Ухвала

від 07.10.2014 по справі 2а-10582/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/800/3843/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мурованський завод будівельних конструкцій» на постанову та постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року у справі№ 2а-10582/11/1370 (9104/152381/11) за позовомВідкритого акціонерного товариства «Мурованський завод будівельних конструкцій» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області провизнання протиправною та скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у справі № 2а-10582/11/1370 (9104/152381/11) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року апеляційну скаргу ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій» задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі № 2а-10582/11/1370 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області за № 0000011552/2 від 02.02.2011 року на суму 40 306,50 грн. за штрафними санкціями. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0002801552/2 від 02.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 479,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002801552/0 від 10.08.2010 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94 050,00 грн. (89 571,00 грн. основного платежу та 4 479,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

За наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002801552/1 від 21.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94050,00 грн. (89 571,00 грн. основного платежу та 4 479,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій); № 0000011552/2 від 02.02.2011 року на суму 40 306,50 грн. за штрафними санкціями; № 0002801552/2 від 02.02.2011 року на суму 94 050,00 грн., в тому числі 89 571,00 грн. за основним платежем та 4 479,00 грн. за штрафними санкціями; № 0000021552/0 від 01.03.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,50 грн..

Крім того, відповідачем надіслана позивачу вимога про сплату боргу від 08.07.2011 року № 320, якою зобов'язано ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій» сплатити податковий борг на загальну суму 134 582,76 грн., з яких 134 582,76 грн. боргу по податку на додану вартість (89 571,00 грн. основного платежу та 44 785,50 грн. за штрафними санкціями) та 224,28 грн. боргу по земельному податку.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивач порушив вимоги пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6. пп. 7.2.3, п. 7.2, ст. 7, пп. пп. 7.7.1, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2010 року по взаєморозрахунках з ПП «ВЕЕМ» на загальну суму 89 571,03 грн.

В процесі ліквідації ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій» голова ліквідаційної комісії товариства уклав з ПП «ВЕЕМ» договір оренди нерухомого майна за № 01/01/10 від 01.01.2010 року.

Відповідно до п. 5.1 договору місячна орендна плата за користування об'єктом оренди становить 537 300,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89 550,00 грн.

Згідно із актом передачі-приймання об'єкта оренди від 01.03.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вказаний об'єкт оренди.

Відповідач повернув об'єкт оренди орендодавцю на підставі акта передачі-приймання об'єкта оренди від 31.03.2010 року.

На підставі видаткових накладних № МЗ-0000001 від 30.03.2010 року та № МЗ-0000001 від 31.03.2010 року, податкової накладної № 3 від 30.03.2010 року ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій» передав ПП «ВЕЕМ» рухоме майно на загальну суму 557 426,18 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89 571,03 грн.

На підтвердження факту оренди ПП «ВЕЕМ» видав податкову накладну № 85 від 31.03.2010 року на суму оренди в розмірі 537 300,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89 550,00 грн.

В квітні 2010 року позивач подав податкову декларацію з ПДВ за березень 2010 року з нульовими показниками.

15.04.2010 року свідоцтво платника податку на додану вартість ВАТ «Мурованський завод будівельних конструкцій» анульоване.

26.04.2010 року позивач подав нову декларацію з ПДВ за березень 2010 року, в якій відображені господарські операції з ПП «ВЕЕМ», однак, подана декларація Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі не визнана податковою декларацією.

17.05.2010 року товариство подало уточнюючий розрахунок у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

Відповідачем 17.05.2010 року прийнято рішення № 6248/10/28-105 про невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку, оскільки такий поданий неплатником ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (п. 4.1 ст. 4 цього Закону).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про наявність обов'язку позивача відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість господарської операції з реалізації ПП «ВЕЕМ» на загальну суму 557 426,18 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 89 571,03 грн., та сплатити зазначену суму ПДВ до бюджету.

В обґрунтування неправомірності нарахування податкових зобов'язань товариство посилається на наявність у нього права на формування податкового кредиту за наслідками договору оренди № 01/01/10 від 01.01.2010 року.

Зазначені доводи підлягають відхиленню, адже подаючи податкову декларацію з податку на додану вартість, товариство не відобразило вказану суму податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність у позивача права на подання уточнюючого розрахунку незалежно від анулювання свідоцтва платника ПДВ за період, в якому він був платником.

Проте, позивачем не оскаржено рішення податкового органу № 6248/10/28-105 про невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку.

Посилання позивача на те, що вказане рішення ним не отримувалось спростовується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про поштове відправлення.

В силу положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою формування податкового кредиту є податкова накладна.

Платником не було надано відповідних податкових накладних під час проведення перевірки, оскільки не зважаючи на отримання запрошення для проведення перевірки від 29.06.2010 року № 8434/10/15-215, посадові особи товариства не з'явились, про що податковим органом складено акт від 08.07.2012 року № 7/15001349555.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав доказів виробничої необхідності укладання товариством, яке перебувало на той час в стадії ліквідації, договору оренди нежитлового приміщення площею 650 кв. м та визначення вартості оренди за один місяць в розмірі 537 300,00 грн., тобто вартістю 1 кв. м понад 826,00 грн.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність у позивача обов'язку відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість господарської операції з реалізації ПП «ВЕЕМ» на загальну суму 557 426,18 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 89 571,03 грн., та сплатити зазначену суму податку на додану вартість до бюджету.

Згідно із пп. 17.1.3 п 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області від 06.01.2011 року скасоване податкове повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі № 0002801552/0 від 10.08.2010 року та № 0002801552/1 від 21.10.2010 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 4 479,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 44 785,50 грн.

На виконання цього рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021552/0 від 01.03.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 44 785,50 грн.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011552/2 від 02.02.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 40 306,50 грн. та № 0002801552/2 від 02.02.2011 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму в сумі 4 479,00 грн., оскільки на час розгляду справи вони є чинними і фактично подвоюють розмір штрафних санкцій.

В податковій вимозі від 08.07.2011 року № 320 відповідачем визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 134 582,76 грн. (89 571,00 грн. основного платежу на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002801552/2 від 02.02.2011 року та 44 785,50 грн. за штрафними санкціями на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000021552/0 від 01.03.2011 року) та 224,28 грн. боргу по земельному податку, а тому підстав для її скасування немає.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мурованський завод будівельних конструкцій» відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року у справі № 2а-10582/11/1370 (9104/152381/11) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак