платежу на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002801552/2 від 02.02.2011 року та 44785,50 грн. за штрафними санкціями на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000021552/0 від 01.03.2011 року) та 224,28 грн. боргу по земельному податку, а тому підстав для її скасування немає.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ,,Мурованський завод будівельних конструкцій" задовольнити частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі № 2а-10582/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області за № 0000011552/2 від 02.02.2011 року на суму 40306,5 грн. за штрафними санкціями.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області за № 0002801552/2 від 02.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4479,00 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

Л.Я. Гудим