Постанова

від 14.11.2023 по справі 283/329/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/329/23 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 283/329/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства«Малинська міськадрукарня» Малинськоїміської радипро визнаннянезаконним наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,стягнення моральноїшкоди

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Гарбара Костянтина Григоровича на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Саланди О.М. у м. Малині,

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року адвокат Грабар К.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати незаконним наказ №1 від 11.01.2023 «Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 », поновити її на роботі брошувальника 2-го розряду КП «Малинська друкарня» з 11.01.2023, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 6 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Зазначає, що звільнення ОСОБА_1 проведено із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки для звільнення позивача за п.8-3 ч.1 ст.36 КЗпП України не було підстав. Так, ОСОБА_1 в жовтні 2022 року з`являлась на роботі, а тому вона не була відсутня на робочому місці понад 4 місяці поспіль, як того вимагає закон. Також роботодавець був обізнаний про причини її відсутності на роботі.

Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2023 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Малинська міська друкарня» Малинської міської ради від 11 січня 2023 року за № 1 «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на роботі на посаді брошурувальника 2-го розряду КП « Малинська друкарня» з 11.01.2023. В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі адвокат Гарбар К.Г. в інтересах ОСОБА_1 , просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з КП «Малинська друкарня» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та 6 500,00 грн моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов в означеній частині задовольнити.

Зазначає, що ОСОБА_1 після звільнення була позбавлена можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від неї причин, і оскільки судом встановлено факт незаконного звільнення позивача з роботи, тому суд зобов`язаний був стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, як і кошти на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Малинська міська друкарня» Малинської міської ради зазначає, що позивача не позбавляли можливості працювати, оскільки ОСОБА_1 перебувала за кордоном і її було поновлено на роботі, проте вона відмовляється приступати до виконання роботи обумовленої трудовим договором, тому покладення на роботодавця додаткової відповідальності у вигляді стягнення середнього заробітку та моральної шкоди є безпідставним. Поновлення працівника на робочому місці є ефективним способом судового захисту прав позивача та в повній мірі відновило її порушені права.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача адвокат Гарбар К.Г. підтримав апеляційну скаргу із наведених в ній підстав.

Представник відповідача адвокат Реус Д.С., посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що згідно наказу №87 від 30.08.1999 ОСОБА_1 була прийнята брошурувальницею 2 розряду в Малинську районну друкарню (а.с.50).

З 24.02.2022 ОСОБА_1 через повномасштабне вторгнення РФ на територію України не вийшла на роботу, а 11.03.2022 виїхала за кордон, що підтверджується змістом її позову (а.с.2).

ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади з 01.11.2022 відповідно до письмового попередження від 31.08.2022 (а.с.13). Зі скріншотів з телефону, наданих позивачем вбачається, що з мобільного номеру з додатку «Вайбер» НОМЕР_1 з підписом абонента ОСОБА_2 (директор КП) позивачу 05.09.2022 було надіслано копію даного попередження (а.с.15),

17.10.2022 ОСОБА_1 в Україні пройшла освідування, внаслідок чого отримала другу групу інвалідності, що підтверджується змістом довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 081872 12.12.2022 ( а.с.18-19).

Згідно закордонного паспорта ОСОБА_1 30.10.2022 відкрито візу (а.с.25-26).

30.11.2022 в телефонному режимі директор КП «Малинська друкарня» Сергій Терещенко запропонував ОСОБА_1 написати заяву про припинення дії трудового договору в зв`язку з виїздом за межі України (а.с.16).

29.12.2022 старший інженер - технолог ОСОБА_3 подав на ім`я директора КП "Малинська друкарня" доповідну записку, що ОСОБА_1 відсутня на роботі понад 10 місяців поспіль. Причини такої відсутності їй невідомі (а.с.52).

30.12.2022 директором КП "Малинська друкарня" затверджено Акт, за змістом якого ОСОБА_1 відсутня на роботі протягом десяти місяців підряд і достовірної інформації про причини її відсутності з 25 лютого 2022 по даний час немає (а.с.53).

Наказом №1 від 11.01.2023 припинено дію трудового договору зі ОСОБА_1 у зв`язку з її відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, тобто за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.9,48-51), про що письмово повідомлено ОСОБА_1 (а.с.10, 11,12).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції із посиланням на норми п. 8-3 ч. 1 ст. 36, ч.ч.1,2 ст.235, 236, 237-1 КЗпП України та правові висновки у відповідних спорах, наведені у постановах Верховного Суду, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме щодо визнання незаконним і скасування наказу про її звільнення та поновлення позивача на роботі, оскільки, як встановлено судом, роботодавець на момент звільнення позивача володів інформацією про причини її відсутності на роботі понад 4 місяці підряд, що виключало проведення звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні решти вимог, місцевий суд правильно констатував, що у даних правовідносинах відсутній сам факт вимушеного прогулу, тобто часу протягом якого ОСОБА_1 з вини роботодавця була позбавлена можливості виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором, що згідно положень ст.235 КЗпП України давало би підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому достовірно встановлено і не заперечується стороною позивача, що остання на момент звільнення перебувала за межами України в Німеччині, тобто з власної волі припинила виходити на роботу, а не внаслідок протиправних дій відповідача, що виключає майнову відповідальність останнього, передбачену законом. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що після ухвалення місцевим судом рішення щодо поновлення на роботі, яке допущено до негайного виконання, ОСОБА_1 , яка в Україну повернулась 07.07.2023, до роботи так і не приступила, а на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції знову перебуває за кордоном, що свідчить про її небажання продовжувати трудові відносини з відповідачем.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки доказів на підтвердження розміру моральної шкоди позивачем не було надано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гарбара Костянтина Григоровича залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 16 листопада 2023 року.